В IV веке Церковь отличалась очень четким распределением (пентархией). То есть все христиане мира подчинялись пяти патриархам: Константинопольскому, Римскому, Антиохийскому, Александрийскому, Иерусалимскому. Существовало две основные церковные кафедры: Римская (или Западная) и Константинопольская (или Восточная).
С течением времени между двумя кафедрами начали возникать споры из-за политического и экономического положения церквей. Римская церковь больше "заботилась" о галльских, германских и сакских народах, тогда как Константинопольская — славянами и греками. В Восточной кафедре богослужения правили на греческом языке, а в Западной использовали латынь. Со временем появились определенные отличия в обрядности и вероучении, поэтому простые споры между Патриархатом Константинопольским и Папой Римским переросли в открытый конфликт.
Во времена правления Папы Римского Льва IX и Константинопольского Патриарха Михаила Керулария конфликт достиг своего апогея. Последний решил, что Западная Церковь должна отделиться от Восточной, потому попросил Папу называться "Восточным Папой". Однако на это он получил отказ. Керуларий обиделся и написал документ "Разоблачение латинян", где перечислил все "грехи" Западной Церкви. Папа Римский не замедлил ответить и наложил анафему, отлучив Патриархат от Церкви. Керуларий созвал Поместный Собор и осудил действия Папы и его легатов. В 1054 году произошел окончательный раскол Церкви. В это время и возникли православные верующие и католики. Однако все Церкви продолжали придерживаться Юлианского (солнечного) календаря вплоть до XVI века.
Все точки над і.О Рождестве
Re: Все точки над і.О Рождестве
Если говорить точно, год длится 365 дней, 5 часов, 48 минут и 6 секунд. Когда создавали Юлианский календарь, 5 часов учли (поэтому раз в четыре года бывают высокосные годы, которые длятся 366 дней), а вот 48 минут и 6 секунд учесть забыли. Поэтому в 1582 году заметили, что календарь "отстает" от солнечного цикла. Сделав открытие математик и астроном Алоизий Лиллио, сразу же пошел с этим к Папе Римскому Григорию XIII, который тогда руководил Западной Церковью. Папа выслушал астронома и решил создать новый календарь, который назвали Григорианским.
Большинство стран Запада и Римская Церковь сразу же приняли Григорианский календарь и начали проводить богослужения за ним. Православный Патриархат отказался и продолжал дальше жить по Юлианскому календарю.
Правда, в повседневной жизни восточных верующих все же произошли изменения. В 1918 году начали придерживаться Григорианского календаря, но Церковь все равно продолжала привязывать все даты к Юлианскому. С XVI до XX веков прошло 400 лет и разница между календарями составляет ровно 14 суток. Именно поэтому католики празднуют Рождество 25 декабря, а православные верующие через две недели – 7 января.
Большинство стран Запада и Римская Церковь сразу же приняли Григорианский календарь и начали проводить богослужения за ним. Православный Патриархат отказался и продолжал дальше жить по Юлианскому календарю.
Правда, в повседневной жизни восточных верующих все же произошли изменения. В 1918 году начали придерживаться Григорианского календаря, но Церковь все равно продолжала привязывать все даты к Юлианскому. С XVI до XX веков прошло 400 лет и разница между календарями составляет ровно 14 суток. Именно поэтому католики празднуют Рождество 25 декабря, а православные верующие через две недели – 7 января.
Re: Все точки над і.О Рождестве
Рождество 25 декабря: аргументы "за"
На самом деле, все христиане празднуют Рождество Христово 25 декабря, однако некоторые православные церкви делают это по Юлианскому календарю, поэтому дата приходится на 7 января. Почему стоит перейти на празднование Рождества 25 декабря:
В современном обиходе мы все пользуемся новым (григорианским) календарем, поэтому праздновать большие церковные праздники по старому просто нелогично.
По словам главы ПЦУ митрополита Эпифания, украинцам следует перейти на дату празднования 25 декабря. Он считает, что переход будет продолжаться около 10 лет. "Мы призваны проводить, прежде всего, просветительскую работу. Мы празднуем 25-го, просто по разным календарям. Да, эту ошибку надо будет исправить".
Сторонники 25 декабря как даты празднования Рождества Христова считают, что переход отдалит нас от русских и советских традиций.
Доктор богословских наук Дмитрий Степовик считает, что украинцам стоит праздновать Рождество 25 декабря, и для этого есть несколько веских причин. Прежде всего, нет точной даты, когда родился Иисус Христос, однако в христианской традиции это произошло во время зимнего солнцестояния (именно 25 декабря к световому времени суток начинает добавляться одна минута). Также к Рождеству должен закончиться Филипповский пост. Если праздник будет 25 декабря, то пост будет заканчиваться до Нового года (это день пения, веселья и танцев, которые запрещены во время строгого поста).
На самом деле, все христиане празднуют Рождество Христово 25 декабря, однако некоторые православные церкви делают это по Юлианскому календарю, поэтому дата приходится на 7 января. Почему стоит перейти на празднование Рождества 25 декабря:
В современном обиходе мы все пользуемся новым (григорианским) календарем, поэтому праздновать большие церковные праздники по старому просто нелогично.
По словам главы ПЦУ митрополита Эпифания, украинцам следует перейти на дату празднования 25 декабря. Он считает, что переход будет продолжаться около 10 лет. "Мы призваны проводить, прежде всего, просветительскую работу. Мы празднуем 25-го, просто по разным календарям. Да, эту ошибку надо будет исправить".
Сторонники 25 декабря как даты празднования Рождества Христова считают, что переход отдалит нас от русских и советских традиций.
Доктор богословских наук Дмитрий Степовик считает, что украинцам стоит праздновать Рождество 25 декабря, и для этого есть несколько веских причин. Прежде всего, нет точной даты, когда родился Иисус Христос, однако в христианской традиции это произошло во время зимнего солнцестояния (именно 25 декабря к световому времени суток начинает добавляться одна минута). Также к Рождеству должен закончиться Филипповский пост. Если праздник будет 25 декабря, то пост будет заканчиваться до Нового года (это день пения, веселья и танцев, которые запрещены во время строгого поста).
-
Улыбашка
- Модератор чата
- Сообщения: 8177
- Зарегистрирован: Май 23, 2021, 6:35 pm
- Контактная информация:
Re: Все точки над і.О Рождестве
Я обычно считал,что 13 суток...Свідомий писал(а): ↑Декабрь 25, 2022, 7:06 pm Если говорить точно, год длится 365 дней, 5 часов, 48 минут и 6 секунд. Когда создавали Юлианский календарь, 5 часов учли (поэтому раз в четыре года бывают высокосные годы, которые длятся 366 дней), а вот 48 минут и 6 секунд учесть забыли. Поэтому в 1582 году заметили, что календарь "отстает" от солнечного цикла. Сделав открытие математик и астроном Алоизий Лиллио, сразу же пошел с этим к Папе Римскому Григорию XIII, который тогда руководил Западной Церковью. Папа выслушал астронома и решил создать новый календарь, который назвали Григорианским.
Большинство стран Запада и Римская Церковь сразу же приняли Григорианский календарь и начали проводить богослужения за ним. Православный Патриархат отказался и продолжал дальше жить по Юлианскому календарю.
Правда, в повседневной жизни восточных верующих все же произошли изменения. В 1918 году начали придерживаться Григорианского календаря, но Церковь все равно продолжала привязывать все даты к Юлианскому. С XVI до XX веков прошло 400 лет и разница между календарями составляет ровно 14 суток. Именно поэтому католики празднуют Рождество 25 декабря, а православные верующие через две недели – 7 января.
Re: Все точки над і.О Рождестве
Почему нужно оставить Рождество 7 января: аргументы "за"
Для многих украинцев празднование Рождества остается теплой семейной традицией, от которой они не хотят отказываться. Также есть и другие аргументы за то, чтобы оставить празднование Рождества 7 января:
По мнению вышеупомянутого митрополита Эпифания, нельзя резко изменять дату празднования, ведь это приведет лишь к расколу среди украинцев. Поэтому переход должен быть постепенным и мудрым.
Если перенести празднование Рождества на 25 декабря, тогда придется переносить и другие великие православные праздники. В частности, День святого Николая, Крещения, Василия и т.д. Многим верующим такое изменение будет трудно воспринять.
В украинских традициях испокон веков с Рождества 7 января начинался период праздника, который длился до 19 января (Крещение). У него много обрядовых песен и обычаев. Нельзя просто выкорчевать из памяти народа вековые традиции.
Некоторые этнографы и историки считают, что дата празднования 7 января пришла не из Москвы, а была создана еще во время Киевской Руси. То есть русские земли переняли ее от нас.
Нет принципиальной разницы, когда праздновать такое событие, как рождение Иисуса Христа, ведь в Библии нет ее точной даты.
Как видим аргументы Анеллы очень логичны и ее опасения имеют разумное зерно .Но что же тогда делать ?Как быть в гармонии соивсем христианским миром и со своими традициями?Лично я считаю что нужно праздновать два прздника .И когда народ привыкнет тогда плавный переход на 25 декабря .
Для многих украинцев празднование Рождества остается теплой семейной традицией, от которой они не хотят отказываться. Также есть и другие аргументы за то, чтобы оставить празднование Рождества 7 января:
По мнению вышеупомянутого митрополита Эпифания, нельзя резко изменять дату празднования, ведь это приведет лишь к расколу среди украинцев. Поэтому переход должен быть постепенным и мудрым.
Если перенести празднование Рождества на 25 декабря, тогда придется переносить и другие великие православные праздники. В частности, День святого Николая, Крещения, Василия и т.д. Многим верующим такое изменение будет трудно воспринять.
В украинских традициях испокон веков с Рождества 7 января начинался период праздника, который длился до 19 января (Крещение). У него много обрядовых песен и обычаев. Нельзя просто выкорчевать из памяти народа вековые традиции.
Некоторые этнографы и историки считают, что дата празднования 7 января пришла не из Москвы, а была создана еще во время Киевской Руси. То есть русские земли переняли ее от нас.
Нет принципиальной разницы, когда праздновать такое событие, как рождение Иисуса Христа, ведь в Библии нет ее точной даты.
Как видим аргументы Анеллы очень логичны и ее опасения имеют разумное зерно .Но что же тогда делать ?Как быть в гармонии соивсем христианским миром и со своими традициями?Лично я считаю что нужно праздновать два прздника .И когда народ привыкнет тогда плавный переход на 25 декабря .
Re: Все точки над і.О Рождестве
Обе даты Рождества имеют свои веские аргументы. Поэтому каждый верующий должен сам решить для себя, когда праздновать, но ссориться по этому поводу с родными и друзьями не стоит. Ведь подлинная вера находится в наших сердцах и не привязана к датам.
-
Улыбашка
- Модератор чата
- Сообщения: 8177
- Зарегистрирован: Май 23, 2021, 6:35 pm
- Контактная информация:
Re: Все точки над і.О Рождестве
Ну я в Курилке тоже сказал,что два праздника будет.
Мы хоть и не русские,но выпить и отдохнуть лишний раз не дураки
Мы хоть и не русские,но выпить и отдохнуть лишний раз не дураки
Re: Все точки над і.О Рождестве
Коли Різдво святкують у світі
Понад 75% християн світу відзначають Різдво 25 грудня, й лише 25% людей святкують його 7 січня. Показово, що більшість православних християн, а саме віряни Антиохійської (Сирія), Александрійської (Африка), Кіпрської, Румунської, Елладської церкви (Греція), також відзначають Різдво 25 грудня. До них приєднується й Латвійська православна церква, яка підпорядковується Московському патріархату.
Й лише ті церкви, на яких віддавна впливала Москва, визнають 7 січня офіційним Різдвом. Це стосується вірян Російської, Єрусалимської, Сербської і Грузинської церков, афонських монастирів, а також православних України й Білорусі.
Понад 75% християн світу відзначають Різдво 25 грудня, й лише 25% людей святкують його 7 січня. Показово, що більшість православних християн, а саме віряни Антиохійської (Сирія), Александрійської (Африка), Кіпрської, Румунської, Елладської церкви (Греція), також відзначають Різдво 25 грудня. До них приєднується й Латвійська православна церква, яка підпорядковується Московському патріархату.
Й лише ті церкви, на яких віддавна впливала Москва, визнають 7 січня офіційним Різдвом. Це стосується вірян Російської, Єрусалимської, Сербської і Грузинської церков, афонських монастирів, а також православних України й Білорусі.
Re: Все точки над і.О Рождестве
80% населення України є православними християнами. Інші 20% – це віряни греко-католицької та римо-католицької церков, а також численні представники протестантських конфесій.
Тобто, “панівною” релігією в Україні є православ’я, говорить доктор богословських наук Дмитро Степовик. Саме тому в нашій країні й греко-католики, й протестанти святкують Різдво 7 січня. І хоча де-факто вони визнають правильність Григоріанського календаря, але не хочуть протистояти православній церкві.
Лише римо-католики відзначають народження Христа 25 грудня.
У 2017 році в Україні 25 грудня офіційно визнали Різдвом, щоб висловити повагу представникам інших конфесій. Після цього, щоправда, між вірянами виникли численні суперечки, адже Ісус Христос не міг народитись двічі.
Тобто, “панівною” релігією в Україні є православ’я, говорить доктор богословських наук Дмитро Степовик. Саме тому в нашій країні й греко-католики, й протестанти святкують Різдво 7 січня. І хоча де-факто вони визнають правильність Григоріанського календаря, але не хочуть протистояти православній церкві.
Лише римо-католики відзначають народження Христа 25 грудня.
У 2017 році в Україні 25 грудня офіційно визнали Різдвом, щоб висловити повагу представникам інших конфесій. Після цього, щоправда, між вірянами виникли численні суперечки, адже Ісус Христос не міг народитись двічі.
Re: Все точки над і.О Рождестве
Два Різдва: яке з них справжнє
Дмитро Степовик переконує, що святкувати Різдво саме 25 грудня – це абсолютно правильно. І для цього є кілька важливих причин.
Зокрема, не існує точної дати, коли народився Ісус Христос. Проте у християнській традиції, яка спирається на астрономічний календар, днем народження Христа вважають час після зимового сонцестояння. Адже саме 25 грудня до світлого часу доби починає додаватись хвилина, що означає відродження світла. Ще за язичництва цю дату вважали перемогою добра над злом, а християни почали шанувати її як народження Ісуса. Тобто, українці втрачають цей момент і відзначають його аж на два тижні пізніше.
Окрім цього, перед Різдвом християни дотримуються Пилипівського посту, який є одним із найважливіших у році. Католики завершують піст 25 грудня, а тоді зі спокійною душею відзначають Новий рік – свято співів, танців та веселощів.
Тоді як православні віряни починають постувати 28 листопада й закінчують 6 січня. І прямо посеред посту, коли необхідно духовно очиститись та підготуватись до зустрічі Різдва Христового, вони гучно святкують Новий рік. Тобто, відзначення Різдва 7 січня порушує перебіг свят і створює своєрідний дисонанс у релігійному житті.
Дмитро Степовик переконує, що святкувати Різдво саме 25 грудня – це абсолютно правильно. І для цього є кілька важливих причин.
Зокрема, не існує точної дати, коли народився Ісус Христос. Проте у християнській традиції, яка спирається на астрономічний календар, днем народження Христа вважають час після зимового сонцестояння. Адже саме 25 грудня до світлого часу доби починає додаватись хвилина, що означає відродження світла. Ще за язичництва цю дату вважали перемогою добра над злом, а християни почали шанувати її як народження Ісуса. Тобто, українці втрачають цей момент і відзначають його аж на два тижні пізніше.
Окрім цього, перед Різдвом християни дотримуються Пилипівського посту, який є одним із найважливіших у році. Католики завершують піст 25 грудня, а тоді зі спокійною душею відзначають Новий рік – свято співів, танців та веселощів.
Тоді як православні віряни починають постувати 28 листопада й закінчують 6 січня. І прямо посеред посту, коли необхідно духовно очиститись та підготуватись до зустрічі Різдва Христового, вони гучно святкують Новий рік. Тобто, відзначення Різдва 7 січня порушує перебіг свят і створює своєрідний дисонанс у релігійному житті.
Re: Все точки над і.О Рождестве
“Православне” Різдво 25 грудня: крок до правди чи у прірву
Ще у 1920-х роках минулого століття російський Патріарх Тихон спробував перейти на Григоріанський календар. Проте його намагання не підтримали люди: 25 грудня храми були пустими, віряни прийшли святкувати Різдво 7 січня.
“Ми тримаємось за звичку народу”, – говорить Дмитро Степовик.
Показовим є приклад Грецької церкви. Після переходу на Григоріанський календар, релігійна громада у країні розкололась: 20% вірян досі не визнають нове літочислення.
Саме тому, переконує пан Степовик, різко ввести в Україні новий календар та скасувати Різдво 7 січня є хибним кроком. Адже це створить вибух у суспільстві. І хоча Григоріанський календар є правдивим, але до переходу необхідно ретельно готуватись. Зокрема, треба міняти свідомість людей.
Для цього важливо проводити просвітницькі роботи, нагадувати людям про сенс свята, наводити історичні аргументи.
“Насправді, обурення від переходу може виникнути лише у тих людей, які лише називають себе християнами, але не мають у серці християнської любові”, – доводить науковець.
І додає, що визнання 25 грудня офіційним святом – це вже шлях до прогресу та правди. А можливий перехід на Григоріанський календар – це відмова від кремля й крок до Європи. Проте дійсно зрозуміють та приймуть такі зміни лише майбутні покоління.
Ще у 1920-х роках минулого століття російський Патріарх Тихон спробував перейти на Григоріанський календар. Проте його намагання не підтримали люди: 25 грудня храми були пустими, віряни прийшли святкувати Різдво 7 січня.
“Ми тримаємось за звичку народу”, – говорить Дмитро Степовик.
Показовим є приклад Грецької церкви. Після переходу на Григоріанський календар, релігійна громада у країні розкололась: 20% вірян досі не визнають нове літочислення.
Саме тому, переконує пан Степовик, різко ввести в Україні новий календар та скасувати Різдво 7 січня є хибним кроком. Адже це створить вибух у суспільстві. І хоча Григоріанський календар є правдивим, але до переходу необхідно ретельно готуватись. Зокрема, треба міняти свідомість людей.
Для цього важливо проводити просвітницькі роботи, нагадувати людям про сенс свята, наводити історичні аргументи.
“Насправді, обурення від переходу може виникнути лише у тих людей, які лише називають себе християнами, але не мають у серці християнської любові”, – доводить науковець.
І додає, що визнання 25 грудня офіційним святом – це вже шлях до прогресу та правди. А можливий перехід на Григоріанський календар – це відмова від кремля й крок до Європи. Проте дійсно зрозуміють та приймуть такі зміни лише майбутні покоління.
Re: Все точки над і.О Рождестве
Різдво приходить і в окопи, і в понівечені обстрілами міста. Цього року Різдво гірке від смутку за тих, хто з нами його не зустріне. Однак світле, бо Різдво - це завжди надія.
Міцніше обійміть своїх рідних. Бодай одна щасливіша людина в ці тяжкі часи - це вже щось.
Щасливого Різдва!
Тарута.
Міцніше обійміть своїх рідних. Бодай одна щасливіша людина в ці тяжкі часи - це вже щось.
Щасливого Різдва!
Тарута.
Re: Все точки над і.О Рождестве
Останнім часом має місце полеміка, коли українцям святкувати Різдво: 25 грудня, як було заведено з давніх-давен і святкували до 1929 р. чи 7 січня, штучно запровадженого сатанинською владою?
Кожен із нас вирішуватиме сам.
Звичайно, того, що за минулі десятиліття добре вкорінилося, стало традицією кількох поколінь, за один день чи рік позбутися буде важко.
Пропоную ще один із доказів, що наші предки святкували Різдво саме 25 грудня.
У минулому році родиною Марка Грушевського до фондів Національний Історико-культурний Заповідник Чигирин було передано цінну колекцію родинних реліквій, серед яких -особисті речі Марії Іванівни та Марка Федоровича Грушевських.
У записнику Марії Іванівни як закладки лежали аркушики календаря за 1924 р., де вказано, що 25 грудня -"день одпочинку" з позначкою нижче, що це -перший день Різдва. Днем відпочинку вважалося і 26 грудня.
Зверніть увагу, як уже трактується традиція святкування Різдва(
Як бачимо, навіть за радянської влади, коли уже був створений СРСР (1922 р.), Різдво ще кілька років поспіль продовжували святкувати, як і раніше.
На жаль, ворогам українського народу вдалося викорінити цю традицію. Переконана, що Правда переможе, і ми швидко її відродимо.
З прийдешнім Різдвом, дорогі співвітчизники!
Україна з БОЖОЮ допомогою переможе!
Кожен із нас вирішуватиме сам.
Звичайно, того, що за минулі десятиліття добре вкорінилося, стало традицією кількох поколінь, за один день чи рік позбутися буде важко.
Пропоную ще один із доказів, що наші предки святкували Різдво саме 25 грудня.
У минулому році родиною Марка Грушевського до фондів Національний Історико-культурний Заповідник Чигирин було передано цінну колекцію родинних реліквій, серед яких -особисті речі Марії Іванівни та Марка Федоровича Грушевських.
У записнику Марії Іванівни як закладки лежали аркушики календаря за 1924 р., де вказано, що 25 грудня -"день одпочинку" з позначкою нижче, що це -перший день Різдва. Днем відпочинку вважалося і 26 грудня.
Зверніть увагу, як уже трактується традиція святкування Різдва(
Як бачимо, навіть за радянської влади, коли уже був створений СРСР (1922 р.), Різдво ще кілька років поспіль продовжували святкувати, як і раніше.
На жаль, ворогам українського народу вдалося викорінити цю традицію. Переконана, що Правда переможе, і ми швидко її відродимо.
З прийдешнім Різдвом, дорогі співвітчизники!
Україна з БОЖОЮ допомогою переможе!
Re: Все точки над і.О Рождестве
Вперше за сотню років в Карпатах зїхалися тисячі людей щоб відсвяткувати 25-го грудня Різдво Христове
Cело Криворівня в Карпатах: тут вперше за багато років святкують Різдво 25-го грудня.
Спочатку відбулася святкова служба в церкві, потім почалося колядування. Цього року вперше коляду почали з гімну.
Громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ) однією з перших оголосила, що святкуватиме Різдво 25 грудня, як це було кілька десятиліть тому. Церковна громада вже подала прохання єпископові, щоб він клопотав у синоді про дозвіл святкування усіх свят за новим календарем
http://www.replika-news.top/%d0%b2%d0%b ... %b0%d0%bb/
Cело Криворівня в Карпатах: тут вперше за багато років святкують Різдво 25-го грудня.
Спочатку відбулася святкова служба в церкві, потім почалося колядування. Цього року вперше коляду почали з гімну.
Громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ) однією з перших оголосила, що святкуватиме Різдво 25 грудня, як це було кілька десятиліть тому. Церковна громада вже подала прохання єпископові, щоб він клопотав у синоді про дозвіл святкування усіх свят за новим календарем
http://www.replika-news.top/%d0%b2%d0%b ... %b0%d0%bb/
Re: Все точки над і.О Рождестве
Вот подумала, поковырялась в легендах и состряпала вот эту подборку. Свид, а ты не так уж и не прав, когда говоришь о переползании даты Рождества. Короче - ловите...
«До́брий ве́чір тобі́, па́не господа́рю»
Так исторически сложилось, что в Украине (при этом — практически во всех регионах) древние обычаи и обряды связанные с Новогодием сохранились лучше, чем на территории России. Просто здесь «стандартизация «под жесткий христианский канон пришла позже и не была такой тяжело- давящей. Вот и сбереглись еще языческие обряды и обычаи. которые просто впитали в себя как губка, если ее опустить в краску, христианское содержание. Новогодие слилось с Христианскими праздниками и получился цикл «От Рождества до Крещения». Правда, где губка. а что краска — не берусь определять. Кое что, понятно. сохранилось и в России (например Святочные маскарады или Крещенские гадания), но в разы меньше. Христианское Рождество слилось с Колядой — древним представлением о том. как где-то в плавнях в самое темное время года и в самую темную ночь рождается новое солнышко. День начинает увеличиваться. а тьма отступает. В этом — обновлении, духовном возрождение и заключается сакральный смысл Коляды- Рождества.
Так вот. Здесь речь пойдет не только про хорошо знакомые с детства не одному поколению украинцев простенькие колядки типа «з медом паляниця»
И не только о всемирно известном «Щедрике», который не вспомнить не возможно
Но вот что еще нужно обязательно вспомнить
«До́брий ве́чір тобі́, па́не господа́рю»
Это — одна из известнейших подобных песен. Если ее послушать — можно лишний раз убедиться, насколько тесно сплелось здесь языческое с христианским.
Піккардійська Терція
Многие известные сейчас украинские Рождественские песнопения были записаны и обработаны греко-католическими священниками Западной Украины во второй половине 19 века. Или в самом начале двадцатого. И это — не только переложение на украинский всемирно известной «Тихой ночи».
Это — ««Небо і земля нині торжествують», о которой можно бы и отдельный разговор. Великолепная величальная.
В этом цикле есть и песни, которые вообще являются авторскими
Так слова и музыка «Во Вифлеємі нині новина» — принадлежат
отцу Остапу Нижанківському (1862—1919). Поэтому — в этой колядке намного больше Христианского. чем языческого. Композитор, дирижер, общественный деятель Остап Нижанкивський — представитель музыкальной династии Нижанковских, был расстрелян поляками в 1919 году. Его деятельность тесно связана с историей Сичевых Стрельцив и Западно-Украинской Народной республикой.
Первый куплет колядки вместе с другими новогодними песнями «Добрий вечір тобі, пане господарю» і «Го-го-го, коза» звучал в культовом фильме Сергея Параджанова «Тіні забутих предків» …
«До́брий ве́чір тобі́, па́не господа́рю»
Так исторически сложилось, что в Украине (при этом — практически во всех регионах) древние обычаи и обряды связанные с Новогодием сохранились лучше, чем на территории России. Просто здесь «стандартизация «под жесткий христианский канон пришла позже и не была такой тяжело- давящей. Вот и сбереглись еще языческие обряды и обычаи. которые просто впитали в себя как губка, если ее опустить в краску, христианское содержание. Новогодие слилось с Христианскими праздниками и получился цикл «От Рождества до Крещения». Правда, где губка. а что краска — не берусь определять. Кое что, понятно. сохранилось и в России (например Святочные маскарады или Крещенские гадания), но в разы меньше. Христианское Рождество слилось с Колядой — древним представлением о том. как где-то в плавнях в самое темное время года и в самую темную ночь рождается новое солнышко. День начинает увеличиваться. а тьма отступает. В этом — обновлении, духовном возрождение и заключается сакральный смысл Коляды- Рождества.
Так вот. Здесь речь пойдет не только про хорошо знакомые с детства не одному поколению украинцев простенькие колядки типа «з медом паляниця»
И не только о всемирно известном «Щедрике», который не вспомнить не возможно
Но вот что еще нужно обязательно вспомнить
«До́брий ве́чір тобі́, па́не господа́рю»
Это — одна из известнейших подобных песен. Если ее послушать — можно лишний раз убедиться, насколько тесно сплелось здесь языческое с христианским.
Піккардійська Терція
Многие известные сейчас украинские Рождественские песнопения были записаны и обработаны греко-католическими священниками Западной Украины во второй половине 19 века. Или в самом начале двадцатого. И это — не только переложение на украинский всемирно известной «Тихой ночи».
Это — ««Небо і земля нині торжествують», о которой можно бы и отдельный разговор. Великолепная величальная.
В этом цикле есть и песни, которые вообще являются авторскими
Так слова и музыка «Во Вифлеємі нині новина» — принадлежат
отцу Остапу Нижанківському (1862—1919). Поэтому — в этой колядке намного больше Христианского. чем языческого. Композитор, дирижер, общественный деятель Остап Нижанкивський — представитель музыкальной династии Нижанковских, был расстрелян поляками в 1919 году. Его деятельность тесно связана с историей Сичевых Стрельцив и Западно-Украинской Народной республикой.
Первый куплет колядки вместе с другими новогодними песнями «Добрий вечір тобі, пане господарю» і «Го-го-го, коза» звучал в культовом фильме Сергея Параджанова «Тіні забутих предків» …
Re: Все точки над і.О Рождестве
Щедрий вечір, добрий вечір
Колядок, щедривок, Рождественских песен очень и очень много. Они входят в нашу жизнь как естественный атрибут зимних праздников. Иногда — это привет из глубокой древности. Уже писала, что украинская архаика очень пластична и выигрышно модернизируется. Вот, например, старинная девичья колядка в исполнении
NAVKA — Ой на леді на Йордан.
Это девичья колядка со свадебным сюжетом. «Биль» — это белое полотно, которое девушка выбеливает, полоща в воде. Очень интересная колядка и замечательно смотрится клип и слушается аранжировка.
За 70 лет упорной атеистической пропаганды у нас перестали различать колядки, щедривки и просто Рождественские песни. Поэтому часто городские дети поют то, что помнят, главное — чтобы в конце строфы звучало «Дайте, дядьку, пятака!..».
Не ставлю перед собой целью расставить все по своим местам — моя задача просто показать — насколько красива и значима традиция. Одна из самых знаменитых Щедривок. Вот насколько же она добрая…
Слова и музика — народные, аранжировка Б. Сегина
Но — уточнить стоит. Колядки поют на Рождество, посевают — на Василя, то есть в первый день Нового года, а в новогодний вечер исполняют щедривки. Путаница и с днем «отмечания». Если религиозные праздники отмечают по юлианскому календарю, колядки поются 6—7 января, щедривки — в канун старого Нового года, 13 января. В старину колядовали на Рождество, 24—25 декабря, щедровали — 31 декабря, а засевали — 1 января. Сложились и прижились и такие своеобразные «привязки» к сугубо светским праздникам — Новому году и Старому новому году. Сейчас, возможно, запутаемся еще больше.
Но, вернемся к музыке.
Вот очень красивый пример современной колядки очень красивый и мудрый текст Богдана — Игоря Антоныча — львовского поэта межвоенной поры, природного лемка, и музыка Василя Жданкина в исполнении ансамбля «Менестрели», к сожалению просуществовавшего недолго и давно распавшегося.
Во время Второй мировой войны появилось и распространилось несколько колядок на мелодию «Нова радість стала». Текст их написал поэт-подпольщик УПА Михайло Дяченко-«Боєслав».
Колядка стала народной. Долго была она настолько злободневна, что в первые послевоенные годы там только год Святвечера изменялся. 46, 47, 49… История шла по кругу. Один из вариантов этой колядки отправил Святвечир в 32 и даже 22 год…
. И вот — совсем недавний вариант.
Ірина Федишин — Сумний святий вечір
На завершение. Чтобы на позитивной ноте завершить.
Роди Боже жито
Колядок, щедривок, Рождественских песен очень и очень много. Они входят в нашу жизнь как естественный атрибут зимних праздников. Иногда — это привет из глубокой древности. Уже писала, что украинская архаика очень пластична и выигрышно модернизируется. Вот, например, старинная девичья колядка в исполнении
NAVKA — Ой на леді на Йордан.
Это девичья колядка со свадебным сюжетом. «Биль» — это белое полотно, которое девушка выбеливает, полоща в воде. Очень интересная колядка и замечательно смотрится клип и слушается аранжировка.
За 70 лет упорной атеистической пропаганды у нас перестали различать колядки, щедривки и просто Рождественские песни. Поэтому часто городские дети поют то, что помнят, главное — чтобы в конце строфы звучало «Дайте, дядьку, пятака!..».
Не ставлю перед собой целью расставить все по своим местам — моя задача просто показать — насколько красива и значима традиция. Одна из самых знаменитых Щедривок. Вот насколько же она добрая…
Слова и музика — народные, аранжировка Б. Сегина
Но — уточнить стоит. Колядки поют на Рождество, посевают — на Василя, то есть в первый день Нового года, а в новогодний вечер исполняют щедривки. Путаница и с днем «отмечания». Если религиозные праздники отмечают по юлианскому календарю, колядки поются 6—7 января, щедривки — в канун старого Нового года, 13 января. В старину колядовали на Рождество, 24—25 декабря, щедровали — 31 декабря, а засевали — 1 января. Сложились и прижились и такие своеобразные «привязки» к сугубо светским праздникам — Новому году и Старому новому году. Сейчас, возможно, запутаемся еще больше.
Но, вернемся к музыке.
Вот очень красивый пример современной колядки очень красивый и мудрый текст Богдана — Игоря Антоныча — львовского поэта межвоенной поры, природного лемка, и музыка Василя Жданкина в исполнении ансамбля «Менестрели», к сожалению просуществовавшего недолго и давно распавшегося.
Во время Второй мировой войны появилось и распространилось несколько колядок на мелодию «Нова радість стала». Текст их написал поэт-подпольщик УПА Михайло Дяченко-«Боєслав».
Колядка стала народной. Долго была она настолько злободневна, что в первые послевоенные годы там только год Святвечера изменялся. 46, 47, 49… История шла по кругу. Один из вариантов этой колядки отправил Святвечир в 32 и даже 22 год…
. И вот — совсем недавний вариант.
Ірина Федишин — Сумний святий вечір
На завершение. Чтобы на позитивной ноте завершить.
Роди Боже жито
-
Улыбашка
- Модератор чата
- Сообщения: 8177
- Зарегистрирован: Май 23, 2021, 6:35 pm
- Контактная информация:
Re: Все точки над і.О Рождестве
Ах ты лака милая!!!Anella2 писал(а): ↑Январь 5, 2023, 5:56 pm Щедрий вечір, добрий вечір
Колядок, щедривок, Рождественских песен очень и очень много. Они входят в нашу жизнь как естественный атрибут зимних праздников. Иногда — это привет из глубокой древности. Уже писала, что украинская архаика очень пластична и выигрышно модернизируется. Вот, например, старинная девичья колядка в исполнении
NAVKA — Ой на леді на Йордан.
Это девичья колядка со свадебным сюжетом. «Биль» — это белое полотно, которое девушка выбеливает, полоща в воде. Очень интересная колядка и замечательно смотрится клип и слушается аранжировка.
За 70 лет упорной атеистической пропаганды у нас перестали различать колядки, щедривки и просто Рождественские песни. Поэтому часто городские дети поют то, что помнят, главное — чтобы в конце строфы звучало «Дайте, дядьку, пятака!..».
Не ставлю перед собой целью расставить все по своим местам — моя задача просто показать — насколько красива и значима традиция. Одна из самых знаменитых Щедривок. Вот насколько же она добрая…
Слова и музика — народные, аранжировка Б. Сегина
Но — уточнить стоит. Колядки поют на Рождество, посевают — на Василя, то есть в первый день Нового года, а в новогодний вечер исполняют щедривки. Путаница и с днем «отмечания». Если религиозные праздники отмечают по юлианскому календарю, колядки поются 6—7 января, щедривки — в канун старого Нового года, 13 января. В старину колядовали на Рождество, 24—25 декабря, щедровали — 31 декабря, а засевали — 1 января. Сложились и прижились и такие своеобразные «привязки» к сугубо светским праздникам — Новому году и Старому новому году. Сейчас, возможно, запутаемся еще больше.
Но, вернемся к музыке.
Вот очень красивый пример современной колядки очень красивый и мудрый текст Богдана — Игоря Антоныча — львовского поэта межвоенной поры, природного лемка, и музыка Василя Жданкина в исполнении ансамбля «Менестрели», к сожалению просуществовавшего недолго и давно распавшегося.
Во время Второй мировой войны появилось и распространилось несколько колядок на мелодию «Нова радість стала». Текст их написал поэт-подпольщик УПА Михайло Дяченко-«Боєслав».
Колядка стала народной. Долго была она настолько злободневна, что в первые послевоенные годы там только год Святвечера изменялся. 46, 47, 49… История шла по кругу. Один из вариантов этой колядки отправил Святвечир в 32 и даже 22 год…
. И вот — совсем недавний вариант.
Ірина Федишин — Сумний святий вечір
На завершение. Чтобы на позитивной ноте завершить.
Роди Боже жито
Re: Все точки над і.О Рождестве
Як у Києві святкували Різдво 100 років тому. Битва календарів і комсомольці проти церкви
Станіслав Цалик
Письменник, краєзнавець
Нині новорічно-різдвяні свята тривають ледь не місяць - починаються в другій половині грудня й розтягуються аж до середини січня.
Ще б пак: двічі Різдво, двічі Новий рік. Така нетипова для інших країн ситуація почала складатися 100 років тому - на початку 1920-х через реформу календарів.
Для киян 1921-й був першим роком, який вони повністю прожили "під совєтами".
Раніше більшовики двічі з'являлися в Києві, але щоразу ненадовго. Однак улітку 1920-го втретє заволоділи містом - і ось уже півтора роки тримали його.
І хоча цього разу, на відміну від попередніх атак, червоні контролювали майже всю територію України, чимало городян потай сподівалися, що це не назавжди.
Ходили чутки, ніби Симон Петлюра, який перебував на еміграції, збирає військо й незабаром вижене "диктатуру пролетаріату".
Місто завмерло
Чим запам'ятався киянам 1921 рік, що минав? Насамперед голодом, інфляцією і терором.
Катастрофічну нестачу продуктів місто "успадкувало" від попереднього 1920-го.
"Хто з письменників розповість про мертвий Київ 1920-1923 років? - згадував у "Болотяній Лукрозі" прозаїк Віктор Петров (Домонтович). - Не працювали фабрики, електрична станція, водогін, млин Бродського. Хмари диму не відокремлювали небо від міста. Кіпоть не осідала на золото барочних бань і іржу бляшаних дахів Подолу. Знедимлене повітря стало прозорим".
Життя в місті без електрики, водопостачання, борошна і хліба майже завмерло.
Щоб вижити, чимало киян тікали до села. Так зробив, зокрема, згаданий Віктор Петров, ставши викладачем у соціально-економічній школі в Баришівці, що на Переяславщині.
Там зарплату видавали не грошима, які через галопуючу інфляцію були нічого не варті, а натурою: кілька пудів борошна, пшоно, сало. Вчителі з учнями ходили рубати ліс, тож мали дрова.
Викладати в тій школі також приїхали з Києва літератори Микола Зеров, Юрій Клен, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович.
"В Києві всі крамниці зачинені, - описувала ситуацію в квітні 1921-го варшавська "Українська трибуна". - Вся торгівля споживчими продуктами провадиться на Галицькім базарі, недалеко залізничного двірця (вокзалу). Тут можна дістати всьо, чого забажається, за грубі гроші. […] Промислове життя завмерло зовсім. Фабрики з малими виїмками стоять. Припинився майже зовсім залізничний рух. Подільська залізниця зруйнована, потяг з Шепетівки до Києва йде 3-4 дні, а іноді й тиждень або два".
Тим часом у Києві лютує ЧК, зловісна попередниця ОГПУ-НКВД - щодня розстрілюють 15-40 людей.
Станіслав Цалик
Письменник, краєзнавець
Нині новорічно-різдвяні свята тривають ледь не місяць - починаються в другій половині грудня й розтягуються аж до середини січня.
Ще б пак: двічі Різдво, двічі Новий рік. Така нетипова для інших країн ситуація почала складатися 100 років тому - на початку 1920-х через реформу календарів.
Для киян 1921-й був першим роком, який вони повністю прожили "під совєтами".
Раніше більшовики двічі з'являлися в Києві, але щоразу ненадовго. Однак улітку 1920-го втретє заволоділи містом - і ось уже півтора роки тримали його.
І хоча цього разу, на відміну від попередніх атак, червоні контролювали майже всю територію України, чимало городян потай сподівалися, що це не назавжди.
Ходили чутки, ніби Симон Петлюра, який перебував на еміграції, збирає військо й незабаром вижене "диктатуру пролетаріату".
Місто завмерло
Чим запам'ятався киянам 1921 рік, що минав? Насамперед голодом, інфляцією і терором.
Катастрофічну нестачу продуктів місто "успадкувало" від попереднього 1920-го.
"Хто з письменників розповість про мертвий Київ 1920-1923 років? - згадував у "Болотяній Лукрозі" прозаїк Віктор Петров (Домонтович). - Не працювали фабрики, електрична станція, водогін, млин Бродського. Хмари диму не відокремлювали небо від міста. Кіпоть не осідала на золото барочних бань і іржу бляшаних дахів Подолу. Знедимлене повітря стало прозорим".
Життя в місті без електрики, водопостачання, борошна і хліба майже завмерло.
Щоб вижити, чимало киян тікали до села. Так зробив, зокрема, згаданий Віктор Петров, ставши викладачем у соціально-економічній школі в Баришівці, що на Переяславщині.
Там зарплату видавали не грошима, які через галопуючу інфляцію були нічого не варті, а натурою: кілька пудів борошна, пшоно, сало. Вчителі з учнями ходили рубати ліс, тож мали дрова.
Викладати в тій школі також приїхали з Києва літератори Микола Зеров, Юрій Клен, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович.
"В Києві всі крамниці зачинені, - описувала ситуацію в квітні 1921-го варшавська "Українська трибуна". - Вся торгівля споживчими продуктами провадиться на Галицькім базарі, недалеко залізничного двірця (вокзалу). Тут можна дістати всьо, чого забажається, за грубі гроші. […] Промислове життя завмерло зовсім. Фабрики з малими виїмками стоять. Припинився майже зовсім залізничний рух. Подільська залізниця зруйнована, потяг з Шепетівки до Києва йде 3-4 дні, а іноді й тиждень або два".
Тим часом у Києві лютує ЧК, зловісна попередниця ОГПУ-НКВД - щодня розстрілюють 15-40 людей.
Re: Все точки над і.О Рождестве
Дитяче свято і розваги для дорослих
Із тогочасним святкуванням Нового року та Різдва склалася дивна колізія. Раніше Різдво святкували раз на рік - 25 грудня. Це було чарівне сімейне свято, переважно дитяче.
Олександр Вертинський, відомий автор і виконавець пісень, згадував про своє київське дитинство: "На Різдво, на Святвечір, після ретельного прибирання у квартирі натирали підлогу. Здоровенний веселий чоловік Микита танцював на одній нозі по кімнатах з ранку до вечора, возячи щітками по підлозі та заповнюючи всю квартиру скипидарним запахом мастики та власного поту. Потім той же Микита приносив з базару високу пишну ялинку".
Різдвяну ялинку ставили в кімнаті, де вона розмерзалася, наповнюючи квартиру приємним та хвилюючим запахом хвої. Тоді батьки у супроводі прислуги вирушали вбирати її. Діти в іншій кімнаті нетерпляче чекали, коли їх покличуть.
Очікування могло тривати і годину, і дві, але для дітлашні то були найбільш хвилюючі, найсолодші години року. Нарешті лунало довгоочікуване: "Діти-и-и!", і юні члени сім'ї мчали наввипередки, щоб першими побачити лісову красуню. На ній урочисто запалювали свічки.
"Ялинка, - продовжував Вертинський, - стояла ошатна, велика, до стелі, й була схожа на якусь древню царицю, вдягнену в перли і парчу, горду і прекрасну… Я довго дивився на неї, поки не догоряли свічки і кімнати не наповнювалися особливим чадним димком від трохи підпалених гілок та запахом парафіну. Потім ялинку гасили, і всі йшли спати".
За тиждень, в ніч на 1 січня, зустрічали Новий рік. То вже були розваги для дорослих, причому традиційно не вдома: підприємці з родинами з'їжджалися в Купецьке зібрання на новорічний бал, чиновники поспішали до своєї установи на нічний корпоратив, шанувальники мистецтва надавали перевагу театрові, де після вистави глядачі брали участь у спеціальній програмі у вестибюлі - святковий карнавал, концертні номери, шампанська імпреза тощо.
Любителі спорту "в'їжджали" в Новий рік на ковзанці в саду "Шато-де-Флер", де відбувався "карнавал на льоду, музика, літаючі вогні". Чимало киян також зустрічали Новий рік у ресторані - місця слід було бронювати заздалегідь.
Але 1918 року Центральна Рада запровадила календарну реформу - замість юліанського календаря, за яким жила Російська імперія, ввели григоріанський, звичний для Європи. Тобто 16 лютого перетворилося в Україні на 1 березня.
Наступні українські уряди - гетьмана Павла Скоропадського, голови Директорії Симона Петлюри - теж дотримувалися європейського літочислення. Не стали виключенням і більшовики.
Однак Російська православна церква не визнала ані владу більшовиків, ані новий стиль літочислення, який вони запровадили в Росії. Відтак більшість вірян, в тому числі в Україні, теж міряли час за старим стилем. Тому в народному уявленні - на відміну від офіційних дат - Різдво переїхало на 7 січня, а Новий рік припав на 13-те.
Так виникли два Різдва і два Нових роки.
Із тогочасним святкуванням Нового року та Різдва склалася дивна колізія. Раніше Різдво святкували раз на рік - 25 грудня. Це було чарівне сімейне свято, переважно дитяче.
Олександр Вертинський, відомий автор і виконавець пісень, згадував про своє київське дитинство: "На Різдво, на Святвечір, після ретельного прибирання у квартирі натирали підлогу. Здоровенний веселий чоловік Микита танцював на одній нозі по кімнатах з ранку до вечора, возячи щітками по підлозі та заповнюючи всю квартиру скипидарним запахом мастики та власного поту. Потім той же Микита приносив з базару високу пишну ялинку".
Різдвяну ялинку ставили в кімнаті, де вона розмерзалася, наповнюючи квартиру приємним та хвилюючим запахом хвої. Тоді батьки у супроводі прислуги вирушали вбирати її. Діти в іншій кімнаті нетерпляче чекали, коли їх покличуть.
Очікування могло тривати і годину, і дві, але для дітлашні то були найбільш хвилюючі, найсолодші години року. Нарешті лунало довгоочікуване: "Діти-и-и!", і юні члени сім'ї мчали наввипередки, щоб першими побачити лісову красуню. На ній урочисто запалювали свічки.
"Ялинка, - продовжував Вертинський, - стояла ошатна, велика, до стелі, й була схожа на якусь древню царицю, вдягнену в перли і парчу, горду і прекрасну… Я довго дивився на неї, поки не догоряли свічки і кімнати не наповнювалися особливим чадним димком від трохи підпалених гілок та запахом парафіну. Потім ялинку гасили, і всі йшли спати".
За тиждень, в ніч на 1 січня, зустрічали Новий рік. То вже були розваги для дорослих, причому традиційно не вдома: підприємці з родинами з'їжджалися в Купецьке зібрання на новорічний бал, чиновники поспішали до своєї установи на нічний корпоратив, шанувальники мистецтва надавали перевагу театрові, де після вистави глядачі брали участь у спеціальній програмі у вестибюлі - святковий карнавал, концертні номери, шампанська імпреза тощо.
Любителі спорту "в'їжджали" в Новий рік на ковзанці в саду "Шато-де-Флер", де відбувався "карнавал на льоду, музика, літаючі вогні". Чимало киян також зустрічали Новий рік у ресторані - місця слід було бронювати заздалегідь.
Але 1918 року Центральна Рада запровадила календарну реформу - замість юліанського календаря, за яким жила Російська імперія, ввели григоріанський, звичний для Європи. Тобто 16 лютого перетворилося в Україні на 1 березня.
Наступні українські уряди - гетьмана Павла Скоропадського, голови Директорії Симона Петлюри - теж дотримувалися європейського літочислення. Не стали виключенням і більшовики.
Однак Російська православна церква не визнала ані владу більшовиків, ані новий стиль літочислення, який вони запровадили в Росії. Відтак більшість вірян, в тому числі в Україні, теж міряли час за старим стилем. Тому в народному уявленні - на відміну від офіційних дат - Різдво переїхало на 7 січня, а Новий рік припав на 13-те.
Так виникли два Різдва і два Нових роки.
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 9 гостей