О делах Оманских (версия с цензора).

[Плохой танцор]

Бравый переводчик Арестович за бугром сейчас за бабло с ютуба с Фейгиным срётся.Ему Украина побоку.
Он изначально гнидой был.Я это всегда говорил.
Я не понимаю почему столько народу попали под его "чары".

[Цуцик]

Не забуду высказывание конгрессменки Спартц о том, что "некоторые в Украине
ведут себя так, как будто войны вовсе нет".

"Гуляли два дня, звезды, торт за 100 тыс. грн и ботинки за 50 тыс.: экс-прокурор Печерского района Киева и экс-сотрудница ГБР устроили роскошную свадьбу на Львовщине.

Бывший прокурор Ростислав Ильницкий и бывшая работница Государственного бюро расследований (ГБР) Роксолана Москва устроили пышную свадьбу во Львове, продолжавшуюся два дня, 7-8 октября. Для празднования выбрали пятизвездочный комплекс Emily Resort, а гостей развлекали украинские звезды, в частности, Оля Полякова и Александр Пономарев.

Вероятно, свадьба стоила молодоженам немалых денег, только двухметровый торт, по предварительным оценкам кондитеров, стоил около 100 тыс. грн." (censor)



Для сравнения в Великобритании во 2-й мировой:

"Нормирование было настолько жестким, что свадебные торты в военное время иногда делали из картона и только для демонстрации. Пекари давали напрокат картонные торты возлюбленным во время войны, так что, по крайней мере, на свадебных фотографиях был торт.

"Rationing was so tight that wartime wedding cakes were sometimes made from cardboard and for display only. Bakers would loan the cardboard cakes to wartime sweethearts, so at least it looked like they had a cake in their wedding photographs" - Гугл

(на фотографии показан картонный торт, то есть внутри был самым простой кейк, но никакого
сахарного украшения (это называется айсинг) поверх торта не было, вместо айсинг был картон)

[Цуцик]

Не забуду высказывание конгрессменки Спартц о том, что "некоторые в Украине
ведут себя так, как будто войны вовсе нет".

"Гуляли два дня, звезды, торт за 100 тыс. грн и ботинки за 50 тыс.: экс-прокурор Печерского района Киева и экс-сотрудница ГБР устроили роскошную свадьбу на Львовщине.

Бывший прокурор Ростислав Ильницкий и бывшая работница Государственного бюро расследований (ГБР) Роксолана Москва устроили пышную свадьбу во Львове, продолжавшуюся два дня, 7-8 октября. Для празднования выбрали пятизвездочный комплекс Emily Resort, а гостей развлекали украинские звезды, в частности, Оля Полякова и Александр Пономарев.

Вероятно, свадьба стоила молодоженам немалых денег, только двухметровый торт, по предварительным оценкам кондитеров, стоил около 100 тыс. грн." (censor)



Для сравнения в Великобритании во 2-й мировой:

"Нормирование было настолько жестким, что свадебные торты в военное время иногда делали из картона и только для демонстрации. Пекари давали напрокат картонные торты возлюбленным во время войны, так что, по крайней мере, на свадебных фотографиях был торт.

"Rationing was so tight that wartime wedding cakes were sometimes made from cardboard and for display only. Bakers would loan the cardboard cakes to wartime sweethearts, so at least it looked like they had a cake in their wedding photographs" - Гугл

(на фотографии показан картонный торт, то есть внутри был самым простой кейк, но никакого
сахарного украшения (это называется айсинг) поверх торта не было, вместо айсинг был картон)

P.S. Не забываем, что Печерский суд (откель жених) уступает лишь Басманному суду в Москве по "справедливости".

[Цуцик]

Не забуду высказывание конгрессменки Спартц о том, что "некоторые в Украине
ведут себя так, как будто войны вовсе нет".

"Гуляли два дня, звезды, торт за 100 тыс. грн и ботинки за 50 тыс.: экс-прокурор Печерского района Киева и экс-сотрудница ГБР устроили роскошную свадьбу на Львовщине.

Бывший прокурор Ростислав Ильницкий и бывшая работница Государственного бюро расследований (ГБР) Роксолана Москва устроили пышную свадьбу во Львове, продолжавшуюся два дня, 7-8 октября. Для празднования выбрали пятизвездочный комплекс Emily Resort, а гостей развлекали украинские звезды, в частности, Оля Полякова и Александр Пономарев.

Вероятно, свадьба стоила молодоженам немалых денег, только двухметровый торт, по предварительным оценкам кондитеров, стоил около 100 тыс. грн." (censor)



Для сравнения в Великобритании во 2-й мировой:

"Нормирование было настолько жестким, что свадебные торты в военное время иногда делали из картона и только для демонстрации. Пекари давали напрокат картонные торты возлюбленным во время войны, так что, по крайней мере, на свадебных фотографиях был торт.

"Rationing was so tight that wartime wedding cakes were sometimes made from cardboard and for display only. Bakers would loan the cardboard cakes to wartime sweethearts, so at least it looked like they had a cake in their wedding photographs" - Гугл

(на фотографии показан картонный торт, то есть внутри был самым простой кейк, но никакого
сахарного украшения (это называется айсинг) поверх торта не было, вместо айсинг был картон)

P.S. Не забываем, что Печерский суд (откель жених) уступает лишь Басманному суду в Москве по "справедливости".

P.P.S. Согласно Тилева, массовой коррупции в Украине нет.

[Свідомий]

Да там кумир Тилевы Арестович уже по Зеленскому ездит .

[Цуцик]

"Украине все труднее получать финансовую помощь от партнеров, - Марченко

Украина прилагает вдвое больше усилий, чтобы убедить партнеров оказать поддержку.

Об этом сказал министр финансов Украины Сергей Марченко в интервью Reuters, информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на Укринформ.

"Я вижу большую усталость среди наших партнеров, они хотели бы забыть о войне, но война все еще продолжается, полномасштабная", – сказал Марченко в кулуарах Международного валютного фонда (МВФ) во время заседания Всемирного банка в Марракеше.

По его словам, Украина сейчас прилагает "вдвое больше усилий, чтобы убедить партнеров оказать поддержку по сравнению с последними ежегодными встречами в апреле"."

В этом нет ничего удивительного; посмотришь на торты свадебные двухметровой высоты и подумаешь,
что денег в Украине куры не клюют.

[Цуцик]

Да там кумир Тилевы Арестович уже по Зеленскому ездит .

Вовсю; и обвинения выдвигает интересные:
"Но мы совершили ряд ошибок, которые, и это следует признать (если мы уважаем собственный народ и хотим вести с ним серьезный разговор – а как иначе?) – загнали ситуацию в стратегический тупик.

Главных ошибок на поле боя было сделано две:

1) Ради мифа о "Фортецю Бахмут" было потрачено большое количество войск, техники, ресурсов.
Сначала на оборону на невыгодных рубежах, затем (и сегодня) на попытку взять кучи щебня, оставшихся от Бахмута обратно.

Этих войск сегодня не хватает на юге.
Прорыв на юге дал бы нам стратегический успех в войне и увлечение стратегической инициативы – политической, нравственной, военной.
По сути мы вернули бы российскую армию и путинский режим в состояние до 23 февраля, что означало бы крах всей путинской стратегии – потратить столько жизней и ресурсов, потерять стратегическое положение в мире, рынки – и вернуться туда же, откуда начинал.

Это была бы катастрофа Кремля.
Взятие Бахмута не дает ничего, кроме скромного оперативно-тактического успеха.
Но ошибка уже сделана, и ее продолжают усугублять.

2) отсутствие строительства больших оборонительных сооружений, подобных нашей "линии Суровикина" на всех участках фронта, где мы ведем оборону.
Такие сооружения позволили бы резко поднять боевую устойчивость наших войск, нанести еще большие потери россиянам, снизить нагрузку на наши силы и позволили бы часть из них перенаправить на участки наступления.
Это не было сделано, и это вторая наша стратегическая ошибка.

Как видим, не одно решение на войне не окончательно, и блестящее начало не означает блестящий конец.

Решение о перенаправлении военных усилий и строительство стратегического масштаба оборонных рубежей и районов - не могло принять военное руководство (это выше его уровня ответственности), только политическое." (censor)

Я нахожу примечательным, что начались поиски виновных, причем Леша Арестович показывает пальцем непосредственно
на Банковую. Вопрос: это кто же задал такой вопрос, что виновных бросились искать на цырлах?
Жду ответного хода Банковой: указать пальцем на виноватого в Министерстве Обороны. Леша на роль виноватого
не подходит, он решений не принимает.

[Свідомий]

Лешу уже ждут в правоохранительных органах.Леша чего то раньше не советовал бетонировать.окопы а тут проснулся когда выгнали .

[Свідомий]

Что то там потрындели о совместном походе на москву с хорошими русскими в изгнании.Где те полчища готовые смести путина ?

[Плохой танцор]

В этом нет ничего удивительного; посмотришь на торты свадебные двухметровой высоты и подумаешь,
что денег в Украине куры не клюют.

[Свідомий]

[Цуцик]

Замечательная статья на topwar (форум российских отставных вояк), о грузовых самолетах АН,
которые РФ нужны просто до зарезу:
"Ан-124 «Руслан»: возможно ли совершить невозможное?

Итак, у нас тут министр обороны посетил завод «Авиастар», что в Ульяновске и при посещении сказал много умных вещей.
Шойгу сказал, что уровень грузовых перевозок в России превысил советские в два с половиной раза, а потому надо закупать больше Ил-76 всех модификаций и – особенно – удвоить количество Ан-124.
Так же министр сказал о необходимости увеличения парка военно-транспортной авиации за счет последних модификаций Ил-76, в частности, Ил-76МД-90А. И это понятно, Ил-76МД-90А – это отлаженный в плане производства самолет.

Двигатели для Ан-124…
Тут необходим исторический экскурс.
Тяжёлый транспортный самолёт Ан-124 «Руслан».

Работы по его созданию начались в 70-х годах прошлого века, а первый полёт состоялся в 1982 году. Работы были разделены примерно поровну между Киевским и Ульяновским авиационными производственными объединениями. Двигатели Д-18Т родились в стенах Запорожского МКБ «Прогресс», который стал впоследствии «Мотор Сич».

Строились самолеты в двух местах, в УССР и РСФСР. В этом и основная проблема. Силовые установки производились только на Украине.
Разговоры о возобновлении производства Ан-124 в качестве совместного российско-украинского проекта шли с 2006 года и к 2012 в принципе, приблизились к стадии начала реализации. Но год 2014-й напрочь перечеркнул все планы.

У России, несмотря на доставшуюся от СССР авиационную промышленность, которая и не снилась другим республикам бывшего СССР, не было двигателя, который был бы способен заменить Д-18Т.

Если посмотреть на Ил-76, который является основным транспортным самолетом ВТА, на его двигатели, то выходит не очень красивое сравнение.
Мощность Д-18Т на взлете 23 430 кгс, у двигателя Ил-76, ПС-90А3 – 16 000 кгс. В крейсерском режиме Д-18Т выдает 4 860 кгс, ПС-90А3 – 3 500 кгс.
В этом заключается главная проблема: мощность силовой установки на ПС-90А не в состоянии обеспечить необходимую мощность такому самолету, как Ан-124. Конечно, можно думать о спарках двигателей, но это уже отдельная тема, для которой потребуется новое крыло и центроплан. В целом – проще создать новый самолет.

Д-18Т остался там, в Запорожье. И производить «модернизированный Д-18Т» - для этого надо сперва освоить выпуск обычного Д-18Т. А это в существующих реалиях просто невозможно, потому что для этого нам нужны всего-навсего цеха «Мотор Сич» в Запорожье. С оснасткой для производства всех деталей двигателя. Ну и техдокументация, естественно.

Как я понимаю, какая-то часть документации у нас имеется, так как двигатели существующих «Русланов» проходят обслуживание и ремонт на российских предприятиях. Более того, в 2018 году прошла информация, что некоторые предприятия «Ростеха» начали изготавливать отдельные детали и сборочные единицы для Д-18Т. Но не все так радужно, отдельные детали – это отдельные детали, а авиационный двигатель состоит из нескольких тысяч этих отдельных деталей.

В июне того же 2018 года «Антонов» сделал заявление что Россия не сможет без участия Украины осуществить и модернизацию, и производство Ан-124. Причина – только ГП «Антонов» обладает всеми техническими знаниями и полной информации о конструкции.

Само предприятие «Антонов» заявляло в 2019 году о самостоятельном начале производства Ан-124, но потом президент ГП «Антонов» Александр Донец сказал, что в настоящее время производство Ан-124 не имеет смысла"

Прямо не знаю, кто у меня вызывает бОльшее презрение: рашисты, которые собирались отжать "Мотор Сич" и "Антонов", потому
что сами движок создать не умеют, или те украинцы, которые, имея мощности, КБ и документацию "Мотор Сич" и "Антонов",
АН-ы выпускать "не видели смысла".

Вся статья тут:
https://topwar.ru/228074-an-124-ruslan- ... zhnoe.html

P.S. Намедни гоняли рассчетную модель движка самолетного, сеточку строили. "Великий" инженегр, выложивший
модель в сеть, начертил ее так, что лопасти движка проходят через корпус.

[Плохой танцор]

По-моему только вешать уже осталось на центральных площадях.Больше ничего не помогает...

[Свідомий]

Там Арестович уже призывает отстранить Зеленского и его правительство .Некоторые говорят что путин включил последнее оружие против Украины ,путинское подполье выходит на бой .Интересно за кого Тилева за Арестовича или за Зеленского?))))

[Плохой танцор]

Там Арестович уже призывает отстранить Зеленского и его правительство .Некоторые говорят что путин включил последнее оружие против Украины ,путинское подполье выходит на бой .Интересно за кого Тилева за Арестовича или за Зеленского?))))

Арестович-Тилевин Бох!!! Он даже говорит его фразами если ты не заметил.
Кстати ему так и не суждено уже ответить на простой вопрос: на каком основании кадровый военный Арестович во время войны гастролирует по загранкам?

[Свідомий]

По ебалу Арестовичу)))

[Свідомий]

"Поранені стали непотрібні": як на 500 гривень виживають військові поза штатом, і чому держава про них забуває

Військовій частині не потрібна людина після поранення, яка нічого не може виконувати, але звільнити її не можуть

"Поза штатом". Це формулювання, почуте військовим ЗСУ в тилу, здатне вивести з рівноваги навіть найбільш загартованих у боях захисників. Після поранення і тривалого лікування тисячі військових опиняються в ситуації правового вакууму, коли служити вони вже не в змозі, відповідно, і грошове забезпечення майже не отримують.

Захисники вимушені буквально виживати на суми, що навіть менші від прожиткового мінімуму. Чому так відбувається, і чи є шанси змінити ситуацію, розбирався "Телеграф".

"Привиди" ЗСУ
Ігорю Олійнику з Дніпра 52 роки. В перший же день широкомасштабного вторгнення, чоловік залишив 15-річного сина, якого виховував сам, і пішов добровольцем у 25-ту десантно-штурмову бригаду ЗСУ.

Чоловік пережив справжнє пекло, і це не просто фігура мови. Ігор отримав важке поранення, сам собі ампутував ногу в польових умовах, три дні виживав самотужки в лісі, а потім потрапив у полон до росіян, де зазнав жорстких тортур (бензопилою окупанти відрізали чоловіку залишки кінцівки). Врешті-решт, військового обміняли і він повернувся з рф додому, однак в Україні Ігоря чекала важка ситуація: його вивели поза штат бригади, призначивши 1500 гривень грошового забезпечення.

"Доки я був у реабілітаційному центрі, мені все виплачували. Потім перший місяць після реабілітації мені ще заплатили нормально, як завжди, тому що я був у відпустці, а відпустка оплачується, а потім мені стали платити тільки за військове звання, а це 1595 гривень", — пояснює "Телеграфу" Ігор Олійник.



Ігор Олійник

Що відбувається і що ж це за такий статус "поза штатом"?

Ситуація виглядає таким чином: коли військовий отримує поранення і перебуває на тривалому лікуванні, то військово-лікарська комісія (ВЛК) часто визнає його непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців. На цей строк військовослужбовець зараховується у "розпорядження командира" підрозділу, тобто виводиться поза штат, адже залишатися в штаті підрозділу не може, бо нести службу і виконувати завдання неможливо, а бригадам потрібно звільняти місця для здорових військових.

"Штатних посад нема, а виключити і звільнити з військової частини людину неможливо згідно з чинним законодавством. А військовій частині не потрібна людина після поранення, яка дійсно нічого не може виконувати", — пояснює "Телеграфу" юрист однієї з військових частин ЗСУ, який побажав зберегти анонімність, пославшись на заборону керівництва на спілкування зі ЗМІ.
Виплати воїнам, виведеним поза штат, регламентує наказ Міноборони №260. Їх виплачують у розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше, аніж два місяці. Потім — виплати лише за військове звання і вислугу років.

"Мене призвали у вересні 2022 року в 79-ту десантно-штурмову бригаду. В листопаді отримав поранення. По ВЛК мене визнали непридатним до служби в десантно-штурмовій бригаді, але обмежено придатним до військової служби. Платили грошове забезпечення і додаткову винагороду до березня. А далі — 522 гривні на місяць", — пояснює "Телеграфу" військовослужбовець Валерій.

А лікуватися за щось треба…

"Платять по 500 гривень, а таблетки від контузії, щоб можна було нормально спати, коштують 600 гривень. Держава повинна забезпечити лікування пораненого до повного одужання. Але на практиці тільки коли ти на стаціонарі. Коли виписують, ти прибуваєш до військової частини і проходиш амбулаторне лікування, а в лікарні говорять, мовляв, у нас ліків, які приписали, нема, купуйте за свій рахунок", — обурюється Валерій.

А як же виплати за поранення?

"У липні я подав документи на виплати, однак мені сказали, що раніше грудня на них не варто чекати", — каже Ігор Олійник.

"Я подав документи на МСЕК, щоб отримати виплату за поранення, але в кращому разі отримаю її через пів року. Так нам сказали", — додає Валерій.

Тобто тут і зараз багатьом захисникам нема за що жити і лікуватися.

[Свідомий]

Два варіанти

Щоб не "висіти" в незрозумілому стані при частині майже без грошей, непридатні з переоглядом через 6-12 місяців і обмежено придатні, мають небагато варіантів.
Перші можуть звільнитися в запас, щоб заробляти хоча б самостійно. Донедавна це було неможливо, однак влітку Верховн Рада дозволила на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з переоглядом, йти з армії. Та на практиці ось як це відбувається:
"Мої документи відправили на звільнення, адже я непридатний до військової служби, та вже два місяці як ці документи все йдуть і йдуть, а мене все не звільняють", — пояснює Ігор Олійник.

Варіант для обмежено придатних — перевестись у інший підрозділ на іншу посаду. Та знову ж таки, на практиці це досить проблематично, адже військові частини не мають особливого бажання приймати до себе новачків з проблемами зі здоров’ям.

"Наприклад, перевестись з десантно-штурмових військ до іншої військової частини дуже важко. Хлопці очікують переводу по шість місяців", — запевняє Валерій.

Таким чином, захисники поза штатом — це такі собі "привиди" в Збройних силах, які не мають можливості адекватно лікуватися, бо нема за що.

Ба більше! В деяких випадках виведення поза штат — не найгірший сценарій для пораненого. Харків’янин Роман Комаров пішов на війну добровольцем. Чоловік двічі був поранений на Донбасі. Після третього поранення і ампутації руки з нього зняли взагалі всі виплати.

"Мене вивели не поза штат, а написали "СЗЧ", тобто самовільне залишення частини. Мовляв, перебуваючи у військовому госпіталі в реанімації, я не повідомив про це військову частину. Хоча військовий госпіталь повинен був одразу дати сигнал, що до них потрапив такий-то військовий. У підсумку я не можу оформити й інвалідність як цивільна особа, тому що потрібне направлення з частини на МСЕК, а частина не дає, тому що написали "СЗЧ". І я залишився без нічого і звати мене ніяк — я просто "повітря". По факту я став жебраком і роблю ці "банки", збори, пости, щоб мені допомогли на лікування", — пояснює "Телеграфу" військовий, який зараз намагається знайти справедливість у судах.

[Свідомий]

Що з цим робити

Виправити ситуацію намагалися в червні, коли Рада прийняла закон №3161-IX і встановила, що після перебування поза штатом понад два місяці військовослужбовцям щомісячно має виплачуватися оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Однак, на думку експертів видання, такі зміни, все одно що прикладати подорожник до важкої рани.

"Навіть якщо держава виплачує поза штатом 20 тисяч… У мене цинічне запитання: навіщо? Відпустіть людей додому, тоді вони зможуть працювати. Якщо військовий поза штатом, то він нічого не робить і не може заробляти гроші на свої потреби, а потреб після поранення у нього стало більше, аніж коли він був здоровим. Якщо ж ви не хочете застосовувати далі цих людей у війні, то відпустіть їх", — коментує ситуацію "Телеграфу" поранений військовий, відомий український юрист Масі Найєм.

Більше того, за словами самих військових, винагороду у 20100 гривень поза штатом вони бачили лише в новинах ЗМІ.

"Обіцяли 20100 гривень з червня місяця, уже середина жовтня, а виплат як не було так і нема. Ми добровільно йшли захищати Батьківщину і коли були потрібні, то все було гаразд, а коли поранило — то вже нікому не потрібні", — каже Валерій.

"Мені кажуть, що коли буде розпорядження виплачувати ці кошти, тоді і будуть платити. Тобто не відмовляють, знають, що є закон, але кажуть, що розпорядження такого нема, щоб нарахувати ці гроші", — резюмує Ігор Олійник.

То що ж робити?

Простої відповіді на це запитання не існує.

По-перше, у держави має бути притомна стратегія поводження з пораненими військовими.

"Така історія виникає саме тому, що у держави нема стратегії що робити з такими людьми. І ніхто про це не думає. Ніхто не може дати відповіді на запитання: а навіщо ви взагалі їх тримаєте поза штатом? Хлопці, які поранені, багато хто з них хоче і може повернутися до ЗСУ. Ці люди мають бойовий досвід і він не теоретичний, а практичний. Вони можуть навчати, наприклад, нових мобілізованих. Та для цього треба дати їм належну повагу за їхню втрату. Якщо її не буде, то люди демотивуються", — підкреслює Масі Найєм.

По-друге, "Треба міняти законодавство, — запевняє Найєм. — В державних органах всі і все намагаються робити згідно із законом, щоб до чиновників ніхто не прискіпувався. Але закон поганий. А у війську це ще гірше: люди суперконсервативні. Коли особисто я втратив око і частину мозку, то не пішов проходити МСЕК і ВЛК саме тому, щоб мене не списали поза штат. Тому юридично я не є особою з інвалідністю".

"Штат, поза штат, грошове забезпечення… Все це стосується законодавства, статутів, постанов КМУ і наказів МОУ. А в законодавстві нема системності. Концепція армійських документів багато в чому залишилася на рівні СРСР. У військовослужбовця майже нема прав і нема механізму боротьби за свої права. Підлеглий військовослужбовець повністю залежний від своїх командирів. І навіть якщо якийсь офіцер проявить ініціативу, щоб зробити добре, то потім прийдуть контролюючі органи і в кращому разі просто "винесуть" мозок, а в гіршому буде кримінальна відповідальність", — резюмував у коментарі "Телеграфу" все той же анонімний юрист військової частини.

[Свідомий]

Минсоцполитики после проверки внутренне перемещенных лиц прекратило выплаты более 140 тыс. человек

Как рассказала Forbes глава ведомства Оксана Жолнович, эти люди не отвечали критериям.

"Был случай, когда человек получал помощь от государства почти год и при этом приобрел Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 года, стоимость которого более 9,5 млн грн", – объяснила Жолнович.

Таким образом расходы госбюджета уменьшились на 400 млн грн в месяц.

Напомним, в августе Кабмин изменил постановление о том, что если человек более 30 дней находится за границей без уважительных причин (лечения, командировки и т.п.), то он теряет право на выплаты. В ходе проверок было выявлено около 112 тыс. таких лиц.