Покажите это всему миру.
https://fb.watch/bXesL8kX-G/
Война
Модератор: Варрон
Re: Война
Город которого нет.Вся суть фашистского русского мира.
https://m.facebook.com/story.php?story_ ... 2976394503
https://m.facebook.com/story.php?story_ ... 2976394503
Re: Война
На заметку Израилю.
У Харкові окупанти обстріляли меморіал у Дробицькому Яру, де було вбито до 20 тис. жертв Голокосту
Російські окупанти здійснили артилерійський обстріл Дробицького Яру в Харкові. В результаті було пошкоджено меморіальний комплекс
Варто зазначити, що саме на цьому місці розстріляли від 16 до 20 тисяч жертв Голокосту. Про це повідомляє Об'єднана єврейська громада України у Telegram.
За інформацією громади, внаслідок артилерійського обстрілу російськими окупантами було пошкоджено монумент у вигляді Менори на в'їзді до меморіального комплексу "Дробицький Яр". Обстріл стався 26 березня.
Харків був окупований 24 жовтня 1941 року. 5 грудня розпочався перепис населення міста, а 14 грудня військовий комендант Харкова генерал-лейтенант Альфред фон Путткамер видав наказ про переселення в дводенний термін всіх євреїв до бараків на східній околиці. Там почалися розстріли – зібраних у гетто людей гнали в Дробицький Яр.
За різними оцінками, у Дробицькому Яру могло загинути до 20 тисяч осіб. Злочин, скоєний російськими окупантами у Дробицькому Яру, є черговим злочином щодо пам’ятних місць, де проходили масові розстріли євреїв. 1 березня 2022 року під час обстрілу Києва російські ракети вдарили в район меморіалу Голокосту "Бабин Яр" – по старому єврейському цвинтарі. В результаті обстрілу загинуло п’ятеро людей.
У Харкові окупанти обстріляли меморіал у Дробицькому Яру, де було вбито до 20 тис. жертв Голокосту
Російські окупанти здійснили артилерійський обстріл Дробицького Яру в Харкові. В результаті було пошкоджено меморіальний комплекс
Варто зазначити, що саме на цьому місці розстріляли від 16 до 20 тисяч жертв Голокосту. Про це повідомляє Об'єднана єврейська громада України у Telegram.
За інформацією громади, внаслідок артилерійського обстрілу російськими окупантами було пошкоджено монумент у вигляді Менори на в'їзді до меморіального комплексу "Дробицький Яр". Обстріл стався 26 березня.
Харків був окупований 24 жовтня 1941 року. 5 грудня розпочався перепис населення міста, а 14 грудня військовий комендант Харкова генерал-лейтенант Альфред фон Путткамер видав наказ про переселення в дводенний термін всіх євреїв до бараків на східній околиці. Там почалися розстріли – зібраних у гетто людей гнали в Дробицький Яр.
За різними оцінками, у Дробицькому Яру могло загинути до 20 тисяч осіб. Злочин, скоєний російськими окупантами у Дробицькому Яру, є черговим злочином щодо пам’ятних місць, де проходили масові розстріли євреїв. 1 березня 2022 року під час обстрілу Києва російські ракети вдарили в район меморіалу Голокосту "Бабин Яр" – по старому єврейському цвинтарі. В результаті обстрілу загинуло п’ятеро людей.
Re: Война
Мешканка Чернігова втратила сім’ю, коли російський літак скинув на приватний сектор міста декілька бомб і перетворив його на суцільні руїни.
3 березня загинув її 42-річний чоловік, 21-річна дочка зі своїм нареченим, а також 14-річний син і бабуся.
Світлана Желдак та її матір дивом залишилися живими. Жінка розповіла “Суспільному” про ті жахіття, які спіткали її. Світлана ще й досі не може похоронити своїх рідних через постійні обстріли окупантів міста.
Жінка розповідає, що коли розпочались активні бойові дії вона з чоловіком і дітьми вирішили перебратися до будинку її матері, який здавався їй міцнішим, і мав би захистити від “Градів”.
Спершу родина ховалася у погребі, який був на подвір’ї, але через астму сина і постійні напади вони вирішили залишатися у будинку.
“В інтернеті прочитали повідомлення, що можна ховатися в будинку, але щоби були міцні несучі стіни, щоби не було в кімнаті вікон – тоді будинок захистить. У мами така кімната була. Ми там розмістилися всі на підлозі. Там і ночували. Але у сина таки астма алергічна, і на підлозі, де низько, там більше пилу і він також задихався. В той день він пішов до залу і сів на диван”, – розповідає жінка.
У цей момент лунала сирена, але обстрілів не було чутно, розповідає Світлана. За її словами, ніхто з її рідні не почув звуку від польоту літака, який і скинув бомбу.
“Це був перший літак, але ми його не чули. Ніхто його не чув. Я пізніше спілкувалась із ще однією дівчиною з нашої вулиці, вони вижили, то теж казали, що літака не було чути. Їхній тато стояв на вулиці, він не чув також. Він тільки побачив, що літак скинув бомби на школу, і потім одразу скинув іще декілька бомб на наш провулок. Вулиці немає, там всі будинки зруйновані”, – розповідає Світлана
Від падіння бомби сім’я Світлани, а також її мама та бабуся опинилися під завалами.
“Я тільки почула легкий бум, і різко весь будинок завалився. Завалило нас дуже сильно. Чоловік був біля мене, буквально за метр. Донька і зять мій лежали на підлозі навпроти мене. Коли нас завалило, я могла дотягнутися лише до їхніх ніг. Торкалася їхніх ніг та просила, щоби вони трималися, бо це було дуже страшно. Я почула, як моя донька сильно заплакала, навзрид, її наречений був вже мертвий. Бо я чіпала його за ногу, відчувала, як вона здригається і я зрозуміла, що він вже вмирає. Я дуже просила доньку, щоби вона не плакала, зараз нас відкопають, бо вже чула людей, які нас почали розкопувати”, – згадує Світлана.
Жінка змогла зателефонувати до знайомих і попросити про допомогу, та, на жаль, врятувати її дітей, чоловіка та нареченого доньки вже не змогли.
“Я дуже кричала. Телефон був біля мене, я його намацала і почала телефонувати кому могла, щоби сказати, що нас завалило. Щоби швидше зреагували, щоби знали, в якому будинку. Наш друг знав, у якому будинку ми знаходимось. Він одразу зреагував і дуже швидко почалися розкопки. Але не витримала також дочка. Вона так плакала, я думала, що їй боляче, бо дуже сильно завалило, не знаю. Можливо, не витримало серце, бо вона так сильно кохала свого хлопця”, – розповідає Світлана.
Жінка намагалася розмовляти з кожним, хто лежав під завалами поруч.
“Чоловік мій також поруч був, також могла теж тільки доторкатися до його ноги і просити, щоби він тримався, бо його сильно привалило. Дуже. Тільки чула, що він задихався. А сина дуже сильно по голові вдарило. Його дістали, почали відкачувати, але серце не витримало, він помер також. Мене до них не пустили одразу. Вони досі ще в морзі”, – каже Світлана.
За словами Світлани, літак російських військових скинув 4 чи то 5 бомб на провулок приватного сектору, де розташовано щонайменше 20 будинків, які пошкодили вибухівки.
Ті будинки, де поряд впала бомба, повністю зруйновані.
“Так вийшло, що бомба впала на подвір’я нашого будинку. Поруч біля спальної кімнати. І частина сусіднього будинку також була зруйнована, там чоловіка також вбило. А його жінка в іншій половині будинку була – вона залишилась живою”, – розповідає Світлана.
Жінка дивується, як їй, її матері і ще їхній собаці вдалося вижити.
“В Чернігові – там таке пекло. Там просто жах. Я молюся, щоби допомога була нашим хлопцям, які там зараз воюють. Я чекаю і молюся щоби це страхіття вже закінчилось, бо стільки людей, стільки горя читаю в інтернеті. І серце просто крається від того. Того, що я пережила: відчуваєш, як помирає твоя дитина – це я нікому не побажаю. Бо я тільки могла дотягнутися рукою і благати, щоб вона трималася”, – каже Світана.
Жінка переїхала з Чернігова, але мріє про припинення війни, адже не може попрощатися з рідними і похоронити їх.
“Ми виїхали, я тепер дуже чекаю, щоби воно там закінчилося, бо мені треба поховати моїх рідненьких. Хоча би обійняти. Бо я так не хочу, щоби їх без мене поховали. Тому що мене навіть не підпустили у той момент, коли їх витягнули,” – додала Світлана.
3 березня загинув її 42-річний чоловік, 21-річна дочка зі своїм нареченим, а також 14-річний син і бабуся.
Світлана Желдак та її матір дивом залишилися живими. Жінка розповіла “Суспільному” про ті жахіття, які спіткали її. Світлана ще й досі не може похоронити своїх рідних через постійні обстріли окупантів міста.
Жінка розповідає, що коли розпочались активні бойові дії вона з чоловіком і дітьми вирішили перебратися до будинку її матері, який здавався їй міцнішим, і мав би захистити від “Градів”.
Спершу родина ховалася у погребі, який був на подвір’ї, але через астму сина і постійні напади вони вирішили залишатися у будинку.
“В інтернеті прочитали повідомлення, що можна ховатися в будинку, але щоби були міцні несучі стіни, щоби не було в кімнаті вікон – тоді будинок захистить. У мами така кімната була. Ми там розмістилися всі на підлозі. Там і ночували. Але у сина таки астма алергічна, і на підлозі, де низько, там більше пилу і він також задихався. В той день він пішов до залу і сів на диван”, – розповідає жінка.
У цей момент лунала сирена, але обстрілів не було чутно, розповідає Світлана. За її словами, ніхто з її рідні не почув звуку від польоту літака, який і скинув бомбу.
“Це був перший літак, але ми його не чули. Ніхто його не чув. Я пізніше спілкувалась із ще однією дівчиною з нашої вулиці, вони вижили, то теж казали, що літака не було чути. Їхній тато стояв на вулиці, він не чув також. Він тільки побачив, що літак скинув бомби на школу, і потім одразу скинув іще декілька бомб на наш провулок. Вулиці немає, там всі будинки зруйновані”, – розповідає Світлана
Від падіння бомби сім’я Світлани, а також її мама та бабуся опинилися під завалами.
“Я тільки почула легкий бум, і різко весь будинок завалився. Завалило нас дуже сильно. Чоловік був біля мене, буквально за метр. Донька і зять мій лежали на підлозі навпроти мене. Коли нас завалило, я могла дотягнутися лише до їхніх ніг. Торкалася їхніх ніг та просила, щоби вони трималися, бо це було дуже страшно. Я почула, як моя донька сильно заплакала, навзрид, її наречений був вже мертвий. Бо я чіпала його за ногу, відчувала, як вона здригається і я зрозуміла, що він вже вмирає. Я дуже просила доньку, щоби вона не плакала, зараз нас відкопають, бо вже чула людей, які нас почали розкопувати”, – згадує Світлана.
Жінка змогла зателефонувати до знайомих і попросити про допомогу, та, на жаль, врятувати її дітей, чоловіка та нареченого доньки вже не змогли.
“Я дуже кричала. Телефон був біля мене, я його намацала і почала телефонувати кому могла, щоби сказати, що нас завалило. Щоби швидше зреагували, щоби знали, в якому будинку. Наш друг знав, у якому будинку ми знаходимось. Він одразу зреагував і дуже швидко почалися розкопки. Але не витримала також дочка. Вона так плакала, я думала, що їй боляче, бо дуже сильно завалило, не знаю. Можливо, не витримало серце, бо вона так сильно кохала свого хлопця”, – розповідає Світлана.
Жінка намагалася розмовляти з кожним, хто лежав під завалами поруч.
“Чоловік мій також поруч був, також могла теж тільки доторкатися до його ноги і просити, щоби він тримався, бо його сильно привалило. Дуже. Тільки чула, що він задихався. А сина дуже сильно по голові вдарило. Його дістали, почали відкачувати, але серце не витримало, він помер також. Мене до них не пустили одразу. Вони досі ще в морзі”, – каже Світлана.
За словами Світлани, літак російських військових скинув 4 чи то 5 бомб на провулок приватного сектору, де розташовано щонайменше 20 будинків, які пошкодили вибухівки.
Ті будинки, де поряд впала бомба, повністю зруйновані.
“Так вийшло, що бомба впала на подвір’я нашого будинку. Поруч біля спальної кімнати. І частина сусіднього будинку також була зруйнована, там чоловіка також вбило. А його жінка в іншій половині будинку була – вона залишилась живою”, – розповідає Світлана.
Жінка дивується, як їй, її матері і ще їхній собаці вдалося вижити.
“В Чернігові – там таке пекло. Там просто жах. Я молюся, щоби допомога була нашим хлопцям, які там зараз воюють. Я чекаю і молюся щоби це страхіття вже закінчилось, бо стільки людей, стільки горя читаю в інтернеті. І серце просто крається від того. Того, що я пережила: відчуваєш, як помирає твоя дитина – це я нікому не побажаю. Бо я тільки могла дотягнутися рукою і благати, щоб вона трималася”, – каже Світана.
Жінка переїхала з Чернігова, але мріє про припинення війни, адже не може попрощатися з рідними і похоронити їх.
“Ми виїхали, я тепер дуже чекаю, щоби воно там закінчилося, бо мені треба поховати моїх рідненьких. Хоча би обійняти. Бо я так не хочу, щоби їх без мене поховали. Тому що мене навіть не підпустили у той момент, коли їх витягнули,” – додала Світлана.
Re: Война
В России сняли с должности командующего 1-й танковой армией Западного военного округа, генерал-лейтенанта Сергея Киселя. Его сняли с командования за полную анархию и неготовность войска воевать против Украины, которая привела по сути к уничтожению элитной танковой армии россии. Об этом сообщает "Днепр Оперативный".
Именно под командованием Киселя военная техника армии, в том числе и новые танки, вязли в болотах Черниговщины и Сумщины, не имея даже элементарных карт, а сотни солдат личного состава сдавались сотнями в плен. Как сообщается, основная причина увольнения генерал-лейтенанта - украинские военные всего за месяц почти полностью уничтожили в Сумской и Харьковской области первую танковую армию россии. 1-я гвардейская танковая Краснознамённая армия, которая основана в 1943 году во времена Второй мировой войны, бесславно прекратила свое существование в войне с Украиной в марте 2022 года.
Как рассказал советник руководителя Офиса Президента Алексей Арестович в едином телемарафоне UAразом, танковая армия россии, заходившая по направлению на Сумы и Харьков, "похоронена и фактически прекратила существование". И теперь командование ВС РФ ведет "поиск виновных", добавил он.
Именно под командованием Киселя военная техника армии, в том числе и новые танки, вязли в болотах Черниговщины и Сумщины, не имея даже элементарных карт, а сотни солдат личного состава сдавались сотнями в плен. Как сообщается, основная причина увольнения генерал-лейтенанта - украинские военные всего за месяц почти полностью уничтожили в Сумской и Харьковской области первую танковую армию россии. 1-я гвардейская танковая Краснознамённая армия, которая основана в 1943 году во времена Второй мировой войны, бесславно прекратила свое существование в войне с Украиной в марте 2022 года.
Как рассказал советник руководителя Офиса Президента Алексей Арестович в едином телемарафоне UAразом, танковая армия россии, заходившая по направлению на Сумы и Харьков, "похоронена и фактически прекратила существование". И теперь командование ВС РФ ведет "поиск виновных", добавил он.
Re: Война
Мисливці на Сумщині знешкодили п`ятьох російських солдатів
В одному з сіл Охтирського району, що на Сумщині троє мисливців із гладкоствольними рушницями вступили у бій з п’ятьма російськими солдатами, озброєними автоматами та кулеметом. Подія сталася 28 лютого, але про обставини бою стало відомо тільки зараз. Про неї Суспільному розповіли самі мисливці.
За словами чоловіків, того дня близько 11:00 частина російської колони, відступала через Охтирщину.
Здебільшого це були танки. В аптечці одного з них місцевими мешканцями була виявлена ця пам’ятка з контактами командування російської дивізії.
У документах вказане прізвище командира - Володимир Завадський. Людина з таким прізвищем і ім`ям, за даними російської Вікіпедії, очолювала 4-ї гвардійську Кантемирівську танкову дивізію.
У пам’ятці зазначені контакти і священника дивізії, і полкового психолога. У танках також знайшли їжу російських військових.
За свідченнями місцевих мешканців, після підбиття важких танків, до їхнього села доїхало п`ять машин. Рухалися вони в такому порядку: БМП, два заправники, санітарний «КАМАЗ», замикаючою була іще одна БМП. Перед селом ЗСУ розбили й цю колону окрім останньої БМП. Але, збившись з дороги, цей легкий танк застряг на узбіччі. З БМП вискочило 12 росіян, які почали стріляти по селянам, щоб заволодіти приватними автомобілями. Заглядали у двори. В результаті обстрілів загинуло двоє мирних жителів, одне авто згоріло. Орієнтовно, росіяни забрали три легковики. Будучи дезорієнтованими, окупанти поїхали в напрямку Лебедина на двох автах, а третє попрямувало в бік села, про яке мова. В цьому автомобілі сиділо п’ятеро російських військових. Четверо мали автомати, один – кулемет.
Один з місцевих жителів попередив односельців телефоном про наближення машини з озброєними росіянами. Троє мисливців влаштували засідку на непроханих гостей за містком через місцеву річку. 62-річний мисливець з першого пострілу влучив у російського солдата, що керував викраденим авто. Транспорт злетів у водойму, з нього вибралось чотири російських військових, один з яких був поранений. Відстрілюючись, росіяни відступили в сусідній населений пункт, де переховувались на фермі. Там їх полонили військові ЗСУ. Ніхто з мисливців не постраждав.
В одному з сіл Охтирського району, що на Сумщині троє мисливців із гладкоствольними рушницями вступили у бій з п’ятьма російськими солдатами, озброєними автоматами та кулеметом. Подія сталася 28 лютого, але про обставини бою стало відомо тільки зараз. Про неї Суспільному розповіли самі мисливці.
За словами чоловіків, того дня близько 11:00 частина російської колони, відступала через Охтирщину.
Здебільшого це були танки. В аптечці одного з них місцевими мешканцями була виявлена ця пам’ятка з контактами командування російської дивізії.
У документах вказане прізвище командира - Володимир Завадський. Людина з таким прізвищем і ім`ям, за даними російської Вікіпедії, очолювала 4-ї гвардійську Кантемирівську танкову дивізію.
У пам’ятці зазначені контакти і священника дивізії, і полкового психолога. У танках також знайшли їжу російських військових.
За свідченнями місцевих мешканців, після підбиття важких танків, до їхнього села доїхало п`ять машин. Рухалися вони в такому порядку: БМП, два заправники, санітарний «КАМАЗ», замикаючою була іще одна БМП. Перед селом ЗСУ розбили й цю колону окрім останньої БМП. Але, збившись з дороги, цей легкий танк застряг на узбіччі. З БМП вискочило 12 росіян, які почали стріляти по селянам, щоб заволодіти приватними автомобілями. Заглядали у двори. В результаті обстрілів загинуло двоє мирних жителів, одне авто згоріло. Орієнтовно, росіяни забрали три легковики. Будучи дезорієнтованими, окупанти поїхали в напрямку Лебедина на двох автах, а третє попрямувало в бік села, про яке мова. В цьому автомобілі сиділо п’ятеро російських військових. Четверо мали автомати, один – кулемет.
Один з місцевих жителів попередив односельців телефоном про наближення машини з озброєними росіянами. Троє мисливців влаштували засідку на непроханих гостей за містком через місцеву річку. 62-річний мисливець з першого пострілу влучив у російського солдата, що керував викраденим авто. Транспорт злетів у водойму, з нього вибралось чотири російських військових, один з яких був поранений. Відстрілюючись, росіяни відступили в сусідній населений пункт, де переховувались на фермі. Там їх полонили військові ЗСУ. Ніхто з мисливців не постраждав.
Re: Война
Ну что тут сказать...Героям Слава!!! И ещё....если хоть каждый второй житель Украины убьет любым способом захватчика,то рашистам нужно иметь минимум 20-ти миллионную армию которую они спишут на потери....Для того чтобы хоть что-то продолжать путлеору надо загубить 20 миллионов своих которых он спишет+ еще столько же чтобы надежно оккупировать.Украину....То есть еще 20 миллионов.....Свідомий писал(а): ↑Март 27, 2022, 11:09 pm Мисливці на Сумщині знешкодили п`ятьох російських солдатів
В одному з сіл Охтирського району, що на Сумщині троє мисливців із гладкоствольними рушницями вступили у бій з п’ятьма російськими солдатами, озброєними автоматами та кулеметом. Подія сталася 28 лютого, але про обставини бою стало відомо тільки зараз. Про неї Суспільному розповіли самі мисливці.
За словами чоловіків, того дня близько 11:00 частина російської колони, відступала через Охтирщину.
Здебільшого це були танки. В аптечці одного з них місцевими мешканцями була виявлена ця пам’ятка з контактами командування російської дивізії.
У документах вказане прізвище командира - Володимир Завадський. Людина з таким прізвищем і ім`ям, за даними російської Вікіпедії, очолювала 4-ї гвардійську Кантемирівську танкову дивізію.
У пам’ятці зазначені контакти і священника дивізії, і полкового психолога. У танках також знайшли їжу російських військових.
За свідченнями місцевих мешканців, після підбиття важких танків, до їхнього села доїхало п`ять машин. Рухалися вони в такому порядку: БМП, два заправники, санітарний «КАМАЗ», замикаючою була іще одна БМП. Перед селом ЗСУ розбили й цю колону окрім останньої БМП. Але, збившись з дороги, цей легкий танк застряг на узбіччі. З БМП вискочило 12 росіян, які почали стріляти по селянам, щоб заволодіти приватними автомобілями. Заглядали у двори. В результаті обстрілів загинуло двоє мирних жителів, одне авто згоріло. Орієнтовно, росіяни забрали три легковики. Будучи дезорієнтованими, окупанти поїхали в напрямку Лебедина на двох автах, а третє попрямувало в бік села, про яке мова. В цьому автомобілі сиділо п’ятеро російських військових. Четверо мали автомати, один – кулемет.
Один з місцевих жителів попередив односельців телефоном про наближення машини з озброєними росіянами. Троє мисливців влаштували засідку на непроханих гостей за містком через місцеву річку. 62-річний мисливець з першого пострілу влучив у російського солдата, що керував викраденим авто. Транспорт злетів у водойму, з нього вибралось чотири російських військових, один з яких був поранений. Відстрілюючись, росіяни відступили в сусідній населений пункт, де переховувались на фермі. Там їх полонили військові ЗСУ. Ніхто з мисливців не постраждав.
Вопрос к "Некому абстрактному рассеянину".....ты вообще туп чтобы в это верить???
ПУТЛЕР ХУЙЛО!!!!
Re: Война
“Легенда про Привида Бучі” (записано зі слів місцевих мешканців)
У нас є ще один привид. Окрім того, що в небі, є ще й у Бучі. Колишній мисливець, який зостався в Бучі на Київщині, щоночі влаштовує безжалісні полювання на рашистів. Вони тероризують місто вдень, він відплачує їм сповна уночі. Як доказ, ранок свинособак починається не з кави, а зі «схолоднілих вітань» від Привида Бучі. Серед рашистів пішов поголос про переслідування мисливцем-привидом.
Після того як 70-річного пенсіонера не взяли до місцевої ТрО, той (мисливець із солідним стажем та здобутками) на всі відкладені на чорний день гроші придбав набої до гвинтівки та подався «у вільне плавання» – партизанити вночі на околицях рідного міста (вже міста-героя), наводячи жах на окупантів. Після його вилазок рашисти недораховуються 1-3 своїх. На рахунку бучанського мисливця більше 50 ліквідованих орків. А один патрон, до слова, обходиться старенькому у майже 150 гривень. От і рахуйте. Але для русні нічого не шкода, жартує дідусь, окрім Батьківщини.
Слава Україні!
Слава Привиду Бучі!
У нас є ще один привид. Окрім того, що в небі, є ще й у Бучі. Колишній мисливець, який зостався в Бучі на Київщині, щоночі влаштовує безжалісні полювання на рашистів. Вони тероризують місто вдень, він відплачує їм сповна уночі. Як доказ, ранок свинособак починається не з кави, а зі «схолоднілих вітань» від Привида Бучі. Серед рашистів пішов поголос про переслідування мисливцем-привидом.
Після того як 70-річного пенсіонера не взяли до місцевої ТрО, той (мисливець із солідним стажем та здобутками) на всі відкладені на чорний день гроші придбав набої до гвинтівки та подався «у вільне плавання» – партизанити вночі на околицях рідного міста (вже міста-героя), наводячи жах на окупантів. Після його вилазок рашисти недораховуються 1-3 своїх. На рахунку бучанського мисливця більше 50 ліквідованих орків. А один патрон, до слова, обходиться старенькому у майже 150 гривень. От і рахуйте. Але для русні нічого не шкода, жартує дідусь, окрім Батьківщини.
Слава Україні!
Слава Привиду Бучі!
Re: Война
Ты не далёк от истины. Все так и есть.. Страшно, но это становится правдой.OiUS писал(а): ↑Март 27, 2022, 11:42 pmНу что тут сказать...Героям Слава!!! И ещё....если хоть каждый второй житель Украины убьет любым способом захватчика,то рашистам нужно иметь минимум 20-ти миллионную армию которую они спишут на потери....Для того чтобы хоть что-то продолжать путлеору надо загубить 20 миллионов своих которых он спишет+ еще столько же чтобы надежно оккупировать.Украину....То есть еще 20 миллионов.....Свідомий писал(а): ↑Март 27, 2022, 11:09 pm Мисливці на Сумщині знешкодили п`ятьох російських солдатів
В одному з сіл Охтирського району, що на Сумщині троє мисливців із гладкоствольними рушницями вступили у бій з п’ятьма російськими солдатами, озброєними автоматами та кулеметом. Подія сталася 28 лютого, але про обставини бою стало відомо тільки зараз. Про неї Суспільному розповіли самі мисливці.
За словами чоловіків, того дня близько 11:00 частина російської колони, відступала через Охтирщину.
Здебільшого це були танки. В аптечці одного з них місцевими мешканцями була виявлена ця пам’ятка з контактами командування російської дивізії.
У документах вказане прізвище командира - Володимир Завадський. Людина з таким прізвищем і ім`ям, за даними російської Вікіпедії, очолювала 4-ї гвардійську Кантемирівську танкову дивізію.
У пам’ятці зазначені контакти і священника дивізії, і полкового психолога. У танках також знайшли їжу російських військових.
За свідченнями місцевих мешканців, після підбиття важких танків, до їхнього села доїхало п`ять машин. Рухалися вони в такому порядку: БМП, два заправники, санітарний «КАМАЗ», замикаючою була іще одна БМП. Перед селом ЗСУ розбили й цю колону окрім останньої БМП. Але, збившись з дороги, цей легкий танк застряг на узбіччі. З БМП вискочило 12 росіян, які почали стріляти по селянам, щоб заволодіти приватними автомобілями. Заглядали у двори. В результаті обстрілів загинуло двоє мирних жителів, одне авто згоріло. Орієнтовно, росіяни забрали три легковики. Будучи дезорієнтованими, окупанти поїхали в напрямку Лебедина на двох автах, а третє попрямувало в бік села, про яке мова. В цьому автомобілі сиділо п’ятеро російських військових. Четверо мали автомати, один – кулемет.
Один з місцевих жителів попередив односельців телефоном про наближення машини з озброєними росіянами. Троє мисливців влаштували засідку на непроханих гостей за містком через місцеву річку. 62-річний мисливець з першого пострілу влучив у російського солдата, що керував викраденим авто. Транспорт злетів у водойму, з нього вибралось чотири російських військових, один з яких був поранений. Відстрілюючись, росіяни відступили в сусідній населений пункт, де переховувались на фермі. Там їх полонили військові ЗСУ. Ніхто з мисливців не постраждав.
Вопрос к "Некому абстрактному рассеянину".....ты вообще туп чтобы в это верить???
Вот сам посуди - у меня два сына взрослых и муж. Все охотники, есть разрешение на оружие и само оружие есть, хоть и охотничье, но хорошее. Похожая ситуация у всех друзей и знакомых. Почти все купили оружие и научились им пользоваться. У всех злость и ненависть к русским зашкаливает..
Re: Война
Во многих случаях охотничье оружие во многом превосходит армейское если речь идет не о боях а об охоте.А местное население должно именно охотиться.Одиночный выстрел поздним вечером из леса-минус один рашист.Либо бронебойно-зажигательным по бензовозу когда все спать собрались.Максимум будет беспорядочная и безрезультатная пальба по лесу и то с большим опозданием когда стрелок уже уйдет.Никто в лес не побежит на ночь глядя и не зная местности в отличие от местного который там вырос. Такого стрелка-одиночку поймать просто невозможно.Solya писал(а): ↑Март 28, 2022, 11:12 amТы не далёк от истины. Все так и есть.. Страшно, но это становится правдой.OiUS писал(а): ↑Март 27, 2022, 11:42 pmНу что тут сказать...Героям Слава!!! И ещё....если хоть каждый второй житель Украины убьет любым способом захватчика,то рашистам нужно иметь минимум 20-ти миллионную армию которую они спишут на потери....Для того чтобы хоть что-то продолжать путлеору надо загубить 20 миллионов своих которых он спишет+ еще столько же чтобы надежно оккупировать.Украину....То есть еще 20 миллионов.....Свідомий писал(а): ↑Март 27, 2022, 11:09 pm Мисливці на Сумщині знешкодили п`ятьох російських солдатів
В одному з сіл Охтирського району, що на Сумщині троє мисливців із гладкоствольними рушницями вступили у бій з п’ятьма російськими солдатами, озброєними автоматами та кулеметом. Подія сталася 28 лютого, але про обставини бою стало відомо тільки зараз. Про неї Суспільному розповіли самі мисливці.
За словами чоловіків, того дня близько 11:00 частина російської колони, відступала через Охтирщину.
Здебільшого це були танки. В аптечці одного з них місцевими мешканцями була виявлена ця пам’ятка з контактами командування російської дивізії.
У документах вказане прізвище командира - Володимир Завадський. Людина з таким прізвищем і ім`ям, за даними російської Вікіпедії, очолювала 4-ї гвардійську Кантемирівську танкову дивізію.
У пам’ятці зазначені контакти і священника дивізії, і полкового психолога. У танках також знайшли їжу російських військових.
За свідченнями місцевих мешканців, після підбиття важких танків, до їхнього села доїхало п`ять машин. Рухалися вони в такому порядку: БМП, два заправники, санітарний «КАМАЗ», замикаючою була іще одна БМП. Перед селом ЗСУ розбили й цю колону окрім останньої БМП. Але, збившись з дороги, цей легкий танк застряг на узбіччі. З БМП вискочило 12 росіян, які почали стріляти по селянам, щоб заволодіти приватними автомобілями. Заглядали у двори. В результаті обстрілів загинуло двоє мирних жителів, одне авто згоріло. Орієнтовно, росіяни забрали три легковики. Будучи дезорієнтованими, окупанти поїхали в напрямку Лебедина на двох автах, а третє попрямувало в бік села, про яке мова. В цьому автомобілі сиділо п’ятеро російських військових. Четверо мали автомати, один – кулемет.
Один з місцевих жителів попередив односельців телефоном про наближення машини з озброєними росіянами. Троє мисливців влаштували засідку на непроханих гостей за містком через місцеву річку. 62-річний мисливець з першого пострілу влучив у російського солдата, що керував викраденим авто. Транспорт злетів у водойму, з нього вибралось чотири російських військових, один з яких був поранений. Відстрілюючись, росіяни відступили в сусідній населений пункт, де переховувались на фермі. Там їх полонили військові ЗСУ. Ніхто з мисливців не постраждав.
Вопрос к "Некому абстрактному рассеянину".....ты вообще туп чтобы в это верить???
Вот сам посуди - у меня два сына взрослых и муж. Все охотники, есть разрешение на оружие и само оружие есть, хоть и охотничье, но хорошее. Похожая ситуация у всех друзей и знакомых. Почти все купили оружие и научились им пользоваться. У всех злость и ненависть к русским зашкаливает..
Я не раз был часовым и охранял склады и поверьте мне,бежать в лес не входит в задачи часового.Его задача-вовремя заметить диверсанта и сообщить об этом в караульное отделение (которого нет в мобильных частях).И даже при наличии круглосуточно дежурящего караула его задача-охрана обьекта а не карательные экспедиции.
Это будет происходить приблизительно так: Вечерняя деревня,выстрел из леса,кто-то орет "Васю убили!!",по тревоге поднимается ЛС и.....и ничего.Ничего потому что толпой бежать в лес не зная его-самоубийство.А пока они решат что делать-местный дома паляныцю уже кушать будет.А рашисты залягут кто где и до утра дрожа от холода и страха до боли в глазах будут вглядываться в деревья и кусты гадая кто и когда будет следующий.
Только оружие не нужно с собой домой таскать а хранить его в укромном месте вне населенного пункта.Если рашистов начнут отстреливать у них в тылу-у них сильно паники прибавится.
ПУТЛЕР ХУЙЛО!!!!
Re: Война
Свідомий писал(а): ↑Март 28, 2022, 9:28 am “Легенда про Привида Бучі” (записано зі слів місцевих мешканців)
У нас є ще один привид. Окрім того, що в небі, є ще й у Бучі. Колишній мисливець, який зостався в Бучі на Київщині, щоночі влаштовує безжалісні полювання на рашистів. Вони тероризують місто вдень, він відплачує їм сповна уночі. Як доказ, ранок свинособак починається не з кави, а зі «схолоднілих вітань» від Привида Бучі. Серед рашистів пішов поголос про переслідування мисливцем-привидом.
Після того як 70-річного пенсіонера не взяли до місцевої ТрО, той (мисливець із солідним стажем та здобутками) на всі відкладені на чорний день гроші придбав набої до гвинтівки та подався «у вільне плавання» – партизанити вночі на околицях рідного міста (вже міста-героя), наводячи жах на окупантів. Після його вилазок рашисти недораховуються 1-3 своїх. На рахунку бучанського мисливця більше 50 ліквідованих орків. А один патрон, до слова, обходиться старенькому у майже 150 гривень. От і рахуйте. Але для русні нічого не шкода, жартує дідусь, окрім Батьківщини.
Слава Україні!
Слава Привиду Бучі!
ПУТЛЕР ХУЙЛО!!!!
Re: Война
Советы бандеровцамOiUS писал(а): ↑Март 28, 2022, 2:34 pmВо многих случаях охотничье оружие во многом превосходит армейское если речь идет не о боях а об охоте.А местное население должно именно охотиться.Одиночный выстрел поздним вечером из леса-минус один рашист.Либо бронебойно-зажигательным по бензовозу когда все спать собрались.Максимум будет беспорядочная и безрезультатная пальба по лесу и то с большим опозданием когда стрелок уже уйдет.Никто в лес не побежит на ночь глядя и не зная местности в отличие от местного который там вырос. Такого стрелка-одиночку поймать просто невозможно.Solya писал(а): ↑Март 28, 2022, 11:12 amТы не далёк от истины. Все так и есть.. Страшно, но это становится правдой.OiUS писал(а): ↑Март 27, 2022, 11:42 pmНу что тут сказать...Героям Слава!!! И ещё....если хоть каждый второй житель Украины убьет любым способом захватчика,то рашистам нужно иметь минимум 20-ти миллионную армию которую они спишут на потери....Для того чтобы хоть что-то продолжать путлеору надо загубить 20 миллионов своих которых он спишет+ еще столько же чтобы надежно оккупировать.Украину....То есть еще 20 миллионов.....Свідомий писал(а): ↑Март 27, 2022, 11:09 pm Мисливці на Сумщині знешкодили п`ятьох російських солдатів
В одному з сіл Охтирського району, що на Сумщині троє мисливців із гладкоствольними рушницями вступили у бій з п’ятьма російськими солдатами, озброєними автоматами та кулеметом. Подія сталася 28 лютого, але про обставини бою стало відомо тільки зараз. Про неї Суспільному розповіли самі мисливці.
За словами чоловіків, того дня близько 11:00 частина російської колони, відступала через Охтирщину.
Здебільшого це були танки. В аптечці одного з них місцевими мешканцями була виявлена ця пам’ятка з контактами командування російської дивізії.
У документах вказане прізвище командира - Володимир Завадський. Людина з таким прізвищем і ім`ям, за даними російської Вікіпедії, очолювала 4-ї гвардійську Кантемирівську танкову дивізію.
У пам’ятці зазначені контакти і священника дивізії, і полкового психолога. У танках також знайшли їжу російських військових.
За свідченнями місцевих мешканців, після підбиття важких танків, до їхнього села доїхало п`ять машин. Рухалися вони в такому порядку: БМП, два заправники, санітарний «КАМАЗ», замикаючою була іще одна БМП. Перед селом ЗСУ розбили й цю колону окрім останньої БМП. Але, збившись з дороги, цей легкий танк застряг на узбіччі. З БМП вискочило 12 росіян, які почали стріляти по селянам, щоб заволодіти приватними автомобілями. Заглядали у двори. В результаті обстрілів загинуло двоє мирних жителів, одне авто згоріло. Орієнтовно, росіяни забрали три легковики. Будучи дезорієнтованими, окупанти поїхали в напрямку Лебедина на двох автах, а третє попрямувало в бік села, про яке мова. В цьому автомобілі сиділо п’ятеро російських військових. Четверо мали автомати, один – кулемет.
Один з місцевих жителів попередив односельців телефоном про наближення машини з озброєними росіянами. Троє мисливців влаштували засідку на непроханих гостей за містком через місцеву річку. 62-річний мисливець з першого пострілу влучив у російського солдата, що керував викраденим авто. Транспорт злетів у водойму, з нього вибралось чотири російських військових, один з яких був поранений. Відстрілюючись, росіяни відступили в сусідній населений пункт, де переховувались на фермі. Там їх полонили військові ЗСУ. Ніхто з мисливців не постраждав.
Вопрос к "Некому абстрактному рассеянину".....ты вообще туп чтобы в это верить???
Вот сам посуди - у меня два сына взрослых и муж. Все охотники, есть разрешение на оружие и само оружие есть, хоть и охотничье, но хорошее. Похожая ситуация у всех друзей и знакомых. Почти все купили оружие и научились им пользоваться. У всех злость и ненависть к русским зашкаливает..
Я не раз был часовым и охранял склады и поверьте мне,бежать в лес не входит в задачи часового.Его задача-вовремя заметить диверсанта и сообщить об этом в караульное отделение (которого нет в мобильных частях).И даже при наличии круглосуточно дежурящего караула его задача-охрана обьекта а не карательные экспедиции.
Это будет происходить приблизительно так: Вечерняя деревня,выстрел из леса,кто-то орет "Васю убили!!",по тревоге поднимается ЛС и.....и ничего.Ничего потому что толпой бежать в лес не зная его-самоубийство.А пока они решат что делать-местный дома паляныцю уже кушать будет.А рашисты залягут кто где и до утра дрожа от холода и страха до боли в глазах будут вглядываться в деревья и кусты гадая кто и когда будет следующий.
Только оружие не нужно с собой домой таскать а хранить его в укромном месте вне населенного пункта.Если рашистов начнут отстреливать у них в тылу-у них сильно паники прибавится.
Ты знаешь, что в моих краях живы ещё настоящие бандеровцы, те, которые до начала 60-х кошмарил советов.. Мои родственники, причастные к этому славному делу, к сожалению умерли.
У нас долго жила поговорка: «Ти дивись, бо наші з лісу вийдуть»
Плохо что вокруг Мариуполя степь..
И вообще, мне кажется что Мариуполь уничтожили с лица земли в отместку Ахметову. За то, что не организовал встречу путинских войск. И с Харьковом та же ситуация.. Ведь не даром ФСБ сейчас в немилость попала за то, что деньги ушли не известно куда. Видимо кинули русских на деньги большие, вот и мстят.. Русские всегда приходят за своими деньгами. Хотя это мои догадки.
Украинцы востока большие молодцы. Они демонстрируют русским что они скорее умрут, чем будут жить как русские. Лучше умереть, чем жить при Путине.
Re: Война
Вот что нашла на просторах интернета.. А ведь ничего не изменилось с тех пор..
Лев Толстой написал в Хаджи Мурат: «О ненависти к русским никто и не говорил. Чувство, которое испытывали все чеченцы от мала до велика, было сильнее ненависти. Это была не ненависть, а непризнание этих русских собак людьми и такое отвращение, гадливость и недоумение перед нелепой жестокостью этих существ, что желание истребления их, как желание истребления крыс, ядовитых пауков и волков, было таким же естественным чувством, как чувство самосохранения«.
Лев Толстой написал в Хаджи Мурат: «О ненависти к русским никто и не говорил. Чувство, которое испытывали все чеченцы от мала до велика, было сильнее ненависти. Это была не ненависть, а непризнание этих русских собак людьми и такое отвращение, гадливость и недоумение перед нелепой жестокостью этих существ, что желание истребления их, как желание истребления крыс, ядовитых пауков и волков, было таким же естественным чувством, как чувство самосохранения«.
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 5 гостей