Живой мир

[Свідомий]

[Свідомий]

В Украине изменились правила перевозки домашних животных в автобусах

Соответствующее изменения внес Кабмин.

Маленькие животные до 10 кг должны перевозиться в специальных клетках или сумках с абсорбирующим дном.
Средние и большие собаки до 45 кг - в наморднике и на поводке. Хозяин должен выкупить все соседние места в одном ряду и разместить животное на подстилке на полу.
Собаки весом более 45 кг должны путешествовать по индивидуальным правилам перевозчика в специально оборудованном транспорте.
Собаки-поводыри смогут ездить бесплатно, в наморднике и на коротком поводке.

[Свідомий]

[Свідомий]

А ви знали, що горобці — це природна зброя проти сарани?
Маленький сіренький птах, якого ми звикли вважати буденним, насправді виконує величезну роботу. Горобці поїдають сарану, гусінь, жуків та іншу “нечисть”, яка нищить врожаї. Особливо під час вигодовування пташенят – тоді комах у їхньому раціоні стає ще більше.
А тепер трохи історії, від якої мурахи по спині…
У 1958 році в Китаї розпочали кампанію зі знищення горобців. Їх оголосили шкідниками, бо ті нібито поїдали зерно. Люди вибивали їх мільйонами. Але вже через рік Китай накрила навала сарани та інших комах. Горобці більше не стримували їхню чисельність — і врожаї почали гинути. Почався голод.
Згодом влада визнала помилку. Горобців повернули. Але скільки шкоди завдано, поки природа сама не нагадала про баланс…
Мораль проста: навіть найменший птах може бути рятівником. І навіть найзвичайніше створіння виконує свою важливу місію.
Тож не зневажаймо тих, хто здається непомітним. Бо саме вони часто тримають рівновагу цього світу.
Поділися цим постом, нехай більше людей дізнається про маленького помічника горобця, який непомітно робить велику роботу.

[Свідомий]

Під час кориди, повної напруги, тореадор Альваро Мунер зробив немислиме. Поки глядачі затамувавши подих чекали на фінальний кадр, він зупинився, пішов від бика... І пішов він посидіти на край арени. Сильне мовчання обрушилося серед глядачів.
Пізніше він розповів момент, який змінив його життя:
«Я більше не бачив небезпеки рогів. Я просто дивився у їого очі. Вони були сповнені не гнівом, а невинністю. Він не нападав, він благав зберегти своє життя. То була не бійка... це була жорстокість. "
Мунер кинув меч, назавжди кинув бій биків і розпочав нову битву: проти будь-яких форм жорстокого поводження з тваринами.
Його історія від тореадора до активіста за життя є сильним підтвердженням того, наскільки перетворюючим може бути співчуття. Іноді достатньо лише одного погляду, однієї миті... змінити все.

[Свідомий]

[Свідомий]

[Свідомий]

[Свідомий]

[Свідомий]

[Свідомий]

[Свідомий]

Боюся вас шокувати, але все ж таки хочу розповісти, чому ми вважаємо, що рослини не відчувають болю і не мають свідомості.
Можливо, тому, що ще до 1989 року ветеринарів у США навчали фактично ігнорувати ознаки болю у тварин. Вважалося, що їхня реакція носить виключно механічний характер (подякуйте Декарту). Усі операції та досліди проводилися без належного знеболювання.

Тільки 1 січня 1987 року у Великій Британії набув чинності закон, який зобов’язував використовувати знеболювальні препарати під час експериментів над тваринами UK Animals (Scientific Procedures) Act 1986.

Але давайте зануримося ще глибше.
1985 рік. Джеффрі Лоусон, немовля, переніс операцію на відкритому серці без наркозу. Йому ввели препарати для знерухомлення — і все. Це була остання така операція, адже справа набула великого розголосу, і вже до 1987 року практика була змінена. До цього моменту вважалося, що новонароджені діти не потребують знеболення, оскільки не здатні повною мірою відчувати біль.
Source: Anand & Hickey, NEJM, 1987

Тобто ще якихось 40–45 років тому офіційна наука сумнівалася у здатності не лише тварин, а й немовлят відчувати біль.

А що до свідомості, то лише у 2012 році Кембриджська декларація підтвердила науковий консенсус щодо її наявності у тварин:

“The weight of evidence indicates that humans are not unique in possessing the neurological substrates that generate consciousness.”
The Cambridge Declaration on Consciousness, 2012

13 років тому.
Тому, визнання інших форм усвідомленого життя — таких як рослини — це лише питання часу та звичайної логіки. Варто лише трохи вгамувати свою пиху й відчуття неймовірної власної винятковості, щоби визнати: ми не єдині живемо на цій планеті.

Висновок простий:
Коли ви користуєтеся дровами, папером, одягаєте конопляну чи бавовняну вишиванку, чистите картоплю — не забувайте про повагу до життя. Незалежно від того, чи це життя рослинне, тваринне, чи якась інша форма, яку ми просто ще не здатні усвідомити — через обмеженість людського сприйняття.

Олексій Юсупов.

[Свідомий]

Чи знали ви, що звичайний соняшник зберігає в собі справжню математичну загадку?

Його краса не лише в яскравих пелюстках — навіть розташування насіння підкоряється точному закону природи: спіралі Фібоначчі. Саме вона дозволяє рослині максимально ефективно використовувати простір для росту.

Що це за спіраль? Уявіть послідовність чисел: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21… Кожне наступне утворюється складанням двох попередніх. Якщо на площині побудувати квадрати з такими сторонами й провести через них плавну лінію, з’являється знаменита «золота» спіраль.

Соняшник укладає свої зернята саме за цим принципом. Завдяки цьому вони не заважають одне одному, а простір використовується максимально раціонально. Це дає змогу квітці виростити більше насіння та краще вбирати світло й поживні речовини.

І тут природа послідовна: мушлі равликів формуються за тим самим законом, спіральні галактики повторюють цю гармонію, а орбіти деяких планет теж відображають Фібоначчі.

Навіть бджоли інстинктивно діють за подібними принципами — знаходять найефективніші маршрути до квітів і будують шестикутні соти, які зберігають максимум меду при мінімальних витратах воску.

Природа показує нам, що справжня ефективність завжди поєднана з гармонією. І якщо ми говоримо про пасічницький інвентар, то кожен інструмент має створюватися з тим самим розумінням: від зручності стамески до надійності димаря — кожна дрібниця важлива.

[Плохой танцор]

Чи знали ви, що звичайний соняшник зберігає в собі справжню математичну загадку?

Його краса не лише в яскравих пелюстках — навіть розташування насіння підкоряється точному закону природи: спіралі Фібоначчі. Саме вона дозволяє рослині максимально ефективно використовувати простір для росту.

Що це за спіраль? Уявіть послідовність чисел: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21… Кожне наступне утворюється складанням двох попередніх. Якщо на площині побудувати квадрати з такими сторонами й провести через них плавну лінію, з’являється знаменита «золота» спіраль.

Соняшник укладає свої зернята саме за цим принципом. Завдяки цьому вони не заважають одне одному, а простір використовується максимально раціонально. Це дає змогу квітці виростити більше насіння та краще вбирати світло й поживні речовини.

І тут природа послідовна: мушлі равликів формуються за тим самим законом, спіральні галактики повторюють цю гармонію, а орбіти деяких планет теж відображають Фібоначчі.

Навіть бджоли інстинктивно діють за подібними принципами — знаходять найефективніші маршрути до квітів і будують шестикутні соти, які зберігають максимум меду при мінімальних витратах воску.

Природа показує нам, що справжня ефективність завжди поєднана з гармонією. І якщо ми говоримо про пасічницький інвентар, то кожен інструмент має створюватися з тим самим розумінням: від зручності стамески до надійності димаря — кожна дрібниця важлива.

Нам природе еще учиться и учиться....

[Свідомий]

1. Любов до тварин — це не просто «добре серце». Це показник того, наскільки людина взагалі здатна на емпатію без вигоди. Бо тварини не дають тобі статусу. Не купують подарунків. Не піднімають самооцінку. Вони просто є. І якщо ти здатен піклуватися про того, хто не може віддячити, отже, в тобі є почуття глибше за раціональність.

2. Психологи кажуть, що ставлення до тварин — це дзеркальне відображення ставлення до слабкості. Якщо ти легко злишся на кішку за те, що вона кричить, або на собаку за те, що вона лізе до тебе, це означає, що ти не вмієш справлятися з безсиллям. Ні в інших, ні в собі. Тебе дратує, коли хтось не «зручний». А це потім переноситься й на людей.

3. Люди, які по-справжньому люблять тварин, часто відчувають не словами.
Вони помічають настрій, вібрації, поведінку. Бо тварина не говорить — вона передає. І якщо ти до цього чутливий, значить, у тебе розвинене найважливіше: здатність чути без звуку. Відчувати без пояснень. А це рідкість.

4. Якщо ти хочеш пізнати справжню людину — подивися, як вона поводиться з тим, хто їй не вигідний. Хто не підтакує. Не робить компліментів. Не підвищує самооцінку. Собака, кішка, пташка. Там все видно. Бо фальші в цьому зв’язку бути не може. Або ти в контакті. Або ні.

5. Дехто з найжорстокіших у стосунках людей — милі та галантні. Але не з тваринами. З тваринами вони не вмикають фільтри. Не грають у пристойність. А показують, хто вони є. Без театру. І якщо ти хочеш по-справжньому розпізнати людину — не слухай, що вона говорить. Подивися, як вона ставиться до того, хто слабший.

Текст зі сторінки Mybook.com.ua

[Свідомий]

[Свідомий]

Як врятувати улюбленця під час обстрілів РФ: ділимося практичними порадами ветеринарів та кінологів

Війна приносить страждання не лише людям, а й домашнім тваринам, які гостро реагують на звуки вибухів і тривоги. Коти й собаки можуть відчувати сильний стрес, що призводить до проблем зі здоров’ям та поведінкою.

Ваш настрій впливає на тварину
Тварини чутливо реагують на емоційний стан господаря. Якщо ви панікуєте, кричите чи метушитеся, улюбленець відчуватиме ще більший стрес.
Говоріть лагідно. Використовуйте м’який тон, називайте улюбленця на ім’я, щоб створити відчуття безпеки.
Уникайте різких рухів. Не бігайте і не кричіть, навіть якщо ситуація напружена.
Займіться собою. Використовуйте техніки дихання чи відволікайтеся на щось, що заспокоює вас, щоб передати цей спокій тварині.

Безпека в укритті
Під час перебування в укритті важливо забезпечити безпеку улюбленця. Коти й дрібні тварини мають бути в переносці, а собаки — на повідці чи шлейці.
Переноска для котів. Коти в стресових ситуаціях можуть вирватися і втекти, тому міцна і зручна переноска обов’язкова.
Шлейка для собак. Нашийник може бути ненадійним, адже налякана собака може вислизнути. Шлейка забезпечує кращий контроль.
Адресник або GPS-трекер. Нашийник із номером телефону чи GPS-трекер допоможе знайти тварину, якщо вона втече. Кінологи радять чіпувати собак і прикріплювати до нашийника контактну інформацію.

Заспокоєння улюбленця
Стрес у тварин може проявлятися по-різному: коти ховаються, собаки тремтять або стають агресивними. Ось кілька способів допомогти:
Дозвольте сховатися. Якщо тварина хоче залізти під ліжко чи в інше укриття, не заважайте, але переконайтеся, що місце безпечне.
Використовуйте смаколики з обережністю. Смаколик може відволікти, але ветеринари закликають не хвалити тварину за страх. Краще поєднати смаколик із командами, як-от «сидіти» чи «лежати».
Феромони та заспокійливі засоби. Спреї з феромонами або безрецептурні препарати можуть зменшити тривожність.
Шумопоглинання. Для собак можна використовувати спеціальні навушники або обмотати голову тканиною, щоб зменшити звук вибухів. Для котів підійдуть пов’язки, але привчайте до них заздалегідь.

Створення комфортного середовища
Організуйте для тварини безпечний простір, де вона почуватиметься захищеною.
Затишний куточок. Коробка для кота чи підстилка для собаки в тихому місці допоможуть улюбленцю розслабитися.
Лизальні килимки. Силіконові килимки з улюбленим паштетом відволікають і заспокоюють.
Фоновий шум. Увімкніть музику чи телевізор, щоб заглушити звуки вибухів.

Підготовка до екстрених ситуацій
Стрес може загострити хронічні захворювання, тому тримайте під рукою аптечку для улюбленця, де є
Препарати для дезінфекції ран.
Антигістамінні та заспокійливі засоби (за призначенням ветеринара).
Перев’язувальні матеріали, шприци, електронний термометр.

У разі травм чи погіршення стану телефонуйте на безкоштовну лінію веттурботи 9100 для консультації.

Довгострокова допомога
Якщо тварина постійно відчуває стрес, зверніться до зоопсихолога. Фахівець допоможе скоригувати поведінку та навчить, як заспокоювати улюбленця без ліків.

[Свідомий]

- Ну гаразд! Якщо дельфіни такі розумні, як ви кажете, то чому вони не побудували свою цивілізацію?
- Про яку цивілізацію ви говорите? Дельфіни живуть у прекрасному для себе світі. У них практично немає природних ворогів, крім якраз людей. Океан займає 2/3 площі всієї земної кулі. Їжі вдосталь. Що їм ще робити, окрім як грати та жити собі на задоволення?! Що ви хочете побачити в якості їх цивілізації? Багатоквартирні будинки або офіси?! Борделі?! Золоті копальні?! Банки з їх кредитами та іпотекою?! Ринки?! Автомобілі та нафтові свердловини?! Армію, суди, поліцію, може в'язниці зі сторожовими вежами й колючим дротом?! Або, по-вашому, вони повинні будувати релігійні храми?! Можливо, їх відмінність від нас у тому й полягає, що їм вистачає розуму не займатися всіма цими дрібницями!!!!"

[Свідомий]

Вчені пояснили, що гуси, які літають нагору ногами, просто випендрюються.
Суть трюку в тому, що гуси перевертають своє тіло догори ногами, а шию та голову повертають на 180 градусів у звичайне положення.
Для чого вони це роблять? Із цього приводу велося багато суперечок.

Деякі припускали, що таким чином гуси захищаються від наземних хижаків, які можуть схопити їх за лапи, або що їм легше летіти при зустрічному вітрі.

Проте експерти вивчили цю поведінку і дійшли висновку:
гуси просто випендрюються перед родичами, щоб заслужити повагу у своїй зграї.
Територія допитливих

Правда така:
Гуси справді можуть літати догори лапами — це явище відоме в орнітології як "whiffling".

Що це таке?
Whiffling — це техніка польоту, коли птах перевертається догори ногами або різко "закручується" у повітрі, при цьому голова залишається в нормальному положенні. Виглядає дуже дивно й навіть смішно, але це не просто "цирковий номер".

Для чого вони це роблять:

1. Швидке зниження висоти.
Це головна причина. Коли гусю потрібно різко "гальмувати" перед посадкою чи уникнути перешкоди, whiffling дозволяє швидко втратити висоту.

2. Маневри для безпеки.
Деякі птахи використовують цей трюк, щоб збити з пантелику хижаків у повітрі.

3. Молоді гуси можуть "випендрюватися".
Хоча основна функція — практична, орнітологи помітили, що часом гуси й справді виконують whiffling без потреби. Це можна трактувати як своєрідне "пташине хуліганство" чи демонстрацію спритності перед іншими в зграї .

Отже, істина посередині:
Гуси роблять це передусім для різкого зниження та маневрування.
Але часом — так, вони й справді можуть "випендрюватися" перед своїми родичами, показуючи, які вони вправні.

[Свідомий]