Просто картины.

[Слобожанский]

Пере Боррель дель Казо, 1874
"Бегство от критики"

[Слобожанский]

«Лучших сосок не было и нет» (1923). Эпатажная реклама авторства того самого Владимира Маяковского.
Продажи «Резинотреста» после этой рекламы выросли в два раза. В 1925 году на Международной выставке декоративного искусства в Париже плакат получил серебряную медаль.

[Слобожанский]

«Подходящий момент». Софи Жанжамбр Андерсон

[Слобожанский]

Николай Копейкин. Его работы находятся в коллекциях Третьяковской галереи, в Русском музее, музее современного искусства Эрарта.

[Свідомий]

Литовская художница Beata Kurkul поздравила Военно-морские силы Украины с их профессиональным праздником

[Свідомий]

И это его акварель... Минори Танака (Minori Tanaka) - японский акварелист мирового уровня. Вода удивительная!!!

[Свідомий]

Ян Матейко "Люблінська унія"



Року 1869 до 300-річчя Люблінської унії польський художник Ян Матейко створив величезне полотно площею понад 15 м² (299х512 см), на якому зобразив, як еліти Польщі, Литви та Руси-України укладають угоду про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського у федеративний союз держав – Річ Посполиту. Матейко прагнув зміцнити віру своїх земляків у краще майбутнє після невдалих спроб поляків у ХІХ столітті відновити державність, серед яких – придушене Січневе повстання 1863–1864 років.



Після презентації у Кракові "Люблінську унію" показали публіці у Львові, Відні, Празі та Парижі. Нагородою за трирічну працю над полотном став французький орден Почесного легіону 1870 року.

Картина Яна Матейка прикрашала залу Галицького сейму у Львові , була в експозиції Музею Любомирських – звідти її й вивезли під час Другої світової війни. Тепер її експонують в музеї Люблінського замку.

Люблінська унія передбачала створення єдиної держави зі спільним монархом, гербом, парламентом, валютою, зовнішньою та оборонною політикою. При тім суб’єкти союзу зберігали осібні скарбниці, канцелярії, армії та судочинство. В акті Люблінської унії йшлося: "Королівство Польське і Велике князівство Литовське тепер є єдине й нероздільне тіло, не відособлена, а єдина спільна Річ Посполита, утворена з двох держав і народів, в єдиний люд поєдналася”.

…Король Польщі та великий князь литовський Сигізмунд II Август з хрестом у руці в Люблінському замку на тлі великої хоругви з польським Орлом та меншими гербами обабіч – галицького Лева та литовської Погоні – закликає сенаторів Господнім іменем відкинути суперечності і об'єднатися, згадуючи про московську загрозу.
За дійством із галереї у колі придворних дам спостерігає королева сестра, 45-річна Анна, остання з роду Ягеллонів. Насправді на церемонії її не було – на картині вона є сумним символом згаслого роду: король не має спадкоємців, його наступником повинен стати виборний монарх.

Місал у руках примаса Польщі Якуба Уханського розгорнутий на сторінці з текстом Євангелія про Воскресіння Ісуса. Перед владикою навколішки, з перебільшено великим актом Люблінської унії під пахвою (скріплений 77 печатками оригінал має розміри 72х45 см), вкляк краківський каштелян Марцін Зборовський. Текст присяги з-за спини примаса підказує краківський єпископ Філіп Падневський.



Каштелян Зборовський мав неоднозначну славу. Він замовив убивство чоловіка князівни Гальшки Острозької Дмитра Сангушка. Також каштелян брав участь у "курячій війні" – рокоші Рокош — офіційно дозволене повстання проти короля, на котре мала право шляхта для захисту своїх інтересів. 1537 року, учасники котрого не провели жодної битви, натомість поїли всю свійську птицю "від яйця до курчати" в околицях Львова. Декотрі вимоги рокошан пізніше були підтверджені угодою в Любліні, а активного провідника шляхетської демократії – Зборовського – увічнив Матейко на полотні навіть попри те, що на час підписання акта вже чотири роки той спочивав у могилі.

Поруч радіє палкий прихильник Унії Миколай Мелецький. Художник зобразив його з булавою – хоча Мелецький став великим гетьманом коронним аж 1579 року.

Королевого швагра – великого литовського канцлера Миколая Радзивілла "Рудого" – Матейко символічно змалював упокореним, навколішки, але з оголеним мечем у руці. Радзивілл був затятим супротивником Унії. Він не поставив свого підпису під актом, адже, за умовами документа, Велике князівство Литовське поступалося політичною самостійністю та втрачало майже половину території – Підляське, Волинське, Київське та Брацлавське воєводства. Вороже сприйняв Унію і литовський канцлер Остафій Волович, котрий потрапив на полотно як один з авторів Литовського статуту (1566).

Ліворуч від короля, на передньому плані, з крісла сповзає ревний католик – віленський єпископ Валеріан Протасевич. Насправді його не було в Любліні через стан здоров'я. Його підтримує відомий діяч Реформації Ян Ласький, який теж не міг бути в Любліні, бо помер 1560 року. Старець у червоному – то лідер контрреформації кардинал Станіслав Гозій. Біля нього Матейко намалював великого коронного маршалка – кальвініста Яна Фірлея, одного з творців Варшавської конфедерації 1573 року – акта про релігійну толерантність у Речі Посполитій. На кардинальське крісло сперся воєвода познанський Лукаш Ґурка, останній нелюбий чоловік Гальшки Острозької. У Любліні його не було. Однак Матейко потребував на полотні представника Великої Польщі. Близькість ідейних ворогів символізує декларовану свободу віровизнання в державі.



Окрім поляків та литвинів, на полотні Матейко зобразив представників руської аристократії. Переважно йшлося про героїв із православним віровизнанням, адже Річ Посполита була державою не двох, а трьох народів. Біля Ґурки зображено князя Василя Острозького зі спадкоємцем Янушем (1554–1620), останнім чоловіком роду Острозьких.

Хоругвою з архангелом Михаїлом в руці пишається київський воєвода (від 1581 року) Михайло Вишневецький. Художник зобразив його з обличчям онука Єремії. Самого князя не було на Сеймі – там відзначився Костянтин Вишневецький, заявивши від імені волинян, що вони погоджуються на входження своїх земель до складу Речі Посполитої як "люди вільні", оскільки вони "є народом так поштивим, що жодному народові на світі" не поступляться. Вибір художника пояснюється тим, що Михайло був прадідом короля Польщі Міхала Корибута Вишневецького.

Поруч із Вишневецьким в гусарських обладунках XVII століття із хоругвою Корони Польської стоїть Роман Сангушко, брацлавський воєвода.



Поруч із королівною Анною зображено Беату Костелецьку, матір Гальшки Острозької.

У ХІХ столітті частина польських територій перебувала під владої Пруссії, тож не випадково, що на картині присутній прусський герцог Альбрехт Фрідріх Гогенцоллерн (у верхньому лівому куті), який присягнув польському королю. На полотні він зображений із піднятою правою рукою, ніби збирається взяти слово – утім монарх ігнорує васала.
Цікавою є бородата постать у чорному, яка обіймає хлопа. То Анджей Моджевський, автор теологічної праці De Republica emendanda (1551). Він домагався створення в Польщі незалежної від Риму Церкви, а також виступав за зрівняння в громадянських правах усіх суспільних станів – шляхти, міщанства й залежних селян.

Загалом на полотні зображено 35 історичних осіб. Їхній зовнішній вигляд не завжди відповідає історичним прототипам і найчастіше є витвором художникової уяви. Сама “Люблінська унія” Яна Матейка не відтворює дійсної історичної події складання присяги, а є символічним образом, що показує процес створення і сприйняття акта сучасниками та нащадками.

[Слобожанский]

Не совсем картина. Крупный план редчайшей бронзовой головы фракийского царя Севта III, уникальной тем, что сохранились её оригинальные глаза в изначальном цвете
Возраст этого скульптурного портрета — почти 2400 лет.

[Свідомий]

Полевые цветы.
В. Кавура

[Свідомий]

"Кружево королевы Анны"
Вера Кавура

[Свідомий]

Прованские истории от Andre Deymonaz

[Свідомий]

Эту картину молодой женщины, кормящей грудью старика в тюремной камере, продали за 30 миллионов евро. Картина может выглядеть извращенно, но история позади — из исторических записей.

Беднягу приговорили к «смерти от голода» за кражу буханки хлеба во время правления Людовика XIV во Франции. Женщина была его единственной дочерью и единственным посетителем его камеры. Ей разрешали навещать его ежедневно, но ее тщательно обыскивали, чтобы не было никакой еды.
Когда через 4 месяца мужчина все-таки выжил без похудения, власти были в недоумении и начали шпионить за ней в камере, и к глубокому изумлению нашли, что она кормит отца грудью по полной, делясь молоком ребенка. Судьи тогда осознав сострадание и любовь женщины к отцу, помиловали отца и освободили его.



Художник Жюль Жозеф Лефевр Jules Joseph Lefebvre (1833-1912) La Charit romaine, 1863
oil on canvas, 155 × 133 cm
hotel de Ville, Melun, France.

[Свідомий]

[Anella]

Восстановлю-ка я свою излюбленную японскую монохромную живопись... Думаю, никто против не будет. Ну есть среди моих многочисленных увлечений и это: культура Японии, Кореи, Китая... Очень философская и глубоко символическая. Лаконичная и изящная... Это - современные работы в традиционной технике

[Хоттабыч]

Вы только посмотрите! Казалось бы — обычные фото девушек, не правда ли? Но присмотритесь получше
Невероятно!
Есть ли среди ваших знакомых человек, о котором можно сказать — талантливейшая личность! А вот об израильском художнике Игале Озери так говорят не только его знакомые, но и все, кто знаком с его творчеством.

Посмотрите на этих девушек:



Возникает ощущение, что это фото реальных девушек. Но не все так просто!



Игаль рисует эти невероятные полотна маслом. Это не фото!











А вот и сам Игаль Озери

Просто невероятная детализация.

[Свідомий]

Потрясающий художник из Польши Марек Ружик, который является одним из самых заметных маринистов в современном искусстве. Продолжая традиции влиятельных художников 19-го века, художник с помощью масляной краски отражает на полотнах элегантность морских судов, бороздящих величественные моря и океаны.

[Свідомий]

Художник Яна Мовчан родилась в Киеве (Украина) сейчас живет и работает в Канаде.

[Anella]

Думаю, что более чем уместны будут в этой теме несколько картин гениального Ивана Марчука...

[Свідомий]

Арт Энн Сонгхерст.

[Свідомий]

Эндрю Уайетт
Дальний гром
1961