В результате ударов Украины по портам в ленинградской области россия недополучила более $1 млрд нефтяных доходов — Bloomberg
Агентство напомнило, что в результате неоднократных атак на нефтяные терминалы в портах приморск и усть-луга загорелись резервуары, из-за чего отгрузка была приостановлена. Потоки через эти порты сократились примерно до трети уровня предыдущей недели, что привело к снижению нефтяных доходов рф.
Поставки с этих портов на Балтийском море стали самыми низкими с момента полномасштабного вторжения рф в Украину в 2022 году.
Еженедельные поставки нефти из россии на прошлой неделе сократились на 1,75 млн баррелей в сутки — до 2,32 млн, при этом влияние на средние объемы поставок за четыре недели оказалось менее значительным.
Война
Модератор: Варрон
Re: Война
Віктор Ягун : "Росія тихо робить те, що вона завжди робить перед довгою війною. Не гучні наступи, не красиві карти зі стрілками, а те, що насправді вирішує витривалість війни — логістику.
Матеріал Reuters про так зване "Азовське кільце" варто читати дуже уважно і без емоцій. Бо це не про дороги. Це про спробу зробити окупацію технічно незручною для України і максимально зручною для російської армії.
Понад 2500 км доріг і залізниць. Нові гілки. Ремонт старих. Винос маршрутів далі від фронту. Спроба зменшити залежність від Кримського мосту. Відновлення портів Маріуполя і Бердянська.
Це класична стратегія війни на виснаження.
Росія не може швидко перемогти Україну. Тому вона намагається зробити так, щоб Україна витрачала більше часу, більше ресурсів і більше зусиль на майбутню деокупацію.
Тобто простою мовою, це не фактор перемоги росії, але це фактор подорожчання нашої перемоги.
І тут важливо не впасти у дві крайності.
Перша — паніка. Ні, це не робить окупацію незворотною. Жодна дорога в історії не врятувала армію, яка програла війну.
Друга — самообман. Мовляв, вони все розкрадуть і нічого не збудують.
Розкрадуть, обов’язково, але щось все одно побудують.
Російська система уміє красти мільярди і при цьому робити достатньо, щоб це працювало для війни. Для військової логістики не потрібен автобан європейської якості. Достатньо дороги, по якій можуть їхати паливозаправники і трали з технікою.
І головне, що вони зараз роблять — це не просто дороги. Вони роблять резервування.
Як працює військова логістика?
Як електромережа. Коли є одна лінія — достатньо одного удару. Коли є три — потрібно вже системно працювати.
Коли є мережа — потрібна кампанія, а не разова атака.
Саме це вони і будують.
Не ідеальну систему.
А стійку систему.
І тут головне питання не що будує росія. А як має реагувати Україна.
Правильна відповідь — не емоції, а системне знищення логістики.
Не красиві удари по символах.
А холодна робота по вузлах.
Залізниця працює не через рейки. Вона працює через автоматику.
Дорога працює не через асфальт. Вона працює через мости і розв’язки.
Логістика працює не через карту. Вона працює через склади, паливо і ремонт.
І саме це є справжніми цілями.
Не просто бити.
А робити так, щоб кожен кілометр цієї інфраструктури коштував росії постійного страху, постійного ремонту і постійних втрат.
Бо у війні на виснаження виграє не той, хто більше побудував.
Виграє той, хто дешевше руйнує.
І ще один важливий висновок.
Ці проєкти означають, що росія готується не до швидкого фіналу війни. Вона готується до довгої війни.
А це означає, що і ми повинні мислити не категоріями новин.
А категоріями років.
Без паніки.
Без недооцінки.
Без ілюзій.
Холодно."
Бо війни виграють не ті, хто голосніше говорить.
А ті, хто довше тримаються.
І саме зараз починається етап, де витривалість стає не менш важливою ніж зброя.
Джерело: Віктор Ягун
Матеріал Reuters про так зване "Азовське кільце" варто читати дуже уважно і без емоцій. Бо це не про дороги. Це про спробу зробити окупацію технічно незручною для України і максимально зручною для російської армії.
Понад 2500 км доріг і залізниць. Нові гілки. Ремонт старих. Винос маршрутів далі від фронту. Спроба зменшити залежність від Кримського мосту. Відновлення портів Маріуполя і Бердянська.
Це класична стратегія війни на виснаження.
Росія не може швидко перемогти Україну. Тому вона намагається зробити так, щоб Україна витрачала більше часу, більше ресурсів і більше зусиль на майбутню деокупацію.
Тобто простою мовою, це не фактор перемоги росії, але це фактор подорожчання нашої перемоги.
І тут важливо не впасти у дві крайності.
Перша — паніка. Ні, це не робить окупацію незворотною. Жодна дорога в історії не врятувала армію, яка програла війну.
Друга — самообман. Мовляв, вони все розкрадуть і нічого не збудують.
Розкрадуть, обов’язково, але щось все одно побудують.
Російська система уміє красти мільярди і при цьому робити достатньо, щоб це працювало для війни. Для військової логістики не потрібен автобан європейської якості. Достатньо дороги, по якій можуть їхати паливозаправники і трали з технікою.
І головне, що вони зараз роблять — це не просто дороги. Вони роблять резервування.
Як працює військова логістика?
Як електромережа. Коли є одна лінія — достатньо одного удару. Коли є три — потрібно вже системно працювати.
Коли є мережа — потрібна кампанія, а не разова атака.
Саме це вони і будують.
Не ідеальну систему.
А стійку систему.
І тут головне питання не що будує росія. А як має реагувати Україна.
Правильна відповідь — не емоції, а системне знищення логістики.
Не красиві удари по символах.
А холодна робота по вузлах.
Залізниця працює не через рейки. Вона працює через автоматику.
Дорога працює не через асфальт. Вона працює через мости і розв’язки.
Логістика працює не через карту. Вона працює через склади, паливо і ремонт.
І саме це є справжніми цілями.
Не просто бити.
А робити так, щоб кожен кілометр цієї інфраструктури коштував росії постійного страху, постійного ремонту і постійних втрат.
Бо у війні на виснаження виграє не той, хто більше побудував.
Виграє той, хто дешевше руйнує.
І ще один важливий висновок.
Ці проєкти означають, що росія готується не до швидкого фіналу війни. Вона готується до довгої війни.
А це означає, що і ми повинні мислити не категоріями новин.
А категоріями років.
Без паніки.
Без недооцінки.
Без ілюзій.
Холодно."
Бо війни виграють не ті, хто голосніше говорить.
А ті, хто довше тримаються.
І саме зараз починається етап, де витривалість стає не менш важливою ніж зброя.
Джерело: Віктор Ягун
Re: Война
Отказал Зеленскому, готов был вывести Восточную Европу из НАТО. Столтенберг в мемуарах рассказал, как пытался договориться с рф
Бывший генсек НАТО Йенс Столтенберг выпустил книгу "Под моим руководством: руководство НАТО во время войны", пишет Baltic Sentinel.
В своих мемуарах он вспоминает, что в первые месяцы полномасштабной агрессии рф против Украины не пошел навстречу просьбам президента Владимира Зеленского. В книге он с некоторой решимостью описывает, насколько твердо отказал Зеленскому в его трудный час, когда украинский президент просил НАТО о помощи в сфере противовоздушной обороны.
Также он вспоминает, что получил разведданные от США о намерении россии напасть на Украину еще в середине октября 2021 года, когда ЦРУ запросило экстренную встречу с ним. В то же время, по словам автора, оценки разведслужб Франции и Германии резко отличались от американских. Париж и Берлин считали угрозу вторжения преувеличенной и подчеркивали необходимость избегать эскалации.
Кроме того, Столтенберг вспоминает о личной встрече с министром иностранных дел рф лавровым осенью 2021 года. Он признает, что, несмотря на осведомленность о возражениях Польши и стран Балтии, он тем не менее предложил лаврову обсудить на Совете россия — НАТО российскую идею создания буферной зоны в приграничных районах и вывода войск союзников на позиции, существовавшие до 1997 года, что стало неприятным моментом для стран Балтии.
Впрочем, россияне сами и испортили переговоры: в январе 2022-го было созвано заседание Совета россия — НАТО в надежде на то, что там прояснятся "конструктивные намерения" рф, однако вместо этого россияне заявили, что их предложение — это не меню, из которого можно выбирать подходящие пункты, а ультиматум по принципу "принимайте как есть или уходите".
Бывший генсек НАТО Йенс Столтенберг выпустил книгу "Под моим руководством: руководство НАТО во время войны", пишет Baltic Sentinel.
В своих мемуарах он вспоминает, что в первые месяцы полномасштабной агрессии рф против Украины не пошел навстречу просьбам президента Владимира Зеленского. В книге он с некоторой решимостью описывает, насколько твердо отказал Зеленскому в его трудный час, когда украинский президент просил НАТО о помощи в сфере противовоздушной обороны.
Также он вспоминает, что получил разведданные от США о намерении россии напасть на Украину еще в середине октября 2021 года, когда ЦРУ запросило экстренную встречу с ним. В то же время, по словам автора, оценки разведслужб Франции и Германии резко отличались от американских. Париж и Берлин считали угрозу вторжения преувеличенной и подчеркивали необходимость избегать эскалации.
Кроме того, Столтенберг вспоминает о личной встрече с министром иностранных дел рф лавровым осенью 2021 года. Он признает, что, несмотря на осведомленность о возражениях Польши и стран Балтии, он тем не менее предложил лаврову обсудить на Совете россия — НАТО российскую идею создания буферной зоны в приграничных районах и вывода войск союзников на позиции, существовавшие до 1997 года, что стало неприятным моментом для стран Балтии.
Впрочем, россияне сами и испортили переговоры: в январе 2022-го было созвано заседание Совета россия — НАТО в надежде на то, что там прояснятся "конструктивные намерения" рф, однако вместо этого россияне заявили, что их предложение — это не меню, из которого можно выбирать подходящие пункты, а ультиматум по принципу "принимайте как есть или уходите".
Re: Война
"Уничтожают россиян с невероятной скоростью". The Times рассказала, как украинская армия остановили наступление оккупантов на Гуляйполе
По данным издания, за успешной и неожиданной контратакой на этом направлении в Запорожской области стоит 82-я десантно-штурмовая бригада. Два месяца назад ее перебросили с покровского направления, чтобы остановить продвижение россиян возле Гуляйполя. Прорыв на этом участке угрожал стратегическим городам — Запорожью и Павлограду.
За это время украинские десантники не только остановили прорыв врага, но и отбросили его на 12 км.
Как им это удалось? Издание пишет, что успех операции обеспечили несколько факторов. Дроны с искусственным интеллектом, отсутствие дефицита снарядов 155 мм, коллапс системы связи у оккупантов из-за отключения Starlink и не только.
По данным издания, за успешной и неожиданной контратакой на этом направлении в Запорожской области стоит 82-я десантно-штурмовая бригада. Два месяца назад ее перебросили с покровского направления, чтобы остановить продвижение россиян возле Гуляйполя. Прорыв на этом участке угрожал стратегическим городам — Запорожью и Павлограду.
За это время украинские десантники не только остановили прорыв врага, но и отбросили его на 12 км.
Как им это удалось? Издание пишет, что успех операции обеспечили несколько факторов. Дроны с искусственным интеллектом, отсутствие дефицита снарядов 155 мм, коллапс системы связи у оккупантов из-за отключения Starlink и не только.
Re: Война
После начала войны в Иране россия сменила тактику воздушных атак в Украине — The Times
За последние две недели российские войска неоднократно наносили воздушные удары в светлое время суток. Некоторые из атак длились до 24 часов с использованием до 1000 беспилотников одновременно. Цель такой тактики — принудительный расход дорогостоящих зенитных ракет и изматывание мобильных огневых групп.
Представитель Воздушных сил Украины Юрий Игнат заявил, что недавние российские атаки — это попытка истощить дефицитные запасы средств ПВО, особенно ракет PAC-3 для систем Patriot.
Похоже, эта стратегия приносит результаты. "У нас заканчиваются ракеты Patriot", — констатировал Игнат. Он продемонстрировал видео работы системы Patriot, на котором в восьми пусковых контейнерах осталось всего две ракеты. Ситуация осложняется тем, что из-за войны в Иране США перенаправляют приоритетные поставки ракет на Ближний Восток.
За последние две недели российские войска неоднократно наносили воздушные удары в светлое время суток. Некоторые из атак длились до 24 часов с использованием до 1000 беспилотников одновременно. Цель такой тактики — принудительный расход дорогостоящих зенитных ракет и изматывание мобильных огневых групп.
Представитель Воздушных сил Украины Юрий Игнат заявил, что недавние российские атаки — это попытка истощить дефицитные запасы средств ПВО, особенно ракет PAC-3 для систем Patriot.
Похоже, эта стратегия приносит результаты. "У нас заканчиваются ракеты Patriot", — констатировал Игнат. Он продемонстрировал видео работы системы Patriot, на котором в восьми пусковых контейнерах осталось всего две ракеты. Ситуация осложняется тем, что из-за войны в Иране США перенаправляют приоритетные поставки ракет на Ближний Восток.
Re: Война
В России обвалился набор контрактников на войну
В 2026 году МО РФ запланировало привлечь 409 тысяч контрактников. В зависимости от периода, ежемесячный план составляет 33,5-34,6 тыс. новых солдат. Однако вместо ожидаемых 1100-1150 контрактов в сутки, за 3 месяца 2026 среднее ежедневное число подписавших контракт составило чуть больше 940. При этом нужно помнить, что количество подписавших контракт не равно количеству прибывших в часть.
Грубо говоря, если тенденция сохранится, то Россия может недобрать 16% или более 65 тыс. человек. Для сравнения: только за март РФ потеряла 31 960 военнослужащих убитыми, БВП, ранеными и военнопленными.
Согласно планам МО РФ, лидерами по отбору должны стать Центральный и Приволжский федеральные округа. Больше всего будут выгребать людей с Татарстана, Башкортостана, Москвы и области, Санкт-Петербурга, Краснодарского края, а также Ростовской и Самарской областей.
Наименьший план установлен для Северо-Кавказского ФО. Что касается ВОТ Украины, российские власти не питают иллюзий относительно успеха добровольного набора граждан Украины для войны против собственной страны. Для оккупированных районов Запорожской и Херсонской областей план составляет по 500 человек на регион. Из Крыма и оккупированных частей Донецкой и Луганской областей Россия намерена набрать по 3000 человек с каждого региона.
Половина всех российских регионов должны поставлять 900-1200 контрактников на каждые 100 тыс. мужчин в возрасте 18-65. Интересно становиться, если посмотреть на наибольшие и наименьшие значения. Так, в пересчете на 100 тыс. мужского населения в возрасте 18-65, меньше всего планируют набирать с областей, где уже идет война – Курской, Брянской и Белгородской областей, а также из Москвы, Дагестана и Ингушетии. В тоже время больше всего мужчин заберут из беднейших регионов РФ – Чукотки, Сахалина, ЕАО, Магадана. Просто для сравнения: из Москвы планируют завербовать 1 из 200 мужчин в возрасте 18-65, а на Чукотке 1 из 50.
Лидером по выполнению плана является Уральский ФО, в первую очередь благодаря ХМАО – здесь уже удалось выполнить более 37% годового плана. Также высокие показатели у Дальневосточного ФО, а именно Чукотский АО, Приморский край и ЕАО.
Тотально проваливают набор субъекты Северо-Кавказкого ФО – Северная Осетия и Дагестан не выполнили даже 8% годового плана. Весь округ фактически “вытягивает” Чечня, где Кадыров организовал вербовку жителей других регионов для выполнения показателей Чечни. Среди регионов, где годовой план выполнен менее чем на 14%, – Кемеровская, Нижегородская, Оренбургская, Владимирская, Орловская, Тамбовская, Тульская и Липецкая области.
Около 24% всех контрактников составляет “спецконтингент” – осужденные, лица под следствием, подсудимые, а также граждане с исполнительными производствами. Примечательно, что среди спецконтингента должники самая большая категория – почти 40%. Фактически МО РФ покупает себе рабов, используя уязвимое положение разных неудачников и бедолаг.
Кроме этого, в планах России завербовать не менее 18 500 иностранных граждан.
На фоне снижения числа желающих воевать даже за деньги, Кремль прибегает к все более агрессивным и сомнительным практикам вербовки. Кроме хитрой схемы, которая называется “контрактом в силы беспилотных систем”, когда людей с IQ 75 заверяют, что они будут пилотами БПЛА, а по факту отправляют в штурма, Кремль заставляет предприятия и ВУЗы набирать солдат. Они начали буквально спускать квоты на производства и в учебные заведения, с требованием поставлять людей в войска.
Похоже к россиянам начало доходить, что получить зарплату учителя где-то в Бельгии в обмен на попадание в галерею последних кадров с дронов ВСУ, это не самая удачная затея, и на эту войну лучше не попадать.
Сохранить себе жизнь и сдаться в плен: t.me/kak_sdatsya_bot
Связаться с нами через Telegram или WhatsApp:
+38 095 688 68 88
+38 093 688 68 88
+38 097 688 66 88
Проект "Хочу жить" в соц сетях:
FB 🕊 Twitter 
YouTube 
TikTok 🕊Instagram
Viber 
WhatsApp (резерв)
В 2026 году МО РФ запланировало привлечь 409 тысяч контрактников. В зависимости от периода, ежемесячный план составляет 33,5-34,6 тыс. новых солдат. Однако вместо ожидаемых 1100-1150 контрактов в сутки, за 3 месяца 2026 среднее ежедневное число подписавших контракт составило чуть больше 940. При этом нужно помнить, что количество подписавших контракт не равно количеству прибывших в часть.
Грубо говоря, если тенденция сохранится, то Россия может недобрать 16% или более 65 тыс. человек. Для сравнения: только за март РФ потеряла 31 960 военнослужащих убитыми, БВП, ранеными и военнопленными.
Согласно планам МО РФ, лидерами по отбору должны стать Центральный и Приволжский федеральные округа. Больше всего будут выгребать людей с Татарстана, Башкортостана, Москвы и области, Санкт-Петербурга, Краснодарского края, а также Ростовской и Самарской областей.
Наименьший план установлен для Северо-Кавказского ФО. Что касается ВОТ Украины, российские власти не питают иллюзий относительно успеха добровольного набора граждан Украины для войны против собственной страны. Для оккупированных районов Запорожской и Херсонской областей план составляет по 500 человек на регион. Из Крыма и оккупированных частей Донецкой и Луганской областей Россия намерена набрать по 3000 человек с каждого региона.
Половина всех российских регионов должны поставлять 900-1200 контрактников на каждые 100 тыс. мужчин в возрасте 18-65. Интересно становиться, если посмотреть на наибольшие и наименьшие значения. Так, в пересчете на 100 тыс. мужского населения в возрасте 18-65, меньше всего планируют набирать с областей, где уже идет война – Курской, Брянской и Белгородской областей, а также из Москвы, Дагестана и Ингушетии. В тоже время больше всего мужчин заберут из беднейших регионов РФ – Чукотки, Сахалина, ЕАО, Магадана. Просто для сравнения: из Москвы планируют завербовать 1 из 200 мужчин в возрасте 18-65, а на Чукотке 1 из 50.
Лидером по выполнению плана является Уральский ФО, в первую очередь благодаря ХМАО – здесь уже удалось выполнить более 37% годового плана. Также высокие показатели у Дальневосточного ФО, а именно Чукотский АО, Приморский край и ЕАО.
Тотально проваливают набор субъекты Северо-Кавказкого ФО – Северная Осетия и Дагестан не выполнили даже 8% годового плана. Весь округ фактически “вытягивает” Чечня, где Кадыров организовал вербовку жителей других регионов для выполнения показателей Чечни. Среди регионов, где годовой план выполнен менее чем на 14%, – Кемеровская, Нижегородская, Оренбургская, Владимирская, Орловская, Тамбовская, Тульская и Липецкая области.
Около 24% всех контрактников составляет “спецконтингент” – осужденные, лица под следствием, подсудимые, а также граждане с исполнительными производствами. Примечательно, что среди спецконтингента должники самая большая категория – почти 40%. Фактически МО РФ покупает себе рабов, используя уязвимое положение разных неудачников и бедолаг.
Кроме этого, в планах России завербовать не менее 18 500 иностранных граждан.
На фоне снижения числа желающих воевать даже за деньги, Кремль прибегает к все более агрессивным и сомнительным практикам вербовки. Кроме хитрой схемы, которая называется “контрактом в силы беспилотных систем”, когда людей с IQ 75 заверяют, что они будут пилотами БПЛА, а по факту отправляют в штурма, Кремль заставляет предприятия и ВУЗы набирать солдат. Они начали буквально спускать квоты на производства и в учебные заведения, с требованием поставлять людей в войска.
Похоже к россиянам начало доходить, что получить зарплату учителя где-то в Бельгии в обмен на попадание в галерею последних кадров с дронов ВСУ, это не самая удачная затея, и на эту войну лучше не попадать.
Сохранить себе жизнь и сдаться в плен: t.me/kak_sdatsya_bot
Связаться с нами через Telegram или WhatsApp:+38 095 688 68 88
+38 093 688 68 88
+38 097 688 66 88
Проект "Хочу жить" в соц сетях:
FB 🕊 Twitter 
YouTube 
TikTok 🕊Instagram
Viber 
WhatsApp (резерв)Re: Война
Хорошие новости под кофе: ВСУ утилизировали 1030 оккупантовПо данным Генштаба, также уничтожены:
63 артиллерийских системы1960 дронов241 единица автотехники. По сообщению Воздушных Сил, сбиты 146 вражеских БПЛА.
Re: Война
россия начала использовать стратегический резерв в войне с Украиной — Зеленский"За месяц мы уничтожаем такое же количество оккупантов, какое мобилизуют в рф, но при этом численность их группировки на территории Украины растет. То есть мы считаем, что они за счет привлечения военнослужащих из стратегического резерва увеличивают свою группировку", — рассказал президент журналистам.
По мнению Зеленского и Генштаба ВСУ, это рискованный шаг для оккупантов, потому что такими действиями они ослабляют свои границы с другими государствами, а там для них ситуация непростая.
"Недавно мы с Сырским и Гнатовым также смотрели на новые российские военные карты. Они хотят до конца апреля захватить Дружковку, Константиновку, Покровск. Это невозможно, но они уже не впервые определяют какой-то срок, и теперь поставили себе такой показатель. Я уже рассказывал о встрече с британской разведкой: у нас с ними доверительные отношения. Они тоже не видят возможностей для "русских" это сделать", — добавил президент.
Re: Война
З того, що зараз опрацьовують у західних аналітичних центрах, вимальовується дуже неприємна, але цілком зрозуміла картина. Війна давно вийшла за межі українського фронту. Це вже не просто війна росії проти України. Це велика війна на виснаження Заходу через кілька театрів одночасно — Україну, Близький Схід, енергетику, політичний розкол в Європі та гру на внутрішніх слабкостях демократій.
Саме так це прямо формулює Діана Френсіс у своєму тексті про “третю світову війну Путіна”, і саме до цього ж висновку, тільки через угорський сюжет, підводить Тімоті Аш у матеріалі про вибори Орбана. Якщо відкинути емоції, то фабула проста: Кремль може програвати на полі бою, але він все ще намагається виграти через страх, газ, нафту, хаос, вибори, “своїх людей” у Європі та параліч західної волі.
Що тут головне для нас?
По-перше, росія все більше б’ється не стільки за квадратні кілометри, скільки за час. Їй критично потрібно дотягнути до моменту, коли десь обвалиться політична єдність Заходу, коли хтось заблокує допомогу, коли хтось скаже “давайте домовлятися”, коли хтось влаштує черговий шантаж через енергоносії або “мирні ініціативи”.
По-друге, Україна, схоже, дедалі сильніше переносить війну у вразливі для росії місця — в логістику, нафтову інфраструктуру, експортні можливості, військово-промислові вузли. І саме це, а не чергові дипломатичні заклинання, є реальною мовою, яку в Москві ще здатні зрозуміти.
По-третє, європейський фронт сьогодні проходить не тільки через Донбас чи Чорне море. Він проходить і через Будапешт. Бо Орбан для Кремля — не просто союзник, а інструмент розбирання європейської єдності зсередини. І якщо в Угорщині почнеться гра в оскарження виборів, надзвичайний стан, вуличне протистояння чи нове “переписування правил під себе”, це буде удар не тільки по угорській демократії. Це буде тест для всієї Європи: чи вона ще здатна захищати себе політично.
Можливий розвиток подій цілком читається вже зараз. Росія й надалі нарощуватиме комбінований тиск: удари по цивільній інфраструктурі, енергетичний шантаж, інформаційні операції, розгойдування теми “втоми від війни”, спроби зірвати або розмити підтримку України через внутрішньоєвропейські кризи. Паралельно буде просуватися стара лінія: не перемогти Україну прямо, а зробити так, щоб Захід сам зламався політично. Якщо ж Україна збереже темп ударів по критичних російських ресурсах, а Європа не дасть пробити себе через Будапешт, газову гру і псевдомиротворчий шантаж, тоді ситуація для Кремля піде у фазу не просто військового, а системного виснаження. І саме цього Москва боїться найбільше.
Висновок тут жорсткий, але чесний. Сьогодні вирішується не тільки питання фронту. Вирішується, чи зможе росія і далі купувати час чужою слабкістю. Тому для України зараз критично важливо не лише тримати лінію оборони, а й бити по джерелах російської сили, називати речі своїми іменами та не дозволяти продавати суспільству ілюзію, що десь існує “окремий угорський сюжет”, “окремий близькосхідний сюжет” чи “окрема українська війна”. Це одна велика війна. І Путін програє її лише тоді, коли програє не тільки на полі бою, а й у нафті, в політиці, в Європі, у власній економіці та у здатності лякати світ.
Джерела: Diane Francis, “Putin’s World War III” (Substack); Timothy Ash, “Hungary – can Orban afford to lose the election? If not, what is he prepared to do?” (@tashecon / Substack).
Саме так це прямо формулює Діана Френсіс у своєму тексті про “третю світову війну Путіна”, і саме до цього ж висновку, тільки через угорський сюжет, підводить Тімоті Аш у матеріалі про вибори Орбана. Якщо відкинути емоції, то фабула проста: Кремль може програвати на полі бою, але він все ще намагається виграти через страх, газ, нафту, хаос, вибори, “своїх людей” у Європі та параліч західної волі.
Що тут головне для нас?
По-перше, росія все більше б’ється не стільки за квадратні кілометри, скільки за час. Їй критично потрібно дотягнути до моменту, коли десь обвалиться політична єдність Заходу, коли хтось заблокує допомогу, коли хтось скаже “давайте домовлятися”, коли хтось влаштує черговий шантаж через енергоносії або “мирні ініціативи”.
По-друге, Україна, схоже, дедалі сильніше переносить війну у вразливі для росії місця — в логістику, нафтову інфраструктуру, експортні можливості, військово-промислові вузли. І саме це, а не чергові дипломатичні заклинання, є реальною мовою, яку в Москві ще здатні зрозуміти.
По-третє, європейський фронт сьогодні проходить не тільки через Донбас чи Чорне море. Він проходить і через Будапешт. Бо Орбан для Кремля — не просто союзник, а інструмент розбирання європейської єдності зсередини. І якщо в Угорщині почнеться гра в оскарження виборів, надзвичайний стан, вуличне протистояння чи нове “переписування правил під себе”, це буде удар не тільки по угорській демократії. Це буде тест для всієї Європи: чи вона ще здатна захищати себе політично.
Можливий розвиток подій цілком читається вже зараз. Росія й надалі нарощуватиме комбінований тиск: удари по цивільній інфраструктурі, енергетичний шантаж, інформаційні операції, розгойдування теми “втоми від війни”, спроби зірвати або розмити підтримку України через внутрішньоєвропейські кризи. Паралельно буде просуватися стара лінія: не перемогти Україну прямо, а зробити так, щоб Захід сам зламався політично. Якщо ж Україна збереже темп ударів по критичних російських ресурсах, а Європа не дасть пробити себе через Будапешт, газову гру і псевдомиротворчий шантаж, тоді ситуація для Кремля піде у фазу не просто військового, а системного виснаження. І саме цього Москва боїться найбільше.
Висновок тут жорсткий, але чесний. Сьогодні вирішується не тільки питання фронту. Вирішується, чи зможе росія і далі купувати час чужою слабкістю. Тому для України зараз критично важливо не лише тримати лінію оборони, а й бити по джерелах російської сили, називати речі своїми іменами та не дозволяти продавати суспільству ілюзію, що десь існує “окремий угорський сюжет”, “окремий близькосхідний сюжет” чи “окрема українська війна”. Це одна велика війна. І Путін програє її лише тоді, коли програє не тільки на полі бою, а й у нафті, в політиці, в Європі, у власній економіці та у здатності лякати світ.
Джерела: Diane Francis, “Putin’s World War III” (Substack); Timothy Ash, “Hungary – can Orban afford to lose the election? If not, what is he prepared to do?” (@tashecon / Substack).
Re: Война
Ніч на 16 квітня: демонстрація сили чи примус до капітуляції?Сьогоднішню масовану ракетно-дронову атаку не можна читати як “черговий обстріл”.
Це була чітко спланована багатофазна операція, яка не дає відповіді на головне питання: що і кому Росія хоче довести?
Фаза 1 — виснаження (до опівночі)За офіційними даними:
• 382 засоби повітряного нападу
• 369 цілей знищено або подавлено
Сотні дронів + крилаті ракети.Це не про точність.
Це про масу.
Завдання:• перевантажити ППО
• змусити витратити ресурси
• розтягнути систему в часі
Фаза 2 — удар балістикою і дронами по столиці (після опівночі)І саме тут — головне.
Після 00:00:• балістика по Києву
• нова хвиля дронів
• атака концентрується на столиці
І навіть зранку — дрони залишаються в повітріЦе вже не просто атака.
Це безперервний тиск.
Київ — ціль не випадковаУдар по столиці — це завжди більше, ніж військова задача.
Це:
• політичний сигнал
• психологічний тиск
• демонстрація вразливості навіть “найзахищенішого” міста
Наслідки• загиблі, серед них дитина
• десятки поранених
• зруйновані житлові будинки
• пожежі, інфраструктурні пошкодження
Що це означає насправді?Це не хаотичний терор. Це логіка війни на виснаження.
1. Війна проти ППО
Росія не намагається “пробити” з першого разу. Вона намагається створити момент, коли пробити стане легше.
2. Війна проти цивільного ритму життя
Коли атака триває вечір → ніч → ранок —
це вже удар не по об’єктах, а по:
• сну
• психіці
• здатності країни нормально функціонувати
3. Війна проти ресурсів Заходу
Кожен перехоплений атакуючий об’єкт — це:
• дорогі ракети
• обмежені запаси
І тут ключове:Росія тестує не лише Україну.
Вона тестує наскільки довго Захід готовий витримувати цей темп.
І тепер — головний пазлЦя атака не відбувається у вакуумі.
Вона відбувається:
на фоні безпрецедентно вдалого для України “Рамштайну” (де партнери демонструють готовність посилювати підтримку) і одразу після заяви Джей Ді Венса про те, що він пишається тим, що адміністрація Трампа припинила підтримку України (і то за язика ніхто не тягнув) І тут виникає питанняЧи пишається він також і цим, зокрема:
• зруйнованими житловими будинками
• вбитими українськими дітьми
• ракетами, які долітають через дефіцит перехоплювачів до Patriot
• містами, які залишаються під ударами щодня?
Бо між цими речами — прямий причинно-наслідковий звʼязок.
ВисновокЦя ніч — це не просто про війну.
Це про спробу Росії довести:
• що вона може тримати темп
• що вона може бити довго і без пауз
• що навіть сильна ППО не гарантує повної безпеки
• що ціна зволікання партнерів, а особливо відмови США від підтримки, — це життя людей.
Re: Война
Натрапив на пост одного московита. Почитайте, буде цікаво.
Відповідно переклав на людську мову.
-----------------------------------------
Якщо ви не в курсі, то в останні 2-3 місяці на фронті відбувається революція - кількісний і якісний стрибок у використанні Україною безпілотників, який і привів до тактичної переваги ЗСУ - українські безпілотники міддлстрайк тепер вільно працюють на глибину до 300км по оперативних тилах та резервах ЗС РФ, в той час як FPV дрони фактично створили стіну на лінії боєзіткнення, обнуляючи всі крихітні проникнення російських груп. Вже не ленінська куховарка, а "українська домогосподарка" (за презирливим висловом глави Rheinmetall Паппергера), озброєна 3D-принтером, завдає поразки могутньому російському ВПК - і це без жодних сумнівів революція і перемога мережевої організації над ієрархічною військово-промисловою.
Пише Кирило Мартинов:
"Позиції російської армії вперше були взяті без участі людей - за допомогою наземних дронів за підтримки БПЛА, російські військові здалися. Це можна розглядати як ізольоване явище і навіть як елемент військової пропаганди, але ось оголошений депутат Держдуми Свинцов напередодні вже розповідав російській пропаганді, накануні як раз рассказував російський пропаганді, що на фронті вже доставлені "Термінатори", які виходят на позиції".
Z-військові у паніці: один із них заявив, що навіть нова мобілізація не допоможе продовжувати наступ, бо через стіну з дронів не пройти. Поранені, які намагалися йти на штурм, гниють живцем на позиціях, їх не можуть евакуювати через ті ж самі дрони. Згадується "доповідь Білоусова", в якій нібито сказано, що ЗСУ здійснили якісний стрибок у розвитку БПЛА, які керуються за допомогою ШІ та можуть завдавати ударів далі і точніше, ніж будь-коли раніше. "Сухопутний коридор" до Криму - окупований південний схід України, яким у минулі сезони пропонувалося подорожувати у відпустку, перетворюється на кіл-зону. РФ втратила більшу частину своєї бронетехніки і розпродає порожні території, на яких були законсервовані танки: їх ніколи більше не виготовлять у тій кількості, які були накопичені з часів СРСР.
Широко розійшлася інформація про звід ЗСУ, що брав участь у навчаннях НАТО, за результатами якого командування альянсу заявило, що we've fucked up - тактика мотострілецького бою не має сенсу після військової революції 2024 року, і якщо умовним противником є люди, які пережили цю революцію.
Мій колишній приятель Олексій Чадаєв, який тепер робить дрони для російської армії, програє в гонці озброєнь: зрештою, добре нам на батьківщині виходить тільки псувати людям життя і мучити їх. Думаю, що відставання РФ у військових технологіях, що частково намітилося, пов'язане з тим, що і там є могутній і багатий, розконсервований і відчуваючий молодецьку зухвалість ВПК, як нещодавно була гордість Чорного моря - крейсер "Москва". А от якщо напасти на країну і зруйнувати її промисловість, то тут виходять у поле "українські домогосподарки", які, за словами глави Rheinmetall, збирають дрони викруткою на кухні. І вже нічого не допоможе.
Sergei Medvedev
Відповідно переклав на людську мову.
-----------------------------------------
Якщо ви не в курсі, то в останні 2-3 місяці на фронті відбувається революція - кількісний і якісний стрибок у використанні Україною безпілотників, який і привів до тактичної переваги ЗСУ - українські безпілотники міддлстрайк тепер вільно працюють на глибину до 300км по оперативних тилах та резервах ЗС РФ, в той час як FPV дрони фактично створили стіну на лінії боєзіткнення, обнуляючи всі крихітні проникнення російських груп. Вже не ленінська куховарка, а "українська домогосподарка" (за презирливим висловом глави Rheinmetall Паппергера), озброєна 3D-принтером, завдає поразки могутньому російському ВПК - і це без жодних сумнівів революція і перемога мережевої організації над ієрархічною військово-промисловою.
Пише Кирило Мартинов:
"Позиції російської армії вперше були взяті без участі людей - за допомогою наземних дронів за підтримки БПЛА, російські військові здалися. Це можна розглядати як ізольоване явище і навіть як елемент військової пропаганди, але ось оголошений депутат Держдуми Свинцов напередодні вже розповідав російській пропаганді, накануні як раз рассказував російський пропаганді, що на фронті вже доставлені "Термінатори", які виходят на позиції".
Z-військові у паніці: один із них заявив, що навіть нова мобілізація не допоможе продовжувати наступ, бо через стіну з дронів не пройти. Поранені, які намагалися йти на штурм, гниють живцем на позиціях, їх не можуть евакуювати через ті ж самі дрони. Згадується "доповідь Білоусова", в якій нібито сказано, що ЗСУ здійснили якісний стрибок у розвитку БПЛА, які керуються за допомогою ШІ та можуть завдавати ударів далі і точніше, ніж будь-коли раніше. "Сухопутний коридор" до Криму - окупований південний схід України, яким у минулі сезони пропонувалося подорожувати у відпустку, перетворюється на кіл-зону. РФ втратила більшу частину своєї бронетехніки і розпродає порожні території, на яких були законсервовані танки: їх ніколи більше не виготовлять у тій кількості, які були накопичені з часів СРСР.
Широко розійшлася інформація про звід ЗСУ, що брав участь у навчаннях НАТО, за результатами якого командування альянсу заявило, що we've fucked up - тактика мотострілецького бою не має сенсу після військової революції 2024 року, і якщо умовним противником є люди, які пережили цю революцію.
Мій колишній приятель Олексій Чадаєв, який тепер робить дрони для російської армії, програє в гонці озброєнь: зрештою, добре нам на батьківщині виходить тільки псувати людям життя і мучити їх. Думаю, що відставання РФ у військових технологіях, що частково намітилося, пов'язане з тим, що і там є могутній і багатий, розконсервований і відчуваючий молодецьку зухвалість ВПК, як нещодавно була гордість Чорного моря - крейсер "Москва". А от якщо напасти на країну і зруйнувати її промисловість, то тут виходять у поле "українські домогосподарки", які, за словами глави Rheinmetall, збирають дрони викруткою на кухні. І вже нічого не допоможе.
Sergei Medvedev
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 0 гостей