Президент Польши Кароль Навроцкий подписал закон о помощи гражданам Украины. В его канцелярии утверждают, что это — в последний раз
Глава канцелярии президента Збигнев Богуцкий на пресс-конференции заявил, что это последний законопроект, подписанный президентом в рамках формулы специальной помощи украинцам.
Он продлевает легальность пребывания в Польше граждан Украины, бежавших от войны, до 4 марта 2026 года, а также связывает выплату социальных пособий с профессиональной активностью или обучением детей в польских школах.
По словам Богуцкого, решения, предусмотренные этим законом, «фактически являются концом туризма из Украины за счет польских налогоплательщиков».
«Мы должны перейти к нормальным условиям, то есть относиться к гражданам Украины, проживающим на территории Республики Польша, так же, как и ко всем остальным иностранцам», — подчеркнул он.
Польша.
Re: Польша.
На вічну ганьбу Польщі, твердині варварства в Європі.
Частина 52.
Американський кореспондент про «пацифікацію»
' Negley Farson, кореспондент кількох американських часописів, розповідав в ню-йорськім тижневику «The Nation» з 7. І. 1931. р. про свої вражіннн з побуту в с. Гаї, біля Львова, та з поліційної станиці у Львові. Подаємо переклад частини статті.
«Все вийшло з того, що я легковірно скористав із запрошення польського амбасадора в Вашингтоні, який сказав, щоб кореспонденти американських часописів самі поїхали, коли хотять, до Східньої Галичин» і переконалися як мало правди є в повідомленнях про польські звірства підчас «пацифікації» української меньшини.
«Це приняття запрошення впакувало мене на поліційну станицю, де я перебув пять годин муки політичного переслухання, яке, хоч ведене в вишуканою чемністю, скінчилося на тому, що мене від тої хвилі не покидали шпигуни. Між ними була одна погана дівчина, яка лазила за мною по вулицях Львова і сиділа перед дверми ресторану, коли я йшов їсти, і псувала мені ввесь апетит».
Далі пише він про те, що бачив у селі Гаях, під Львовом
.
«Багато селян було на дворі, загортаючи свої хатки в соломині «ковер-ковти» (загату)... Розмовляв із ними. Так, жовніри були на селі. Збили багато народу. Хлопці втікали з дома й ховалися в лісі, але кавалерія виполошила їх як перепелиць. Сильно били. Одного, Тютька, вбили».
«В селі Гаях зібрав я докладну історію про замордовання Михайла Тютька, який номер 15. жовтня під побою польськими кавалеристами. Мене заарештовано. Тебе, поляки кажуть, «поставлено під нагляд», в селі Гаях, опісля перевезли на простому возі з соломою до головної дороги і під поліціїйною ескортою назад до Львова, де наступного дня, коли власти вже знали, що я довідався про правдивий стан річи щодо замордування Тютька, — потвердили його смерть, але сказали, що він помер од «серцевого удару». «Я маю докази, що ще одна особа померла від побиття, в поблизкій окрузі».
«В розмові зі мною Митрополит Шептицький, голова уніятської церкви у Львові, якого Пастирський Лист польська влада сконфіскувала 10. листопада, сказав, що найменню трьох селян згинуло від брутального побиття польськими солдатами.
«В Юрському шпиталі у Львові, охороненому мурами, як належному до митрополитанського церковного подвірря бачив я одинацять селян, яких тіло було змасакрованс на шматки. Ці жертви лежать уже пятий тиждень, а коло них ходять милосердні сестри».
Кореспондент описує далі що українських селян переслідують наче диких звірів, і те як бють селян, а навіть жінок і дітей священиків. «Було лише небагато з багатьох сіл, щоб до них не «завітали» жовніри. Один чоловік шістидееяти двох років розповів мені, як кавалерія в'їхала до його села женучи селян перед собою мов худобу. Селян загнали до клуні, де двадцять чоловіків поклали через лавки та били грубими палицями. Деякі з них дістали двісті ударів. Коли хто зомлівав його оживлювали зимною водою та далі батожили. Ще пятьдесят селян приходили до цього шпиталю на лікування своїх ран. Сотки инших лежать по віддалених селах, не маючи змоги користуватися медичною допомогою, бо українські лікарі, які пробували прийти до них, були арештовані. Так фактично стоїть справа».
Своє оповідання Фарсон кінчає сливами:
«Фактом є, що проти всіх тих людей немає ніякосінькоґо обвинувачення, їх Польща лише пацифікувала».
@Helmut Krause Приватний військовий музей "Штурм"
Частина 52.
Американський кореспондент про «пацифікацію»
' Negley Farson, кореспондент кількох американських часописів, розповідав в ню-йорськім тижневику «The Nation» з 7. І. 1931. р. про свої вражіннн з побуту в с. Гаї, біля Львова, та з поліційної станиці у Львові. Подаємо переклад частини статті.
«Все вийшло з того, що я легковірно скористав із запрошення польського амбасадора в Вашингтоні, який сказав, щоб кореспонденти американських часописів самі поїхали, коли хотять, до Східньої Галичин» і переконалися як мало правди є в повідомленнях про польські звірства підчас «пацифікації» української меньшини.
«Це приняття запрошення впакувало мене на поліційну станицю, де я перебув пять годин муки політичного переслухання, яке, хоч ведене в вишуканою чемністю, скінчилося на тому, що мене від тої хвилі не покидали шпигуни. Між ними була одна погана дівчина, яка лазила за мною по вулицях Львова і сиділа перед дверми ресторану, коли я йшов їсти, і псувала мені ввесь апетит».
Далі пише він про те, що бачив у селі Гаях, під Львовом
.
«Багато селян було на дворі, загортаючи свої хатки в соломині «ковер-ковти» (загату)... Розмовляв із ними. Так, жовніри були на селі. Збили багато народу. Хлопці втікали з дома й ховалися в лісі, але кавалерія виполошила їх як перепелиць. Сильно били. Одного, Тютька, вбили».
«В селі Гаях зібрав я докладну історію про замордовання Михайла Тютька, який номер 15. жовтня під побою польськими кавалеристами. Мене заарештовано. Тебе, поляки кажуть, «поставлено під нагляд», в селі Гаях, опісля перевезли на простому возі з соломою до головної дороги і під поліціїйною ескортою назад до Львова, де наступного дня, коли власти вже знали, що я довідався про правдивий стан річи щодо замордування Тютька, — потвердили його смерть, але сказали, що він помер од «серцевого удару». «Я маю докази, що ще одна особа померла від побиття, в поблизкій окрузі».
«В розмові зі мною Митрополит Шептицький, голова уніятської церкви у Львові, якого Пастирський Лист польська влада сконфіскувала 10. листопада, сказав, що найменню трьох селян згинуло від брутального побиття польськими солдатами.
«В Юрському шпиталі у Львові, охороненому мурами, як належному до митрополитанського церковного подвірря бачив я одинацять селян, яких тіло було змасакрованс на шматки. Ці жертви лежать уже пятий тиждень, а коло них ходять милосердні сестри».
Кореспондент описує далі що українських селян переслідують наче диких звірів, і те як бють селян, а навіть жінок і дітей священиків. «Було лише небагато з багатьох сіл, щоб до них не «завітали» жовніри. Один чоловік шістидееяти двох років розповів мені, як кавалерія в'їхала до його села женучи селян перед собою мов худобу. Селян загнали до клуні, де двадцять чоловіків поклали через лавки та били грубими палицями. Деякі з них дістали двісті ударів. Коли хто зомлівав його оживлювали зимною водою та далі батожили. Ще пятьдесят селян приходили до цього шпиталю на лікування своїх ран. Сотки инших лежать по віддалених селах, не маючи змоги користуватися медичною допомогою, бо українські лікарі, які пробували прийти до них, були арештовані. Так фактично стоїть справа».
Своє оповідання Фарсон кінчає сливами:
«Фактом є, що проти всіх тих людей немає ніякосінькоґо обвинувачення, їх Польща лише пацифікувала».
@Helmut Krause Приватний військовий музей "Штурм"
Re: Польша.
Польша хочет импортировать больше американского СПГ, в частности для Украины — ReutersПо данным агентства, Польша работает над сделкой по импорту сжиженного природного газа из США для поставок в Украину и Словакию.
Официальные лица рассчитывают объявить о совместной декларации по увеличению импорта после встречи сторон на трансатлантической энергетической конференции в Афинах позднее на этой неделе.
Re: Польша.
Навроцкий заявил, что Украина на протяжении многих лет не проявляет должной благодарности полякам Такое заявление президент Польши сделал вчера во время визита в Словакию, сообщило Onet. Где-то мы уже это слышали.
Кароль Навроцкий сказал, что, по его мнению, можно поддерживать Украину, четко заявлять о своей позиции в отношении рф и путина, но при этом отстаивать национальные интересы Польши.
"Если вы спрашиваете, не вызывают ли у меня беспокойства некоторые шаги президента Зеленского или Украины в целом по отношению к Польше — такие как демонстрируемая на протяжении многих лет неблагодарность украинской стороны к польскому народу и обществу, нерешенные вопросы эксгумаций на Волыни или кризис, связанный с наплывом украинской сельхозпродукции в Польшу, — то я должен сказать, что все это мне небезразлично", — заявил он.
Навроцкий, который вступил в должность президента в августе, до сих пор не посещал Украину и пока не планирует.
Re: Польша.
Сейм Польши отклонил законопроект Навроцкого, который предлагал наказание за пропаганду "бандеризма"
Польский парламент отклонил президентский законопроект об изменениях в закон о помощи гражданам Украины в связи с вооруженным конфликтом на территории Украины, сообщает PAP.
Законопроект Кароля Навроцкого был подготовлен после того, как в конце августа он наложил вето на предыдущую новую редакцию закона о помощи украинцам в Польше.
Этот проект дублировал большинство положений о сворачивании некоторых мер помощи, включенных в правительственный законопроект, принятый в конце сентября.
Навроцкий также предложил нормы, которых не было в правительственном законе. Первая из них касалась изменений в Уголовный кодекс Польши и предусматривала ужесточение наказания за незаконное пересечение польской границы до пяти лет лишения свободы, а также увеличение пределов наказания за организацию незаконного пересечения границы – от 2 до 12 лет лишения свободы.
Еще одной поправкой, предложенной Навроцким, было введение уголовного наказания за пропаганду так называемого "бандеризма" и деятельности ОУН-УПА – на тех же основаниях, что и за пропаганду нацизма, коммунизма или фашизма.
Польский парламент отклонил президентский законопроект об изменениях в закон о помощи гражданам Украины в связи с вооруженным конфликтом на территории Украины, сообщает PAP.
Законопроект Кароля Навроцкого был подготовлен после того, как в конце августа он наложил вето на предыдущую новую редакцию закона о помощи украинцам в Польше.
Этот проект дублировал большинство положений о сворачивании некоторых мер помощи, включенных в правительственный законопроект, принятый в конце сентября.
Навроцкий также предложил нормы, которых не было в правительственном законе. Первая из них касалась изменений в Уголовный кодекс Польши и предусматривала ужесточение наказания за незаконное пересечение польской границы до пяти лет лишения свободы, а также увеличение пределов наказания за организацию незаконного пересечения границы – от 2 до 12 лет лишения свободы.
Еще одной поправкой, предложенной Навроцким, было введение уголовного наказания за пропаганду так называемого "бандеризма" и деятельности ОУН-УПА – на тех же основаниях, что и за пропаганду нацизма, коммунизма или фашизма.
Re: Польша.
В спецслужбах Польши дали понять, что за взрывом на железной дороге стоит россия
Пресс-секретарь координатора польских спецслужб Польши Яцек Добжиньский заявил, что "все указывает на то, что этот буквально террористический акт был инициирован спецслужбами Востока", сообщает RMF24.
Расследованием данного дела займется группа прокуроров, в состав которой войдут прокуроры Мазовецкого отделения полиции, а также сотрудники агентства внутренней безопасности и центрального бюро полицейских расследований.
Пресс-секретарь координатора польских спецслужб Польши Яцек Добжиньский заявил, что "все указывает на то, что этот буквально террористический акт был инициирован спецслужбами Востока", сообщает RMF24.
Расследованием данного дела займется группа прокуроров, в состав которой войдут прокуроры Мазовецкого отделения полиции, а также сотрудники агентства внутренней безопасности и центрального бюро полицейских расследований.
Re: Польша.
Президент Польши готовит основу для выхода страны из ЕС — Сикорский
Глава польского МИД Радослав Сикорский, выступая в Сейме, обратился к президенту Каролю Навроцкому, текст выступления он опубликовал в Substack.
"Намекая на то, что европейская интеграция — это заговор против Польши, вы не помогаете ни ЕС, ни самой Польше. Вы создаете психологическую и политическую основу для выхода из Евросоюза", — заявил Сикорский.
Он отметил, что россия тратит миллиарды на дезинформацию и пропаганду, а также хочет настроить часть общественного мнения против ЕС и украинских беженцев, бежавших в Польшу от российских бомбежек.
Глава польского МИД Радослав Сикорский, выступая в Сейме, обратился к президенту Каролю Навроцкому, текст выступления он опубликовал в Substack.
"Намекая на то, что европейская интеграция — это заговор против Польши, вы не помогаете ни ЕС, ни самой Польше. Вы создаете психологическую и политическую основу для выхода из Евросоюза", — заявил Сикорский.
Он отметил, что россия тратит миллиарды на дезинформацию и пропаганду, а также хочет настроить часть общественного мнения против ЕС и украинских беженцев, бежавших в Польшу от российских бомбежек.
-
Плохой танцор
- Основатель
- Сообщения: 7257
- Зарегистрирован: Ноябрь 21, 2022, 2:09 pm
- Контактная информация:
Re: Польша.
Я считаю что он прав.Достаточно договоров о торговле и таможне.Ну НАТО-само собой но это не имеет отношения к ЕС.
Скажи мне чей Крым и я скажу кто ты.
Re: Польша.
Навроцкий заявил, что является "большим поклонником" присоединения Польши к ядерному проекту
"Этот путь, с уважением ко всем международным нормам, является путем, по которому мы должны идти. [...] Необходимо действовать в этом направлении, чтобы мы могли приступить к работе. Мы — государство в непосредственной близости от зоны вооруженного конфликта. Известно, каково отношение агрессивной, имперской российской федерации к Польше", — сказал Кароль Навроцкий в интервью Polsat News.
Президент Польши подчеркнул, что не знает, произойдет ли это вообще, но поддерживает укрепление безопасности страны "даже на основе ядерного потенциала".
"Этот путь, с уважением ко всем международным нормам, является путем, по которому мы должны идти. [...] Необходимо действовать в этом направлении, чтобы мы могли приступить к работе. Мы — государство в непосредственной близости от зоны вооруженного конфликта. Известно, каково отношение агрессивной, имперской российской федерации к Польше", — сказал Кароль Навроцкий в интервью Polsat News.
Президент Польши подчеркнул, что не знает, произойдет ли это вообще, но поддерживает укрепление безопасности страны "даже на основе ядерного потенциала".
Re: Польша.
Польша готовит требование о репарациях к россии за преступления, совершенные в советский период в странеДиректор польского Института оценки военных потерь имени Яна Карского Бартош Гондек, которому польское правительство поручило расследование исторических преступлений россии, заявил, что это расследование будет гораздо более масштабным, чем работа по нацистским зверствам, пишет FT. Это связано с тем, что Польша находилась под советским влиянием в течение более 40 лет.
Гондек отметил, что пока рано обсуждать, превысит ли сумма компенсации от москвы сумму, затребованную от Берлина в 2022 году (€1,3 трлн) за нацистские преступления. По его словам, его команда, состоящая примерно из 10 польских историков и исследователей, столкнулась с большими препятствиями, чем при расчете претензий к Германии. Польские историки не имеют доступа к особо секретным российским архивам, а многие важные документы были сфальсифицированы или уничтожены в советское время.
кремль, как обычно, долгое время отрицал такие преступления, как Катынский расстрел 1940 года, в ходе которого около 22 000 польских офицеров и мирных жителей были казнены вскоре после раздела Польши между Германией и ссср. Однако в 2010 году российский парламент окончательно признал, что приказ об убийствах в Катыни отдал сталин. Однако после вторжения в Украину рф стала продвигать свои псевдоисторические версии событий, связанные с Польшей.
Re: Польша.
"Люди изучали афишу, и ему хотелось крикнуть, что спектаклей не будет". СМИ рассказали, как посол Польши 23 февраля 2022 года узнал, что рф вот-вот нападет на Украину
The Guardian пишет, что польские спецслужбы не были уверены, что путин начнет полномасштабную войну против Украины, но 23 февраля 2022 года они получили информацию, что приказ о нападении отдан.
В этот же день тогдашнего посла Польши Бартоша Цихоцкого вызвали в посольство для вручения секретной телеграммы из Варшавы. Это был текст на один абзац о том, что вторжение начнется ночью. Уже когда в Киеве гремели взрывы, один из польских разведчиков, все еще находившихся в Киеве, разбил оборудование для шифрования тяжелым молотком, чтобы исключить любую возможность его попадания в руки россиян.
В материале сказано, что, перечитав телеграмму, Цихоцкий вышел на улицу. Посол увидел обычный Киев, что его удивило, учитывая, что он теперь знал. "Люди изучали театральную афишу через дорогу, и часть его хотела выбежать и крикнуть им, что надвигается война и спектаклей больше не будет. Вместо этого он тихо пошел домой, его голова была полна мыслей о том, как вот-вот изменится мир", — описало издание.
Цихоцкий был одним из двух послов (еще посол Ватикана), кто не уехал из Киева, когда началась полномасштабная война, и все время оставался в городе.
The Guardian пишет, что польские спецслужбы не были уверены, что путин начнет полномасштабную войну против Украины, но 23 февраля 2022 года они получили информацию, что приказ о нападении отдан.
В этот же день тогдашнего посла Польши Бартоша Цихоцкого вызвали в посольство для вручения секретной телеграммы из Варшавы. Это был текст на один абзац о том, что вторжение начнется ночью. Уже когда в Киеве гремели взрывы, один из польских разведчиков, все еще находившихся в Киеве, разбил оборудование для шифрования тяжелым молотком, чтобы исключить любую возможность его попадания в руки россиян.
В материале сказано, что, перечитав телеграмму, Цихоцкий вышел на улицу. Посол увидел обычный Киев, что его удивило, учитывая, что он теперь знал. "Люди изучали театральную афишу через дорогу, и часть его хотела выбежать и крикнуть им, что надвигается война и спектаклей больше не будет. Вместо этого он тихо пошел домой, его голова была полна мыслей о том, как вот-вот изменится мир", — описало издание.
Цихоцкий был одним из двух послов (еще посол Ватикана), кто не уехал из Киева, когда началась полномасштабная война, и все время оставался в городе.
Re: Польша.
Журналист сообщил, что Навроцкий посетит Венгрию, чтобы поддержать Орбана. В МИД Польши его раскритиковали
По данным венгерского журналиста Сабольча Паньи, в понедельник польский президент планирует "короткую поездку в Будапешт", чтобы встретиться с премьером Виктором Орбаном и поддержать его в предвыборной кампании. Это будет официальный визит.
В этот же день в Будапеште будут другие европейские правые политики, в частности Марин Ле Пен из Франции.
Глава МИД Польши Радослав Сикорский раскритиковал Кароля Навроцкого. Он напомнил, что Орбан, в частности, блокирует 20-й пакет санкций против рф и не возвращает украинскому банку деньги и золото.
"Господин президент, прошу вас обратить внимание на то, почему национализм и воровство Орбана привели к тому, что Венгрия стала беднейшей страной в Европейском союзе. Вы хотите такого для Польши?" — написал министр.
По данным венгерского журналиста Сабольча Паньи, в понедельник польский президент планирует "короткую поездку в Будапешт", чтобы встретиться с премьером Виктором Орбаном и поддержать его в предвыборной кампании. Это будет официальный визит.
В этот же день в Будапеште будут другие европейские правые политики, в частности Марин Ле Пен из Франции.
Глава МИД Польши Радослав Сикорский раскритиковал Кароля Навроцкого. Он напомнил, что Орбан, в частности, блокирует 20-й пакет санкций против рф и не возвращает украинскому банку деньги и золото.
"Господин президент, прошу вас обратить внимание на то, почему национализм и воровство Орбана привели к тому, что Венгрия стала беднейшей страной в Европейском союзе. Вы хотите такого для Польши?" — написал министр.
Re: Польша.
Поляки докладають чималих зусиль, аби предстати ледь не другими після євреїв найбільшими жертвами Другої Світової. Ще б пак – Друга Світова війна як така почалася з нападу Німеччини на Польщу. Тим більш жахливим виглядає той факт, що величезна кількість поляків служили у силових та каральних структурах Третього Рейху. Польські громадяни відмічені в складі 3 танкової дивізії СС «Мертва голова», 4 поліційної дивізії СС, 31 та 32 гренадерських дивізій СС. Треба зазначити, що це були не національні польські частини – поляки з окремих польських регіонів служили в складі німецьких частин нарівні з німцями (!!!) Чому так – поясню нижче.
Не бракувало поляків і в польових частинах Вермахту. Взагалі, за даними радянського Головного управління в справах полонених та інтернованих (ГУПВИ), в полон Червоною армією було взято 60 272 поляки, у тому числі – 5 генералів. Повторюю! Ідеться не про бойовиків Армії Крайової (ними займалося дещо інше відомство), ідеться про полонених з числа службовців Вермахту та СС, які потрапили на етапні пункти обліку полонених при штабах підрозділів РККА. Тобто – про поляків у формі Третього Рейху. За кількістю полонених у таборах НКВД поляки обігнали навіть офіційних союзників Гітлера – італійців (48957 полонених, серед них 3 генерали).
Слабо? І ці люди дорікають українцям дивізією «Галичина»!
Але не тільки у Вермахті та СС працювали нащадки гордих шляхтичів!
Ще у 1939 р. німецька окупаційна адміністрація почала формувати підрозділи польської допоміжної поліції. На 1943 р. її чисельність становила 16 000 осіб. До обов’язків поліції належали суто правоохоронні функції, але крім того – охорона гетто, арешти євреїв та пересилання їх до концентраційних таборів. Тобто – пряма участь у здійснені Холокосту. У після воєнній Польщі 600 чинів допоміжної поліції були страчені за різноманітні військові злочини, а 2000 – засуджені до різних термінів покарань. В Польщі про це воліють не згадувати.
До допоміжної поліції не входили бійці поліційних батальйонів у структурі СС. Справа от в чому. Весною 1943 р., коли майже вся українська поліція зі зброєю пішла у ліси та розпочала боротьбу з окупантами в складі Української Повстанської армії, нацистам знадобилося терміново їх кимось міняти. Проблему вирішили, взявши на службу поляків – вони увійшли до складу 102-го, 103-го та 104-го батальйонів змішаного складу та створили два суто польських формування – 107-й (450 ос.) та 202-й (600 ос.) Навіть офіційна польська історія визнає, головним завданням цих батальйонів була участь у німецьких операціях проти УПА, а також каральні заходи проти українського населення. Участь цих батальйонів була різною. 202-й батальйон у 1944 р. був влитий до частин СС, а 107-й у січні того ж року долучився до Армії Крайової. Характер його діяльності – не змінився.
Нарешті ми підійшли до головної теми розмови – до Армії Крайової. Здавалося – тут претензій не може бути ніяких – маємо повстанську армію, яка боролася з нацистськими окупантами та більшовиками, такий собі польський варіант УПА. Але не все так просто. Почнемо з того, що жоден курінь УПА не вливався до складу підрозділів Третього Рейху. А в АК такі випадки були. У січні 1945 р. до складу СС влилася так звана Свентокшижська бригада (вона ж – бригада Святого Хреста), яка до того часу воювала в південній Польщі з Армією Людовою (комуністичними польськими партизанами) та влаштовувала Армагедон тамтешнім євреям. У січні 1945р. бригада вступила в бій з частинами Червоної армії, добряче здобула в рило і тоді навела контакти з 59-м корпусом вермахту. Бригада була введена в структуру СС і від квітня 1945 р. перебувала на фронті проти більшовиків. 5 травня 1945 р. польська бригада СС покинула позиції, напала на концтабір Голишув, взяла в полон 200 охоронців та звільнила 700 в’язнів і з цим трофеєм мов з перепусткою рушила назустріч американським військам. У комуністичні Польщі бойовики бригади були засуджені заочно, але американці комуністам їх не видали.
До речі, варто зупинитися на АК та єврейському питанні. Юдофобія Армії Крайової – факт загальновідомий. Відомо що під час нацистської окупації у Польщі діяло біля 30 суто єврейських партизанських загонів. Так от сучасні єврейські дослідники Холокосту зазначають, що Бойова організація євреїв (БОЄ) постійно воювала на два фронти – проти нацистських карателів та проти Армії Крайової. Ба-більше. Усього в Польщі від рук бойовиків АК та подібних формувань євреїв загинуло стільки ж, скільки від нацистського «остаточного вирішення єврейського питання». Чому єврейські організації України, які болісно реагують на будь-яке вшанування пам’яті бійців та командирів УПА, взагалі не протестують проти героїзації у Польщі Армії Крайової – для мене загадка.
Ці люди дорікають українцям геноцидом!
Але й це ще не межа. Попри твердження численних прибічників теми «УПА винна в геноциді поляків», Армія Крайова періодично співпрацювала з нацистами. Саме так. Тут просто наведу цитату з журналу «Der Spiegel» № 19 за 2000 рік: «Польська Армія Крайова тимчасово співпрацювала у Другій Світовій війні з частинами СС та Вермахту. Це підтверджують документи з московського архіву, які історик Бернард Чіарі опублікував у журналі «Остойропа»… 7 лютого 1944р. полковник АК Александр Крижановскій уклав з німцями угоду про співпрацю у регіоні Вільно: німці забезпечували поляків зброєю, медикаментами, лікували поранених, а поляки виразили готовність надати у довготерміновому плані допомогу Гітлеру у війні проти Совєтов, виділивши для цієї мети 18 піхотних батальйонів. За це вони зажадали припинення німецького терору і визнання польських кордонів станом на 1939 р. Для «випробування на міцність німецько-польського співробітництва» АК передала у підпорядкування німецькому командуванню «3-ю польську бригаду». Здобувши від німців мапи та розвіддані, бригада, за наказом німецького командування атакувала совецьких партизан».
Чи укладала АК угоди з німцями проти УПА – відомостей нема. А от те, що вона укладала їх з червоними партизанами – факт, який підтверджують численні партизанські документи.
Ще одна жертва Армії Крайової – Литва. У 1995 р. депутат литовського сейму Дренгеліс надав документи, які засвідчили, що Армія Крайова мала на меті окупацію Литви і провести репресії серед нелояльних литовців. Також були знайдені документи про співпрацю АК з нацистами. Так, наприклад, Районами між Вільнюсом та містами Ошмяни та Ліда фактично керували не німці, а Армія Крайова у зв’язці з нацистами. Ба-більше, бойовиків АК нацисти навіть намагалися залучити для оборони Вільнюса від Червоної армії і АК навіть провела мобілізацію на контрольованих теренах, але після рику від емігрантського уряду в Лондоні, Армія Крайова від цієї затії відмовилася.
Чималого шуму свого часу наробили судові процеси в Литві проти колишніх червоних партизан. Менш відомий факт, що в Латвії винесений заочний вирок бойовикам АК, визнаним винними у злочинах проти мирного населення. І як би не бісилася з цього приводу Польща – вироки литовського суду лишаються в дії.
От саме цю організацію – Армію Крайову поляки намагаються у Волинських подіях виставити головним позитивним персонажем. Не хочеться порсатися в деталях жахливої трагедії, але чимало питань до її польського бачення таки виникає. В комюніке за результатами зустрічей українських та польських істориків від 9 червня 1994 р. було зазначено: «Польська сторона подає приблизну оцінку кількості поляків, вбитих українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 рр. – 50 тис. чоловік. Зібрано документацію щодо 34647 випадків вбивств, ідентифіковано прізвища 12491 жертви». Звернули увагу? Ідентифіковано 12 тис, але втрати оцінюються у 50 тис. Відтоді зрозуміло, поляки наполегливо працюють і нещодавно найкращий дослідник цієї проблеми Гжегож Мотика назвав нову цифру – 60 тис. осіб. Але ставки зростають. Під час польсько-українського форуму партнерства цього року, вже прозвучала цифра у 100 тис. поляків та 20 тис. українців (переважно – на теренах Грубещівського повіту та на Холмщині, тобто на тернах сучасної Польщі). У деяких дослідженнях лунає цифра у 200 тис. осіб. Цікава виходить арифметика. Жертв-поляків, польські історики лічать на теренах Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини, а жертв-українців – лише на полських теренах. А як бути з жертвами на сучасних українських теренах? Покійний екс-голова Рівненської ОДА Василь Червоній під час наукової конференції у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки в травні 2003 р. наголосив, що тільки на Рівненщині від рук поляків загинуло більше 10 тис. українців. До польських даних про втрати українців ці цифри явно не увійшли.
Але й це не межа. Колись мене здивувала така подробиця – ареною шаленого польсько-українського протистояння стала Волинь – колишня провінція російської імперії. В той самий час у сусідній Галичині таке протистояння було незначним, а на Житомирщині та Хмельниччині, де й зараз мешкає значна польська громада, його не було взагалі, хоча і підпілля ОУН там було, і загони УПА туди заходили. Ще одна дивина – на тлі скаженого польсько-українського протистояння на Волині майже не постраждали села чехів. Що ж за напасть така?
Гадаю, багато чого прояснить розповідь сина одного з польських офіцерів, розстріляних у Катині, Адама Дибчинського. 14 вересня 1939 р. його батько перед відправкою на фронт сказав матері: «Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» Зрозуміло? 39-й рік. Ще не існує ані військової рефентури ОУН, ані похідних груп, ані УПА. Кого ж боїться поляк? Очевидно – пересічних українців, розбурених попередньою владою вже настільки, що польський офіцер не сумнівається – послабне тиск поліції і українці полізуть різати поляків з натхненням. Було від чого збурюватися українцям. Протягом 20 років після програшу України у Перших Визвольних змаганнях, на теренах Західної України впроваджувалися полонізація (примусове ополячування українців) та пацифікація (конфіскація зброї та репресії проти незадоволених владою). Але головне – українці практично лишилися за бортом земельної реформи, впроваджуваної Пілсудським. Останній факт був найбільш принизливим, хуторізацію на Волині провів іще прем’єр Столипін, але під Польщею родюча земля на Волині передавалася не тамтешнім селянам, а полякам, як нагорода за службу в армії під час війни з більшовиками. Селянам, що лишалися без землі, поляки «милостиво» пропонували переїхати до берегів Балтики, або у Західну Польщу.
Справа в тому, що Польська держава за підсумками Першої Світової війни була зшита з земель, які доти входили до складу трьох держав, окремі з яких до існування в складі ІІ Речі посполитої ставилися з чималою прохолодою. Що там українці? Кашуби, мазури, шльонці та гуралі за першої ж можливості побігли до складу німецьких частин – саме їх Третій Рейх залюбки приймав до частин вермахту та СС. Польське керівництво намагалося зміцнити державу за рецептами Макіавеллі – перемішати населення та поселити представників різних етнографічних груп поляків та українців по всій Польщі. Цим воно заклало міну уповільненої дії, яка вибухнула під час війни. Варто було зникнути зловісній «двуйкє», як частина Польщі побігла під знамена Гітлера, а українці заходилися «гнати зайд зі своєї землі». Результати – відомі. Але не переймайтеся. Зміцнення Польщі за Макіавеллі поляки таки провели – в часи комуністів.
Тепер, коли ви все це знаєте, зважте ще раз - у сеймі Польщі зареєстрований проект постанови про визнання ОУН та УПА злочинними організаціями, що здійснили геноцид стосовно польського населення на теренах Західної України, а Армії Крайовій висловлюєданину пам’яті. Оціните самі.
Дмитро Калинчук.
http://volyn.rivne.com/ua/2553
На фото: могила поляка гітлерівця.
Не бракувало поляків і в польових частинах Вермахту. Взагалі, за даними радянського Головного управління в справах полонених та інтернованих (ГУПВИ), в полон Червоною армією було взято 60 272 поляки, у тому числі – 5 генералів. Повторюю! Ідеться не про бойовиків Армії Крайової (ними займалося дещо інше відомство), ідеться про полонених з числа службовців Вермахту та СС, які потрапили на етапні пункти обліку полонених при штабах підрозділів РККА. Тобто – про поляків у формі Третього Рейху. За кількістю полонених у таборах НКВД поляки обігнали навіть офіційних союзників Гітлера – італійців (48957 полонених, серед них 3 генерали).
Слабо? І ці люди дорікають українцям дивізією «Галичина»!
Але не тільки у Вермахті та СС працювали нащадки гордих шляхтичів!
Ще у 1939 р. німецька окупаційна адміністрація почала формувати підрозділи польської допоміжної поліції. На 1943 р. її чисельність становила 16 000 осіб. До обов’язків поліції належали суто правоохоронні функції, але крім того – охорона гетто, арешти євреїв та пересилання їх до концентраційних таборів. Тобто – пряма участь у здійснені Холокосту. У після воєнній Польщі 600 чинів допоміжної поліції були страчені за різноманітні військові злочини, а 2000 – засуджені до різних термінів покарань. В Польщі про це воліють не згадувати.
До допоміжної поліції не входили бійці поліційних батальйонів у структурі СС. Справа от в чому. Весною 1943 р., коли майже вся українська поліція зі зброєю пішла у ліси та розпочала боротьбу з окупантами в складі Української Повстанської армії, нацистам знадобилося терміново їх кимось міняти. Проблему вирішили, взявши на службу поляків – вони увійшли до складу 102-го, 103-го та 104-го батальйонів змішаного складу та створили два суто польських формування – 107-й (450 ос.) та 202-й (600 ос.) Навіть офіційна польська історія визнає, головним завданням цих батальйонів була участь у німецьких операціях проти УПА, а також каральні заходи проти українського населення. Участь цих батальйонів була різною. 202-й батальйон у 1944 р. був влитий до частин СС, а 107-й у січні того ж року долучився до Армії Крайової. Характер його діяльності – не змінився.
Нарешті ми підійшли до головної теми розмови – до Армії Крайової. Здавалося – тут претензій не може бути ніяких – маємо повстанську армію, яка боролася з нацистськими окупантами та більшовиками, такий собі польський варіант УПА. Але не все так просто. Почнемо з того, що жоден курінь УПА не вливався до складу підрозділів Третього Рейху. А в АК такі випадки були. У січні 1945 р. до складу СС влилася так звана Свентокшижська бригада (вона ж – бригада Святого Хреста), яка до того часу воювала в південній Польщі з Армією Людовою (комуністичними польськими партизанами) та влаштовувала Армагедон тамтешнім євреям. У січні 1945р. бригада вступила в бій з частинами Червоної армії, добряче здобула в рило і тоді навела контакти з 59-м корпусом вермахту. Бригада була введена в структуру СС і від квітня 1945 р. перебувала на фронті проти більшовиків. 5 травня 1945 р. польська бригада СС покинула позиції, напала на концтабір Голишув, взяла в полон 200 охоронців та звільнила 700 в’язнів і з цим трофеєм мов з перепусткою рушила назустріч американським військам. У комуністичні Польщі бойовики бригади були засуджені заочно, але американці комуністам їх не видали.
До речі, варто зупинитися на АК та єврейському питанні. Юдофобія Армії Крайової – факт загальновідомий. Відомо що під час нацистської окупації у Польщі діяло біля 30 суто єврейських партизанських загонів. Так от сучасні єврейські дослідники Холокосту зазначають, що Бойова організація євреїв (БОЄ) постійно воювала на два фронти – проти нацистських карателів та проти Армії Крайової. Ба-більше. Усього в Польщі від рук бойовиків АК та подібних формувань євреїв загинуло стільки ж, скільки від нацистського «остаточного вирішення єврейського питання». Чому єврейські організації України, які болісно реагують на будь-яке вшанування пам’яті бійців та командирів УПА, взагалі не протестують проти героїзації у Польщі Армії Крайової – для мене загадка.
Ці люди дорікають українцям геноцидом!
Але й це ще не межа. Попри твердження численних прибічників теми «УПА винна в геноциді поляків», Армія Крайова періодично співпрацювала з нацистами. Саме так. Тут просто наведу цитату з журналу «Der Spiegel» № 19 за 2000 рік: «Польська Армія Крайова тимчасово співпрацювала у Другій Світовій війні з частинами СС та Вермахту. Це підтверджують документи з московського архіву, які історик Бернард Чіарі опублікував у журналі «Остойропа»… 7 лютого 1944р. полковник АК Александр Крижановскій уклав з німцями угоду про співпрацю у регіоні Вільно: німці забезпечували поляків зброєю, медикаментами, лікували поранених, а поляки виразили готовність надати у довготерміновому плані допомогу Гітлеру у війні проти Совєтов, виділивши для цієї мети 18 піхотних батальйонів. За це вони зажадали припинення німецького терору і визнання польських кордонів станом на 1939 р. Для «випробування на міцність німецько-польського співробітництва» АК передала у підпорядкування німецькому командуванню «3-ю польську бригаду». Здобувши від німців мапи та розвіддані, бригада, за наказом німецького командування атакувала совецьких партизан».
Чи укладала АК угоди з німцями проти УПА – відомостей нема. А от те, що вона укладала їх з червоними партизанами – факт, який підтверджують численні партизанські документи.
Ще одна жертва Армії Крайової – Литва. У 1995 р. депутат литовського сейму Дренгеліс надав документи, які засвідчили, що Армія Крайова мала на меті окупацію Литви і провести репресії серед нелояльних литовців. Також були знайдені документи про співпрацю АК з нацистами. Так, наприклад, Районами між Вільнюсом та містами Ошмяни та Ліда фактично керували не німці, а Армія Крайова у зв’язці з нацистами. Ба-більше, бойовиків АК нацисти навіть намагалися залучити для оборони Вільнюса від Червоної армії і АК навіть провела мобілізацію на контрольованих теренах, але після рику від емігрантського уряду в Лондоні, Армія Крайова від цієї затії відмовилася.
Чималого шуму свого часу наробили судові процеси в Литві проти колишніх червоних партизан. Менш відомий факт, що в Латвії винесений заочний вирок бойовикам АК, визнаним винними у злочинах проти мирного населення. І як би не бісилася з цього приводу Польща – вироки литовського суду лишаються в дії.
От саме цю організацію – Армію Крайову поляки намагаються у Волинських подіях виставити головним позитивним персонажем. Не хочеться порсатися в деталях жахливої трагедії, але чимало питань до її польського бачення таки виникає. В комюніке за результатами зустрічей українських та польських істориків від 9 червня 1994 р. було зазначено: «Польська сторона подає приблизну оцінку кількості поляків, вбитих українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 рр. – 50 тис. чоловік. Зібрано документацію щодо 34647 випадків вбивств, ідентифіковано прізвища 12491 жертви». Звернули увагу? Ідентифіковано 12 тис, але втрати оцінюються у 50 тис. Відтоді зрозуміло, поляки наполегливо працюють і нещодавно найкращий дослідник цієї проблеми Гжегож Мотика назвав нову цифру – 60 тис. осіб. Але ставки зростають. Під час польсько-українського форуму партнерства цього року, вже прозвучала цифра у 100 тис. поляків та 20 тис. українців (переважно – на теренах Грубещівського повіту та на Холмщині, тобто на тернах сучасної Польщі). У деяких дослідженнях лунає цифра у 200 тис. осіб. Цікава виходить арифметика. Жертв-поляків, польські історики лічать на теренах Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини, а жертв-українців – лише на полських теренах. А як бути з жертвами на сучасних українських теренах? Покійний екс-голова Рівненської ОДА Василь Червоній під час наукової конференції у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки в травні 2003 р. наголосив, що тільки на Рівненщині від рук поляків загинуло більше 10 тис. українців. До польських даних про втрати українців ці цифри явно не увійшли.
Але й це не межа. Колись мене здивувала така подробиця – ареною шаленого польсько-українського протистояння стала Волинь – колишня провінція російської імперії. В той самий час у сусідній Галичині таке протистояння було незначним, а на Житомирщині та Хмельниччині, де й зараз мешкає значна польська громада, його не було взагалі, хоча і підпілля ОУН там було, і загони УПА туди заходили. Ще одна дивина – на тлі скаженого польсько-українського протистояння на Волині майже не постраждали села чехів. Що ж за напасть така?
Гадаю, багато чого прояснить розповідь сина одного з польських офіцерів, розстріляних у Катині, Адама Дибчинського. 14 вересня 1939 р. його батько перед відправкою на фронт сказав матері: «Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» Зрозуміло? 39-й рік. Ще не існує ані військової рефентури ОУН, ані похідних груп, ані УПА. Кого ж боїться поляк? Очевидно – пересічних українців, розбурених попередньою владою вже настільки, що польський офіцер не сумнівається – послабне тиск поліції і українці полізуть різати поляків з натхненням. Було від чого збурюватися українцям. Протягом 20 років після програшу України у Перших Визвольних змаганнях, на теренах Західної України впроваджувалися полонізація (примусове ополячування українців) та пацифікація (конфіскація зброї та репресії проти незадоволених владою). Але головне – українці практично лишилися за бортом земельної реформи, впроваджуваної Пілсудським. Останній факт був найбільш принизливим, хуторізацію на Волині провів іще прем’єр Столипін, але під Польщею родюча земля на Волині передавалася не тамтешнім селянам, а полякам, як нагорода за службу в армії під час війни з більшовиками. Селянам, що лишалися без землі, поляки «милостиво» пропонували переїхати до берегів Балтики, або у Західну Польщу.
Справа в тому, що Польська держава за підсумками Першої Світової війни була зшита з земель, які доти входили до складу трьох держав, окремі з яких до існування в складі ІІ Речі посполитої ставилися з чималою прохолодою. Що там українці? Кашуби, мазури, шльонці та гуралі за першої ж можливості побігли до складу німецьких частин – саме їх Третій Рейх залюбки приймав до частин вермахту та СС. Польське керівництво намагалося зміцнити державу за рецептами Макіавеллі – перемішати населення та поселити представників різних етнографічних груп поляків та українців по всій Польщі. Цим воно заклало міну уповільненої дії, яка вибухнула під час війни. Варто було зникнути зловісній «двуйкє», як частина Польщі побігла під знамена Гітлера, а українці заходилися «гнати зайд зі своєї землі». Результати – відомі. Але не переймайтеся. Зміцнення Польщі за Макіавеллі поляки таки провели – в часи комуністів.
Тепер, коли ви все це знаєте, зважте ще раз - у сеймі Польщі зареєстрований проект постанови про визнання ОУН та УПА злочинними організаціями, що здійснили геноцид стосовно польського населення на теренах Західної України, а Армії Крайовій висловлюєданину пам’яті. Оціните самі.
Дмитро Калинчук.
http://volyn.rivne.com/ua/2553
На фото: могила поляка гітлерівця.
Re: Польша.
10 квітня 2010 року в авіакатастрофі під російським містом Смоленськ загинуло фактично усе найвище керівництво Польщі. Серед них – президент Польщі Лех Качинський, його дружина, голова Нацбезпеки Польщі, начальник Генштабу Війська Польського, заступники міністрів, громадські діячі (всього 96 пасажирів і 8 членів екіпажу).
Що стало причиною трагедії достеменно не відомо і донині.
Навіщо керівництво Польщі летіло в росію
Усього на борту літака Ту-154 перебувало 96 пасажирів та 8 членів екіпажу. Польська делегація летіла на 70 роковини вшанування офіцерів, які стали жертвами розстрілів НКВС у селі Катинь.
Шостий президент Польщі Лех Качинський на польському військовому цвинтарі у Катині під час поминальних заходів мав виголосити промову. Після трагедії польські ЗМІ опублікували невиголошену промову Качинського.
"У квітні 1940 року було вбито понад 21 тисяча польських ув'язнених з таборів і тюрем НКВС. Цей акт геноциду був здійснений з волі Сталіна, за наказом вищої радянської влади.
Жахливою кульмінацією союзу Третього рейху і СРСР, пакту Молотова — Ріббентропа і нападу на Польщу 17 вересня 1939 став Катинський злочин.
Найтрагічнішою зупинкою на цьому шляху стала Катинь. Польські офіцери, священники, службовці, поліцейські, співробітники прикордонної охорони, тюремні працівники були знищені без процесів і вироків. Вони стали жертвами неоголошеної війни", – мав виголосити у своїй промові Качинський.
До слова, Лех Качинський разом з президентом України Віктором Ющенком, президентом Литви, Естонії та прем’єр-міністром Латвії за два роки до авіатрощі, у 2008-му році приїхали у Тбілісі на підтримку Грузії, коли російські танки стояли за декілька кілометрів від столиці.
Під час промови Качинський сказав: "Вперше після довгого часу наші сусіди з півночі, з північного сходу, показали обличчя, яке ми знаємо сотні років. Ті сусіди вважають, що народи довкола них повинні їм підкорятися. Ми заявляємо: Ні!"….
Що стало причиною трагедії достеменно не відомо і донині.
Навіщо керівництво Польщі летіло в росію
Усього на борту літака Ту-154 перебувало 96 пасажирів та 8 членів екіпажу. Польська делегація летіла на 70 роковини вшанування офіцерів, які стали жертвами розстрілів НКВС у селі Катинь.
Шостий президент Польщі Лех Качинський на польському військовому цвинтарі у Катині під час поминальних заходів мав виголосити промову. Після трагедії польські ЗМІ опублікували невиголошену промову Качинського.
"У квітні 1940 року було вбито понад 21 тисяча польських ув'язнених з таборів і тюрем НКВС. Цей акт геноциду був здійснений з волі Сталіна, за наказом вищої радянської влади.
Жахливою кульмінацією союзу Третього рейху і СРСР, пакту Молотова — Ріббентропа і нападу на Польщу 17 вересня 1939 став Катинський злочин.
Найтрагічнішою зупинкою на цьому шляху стала Катинь. Польські офіцери, священники, службовці, поліцейські, співробітники прикордонної охорони, тюремні працівники були знищені без процесів і вироків. Вони стали жертвами неоголошеної війни", – мав виголосити у своїй промові Качинський.
До слова, Лех Качинський разом з президентом України Віктором Ющенком, президентом Литви, Естонії та прем’єр-міністром Латвії за два роки до авіатрощі, у 2008-му році приїхали у Тбілісі на підтримку Грузії, коли російські танки стояли за декілька кілометрів від столиці.
Під час промови Качинський сказав: "Вперше після довгого часу наші сусіди з півночі, з північного сходу, показали обличчя, яке ми знаємо сотні років. Ті сусіди вважають, що народи довкола них повинні їм підкорятися. Ми заявляємо: Ні!"….
Re: Польша.
НЕ БУДІТЬ ІСТОРІЮ, БО ЦЕ БУМЕРАНГ.
Нагадаю, що це той самий Пілсудський, якому Петлюра допоміг перемогти армію Будьоного. І це той самий Пілсудський, який одразу після перемоги над червою армією почав репресії проти українців. Багато хто казав, що в Польщі є сили, які добре фінансуються, щоб впевний момент запхати ніж у спину Україні. І саме в той момент, як в Україну летять ракети та дрони з рф. Ніж ми витягнемо, але на цей раз історія має нас навчити, що наші сусіди не завжди хочуть нашої перемоги.
Нагадаю, що це той самий Пілсудський, якому Петлюра допоміг перемогти армію Будьоного. І це той самий Пілсудський, який одразу після перемоги над червою армією почав репресії проти українців. Багато хто казав, що в Польщі є сили, які добре фінансуються, щоб впевний момент запхати ніж у спину Україні. І саме в той момент, як в Україну летять ракети та дрони з рф. Ніж ми витягнемо, але на цей раз історія має нас навчити, що наші сусіди не завжди хочуть нашої перемоги.
Re: Польша.
Ви напевно вже це чули.
Орден Білого Орла, та сама визначна польська державна нагорода, яку у 2022 році вручили президенту України і тепер хочуть у нього забрати, бо він надав почесне звання «Героїв УПА» одному з українських бойових підрозділів — у 1923 була вручена Беніто Муссоліні.
І ніхто досі її не відкликав.
Але на відміну від наших польських сусідів, давайте будемо обʼєктивними. Насправді нічого особливо компрометуючого в цьому нагородженні немає.
У 1923 році Беніто Муссоліні був не престарілим диктатором-невдахою і головним посіпакою біснуватого фюрера, а світовою знаменитістю, засновником ідеології та режиму, яким цікавились світові інтелектуали та який наслідували європейські політики.
Серед них, наприклад, Вінстон Черчиль (дуже хотів дружити з Муссоліні свого часу, тим більше Британія та Італія — союзники у Великій війні, а там де Муссоліні вчився імперіалізму — Черчиль викладав), польська держава (у 1923 році, до речі, ще відносно демократична, до державного перевороту Пілсудського та «режиму санації» ще лишається три роки), і (о, жах) український інтелектуал Дмитро Донцов, який у 1920-х писав компліментарні статті про Муссоліні.
А чого б не писати, бо з одного боку — криваве пекло більшовизму, з іншого — системна політика полонізації українських земель з боку польської держави. А у 1919 році на той момент топовий італійський журналіст та молода політична зірка Беніто Муссоліні, який вже встиг побути соціалістом та пацифістом та навіть познайомитись з Леніним, а потім відвоював на фронті та став стрімко правішати — писав натхненні статті про українську армію, яка йде в похід проти більшовизму.
Якщо ви зараз почитаєте вислови умовного Романа Дмовського (топовий політичний діяч Польщі першої подивилися ХХ століття, памʼятник у Варшаві, вулиці його імені по всій Польщі, ікона польських правих), то порівняно з його етнічним шовінізмом трактування нації як політичної спільноти часів раннього Муссоліні викличе питання, хто ж тут справжній фашист.
Так що панове поляки — можете не забирати орден Білого Орла у Муссоліні. Але перестаньте грати святих.
Ви не святі.
Не намагайтесь бути святими, намагайтесь бути трохи розумнішіми.
І я в це досі вірю — мені не дають у цьому зневіритися два аргументи: поляк Рудий з нашого батальйону «Свобода» та поляк Опус з нашого батальйону «Свобода», який загинув у бою за вільну Україну і вільну Європу.
Андрій Іллєнко
Орден Білого Орла, та сама визначна польська державна нагорода, яку у 2022 році вручили президенту України і тепер хочуть у нього забрати, бо він надав почесне звання «Героїв УПА» одному з українських бойових підрозділів — у 1923 була вручена Беніто Муссоліні.
І ніхто досі її не відкликав.
Але на відміну від наших польських сусідів, давайте будемо обʼєктивними. Насправді нічого особливо компрометуючого в цьому нагородженні немає.
У 1923 році Беніто Муссоліні був не престарілим диктатором-невдахою і головним посіпакою біснуватого фюрера, а світовою знаменитістю, засновником ідеології та режиму, яким цікавились світові інтелектуали та який наслідували європейські політики.
Серед них, наприклад, Вінстон Черчиль (дуже хотів дружити з Муссоліні свого часу, тим більше Британія та Італія — союзники у Великій війні, а там де Муссоліні вчився імперіалізму — Черчиль викладав), польська держава (у 1923 році, до речі, ще відносно демократична, до державного перевороту Пілсудського та «режиму санації» ще лишається три роки), і (о, жах) український інтелектуал Дмитро Донцов, який у 1920-х писав компліментарні статті про Муссоліні.
А чого б не писати, бо з одного боку — криваве пекло більшовизму, з іншого — системна політика полонізації українських земель з боку польської держави. А у 1919 році на той момент топовий італійський журналіст та молода політична зірка Беніто Муссоліні, який вже встиг побути соціалістом та пацифістом та навіть познайомитись з Леніним, а потім відвоював на фронті та став стрімко правішати — писав натхненні статті про українську армію, яка йде в похід проти більшовизму.
Якщо ви зараз почитаєте вислови умовного Романа Дмовського (топовий політичний діяч Польщі першої подивилися ХХ століття, памʼятник у Варшаві, вулиці його імені по всій Польщі, ікона польських правих), то порівняно з його етнічним шовінізмом трактування нації як політичної спільноти часів раннього Муссоліні викличе питання, хто ж тут справжній фашист.
Так що панове поляки — можете не забирати орден Білого Орла у Муссоліні. Але перестаньте грати святих.
Ви не святі.
Не намагайтесь бути святими, намагайтесь бути трохи розумнішіми.
І я в це досі вірю — мені не дають у цьому зневіритися два аргументи: поляк Рудий з нашого батальйону «Свобода» та поляк Опус з нашого батальйону «Свобода», який загинув у бою за вільну Україну і вільну Європу.
Андрій Іллєнко
Re: Польша.
Для всіх польських «істориків», які раптом почали розказувати українцям, як жити, я нагадаю реальні факти, а не казки з соцмереж.
Моя родина знає цю історію не з Вікіпедії. Мій дід та прадід з Рівненщини воювали в УПА і загинули в 1944 році від рук радянського НКВД, захищаючи свій дім від московської навали. При цьому вони завжди з повагою та добром ставилися до поляків. Моя бабуся навчалася в краківській гімназії, а її батько та чоловік були поважними священниками, які все життя займалися освітою та культурою.
Тому закрийте пельки й не смійте міряти мільйони борців за незалежність України своїми примітивними шаблонами.
Ця страшна трагедія минулого століття ніколи не була однобокою, як це намагаються подати істеричні дилетанти. Перш ніж верещати про 1943 рік, майте мужність згадати, що йому передувало. Згадайте жорстоку польську пацифікацію українців у 1930-х роках, варварське руйнування сотень православних церков на Холмщині та колоніальне ставлення до українського населення як до людей другого сорту на їхній же землі. Саме ця державна політика роками сіяла ненависть.
Майте мужність визнати й криваві етнічні чистки, які чинили Армія Крайова та Армія Людова проти українських цивільних. Хто у березні 1944 року спалив дощенту село Сагринь, де польські загони звіряче вирізали від 600 до 800 беззбройних українських жінок та дітей? Хто влаштував бійню в Павлокомі, замордувавши 366 українців? Хто відповість за масові вбивства у Піскоровичах та Верховинах? Польське підпілля проводило такі ж масштабні й сплановані зачистки мирного населення.
Те, що ми зараз спостерігаємо на рівні заяв деяких польських офіційних осіб, яке миттєво підхопило місцеве шовіністичне бидло - це не пошук історичної правди, а здирижований психоз. Ця брудна тенденція в інфопросторі тримається виключно на формулі 50 на 50. Половина цього смороду - кадрові російські тролі та спецслужби, які професійно б'ють по історичних ранах, щоб розвалити наш союз. Інша половина - корисні ідіоти з польського боку, які через власну тупість жеруть путінські методички й безкоштовно працюють на ворога.
Волинська трагедія - це важка спільна рана, яка потребує тверезого іспиту сумління з обох сторін, а не ліплення з себе єдиних кришталевих жертв. Спроби використовувати криваві події минулого сьогодні, щоб підривати нашу єдність під час війни, підігрувати Москві й виправдовувати сучасний російський геноцид - це вершина морального каліцтва.
Розумні люди по обидва боки кордону все розуміють і разом нищать спільного ворога. А політичні хайпожери, проплачені боти та корисні ідіоти йдуть одним маршрутом - слідом за російським військовим кораблем.
РАЇСА МЕЛЬНИЧЕНКО
Моя родина знає цю історію не з Вікіпедії. Мій дід та прадід з Рівненщини воювали в УПА і загинули в 1944 році від рук радянського НКВД, захищаючи свій дім від московської навали. При цьому вони завжди з повагою та добром ставилися до поляків. Моя бабуся навчалася в краківській гімназії, а її батько та чоловік були поважними священниками, які все життя займалися освітою та культурою.
Тому закрийте пельки й не смійте міряти мільйони борців за незалежність України своїми примітивними шаблонами.
Ця страшна трагедія минулого століття ніколи не була однобокою, як це намагаються подати істеричні дилетанти. Перш ніж верещати про 1943 рік, майте мужність згадати, що йому передувало. Згадайте жорстоку польську пацифікацію українців у 1930-х роках, варварське руйнування сотень православних церков на Холмщині та колоніальне ставлення до українського населення як до людей другого сорту на їхній же землі. Саме ця державна політика роками сіяла ненависть.
Майте мужність визнати й криваві етнічні чистки, які чинили Армія Крайова та Армія Людова проти українських цивільних. Хто у березні 1944 року спалив дощенту село Сагринь, де польські загони звіряче вирізали від 600 до 800 беззбройних українських жінок та дітей? Хто влаштував бійню в Павлокомі, замордувавши 366 українців? Хто відповість за масові вбивства у Піскоровичах та Верховинах? Польське підпілля проводило такі ж масштабні й сплановані зачистки мирного населення.
Те, що ми зараз спостерігаємо на рівні заяв деяких польських офіційних осіб, яке миттєво підхопило місцеве шовіністичне бидло - це не пошук історичної правди, а здирижований психоз. Ця брудна тенденція в інфопросторі тримається виключно на формулі 50 на 50. Половина цього смороду - кадрові російські тролі та спецслужби, які професійно б'ють по історичних ранах, щоб розвалити наш союз. Інша половина - корисні ідіоти з польського боку, які через власну тупість жеруть путінські методички й безкоштовно працюють на ворога.
Волинська трагедія - це важка спільна рана, яка потребує тверезого іспиту сумління з обох сторін, а не ліплення з себе єдиних кришталевих жертв. Спроби використовувати криваві події минулого сьогодні, щоб підривати нашу єдність під час війни, підігрувати Москві й виправдовувати сучасний російський геноцид - це вершина морального каліцтва.
Розумні люди по обидва боки кордону все розуміють і разом нищать спільного ворога. А політичні хайпожери, проплачені боти та корисні ідіоти йдуть одним маршрутом - слідом за російським військовим кораблем.
РАЇСА МЕЛЬНИЧЕНКО
Re: Польша.
ХТО НАСПРАВДІ ПРЕЗИДЕНТ ПОЛЬЩІ?Зараз буде дуже цікава історія.
Все почалося з форуму CPAC Poland, який проходив 27 травня 2025 року.
CPAC (Conservative Political Action Conference) — це щорічна політична конференція, яка вважається одним із наймасштабніших і найвпливовіших форумів консерваторів у світі. Вона об’єднує активістів, політиків, бізнесменів та медійних особистостей правих поглядів.
Форум CPAC Poland 2025 фактично став ключовим елементом передвиборчої кампанії Кароля Навроцького.
Конференція була організована за кілька днів до другого туру президентських виборів (27 травня 2025 року), щоб мобілізувати консервативний електорат і продемонструвати потужну підтримку кандидата з боку США. Він використав майданчик для просування курсу на тісний союз із Вашингтоном, а не з Брюсселем.
Подія стала знаковою для зміцнення союзу між американськими республіканцями руху MAGA та польськими консерваторами.
Це був з’їзд «міжнародного інтернаціоналу» політиків, які дивним чином одностайно виступають за послаблення ЄС та припинення допомоги Україні.
В одному залі зібралися:
Крісті Ноем та оточення Дональда Трампа (які приїхали благословити нових союзників);
Віктор Орбан (головний адвокат Путіна в ЄС);
Аліса Вайдель (лідерка проросійської AfD);
Герт Вілдерс (противник допомоги Україні);А також Ліз Трасс (Велика Британія), Роберт Фіцо (Словаччина), Герберт Кікль (Австрія) та Андрей Бабіш (Чехія).
ГОЛОВНИЙ ТРОФЕЙ — ПРЕЗИДЕНТ НАВРОЦЬКИЙСаме цей «вінегрет» з ультраправих зірок висунув і підтримав Кароля Навроцького.
Тепер він — президент Польщі.
Криптобіржа Zondacrypto виступила офіційним спонсором консервативної конференції CPAC Poland 2025.
Ну а далі найцікавіше. Як кажуть — пристебніться.
І що новообраний президент робить першим ділом?
Ветує закони, що мали б розкрити фінансові потоки криптобірж.
Президент Польщі Кароль Навроцький станом на сьогодні вже тричі ветував законопроєкт про ринок криптоактивів, який мав імплементувати європейські норми MiCA та посилити контроль над фінансовими потоками бірж.
А сьогодні навколо польської криптобіржі Zondacrypto та її політичних зв’язків розгортається драма, яка виходить далеко за межі фінансового сектору.
У квітні 2026 року біржа фактично припинила роботу, заблокувавши виведення коштів.
Аналітики виявили, що резерви біткоїнів платформи скоротилися на 99%.
Засновник біржі Сильвестр Сушек зник. Разом із ним зник доступ до гаманця біржі з 4500 BTC.
Прокуратура Катовиць розслідує справу про шахрайство, де кількість постраждалих оцінюється у 30 000 осіб, а прямі збитки — щонайменше 350 млн злотих (~$97 млн), не враховуючи недоступні біткоїни.
Прем’єр-міністр Дональд Туск оприлюднив дані спецслужб, згідно з якими контроль над біржею ще у 2018 році отримали структури, пов’язані з російською мафією та розвідкою РФ, для відмивання грошей.
Все почалося з класики 90-х: «Тамбовська братва» (тісно сплетена з оточенням Путіна) через підставні фірми в ОАЕ викупила польську біржу.
Мета? Створити ідеальний інструмент для відмивання грошей та фінансування «потрібних» людей у Європі.
Встановлено, що CEO Zondacrypto Пшемислав Краль фінансував фонди, пов’язані з партією «Конфедерація».
А чинний президент Польщі Кароль Навроцький ветував закони про регулювання крипторинку, що дозволило біржі довгий час уникати нагляду.
Коло замкнулося: мафія фінансує форум ➡ форум висуває президента ➡ президент захищає мафію.
ЗАГРОЗА ДЛЯ ВСІХ НАСЦе вже не теорія змови. Це задокументований факт того, як Кремль через крипту створює мережу агентів впливу.
Поки одні політики кричать про «традиційні цінності», за їхніми спинами стоять куратори з Луб’янки та злодії в законі з Тамбова, які оплачують їхні готелі, перельоти та передвиборчі кампанії.
А потім Навроцький робить речі, вигідні саме Москві — накручує поляків проти українців, блокує фінансування з Брюсселя на озброєння Польщі.
І знову люди Трампа діють разом із проросійськими агентами впливу.
У мене тільки факти та трохи логіки.
І питання — кого обрали американці та поляки?
Zondacrypto
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: Свідомий и 9 гостей