Церковные страсти .
Re: Церковные страсти .
Оккупанты "воюют" с храмами на Херсонщине
Ночью 4 августа российский БпЛА "Молния" ударил по Свято-Духовскому кафедральному собору в Херсоне. Выбиты окна, повреждено здание храма и жилые помещения.
1 августа российские войска полностью уничтожили старинный Свято-Введенский храм в Бериславе, построенный в 1726 году. Сообщается, что в результате удара была уничтожена и Бериславская (Касперовская) икона Пресвятой Богородицы.
Российская пропаганда неоднократно заявляла, что "защищает христианство". На самом деле оккупанты систематически уничтожают храмы и убивают священнослужителей.
Ночью 4 августа российский БпЛА "Молния" ударил по Свято-Духовскому кафедральному собору в Херсоне. Выбиты окна, повреждено здание храма и жилые помещения. 1 августа российские войска полностью уничтожили старинный Свято-Введенский храм в Бериславе, построенный в 1726 году. Сообщается, что в результате удара была уничтожена и Бериславская (Касперовская) икона Пресвятой Богородицы.Российская пропаганда неоднократно заявляла, что "защищает христианство". На самом деле оккупанты систематически уничтожают храмы и убивают священнослужителей.
Re: Церковные страсти .
РПЦ як за Сталіна, так і при Путніні є «дахом» для шпигунів у всьому світі.
РПЦ служила усім московським правителям з тою різницею, що при Сталіні вона була слухняною виконавицею наказів, а при Путіні стала невіддільною частиною влади і фактично підрозділом спецслужб.
В 1943 року Сталін зняв заборону на діяльність РПЦ з метою продемонструвати союзникам нібито відсутність релігійних переслідувань в СРСР. Крім того, функціонерам РПЦ за кордоном доручили виконання завдань з посилення радянського впливу та інфільтрації московської агентури на Захід.
Тоді у Москві терміново обрали Патріарха та створили Раду у справах РПЦ, яку очолив полковник НКДБ Карпов. Вона мала контролювати РПЦ і скеровувати її діяльність.
Згідно з розсекреченими документами, під час підготовки Помісного Собору РПЦ 1945 року НКДБ завербувало усіх його делегатів.
Тобто «відроджену» РПЦ фактично зробили підрозділом НКДБ.
На міжнародній арені РПЦ з перших кроків діяла за вказівками радянських спецслужб: створювала агентурні мережі, вдавалася до провокацій і підкупу. І, як відомо, призначення на всі керівні посади РПЦ відбувалися лише за схвалення КДБ, а за це треба було платити згодою на співпрацю.
Під час короткочасної політичної відлиги 1990 року у парламенті РФ була створена комісія з розслідування зв’язків КДБ та РПЦ. Комісія опублікувала списки агентури КДБ в РПЦ та агентурні псевдо церковних єрархів, а також виписки зі звітів КДБ про «діяльність» Московської Церкви. Агентами КДБ виявилися практично все керівництво РПЦ, включно з нинішнім Патріархом Кирилом (агент Михайлов), його наставником Никодимом (агент Святослав) та попередником Алексієм ІІ (агент Дроздов).
З розвалом СРСР нічого не змінилося — комуністична система впала, а створена агентурна мережа залишилася на місці, попри публічні викриття зв’язків РПЦ з КДБ та публікацію списків штатних агентів в КДБ в РПЦ. Церковні єрархи не стали розслідувати власне співробітництво зі спецслужбами, а чекісти просто перебралися в інші кабінети та поміняли портрети на стінах.
РПЦ продовжує бути «дахом» для шпигунів та агентів впливу в рясах, а її закордонні установи – центрами збирання інформації.
Усі співробітники РПЦ, яких відряджають за кордон, як і в часи СРСР, призначаються на посади за згодою російських спецслужб і працюють за їхніми вказівками. Інколи закрадається думка, що цих кліриків навчають шпигунства безпосередньо в духовних семінаріях
РПЦ служила усім московським правителям з тою різницею, що при Сталіні вона була слухняною виконавицею наказів, а при Путіні стала невіддільною частиною влади і фактично підрозділом спецслужб.
В 1943 року Сталін зняв заборону на діяльність РПЦ з метою продемонструвати союзникам нібито відсутність релігійних переслідувань в СРСР. Крім того, функціонерам РПЦ за кордоном доручили виконання завдань з посилення радянського впливу та інфільтрації московської агентури на Захід.
Тоді у Москві терміново обрали Патріарха та створили Раду у справах РПЦ, яку очолив полковник НКДБ Карпов. Вона мала контролювати РПЦ і скеровувати її діяльність.
Згідно з розсекреченими документами, під час підготовки Помісного Собору РПЦ 1945 року НКДБ завербувало усіх його делегатів.
Тобто «відроджену» РПЦ фактично зробили підрозділом НКДБ.
На міжнародній арені РПЦ з перших кроків діяла за вказівками радянських спецслужб: створювала агентурні мережі, вдавалася до провокацій і підкупу. І, як відомо, призначення на всі керівні посади РПЦ відбувалися лише за схвалення КДБ, а за це треба було платити згодою на співпрацю.
Під час короткочасної політичної відлиги 1990 року у парламенті РФ була створена комісія з розслідування зв’язків КДБ та РПЦ. Комісія опублікувала списки агентури КДБ в РПЦ та агентурні псевдо церковних єрархів, а також виписки зі звітів КДБ про «діяльність» Московської Церкви. Агентами КДБ виявилися практично все керівництво РПЦ, включно з нинішнім Патріархом Кирилом (агент Михайлов), його наставником Никодимом (агент Святослав) та попередником Алексієм ІІ (агент Дроздов).
З розвалом СРСР нічого не змінилося — комуністична система впала, а створена агентурна мережа залишилася на місці, попри публічні викриття зв’язків РПЦ з КДБ та публікацію списків штатних агентів в КДБ в РПЦ. Церковні єрархи не стали розслідувати власне співробітництво зі спецслужбами, а чекісти просто перебралися в інші кабінети та поміняли портрети на стінах.
РПЦ продовжує бути «дахом» для шпигунів та агентів впливу в рясах, а її закордонні установи – центрами збирання інформації.
Усі співробітники РПЦ, яких відряджають за кордон, як і в часи СРСР, призначаються на посади за згодою російських спецслужб і працюють за їхніми вказівками. Інколи закрадається думка, що цих кліриків навчають шпигунства безпосередньо в духовних семінаріях
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 0 гостей