В Хмельницком возле собора активисты провели собрание. На нем зарегистрировалось 1235 человек. Они большинством голосов проголосовали за переход церкви в ПЦУ. Ключи от храма, движимого и недвижимого имущества должны передать комиссии.
Впоследствии стало известно, что ключи от собора передали комиссии. Она зашла внутрь храма и описывает имущество.
Это все прихожане УПЦ МП .Свидомый их заставлял переходить?Что касается галичан ,если священник их обозвал то он должен ответить за оскорбления ,но в любом случае он не оправдывал убийства украинцев .Выхватили один случай российские ресурсы но молчок о том что украинцев вообще не существует и все кругом российское и ракеты это божье наказание для украинцев .Обсудить это нет желания .
Не, не. кстати, тебе не объясняли, что имена собственные пишутся с Большой буквы. А источник - Юрий Борода выложил в своем Фейсбуке за 13 июля. Оттуда это видео разошлось по многим каналам. В том числе и на тот, ссылку на который ты приводишь. Это - не источник, а одна из копий. Обрати внимание - в самом ролике нет посторонних комментариев. Там только запись авторского текста самого Бороды и нарезка сюжета из Нетишина со словами Архимандрита Владислава. Откуда он их взял - вот отсюда. Это запись самого события. Кстати очень хорошо видно , кто чего хочет и кто чего стоит.
Это первая часть - там дальше еще несколько. Но "блестящее " выступление Отца Владислава - здесь.
В Хмельницком возле собора активисты провели собрание. На нем зарегистрировалось 1235 человек. Они большинством голосов проголосовали за переход церкви в ПЦУ. Ключи от храма, движимого и недвижимого имущества должны передать комиссии.
Это все прихожане УПЦ МП .Свидомый их заставлял переходить?Что касается галичан ,если священник их обозвал то он должен ответить за оскорбления ,но в любом случае он не оправдывал убийства украинцев .Выхватили один случай российские ресурсы но молчок о том что украинцев вообще не существует и все кругом российское и ракеты это божье наказание для украинцев .Обсудить это нет желания .
Свидомый снова перепутал соборы и города. Кстати. что речь о чем-то другом можно было бы догадаться и по одежде. Посмотри - там все в куртках, а мы говорим о 9 июля, когда происходил захват Собора в Нетишине и 13 июля. когда появилось видео Юрия Бороды. И обозвал священник закарпатцев, а не галичан, как пишешь ты. Тебя снова подводит твоя крайняя невнимательность.
В Хмельницком возле собора активисты провели собрание. На нем зарегистрировалось 1235 человек. Они большинством голосов проголосовали за переход церкви в ПЦУ. Ключи от храма, движимого и недвижимого имущества должны передать комиссии.
Это все прихожане УПЦ МП .Свидомый их заставлял переходить?Что касается галичан ,если священник их обозвал то он должен ответить за оскорбления ,но в любом случае он не оправдывал убийства украинцев .Выхватили один случай российские ресурсы но молчок о том что украинцев вообще не существует и все кругом российское и ракеты это божье наказание для украинцев .Обсудить это нет желания .
Свидомый снова перепутал соборы и города. Кстати. что речь о чем-то другом можно было бы догадаться и по одежде. Посмотри - там все в куртках, а мы говорим о 9 июля, когда происходил захват Собора в Нетишине и 13 июля. когда появилось видео Юрия Бороды. И обозвал священник закарпатцев, а не галичан, как пишешь ты. Тебя снова подводит твоя крайняя невнимательность.
Что ты сливаешься .Что где перепутал?Ты о чем ?Свидомый выложил факты перехода адептов УПЦ МП в ПЦУ .Причем тут города?Что с чем перепутал?Не мешай кашу ,сама путает что то.
Не, не. кстати, тебе не объясняли, что имена собственные пишутся с Большой буквы. А источник - Юрий Борода выложил в своем Фейсбуке за 13 июля. Оттуда это видео разошлось по многим каналам. В том числе и на тот, ссылку на который ты приводишь. Это - не источник, а одна из копий. Обрати внимание - в самом ролике нет посторонних комментариев. Там только запись авторского текста самого Бороды и нарезка сюжета из Нетишина со словами Архимандрита Владислава. Откуда он их взял - вот отсюда. Это запись самого события. Кстати очень хорошо видно , кто чего хочет и кто чего стоит.
Это первая часть - там дальше еще несколько. Но "блестящее " выступление Отца Владислава - здесь.
Да мне по фиг что с чем пишется .Что бы ты там не писала или не выкладывала процесс изгнания московских попов идет и он завершится полным исходом московитов с украинских святынь .Один воин закарпатец погоды не сделает потому как сотни тысяч воинов считают по иному .А поп Сидор собирается бежать в сербскую кажись церковь .Так что твое смакование одним роликом из российских помоек ну никакой погоды не делает .Люди как переходили с УПЦ МП в ПЦУ так и будут переходить.потоому как ПЦУ и есть та УПЦ в которой они были .Афера РПЦ с созданием УПЦ МП многим уже открывает глаза .И не захват церквей идет а возвращение от московитских захватчиков .А то Анеллу как то мало интересует история захвата московитами наших святынь .Вроде как и не замечает историю церкви .Одни кремлевские наративы .
Митрополит «Київський і всієї України» УПЦ МП Онуфрій не визнає державної зради з боку митрополита Павла
Олена Чередниченко
Онуфрій записав відеозвернення на підтримку заарештованого екснастоятеля Києво-Печерської лаври.Митрополит «Київський і всієї України» УПЦ МП Онуфрій не визнає державної зради з боку митрополита Павла
Митрополит УПЦ МП Онуфрій записав відеозвернення на підтримку арештованого колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври митрополита УПЦ МП Павла (Петра Лебедя), повідомляє «Укрінформ» із посиланням на відозвернення Онуфрія, опубліковане у ЗМІ.
«Дорогий владико Павел, до нас дійшли чутки про те, що вас закрили в СІЗО. І ми це сприйняли з сумом, жалем. Але я знаю, що ви добрий монах, добрий архієрей, добрий намісник святої Лаври Печерської. І тут просто якесь непорозуміння... Ви недостойні цього, щоб вас тримати в СІЗО", - заявив Онуфрій, побажавши Павлу «Божої помощі».
Судячи зі всього, що сказав митрополіт УПЦ МП у своєму відеозверненні, він не визнає за «владикою» Павлом дій, які кваліфікуються як державна зрада. Нагадаємо, що Служба безпеки України опублікувала перехоплені записи розмов колишнього настоятеля Києво-Печерської Лаври, у яких він радів тимчасовій окупації Херсона та називав вторгнення РФ в Україну «війною Америки та Росії до останнього українця». «І вже сьогодні Херсон благовіствуй радость вєлію, там уже прапора російські скрізь і все... і люди, люди довольні», — коментував Павло окупацію Херсона. Він звинувачував Україну в тому, що вона нібито «спровокувала» Москву на повномасштабну війну, ототожнював бійців тероборони з мародерами та назвав їх «ублюдками».
Нагадаємо також, що митрополит і предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій (в миру Орест Березовський) має російське громадянство.
Сам Онуфрій заявив, що «полишив російське громадянство» і вважає себе громадянином лише України. Але російське видання «Агентство», повідомило, що «російський паспорт митрополита Онуфрія, глави пов'язаної з Москвою Української православної церкви (УПЦ), не знайдено в базі анульованих паспортів МВС Росії».
Интересно про какую такую УПЦ рассказывает закарпатский воин?
Відновлення (повернення) закарпатців у Православ’я почалося наприкінці XIX століття, до початку Першої світової війни, протягом чверті століття, переважно на Хустщині, де активно формувалися православні парафії. У цей короткий період вони, як і інші православні в імперії, були підпорядковані Карловацькому (Сербському) патріархату. Але паралельно активісти православного руху налагоджували зв’язки з Афоном (юрисдикція Константинополя) та окремими російськими ієрархами, до честі яких треба зауважити, що вже в міжвоєнний період вони прийняли сторону не Сербії, а Царгорода (зокрема майбутній церковний письменник та митрополит Веніамін Федченков).
У міжвоєнний період перебування Сербської юрисдикції на Срібній Землі було неканонічним, бо після розпаду великих імперії за церковним правом усі діаспори відходили під омофор Константинопольського Патріарха.
Але у міжвоєнний період Сербський Патріархат зробив спробу поширити свій вплив на Закарпаття, але це було всупереч канонами Церкви. Більше того, як зазначає навіть такий промосковський орієнтований історик, як Юрій Данилець, серби не дуже були зацікавлені у прояві пастирської опіки над закарпатцями. Зокрема він зазначає «невпорядкованість православної церкви сербським єпископами що викликало конфесійну нестабільність у державі» (Ю. Данилець Православна Церква на Закарпатті у першій половині ХХ століття, Ужгород, 2009. с. 128), а також «відсутність постійного православного єпископа та чіткої системи управління православними приходами у разі його відсутності» (с. 155). Більш того, навіть цей дослідник прямо пише, що «канонічність сербської юрисдикції була підставлена під сумнів московським патріархатом» (с. 114).На відміну від Константинопольської ієрархії, вони не призначили в цей край постійного єпископа.
Друга Світова Війна ішла до свого неминучого фіналу. У вересні-жовтні 1944 року Червона Армія «звільнила» Закарпаття. 26 листопада 1944 року у Мукачеві відбувся 1-й з’їзд народних комітетів, який прийняв Маніфест про входження Закарпаття в Україну. З’їзд обрав вищий орган державної влади-Народну Раду Закарпатської України (НСЗУ) у складі 17 осіб священики Сербської Православної Церкви брали участь у роботі народних комітетів, були делегатами з’їзду та поставили підписи під маніфестом. Одночасно розпочався процес «входження» Мукачівської єпархії до сталінської РПЦ МП.
Так, 18 листопада 1944 року в Хусті відбулися збори православного духовенства, на якому вирішили звернутися до Собору СПЦ та просити його дати згоду на перехід Мукачівсько-Пряшівської єпархії до складу РПЦ МП. На цих зборах було вирішено послати в Москву делегацію, яка повинна була просити Синод РПЦ дати згоду на входження Мукачівсько-Пряшівської єпархії в РПЦ. Делегатами були одноголосно обрані: ігумен Феофан (Сабов) — адміністратор єпархії, архімандрит Алексій (Кабалюк), протоієрей Димитрій Бєляков-радник єпархії, протоієрей. Іоанн Кополович- секретар єпархії та П.В. Лінтур-директор Хустської гімназії. Учасники зібрання написали листа на ім’я І.В. Сталіна (так!!!!), де виклали свою думку про подальший розвиток Православної Церкви на Закарпатті. Як кажуть, коменти зайві.
19 листопада 1944 року представники православного духовенства Сербського Патріархату звернулися до місцеблюстителя Патріаршого престолу митрополита Ленінградському і Новгородському Алексію (Симанському) з проханням підтримати їх клопотання перед Синодом СПЦ про передачу Мукачівсько-Пряшівської єпархії в юрисдикцію Московської Патріархії, а також прийняти делегацію на чолі з ігуменом Феофаном (Сабовим).
У Москві делегація православного духовенства Мукачівсько-Пряшівської єпархії перебувала з 7 по 13 грудня 1944 року. Закарпатці просили митрополита Алексія сприяти за допомогою цивільної та військової влади у перерозподілі церковного майна між православними та уніатськими парафіями, надати можливість підготовки у московському православному богословському інституті своїх кандидатів у священики, постачати до їхніх єпархій церковно-богословські книги, сприяти наданню матеріальної підтримки Мукачівсько-Пряшівській єпархії.
15 березня 1945 р. голова Ради у справах РПЦ Г. Г. Карпов подав Сталіну, В. М. Молотову і Л. П. Берії на узгодження текст Інструкції про перехід православних Закарпатської України в юрисдикцію РПЦ; 17 березня документ був схвалений.
У квітні 1945 року Московська Патріархія направила делегацію на чолі з єпископом Кіровоградським Сергієм (Ларіним) у Югославію. Делегацію прийняв глава Синоду СПЦ митрополит Скоплянський Йосип (Цвійович) (Патріарх Гавриїл перебував ще в концтаборі). Сербський єпископ, вл. Володимир (Раїч), відразу погодився на передачу керованої ним єпархії в юрисдикцію сталінської РПЦ МП. На засіданні Синоду 6-8 вересня 1945 року було прийнято рішення про перехід Мукачівсько-Пряшівської єпархії до складу РПЦ. Синод СПЦ відправив єпископу Володимира (Раїча) до Москви, де він був прийнятий Патріархом Алексієм I. 22 жовтня відбулося засідання Синоду РПЦ, на якому Володимир (Раїч) зачитав лист митроплита Йосипа (Цвійовича), останній повідомляв про рішення Синоду СПЦ передати Мукачівсько-Пряшівську єпархію у відання РПЦ МП.
14 жовтня 1945 року Патріарх Алексій I очолив хіротонію Нестора (Сидорука) на єпископа Уманського, вікарія Київської митрополії, одночасно призначивши його адміністратором православноїМукачівсько-Пряшівської єпархії (вже без зазначення в титулатурі визначення «Карпаторуська», оскільки це не відповідало територіально-адміністративного ділення). З 24 жовтня 1945 року Нестор титулувався як єпископ Ужгородський і Мукачівський. Нова титулатура свідчила про прагнення церковної влади до того, щоб центр єпархії збігався з центром області, тобто про наміри перенести єпископську кафедру з Мукачева в Ужгород (територія Пряшівської Русі, що відійшла Чехословаччині, була включена до складу Празької єпархії, в 1950 була утворена самостійна Пряшівська єпархія).
6 листопада 1945 року єпископи Володимир і Нестор прибули до Мукачева, де останній прийняв єпархіальний архів, а 11 листопада в кафедральному храмі Мукачева відбулося перше богослужіння на чолі з єпископом Нестором. У липні 1947 рокумісцем перебування архієрея став Ужгород, де РПЦ МП було «повернуто» кафедральний собор Воздвиження Хреста Господнього (у 1771-1947 уніатський).
Коротко зауважимо, що і представники Греко-Католицької Церкви, і Константинопольського Патріархату зробили спроби спротиву, то представники Сербського Патріархату, хоча і перебували на території Закарпаття незаконно (з точки зору церковного права) відверто все здали Москві.
Загалом москвофільські ілюзії зіграли вкрай злий жарт із закарпатцями. Прийшла на Срібну Землю не «Свята Русь», про яку вони читали та мріяли, а кривава совдепія. Коротенько позначимо, що стало з деякими учасниками переговорів. Архімандрит Алексій (Кабалюк), побачивши перші діяння нової влади, що руйнувала справу всього його життя, відносно мирно помер у 1947 році. А ігумен Феофан (Сабов) разом зі своїм братом, священиком Петром, був убитий на очах їх матері співробітниками НКВС. Як писав вже цитований нами Юрій Данилець «…за більше як 50 років радянської влади православна церква пережила чимало трагедій та потрясінь. Було ліквідовано майже всі монастирі та скити, окремі священики були репресовані тоталітарним режимом». Цікаво, що з початку Москва не визнавала канонічність Сербської юрисдикції над Закарпаттям, але коли після Другої Світової запахло смаженим, відразу все визнала та й де факто рейдерськи захопила закарпатські єпархії.
Підводячи підсумок зазначимо, що і зараз продовжує своє існування «новостворена з порушенням церковних канонів Мукачівсько-Пряшівська єпархія Сербського патріархату (1931 — 1945 рр.), яка надалі в жовтні 1945 р. за рішенням Архієрейського Собору/Синоду Сербського патріархату була передана до Московського патріархату (Російської Православної Церкви, зокрема, її Українського екзархату) і яка по сьогоднішній день, під назвою (після поділу на дві єпархії) Мукачівська (1945 р. — по даний час) (керуючий — Федор Мамасуєв, єпископ Московського патріархату з проживанням в м. Мукачево) та Хустська (1994 р. — поданий час) (керуючий — Марк Петровцій, єпископ Московського патріархату з проживанням у м. Хуст) єпархії РПЦвУ (УПЦ МП) і надалі перебувають у складі Російської Православної Церкви в Україні, зокрема, її структурного підрозділу під назвою — так званої Української Православної Церкви Московського патріархату».
Звернемося до вихідної проблеми нашого нарису: якщо протоієрей Дмитро Сидор стверджує про перспективи переходу в Сербський Патріархат, то наскільки вагомі його аргументи? Вище ми детально розглянули історію Православ’я на Закарпатті в період, що передував унії. Ми на основі історичних праць, а не сидорських фальсифікацій, прийшли до висновку що з часів Кирила і Мефодія закарпатські православні єпархії входили до складу Константинопольського Патріархату, з якого вони перейшли в унію з Католицькою Церквою.
Іншими словами, історичних обґрунтувань для продовження діяльності Сербського Патріархату на Закарпатті немає. Ми описали вище, як вони здали свою єпархію Москві. Відповідно немає і моральних обґрунтувань, після того, як представники цієї організації скоїли злочин проти українського народу Закарпаття і не принесли за це покаяння.
Далі розглянемо моменти з канонічного права: передача Закарпаття Москві відбулася без узгодження з Константинополем, якому за канонічним правом належить вся діаспора. Після дарування Томаса у 2018 році єпархії на території Закарпаття маютьналежати виключно ПЦУ.
Як пише владика Віктор (Бедь): «Що ж до питання, чи можуть приходи РПЦвУ (УПЦ МП), та, зокрема, парафія Московського патріархату в м. Ужгород, настоятелем якої є Дмитро Сидор, перейти до Сербського патріархату з відповідною реєстрацією (перереєстрацією) свого статуту в органах державної влади України? Відповідаю — ні, не можуть! Тому, що окрім чисто формалізованих статей Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», в церковному просторі тих чи інших світових конфесій, діють іще і норми канонічного права, які враховуються при визначенні права на діяльність тієї чи іншої конфесії на території суверенної Держави Україна, та, зокрема, щодо допустимості державної реєстрації їх статутів в Україні.
У відповідності до канонічних норм Вселенського Православ’я, яких дотримуються всі Помісні Автокефальні Православні Церкви у світі (окрім агресивної, розкольницької та безблагодатної на сьогодні Російської Православної Церкви), на канонічний території України можуть створюватися та діяти тільки релігійні організації Помісної Автокефальної Православної Церкви України. Отже, Сербська Православна Церква, як і будь-яка інша Помісна Автокефальна Православна Церква у світі, окрім Помісної Автокефальної Православної Церкви України, не мають канонічного права на створення своїх релігійних організацій в Україні.
Відтак, Сербська Православна Церква не має канонічного права прийняти до свого складу будь-яку релігійну організацію, яка діє на території суверенної Держави Україна, зокрема, і парафію Московського патріархату в м. Ужгород, яку очолює Дмитро Сидор. Що ж до пустопорожніх та свідомо провокаційних заяв Дмитра Сидора, агента впливу та священика Московського патріархату в Україні, то вони спрямовані на подальше підтримування штучно спланованого і створеного Москвою політичного розділення Українського Православ’я з метою проповідування розкольницьких, антихристиянських і антиукраїнських ідей «русского міра» та провокування міжрелігійного протистояння на Закарпатті і в Україні в умовах російсько-української війни 2014 — 2023 рр.
Діяльність таких, нібито «церковних» діячів, як Дмитро Сидор насправді не має ніякого відношення до справжньої діяльності священнослужителя Церкви Христової та носить виключно провокаційний, антихристиянський, антиукраїнський та промосковський політичний характер, з метою різного роду психологічних маніпуляцій, підміни понять, надання неправдивої інформації та зомбування свідомості віруючих і необізнаних в питаннях канонічного права та церковної історії громадян України в інтересах ворожих до нас Московського патріархату та країни агресора – російської федерації».
Необхідно окремо відзначити, що автокефалія Сербської Церкви носить номінальний характер. Для всього Православного світу вони самостійна церква, але в реальності вони підпорядковані Москві. До цього варто додати і те, що саме в Сербії активно поширюється пропутінська пропаганда, яку підтримує місцеве населення. Використовуються ті ж історичні міфи, ті ж наративи. В цілому Сербія — це свого роду «рашка в мініатюрі». Тому звернення попа Сидора до цієї юрисдикції не змінює ситуацію кардинально, а тільки лише підсилює ілюзію незалежності. Насправді, якщо вже безпосередньо, то потенційно перебуваючи в Сербській церкві, він також буде підпорядкований Москві можливо, навіть кураторів не поміняє. Але цей хід може відкрити йому можливість складати нові казки для прикриття його антиукраїнської діяльності. Це також може посилити і його «політичне русинство», і в цілому русинський сепаратизм, оскільки в Сербії існують деякі громади так званих «русинів», хоча насправді це — українці, що протягом кількох поколінь проживали на берегах Дунаю.
Дивним в цілому нам представляє і вектор його вибору: Сербія не має спільних кордонів з Україною, чому, наприклад, не звернутися в Чеську церкву, або в Румунську, або навіть у Польську? Можливо тому, що Румунський патріархат та Православна Церков Чеських земель і Словаччини проявляють вже симпатії щодо до ПЦУ, а серби наполегливо стоять на московських позиціях. Так що Сербський вибір (навіть в плані задуму) — вже є актом зради України.
В тому числі і тому, що тут вже діють не лише моральні принципи, але і методологічні, такий, наприклад, як «бритва Окама»: «не треба плодити сутності без необхідності». Вже немає ніякої необхідності в єпархіях РПЦ МП імені Сталіна, тому що існує вже…. канонічно відновлена у 1923 р. історична древня Карпатоукраїнська (Карпаторуська) єпархія Константинопольського патріархату (1923 — 2015 рр.), правонаступниця православних єпархій, що діяли на Закарпатті з найдавніших часів у складі Української Православної Церкви та у прямому підпорядкуванні Константинопольського патріархату до 1733 р., надалі Карпатська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви України (2015 — 2018 рр.), Карпатська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви Константинопольського патріархату (жовтень — грудень 2018 р.) та на сьогодні — Мукачівсько-Карпатська єпархія Православної Церкви України (15 грудня 2018/05 січня 2019 рр. – по даний час)».
Це, як кажуть, по-перше; а по-друге: за горами, тобто на Львівщині та на Франківщині, Московського Патріархату вже не існує, крім нелегально мандруючих попів та жменьки їх фанатичних послідовників, якими має зайнятися СБУ.
На Закарпатті поки що все навпаки: більшість Православних церков належить саме РПЦ МП імені Сталіна, в тому числі і тому, що такі фанатичні проповідники, як піп Сидор, поки що на волі, а не за гратами. Яким не був вирок суду, але саме попу Сидору, варто буде згадати про покаяння та покуту перед Богом та українським народом за всі скоєні їм злочини, якщо він реально вірує во Христа, а не в Путіна та «русский мир».
Просто вражає, наскільки нелюдяною може бути церковна політика в наші часи, після стількох трагедій, релігійних і світських воєн, всупереч публічним заявам щодо турботи про гідність людини і любов до Церкви. Це сумно, бо це свідчення про стан самої РПЦ МП (а точніше РПЦвУ). На жаль, ХХІ століття стало віком ревізіонізмів, які прикриваються вже навіть не лиш ідеологіями, а й «турботою» про Церкву.
Тому б не заважало би закарпатцю вивчити історію своєї церкви і поцікавитися діяльністю попів своєї церкви .А то поки він там воює попи його церкви підтримують не його діяння а діяння тих з ким він воює.
Все Анелла більше не закидай мені на відповідь .Відповідь дана он на цілу сторінку .Можеш читати можеш не читати а відповідь дана.Прихожани УПЦ МП дійсно є малоросами.Саме малоросами їх вважають керівники УПЦ МП і їх хазяї в РПЦ.То хай закарпатець ображається за це на своїх духовних керівників.
И еще раз отмечу что большинство закарпатцев есть грекокатоликами-бывшие православные которые были под Константинополем .Не под сербами не под московитами а под Константинополем .
Свідомий писал(а): ↑Июль 17, 2023, 8:53 am
Все Анелла більше не закидай мені на відповідь .Відповідь дана он на цілу сторінку .Можеш читати можеш не читати а відповідь дана.Прихожани УПЦ МП дійсно є малоросами.Саме малоросами їх вважають керівники УПЦ МП і їх хазяї в РПЦ.То хай закарпатець ображається за це на своїх духовних керівників.
Вот тебе на. А почему? Не, скажи просто одним словом я правильно тебя поняла? Ты считаешь, что этот холеный архидиакон ПЦУ имеет право унижать флаг Украины потому что расписавшиеся на нем воины 128 отдельной горно-шткрмовой бригады - это закарпатцы? (часть из поставивших свои подписи на данный момент погибла). И этих воинов он тоже имеет право унижать, называя малороссами? Ты точно уверен , что украинцев нужно срочно разделить по сортам и натравить друг на друга? И по какому праву ты считаешь себя в праве указывать кому-либо какую именно конфессию ему выбирать? Ты уверен, что лично ты - первый сорт, а ребята, находящиеся на фронте 17 месяцев - второй*, а то и третий?
Свідомий писал(а): ↑Июль 17, 2023, 8:53 am
Все Анелла більше не закидай мені на відповідь .Відповідь дана он на цілу сторінку .Можеш читати можеш не читати а відповідь дана.Прихожани УПЦ МП дійсно є малоросами.Саме малоросами їх вважають керівники УПЦ МП і їх хазяї в РПЦ.То хай закарпатець ображається за це на своїх духовних керівників.
Вот тебе на. А почему? Не, скажи просто одним словом я правильно тебя поняла? Ты считаешь, что этот холеный архидиакон ПЦУ имеет право унижать флаг Украины потому что расписавшиеся на нем воины 128 отдельной горно-шткрмовой бригады - это закарпатцы? (часть из поставивших свои подписи на данный момент погибла). И этих воинов он тоже имеет право унижать, называя малороссами? Ты точно уверен , что украинцев нужно срочно разделить по сортам и натравить друг на друга? И по какому праву ты считаешь себя в праве указывать кому-либо какую именно конфессию ему выбирать? Ты уверен, что лично ты - первый сорт, а ребята, находящиеся на фронте 17 месяцев - второй*, а то и третий?
Не то.Архимадрид имел ввиду ,я так думаю,прихожан УПЦ МП которые считают что Украины не существует а есть триединый народ .Согласно догмам РПЦ это великороссы,малороссы и беларусы .Это один народ под именем русские .Поэтому прихожане УПЦ МП где бы в Украине они не были ,считаются своей церковью малороссами а не украинцами .Поэтому я думаю архимандрит так и сказал что будучи прихожанами РПЦ (УПЦ МП )вы есть малороссы ,а пора уже становиться украинцами .При этом воюя за Украину не гоже оставаться малоросами.За флаг архимандрит вроде не говорил ничего,это закарпатец чего то стал заступаться за отявленного негодяя попа Сидора .Не гоже патриотам так себя марать ,да еще флаг Украины использовать в защиту московских прихвостней .
Что касается конфессий.А где я указывал?Весь материал имеет авторов .Мы дискуссируем вдвоем .Я тебе вообще не указывал.Хочешь ходить в московскую церковь ходи .Я так понял украинских у вас уже не осталось.Более того я тебе покпзал факты как люди с глуздом с УПЦ МП переходят в УПЦ-ПЦУ..Многие подмену уже увидели и осознали и возвращаются туда откуда РПЦ их пыталась вытолкать.А закарпатец в УПЦ не был .Их сразу с сербской епархии сдали в РПЦ а потом примазали к созданной РПЦ УПЦ МП.Вон Сидор уже кричит что желает в Сербскую эпархию.Вот он перебежит и это закарпатцу с УПЦ придется становиться частью Сербской церкви?Ничего закарпатец попу Сидору сказать не желает?Ну флаг Украины показать хотя бы.
В Києво-Печерській лаврі збирають гроші на заставу Паші "Мерседесу
Гроші прихожанам пропонують скидати безпосередньо у церковну скриньку.
В Києво-Печерській лаврі продовжують намагання “відмазати” так званого митрополита Павла “Мерседеса”. Там збирають гроші на його заставу.
Відповідні фото з’явилися в соцмережах.
Як видно, на заставу Паші “Мерседесу” збирають гроші безпосередньо у церковну скриньку.
“На заставу за митрополита Павла”, - написано в заклику до прихожан.
Нагадаємо, що екснамісник Києво-Печерської лаври порушив одну з умов, яку наклав суд.
Митрополиту УПЦ МП Павлу Лебідю суд змінив запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту. Нове рішення – тримання під вартою до 14 серпня або застава у розмірі понад 33 мільйони гривень.
А слабо заставити свій маєток і переїхати в лаврську келію до монахів?
Ніякої незалежності: патріарх Кирило заявив, що УПЦ МП – невід'ємна частина РПЦ
Таким чином, Кирило спростував усі заяви керівництва УПЦ МП, що вони нібито не залежать від Москви.
Глава РПЦ патріарх Кирило, який "благословляє" окупантів убивати українців, заявив, що УПЦ МП на чолі з митрполитом Онуфрієм є невід'ємною частиною РПЦ.
Про це Z-патріарх заявив під час своєї проповіді сьогодні, 18 липня.
Кирило поскаржився, що так звана "Свята Русь", під якою він має на увазі також Україну та Білорусь, "знову розділилася через зраду, бажання догодити якимось далеко віддаленим від нашої країни (Росії..) політичним силам".
"Зберігається, хоч і недостатньо яскраво виражена і недостатньо, на мій погляд, міцна єдність Російскьої Православної Церкви. І сьогодні ті ж сили, які прагнули розділити країну та народ наш, роблять все для того, щоб відірвати Православну Церкву на Україні (Кирило демонстративно сказав "на", а не "в" Україні. ) від повноти Російської Православної Церкви", – заявив Z-патріарх
Таким чином він спростував усі заяви керівництва УПЦ МП, яке намагається переконати українців, що не має відношення до Москви та РПЦ.
Також Кирило цинічно заявив, що РФ веде війну "не проти плоті та крові, але проти мироправителів пітьми".
Зазначимо, що глава РПЦ патріарх Кирило регулярно підтримує окупантів, які їдуть вбивати українців або вже повернулися з війни. Раніше він заявив, що російські мобілізовані, які загинули в Україні, потраплять до раю.
Нещодавно він оголосив "Всеросійський молебень про перемогу" над Україною.
У свою чергу, синод УПЦ МП досі не засудив Z-патріарха Кирила, який виправдовує російську агресію проти України.
УПЦ МП та війна
УПЦ МП наполегливо продовжує стверджувати, що не має відношення до РПЦ і патріарха Кирила, який відкрито підтримує війну та вбивства українців. У травні минулого року у київському монастирі у Феофанії УПЦ МП навіть зібралася на Собор, у якому заявила про нібито розрив із РПЦ. Водночас Онуфрій не став офіційно оголошувати автокефалію (незалежність).
Глава ПЦУ митрополит Епіфаній пояснив, у чому полягає "хитрість" таких заяв. За його словами, де-факто зв'язок УПЦ МП із Москвою залишається, а де-юре УПЦ МП хоче уникнути закону "2662", який покликаний перейменувати її, адже вона має свій керівний центр у країні-агресорці.
Свідомий писал(а): ↑Июль 18, 2023, 4:47 pm
Ніякої незалежності: патріарх Кирило заявив, що УПЦ МП – невід'ємна частина РПЦ
Ну ты даешь! А заявления Путина для тебя еще не стали неопровержимыми аргументами? Что он там про Украину утверждал? Не? Не согласен с ним? А почему ты тогда Патриарха Кирилла слушаешь? Еще и приводишь его слова в качестве аргументации. Так что не отпирайся: здесь вы с Москвой в одну лапу работаете и Патриарху РПЦ вы(именно вы, а не кто-то другой) подыгрываете с охотой и редкостным усердием.
Свідомий писал(а): ↑Июль 18, 2023, 4:48 pm
УПЦ МП та війна
УПЦ МП наполегливо продовжує стверджувати, що не має відношення до РПЦ і патріарха Кирила, який відкрито підтримує війну та вбивства українців. У травні минулого року у київському монастирі у Феофанії УПЦ МП навіть зібралася на Собор, у якому заявила про нібито розрив із РПЦ. Водночас Онуфрій не став офіційно оголошувати автокефалію (незалежність).
Глава ПЦУ митрополит Епіфаній пояснив, у чому полягає "хитрість" таких заяв. За його словами, де-факто зв'язок УПЦ МП із Москвою залишається, а де-юре УПЦ МП хоче уникнути закону "2662", який покликаний перейменувати її, адже вона має свій керівний центр у країні-агресорці.
А Митрополит Епифаний не объяснил, что он вообще собирается делать с таким количеством захваченного добра? Не объяснил, почему его клирики делят украинцев по сортам в зависимости от места проживания и позволяют себе организовывать дикие шабаши в Храмах, заводя ту фиг его знает кого? Он не объяснил почему допускаются массовые нарушения закона Украины (доказательства см. выше на фото из Хмельницкого, выложенных Свидомым)? Он не объяснил, почему он сам - Предстоятель Церкви - проводит Службы при практически пустых Храмах? Почему в братии мужского монастыря Киево-Печерской Лавры ПЦУ на данный момент числится один монах - злосчастный Авраамий (Лотыш). И все. Больше никого. Ему бы очень много чего объяснить стоило бы.. И о многом задуматься.
Свідомий писал(а): ↑Июль 18, 2023, 4:48 pm
УПЦ МП та війна
УПЦ МП наполегливо продовжує стверджувати, що не має відношення до РПЦ і патріарха Кирила, який відкрито підтримує війну та вбивства українців. У травні минулого року у київському монастирі у Феофанії УПЦ МП навіть зібралася на Собор, у якому заявила про нібито розрив із РПЦ. Водночас Онуфрій не став офіційно оголошувати автокефалію (незалежність).
Глава ПЦУ митрополит Епіфаній пояснив, у чому полягає "хитрість" таких заяв. За його словами, де-факто зв'язок УПЦ МП із Москвою залишається, а де-юре УПЦ МП хоче уникнути закону "2662", який покликаний перейменувати її, адже вона має свій керівний центр у країні-агресорці.
А Митрополит Епифаний не объяснил, что он вообще собирается делать с таким количеством захваченного добра? Не объяснил, почему его клирики делят украинцев по сортам в зависимости от места проживания и позволяют себе организовывать дикие шабаши в Храмах, заводя ту фиг его знает кого? Он не объяснил почему допускаются массовые нарушения закона Украины (доказательства см. выше на фото из Хмельницкого, выложенных Свидомым)? Он не объяснил, почему он сам - Предстоятель Церкви - проводит Службы при практически пустых Храмах? Почему в братии мужского монастыря Киево-Печерской Лавры ПЦУ на данный момент числится один монах - злосчастный Авраамий (Лотыш). И все. Больше никого. Ему бы очень много чего объяснить стоило бы.. И о многом задуматься.
А оно захвачено РПЦ .А Епифаний возвращает то что было захвачено московской сектой .История захвата описана в данной теме .
У РПЦ назвали окупантів – "захисниками віри", а Павла "Мерседеса" – "сповідником"
РПЦ та патріарх Кирило відзначилися новими скандальними заявами на адресу України.
Глава РПЦ патріарх Кирило, який "благословляє" окупантів убивати українців, провів Архієрейську нараду РПЦ, на якій пролунало кілька антиукраїнських заяв.
Про це йдеться на сайті РПЦ.
Чорне назвали білим, а біле – чорним
У постанові Архієрейської наради РПЦ (архієреї – загальна назва для священнослужителів найвищого ступеня церковної ієрархії) назвали українську владу "прямою спадкоємицею більшовиків-богоборців", яка нібито "влаштовує гоніння" проти УПЦ МП.
Також ієрархи РПЦ висловили підтримку митрополиту Павлу "Мерседесу", якого назвали "ієрархом-сповідником, який зазнає кримінальних переслідувань за віру".
Крім того, учасники Архієрейської наради РПЦ особливо молилися за окупантів, які вбивають українців.
"З особливим почуттям учасники Архієрейської Наради підносять свої молитви до Бога про воєначальників і воїнів (російських окупантів в Україні. ). Воїни, які беруть участь у бойових діях, потребують особливої пастирської уваги та турботи", – йдеться у повідомленні.
"Рекомендації" парафіянам УПЦ МП від Кирила
Z-патріарх Кирило вимагає від парафіян УПЦ МП по можливості відвідувати лише храми, де за богослужінням згадується його ім'я. Як відомо, після повномасштабного вторгнення РФ глава УПЦ МП Онуфрій розпорядився не згадувати за богослужінням ім'я патріарха Кирила, але багато священиків Московського патріархату в Україні це проігнорували.
Також Кирило цинічно заявив, що "по обидва боки фронту є вірні РПЦ".
Зазначимо, що у цій нараді взяли участь 12 ієрархів УПЦ МП.
