Петро Могилаа (рум. Petru Movilă; 21 (31) грудня 1596[3] — 1 (11) січня 1647) — український політичний, церковний і освітній діяч молдавського походження. Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха. Архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627). Представник молдавського боярського роду Могил. Народився у Сучаві, Молдавія. Син молдавського господаря Симеона Могили.
Брав участь у політичному житті Речі Посполитої. Учасник Хотинської війни (1620—1621). Провів докорінну реформу православної церкви та освіти в Україні за католицькими, єзуїтськими взірцями. Батько руської (української) теології. Автор «Требника» (1646), співавтор катехізису «Православне сповідання віри» (1640). Помер у Києві, Річ Посполита. Похований в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Місцевий святий. Канонізований Українською православною церквою Київського патріархату (1996).У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій. Взагалі Петро Могила був канонізований усіма 15-ма автокефальними Церквами Вселенської Церкви (лише Російська Православна Церква канонізувала його як місцевошанованого святого, тобто святого, якого шанують лише на певній території).
Каким боком Петро Могила к московской секте?
Церковные страсти .
Re: Церковные страсти .
Йов Борецький (в миру Іван Борецький) (1560 — 2 (12) березня 1631) — український православний церковний діяч, полеміст, письменник. Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1620–1631). Ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи. Представник шляхетського роду Борецьких гербу Голобок. Народився у Бірчі, Руське воєводство. Духовний та політичний наставник Петра Могили. Опонент Руської унійної церкви, вестернізації та єзуїтів на українських землях Речі Посполитої. Помер у Києві. Приєднаний до лику святих в УПЦ КП у 2008-му році
Иов Борецкий каким боком к московской церкви?Как видим это деятели украинские и отношение они имеют к ПЦУ а не к УПЦ МП созданной РПЦ к которой эти деятели никакого отношения не имею.Они жили и работали еще до создания Российской империи и на территории далеко не московской .
Иов Борецкий каким боком к московской церкви?Как видим это деятели украинские и отношение они имеют к ПЦУ а не к УПЦ МП созданной РПЦ к которой эти деятели никакого отношения не имею.Они жили и работали еще до создания Российской империи и на территории далеко не московской .
Re: Церковные страсти .
Ну по моему ответил аргументированно .Я уверен что если спросить так званых православных в рф кто такой Павло Могила и Иов Борецкий то мало кто ответит .Более того я уверен что многие и в УПЦ МП не ответят .Я знаю что есть прихожане которые ненавидят Киево Могилянскую академию.
Re: Церковные страсти .
Це найкраще nеред-Велuкоднє рішення: ГУР хоче обмінятu поnів УПЦ МП нa нашuх українськuх noлoнeнux
https://zvistka.in.ua/bez-rubryky/tse-n ... nolonenux/
https://zvistka.in.ua/bez-rubryky/tse-n ... nolonenux/
Re: Церковные страсти .
Забыл о Усике и Онуфрии.А чего притензии не к Онуфрию ?А слабо Онуфрию придать анафеме кирилла?Чего Онуфрий не переходит в ПЦУ ,а предложения были обьединится .Почему Онуфрий не реагирует на своих священников которые поддерживают русский мир и ведут антиукраинскую деятельность?При этом материально обогащаются .
Тот же Усик есть пропагандистским орудием русского мира .Мол смотрите украинцы патриоты за русский мир а их пресуют бандеры на банковой .Надо их освобождать и спасать.Голова есть на плечах ,уши,глаза ?Чем ПЦУ Усика не устраивает ?Чего мечется между Украиной и русским миром ?Иди к Богу .ПЦУ каноническая церковь Украины с многовековой историей .Почему враг с нами всеми методами а мы должны с ним сюсюкатся ?Повторюсь .Многие перешли с УПЦ МП в ПЦУ и нормально служат и верят Богу .
Тот же Усик есть пропагандистским орудием русского мира .Мол смотрите украинцы патриоты за русский мир а их пресуют бандеры на банковой .Надо их освобождать и спасать.Голова есть на плечах ,уши,глаза ?Чем ПЦУ Усика не устраивает ?Чего мечется между Украиной и русским миром ?Иди к Богу .ПЦУ каноническая церковь Украины с многовековой историей .Почему враг с нами всеми методами а мы должны с ним сюсюкатся ?Повторюсь .Многие перешли с УПЦ МП в ПЦУ и нормально служат и верят Богу .
Re: Церковные страсти .
Журналісти Bihus.info розповіли, що митрополит Павло у с. Вороньків на Київщині, окрім чималого будинку, має ще й великий майновий комплекс зі складами, корівниками та силосними ямами.
Джерело: Вihus.info
Деталі: Повідомляється, що земля під складами та корівниками – загалом трохи більше 6 га – належить сільраді, але митрополит її орендує і здає весь комплекс у суборенду Олександру Матвієнку.
Матвієнку належить компанія МПЛ АГРО, яка прописана за адресою майнового комплексу митрополита Павла.
Журналісти звертають увагу, що в назві МПЛ АГРО може бути зашифроване ім’я священнослужителя – митрополит Павло Лебідь.
Також повідомляється, що саме на Матвієнка оформлений 400-й "Мерседес", на якому їздить Павло.
Зазначається, що МПЛ АГРО має у користуванні понад 500 земельних ділянок на Київщині та Чергівщині сукупною площею понад 1100 га.
На сайті МПЛ АГРО вказано, що компанія займається обробкою 12 тисяч га землі, має 800 дійних корів, розводить свиней і курей.
А що там в Уставі УПЦ МП говориться про монахів?
Джерело: Вihus.info
Деталі: Повідомляється, що земля під складами та корівниками – загалом трохи більше 6 га – належить сільраді, але митрополит її орендує і здає весь комплекс у суборенду Олександру Матвієнку.
Матвієнку належить компанія МПЛ АГРО, яка прописана за адресою майнового комплексу митрополита Павла.
Журналісти звертають увагу, що в назві МПЛ АГРО може бути зашифроване ім’я священнослужителя – митрополит Павло Лебідь.
Також повідомляється, що саме на Матвієнка оформлений 400-й "Мерседес", на якому їздить Павло.
Зазначається, що МПЛ АГРО має у користуванні понад 500 земельних ділянок на Київщині та Чергівщині сукупною площею понад 1100 га.
На сайті МПЛ АГРО вказано, що компанія займається обробкою 12 тисяч га землі, має 800 дійних корів, розводить свиней і курей.
А що там в Уставі УПЦ МП говориться про монахів?
Re: Церковные страсти .
Вибрати ігумена та облишити промосковські настрої: колишній архідиякон Києво-Печерської Лаври пропонує реформи
Обрати ігумена монастиря на території Києво-Печерської Лаври та зробити низку кроків, які відведуть підозри у промосковських настроях запропонував колишній архідиякон монастиря Сашко Бакай.
Вибрати ігумена та облишити промосковські настрої: колишній архідиякон Києво-Печерської Лаври пропонує реформи
Першим кроком до змін називає внутрішні вибори за принципом демократії:
«Можна навіть зробити так, як це було в Манявському скиту, де ігумена обирали на строк 4-5 років. Ігумен не обов’язково має бути “революціонером” або “політиком”. Достатньо бути генератором ідей. Після закінчення каденції, ігумен стає звичайним братом монахом»., – пропонує Бакай колегам.
Другий крок – вирішення питань, пов’язаних з життям монастиря братією, а не лише тим, хто стоїть на чолі спільноти:
«Виборні члени духовного собору. Які не будуть заглядати до рота начальнику, не співати йому дифірамби, а будуть дієвими помічниками в керуванні монастирем. Регулярні капітули (збори всієї монашої спільноти), для вирішення глобальних питань. Пора повертатися до засад братства, до соборності рішень, до авторитетності думки святої Лаври. До того Лаврського духу , який сформував український народ як націю; самобутню і незалежну».
Третя пропозиція – повертатися до традицій поколінь ченців Києво-Печерської Лаври:
«Відновити, суто Лаврські, богослужбові традиції, бо це не лише “візитна картка” печерської обителі, а й нематеріальне надбання українського народу. Саме це надбання, має берегти Українська держава»
Четверте – створити внутрішні документи, які визначають правила чернечого життя:
«Скласти Статут монастиря, який регулюватиме внутрішнє життя чернечої громади. Перед яким будуть рівні, без виключення, всі члени спільноти. На жаль, не знаю жодного монастиря на теренах колишнього союзу, де є прописаний Статут».
Після втілення перших кроків реформ Бакай закликає до початку співпраці з державою в особі Мінкульту та Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті з пропозиціями.
«Переконаний, братство знайде компроміс з Державою. Ми на одному боці. Ворог в нас один… Добре знаю внутрішнє життя монастиря. Знаю, що в Лаврі, за три десятиліття, так і не сформувалося братство. Справжня монаша спільнота, яка спроможна вирішити свою подальшу долю. І в цьому, самий більший гріх м. Павла», – підсумував Сашко Бакай.
Обрати ігумена монастиря на території Києво-Печерської Лаври та зробити низку кроків, які відведуть підозри у промосковських настроях запропонував колишній архідиякон монастиря Сашко Бакай.
Вибрати ігумена та облишити промосковські настрої: колишній архідиякон Києво-Печерської Лаври пропонує реформи
Першим кроком до змін називає внутрішні вибори за принципом демократії:
«Можна навіть зробити так, як це було в Манявському скиту, де ігумена обирали на строк 4-5 років. Ігумен не обов’язково має бути “революціонером” або “політиком”. Достатньо бути генератором ідей. Після закінчення каденції, ігумен стає звичайним братом монахом»., – пропонує Бакай колегам.
Другий крок – вирішення питань, пов’язаних з життям монастиря братією, а не лише тим, хто стоїть на чолі спільноти:
«Виборні члени духовного собору. Які не будуть заглядати до рота начальнику, не співати йому дифірамби, а будуть дієвими помічниками в керуванні монастирем. Регулярні капітули (збори всієї монашої спільноти), для вирішення глобальних питань. Пора повертатися до засад братства, до соборності рішень, до авторитетності думки святої Лаври. До того Лаврського духу , який сформував український народ як націю; самобутню і незалежну».
Третя пропозиція – повертатися до традицій поколінь ченців Києво-Печерської Лаври:
«Відновити, суто Лаврські, богослужбові традиції, бо це не лише “візитна картка” печерської обителі, а й нематеріальне надбання українського народу. Саме це надбання, має берегти Українська держава»
Четверте – створити внутрішні документи, які визначають правила чернечого життя:
«Скласти Статут монастиря, який регулюватиме внутрішнє життя чернечої громади. Перед яким будуть рівні, без виключення, всі члени спільноти. На жаль, не знаю жодного монастиря на теренах колишнього союзу, де є прописаний Статут».
Після втілення перших кроків реформ Бакай закликає до початку співпраці з державою в особі Мінкульту та Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті з пропозиціями.
«Переконаний, братство знайде компроміс з Державою. Ми на одному боці. Ворог в нас один… Добре знаю внутрішнє життя монастиря. Знаю, що в Лаврі, за три десятиліття, так і не сформувалося братство. Справжня монаша спільнота, яка спроможна вирішити свою подальшу долю. І в цьому, самий більший гріх м. Павла», – підсумував Сашко Бакай.
Re: Церковные страсти .
Я тоже не знаю, кто такой Павло Могила, потому, что Киевского Митрополита и реформатора Православной Церкви звали Петро... Ну ладно, это типа эпиграф.Свідомий писал(а): ↑Апрель 5, 2023, 8:20 pm Ну по моему ответил аргументированно .Я уверен что если спросить так званых православных в рф кто такой Павло Могила и Иов Борецкий то мало кто ответит .Более того я уверен что многие и в УПЦ МП не ответят .Я знаю что есть прихожане которые ненавидят Киево Могилянскую академию.
В остальном - я же просила, думать своей головой, а не грузить целый стог информационного сена, в котором половина перепрела, а часть откровенно недоколосилась. Свид, вот чем ты меня умиляешь, это вот этой вот способностью наскирдовать тонны не будем уточнять чего, фонтанируя при этом эмоциями, и пропустить при этом кучу реально значимых фактов.
Ладно по порядку
1. Если ты не заметил, мы говорим о Украинской Православной Церкви и, в частности, о Киевской Метрополии, а не о Московском Патриархате. Будешь повторять вопрос, а при чем здесь Борецкий и Могила? Прочитай те исторические справки, которые сам напечатал, и перестань сползать на Москву и кивать на нее.
2. Ты, я надеюсь, понимаешь, что не я и не Москва придумали порядок канонического ранжирования и всю вот эту церковную иерархию. Ее даже не в 21 веке придумали. И даже не в 20. Я тебе элементарный вопрос задала: как звучит полный титул Владыки Епифания. И? "Митрополит Киевский и Всея Украины". Который по счету? Слабое место здесь - непризнание в свое время Киевского Патриархата. Его не признала ни одна Православная конфессия в мире. И можно дергаться сколько угодна - УПЦ - МП признана всеми существующими Православными церквями, КП не была признана никем. Владыка Епифаний "родом" из КП.
3. Аргумент про 988 год не прокатит даже для ПФовских спорщиков. Тебя сразу же ткнут носом в две (как минимум) лакуны: переезд Митрополита Киевского во Владимир и прекращение линии Метрополии в Киеве (позднее восстановленной) и уход всей Православной Иерархии Киевской Метрополии в Унию в 1596 году. Это тоже - прекращение линии. Поэтому для современной Православной Церкви Украины (хоть в каком порядке эти буквы расставляй) точкой отсчета является рукоположение Иова Борецкого. Совершенное по всем правилам и с соблюдением всего формального чина. Вот при чем здесь Борецкий. Правда, есть вариант счета с Гедеона Четвертинского. но это можно оспаривать. С этого момента линия фактически не прерывалась. При Четвертинском Киевская Митрополия входит в состав Московского Патриархата. Можно снова-таки дергаться сколько угодно - но этого факта не изменить.
4. У тебя совсем из поля зрения выпал Украинский Экзархат. Это был шаг к особому положению и непосредственный предшественник УПЦ.
Именно УПЦ. По твоей версии получается, что эта огромнейшая конфессия с неба свалилась в 1990 году. "Создана РПЦ", как ты пишешь. Откуда? Из воздуха слепили? Включи логику, и сам увидишь нестыковку в твоих построениях: За каким фигом РПЦ ( и спецслужбам) было создавать фактически самостоятельную в организационном плане структуру, если они могли этого не делать, и оставить украинские приходы в прямом подчинении? В том-то и дело, что не могли...
5. Это ты из Киева мне , находящейся в Луганске рассказываешь что делается с церквями на подконтрольной РФ территории? Не уподобляйся москвичам...
Re: Церковные страсти .
Вот тут - махровое невежество и даже не знаю что....Свідомий писал(а): ↑Апрель 6, 2023, 9:39 am Забыл о Усике и Онуфрии.А чего притензии не к Онуфрию ?А слабо Онуфрию придать анафеме кирилла?Чего Онуфрий не переходит в ПЦУ ,а предложения были обьединится .Почему Онуфрий не реагирует на своих священников которые поддерживают русский мир и ведут антиукраинскую деятельность?При этом материально обогащаются .
Тот же Усик есть пропагандистским орудием русского мира .Мол смотрите украинцы патриоты за русский мир а их пресуют бандеры на банковой .Надо их освобождать и спасать.Голова есть на плечах ,уши,глаза ?Чем ПЦУ Усика не устраивает ?Чего мечется между Украиной и русским миром ?Иди к Богу .ПЦУ каноническая церковь Украины с многовековой историей .Почему враг с нами всеми методами а мы должны с ним сюсюкатся ?Повторюсь .Многие перешли с УПЦ МП в ПЦУ и нормально служат и верят Богу .
1. Про анафему. Это вопрос типа - "а слабо Зеленскому повесить Порошенко без суда и следствия? " В прошлом году был момент, когда имя Кирилла перестали поминать в ряду других Патриархов. Но , насколько я знаю - в конце концов это оставили на выбор ведущего службу. Многие по-прежнему поминают. Сам Онуфрий - не поминал. Сейчас - не знаю. Почему не переходит в ПЦУ? Потому, что не дед Нечипор из "Свадьбы в Малиновке".
2. Про Усика ты вылепил вообще шедевр. Ты отдаешь себе отчет, что Усик для позитивного имидже Украины в мире сделал больше, чем все политики вместе взятые? Он когда пропагандистским орудием русского мира был? Когда победный гопак на Олимпиаде в Лондоне танцевал? Или когда на ринг выходил под "їхали козаки"? С оселедцем и крестякой на пузяке... Типа козак запорожский. Или он тогда пропагандистским орудием был, когда в Киевскую тероборону вступал?... А, поняла - Когда автомобили для ВСУ приобретал... Ты элементарно посмотри о ком и о чем речь, а потом ярлыки развешивай... А то, что он реально глубоко верующий человек - так это все знали. И не он один такой.
3. Заключительное. Каждый день этого перфоманса в центре Киева бьет по имиджу Украины в мире. Дает пищу для вот этих самых пропагандистов не дай Бог какую. Поэтому этого нельзя было допускать. Государство не должно было принимать столь радикальных решений, если не было уверено на 100% в том. что их смогут выполнить. И тем более не должно было допускать никаких спекуляций на религиозной почве. Это слишком чревато.
Re: Церковные страсти .
А не может Зеленский повесить Порошенко а Онуфрий может перейти в ПЦУ .Многие же перешли а Онуфрию что мешает ?Ну да а как же вера ?А как же Украина ?А то УПЦ МП осудило агрессию?А то пртходане не орут что россия не нападала ?То грош цена тому Онуфрию .Потому народ Украины его и осуждает .
Re: Церковные страсти .
Усик сделал такую подставу для Украины потому его украинцы и осуждают .Он выступал от имени Украины которая признает верховннство россии над Украиной .А Ломаченко вообще залупил что Украина нацистское государство потому что обижает московскую церковь которая оправдывает войну и агресию против Украины .Они такого нагородили и опустили имидж Украины ниже плинтуса .То что Усик набил кому то морду иисказал что это Украина и при этом пошел защищать московского попа ,то какую Украину он представлял?Украину Януковича ?За это на него и наезды .И не нужно этого пафоса .Вот Зозуля так действительно за Украину .А Усик и Ломаченко это подстава и провокация .Хотя есть один нюанс .Это правдивость информации о них ,потому как журналисты могут многое и врать.Рашисты разграбили дом Усика .Жена там ругалась на чем свет стоит .И после этого идти в церковь которая оправдывпет эти действия и их поддерживает?А Усику что повылазили достатки паши мерседеса?Усик не знает что монахи не могут жить в такой роскоши по уставу УПЦ ?То кого Усик поддерживает?У многих его почитателей возникает много вопросов .
Re: Церковные страсти .
Ничего не бьетЭто субьективное мнение сторонников УПЦ МП.Бьет это обыски у Лебедя и шок от того как живет монах в келии.Московская секта терпит крах в Украине .Многие переходят в ПЦУ .Имтдж не Украины это показывает а наглость,цинизм,и агрессию УПЦ МП .Котороя присвоила право на святыню украинского народа .Еще никто в мире кроме РПЦ и путина с медведевым не выступили с протестом .Потому как понимают закон .Аренда закончилась,вы вели противоправную деятельность будьте добры освободите заповедник .А вот прихожане московские почему то возомнили себя всем украинским народом .Это что то напоминает .Типа как в Крыму итна Донбассе кучку выдали за мнение всего народа .И если УПЦ МП покинет тотчто ей не пренадлежит то это только подымет рейтин власти .С наглецами только так и поступать.Кпждый должен выбрать или он с Уераиной и Богом или же с рф ,путиным и московскими попами .
Re: Церковные страсти .
Хмельничани проголосували за перехід храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ (МП) до ПЦУ
5 квітня, під час зібрання біля храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ (МП), що в центрі міста, хмельничани провели збори та більшістю голосів проголосували за перехід УПЦ (МП) до ПЦУ.
Про це повідомляють кореспонденти Суспільного.
Ввечері біля храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ (МП), під час зборів, на яких зареєструвалося близько 1000 людей, присутні проголосували за перехід до ПЦУ. До храму зайшла ревізійна комісія. Згодом двері до церкви опечатають.
Що відомо
Прихожани храму не згодні з тим, що їх можуть позбавити можливості ходити до храму, який вони відвідують багато років і вкладали свої кошти і сили у ремонт.
Понад дві тисячі хмельничан четвертого квітня проголосували за перехід релігійної громади Хмельницького Храму Казанської Ікони Божої Матері УПЦ до ПЦУ. Сталося це на зборах біля церкви, де й зібралася громада: ключі від храму уже попередній настоятель не віддав.
Четвертого квітня, в Хмельницькому відбулись позачергові сесії обласної та міської рад. Рішенням Хмельницької міської ради скасували право Української православної церкви Московського патріархату на користування тринадцятьма земельними ділянками, що є власністю громади.
Обласна рада ухвалила рішення про заборону діяльності УПЦ МП на території Хмельниччини. Рішенням щодо скликання позачергових "релігійних" сесій передували події, пов’язані із побиттям військового другого квітня у Свято-Покровському храмі.
У Хмельницькому четвертого квітня, помічнику священника, який є одним з учасників бійки, яка сталась вранці другого квітня у Свято-Покровському соборі, оголосили про підозру за нанесення легких тілесних ушкоджень колишньому військовому.
Заяву до поліції третього квітня, написав колишній військовослужбовець 19 окремого стрілецького батальйону Артур Ананьєв з приводу побиття у Хмельницькому Свято-Покровському кафедральному соборі.
Другого квітня у соцмережах з'явилось відео в описі до якого зазначено, що у Хмельницькому священники УПЦ (МП) у церкві побили військового. У поліції за фактом подій зафіксованих на відео відкрили кримінальне провадження. А патрульна поліція на місці події склала протокол про адміністративне правопорушення.
У Хмельницькому проголосували за перехід Свято-Покровського кафедрального собору УПЦ (МП) до ПЦУ
Перша молитва українською ввечері другого квітня звучала в Хмельницькому Свято-Покровському кафедральному соборі у якому ще ранком в неділю проводила богослужіння УПЦ МП. Молебень правив військовий капелан Даниїл Тарнавський.
3 квітня 2023 року, відбулося засідання Синоду Української Православної Церкви (МП), під час якого призначили нового керуючого Хмельницькою єпархією архієпископа Віктора Баришівського, який до цього був вікарієм Київської Митрополії.
У Кам'янці-Подільському четвертого квітня, відбулась сесія міськради. На ній депутати одноголосно прийняли три звернення, зокрема, щодо заборони МП на території України, виходу Кам'янець-Подільської єпархії УПЦ МП зі складу російської православної церкви, припинення договорів оренди чи користування УПЦ (МП) церковними спорудами, що перебувають у державній власності.
5 квітня, під час зібрання біля храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ (МП), що в центрі міста, хмельничани провели збори та більшістю голосів проголосували за перехід УПЦ (МП) до ПЦУ.
Про це повідомляють кореспонденти Суспільного.
Ввечері біля храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ (МП), під час зборів, на яких зареєструвалося близько 1000 людей, присутні проголосували за перехід до ПЦУ. До храму зайшла ревізійна комісія. Згодом двері до церкви опечатають.
Що відомо
Прихожани храму не згодні з тим, що їх можуть позбавити можливості ходити до храму, який вони відвідують багато років і вкладали свої кошти і сили у ремонт.
Понад дві тисячі хмельничан четвертого квітня проголосували за перехід релігійної громади Хмельницького Храму Казанської Ікони Божої Матері УПЦ до ПЦУ. Сталося це на зборах біля церкви, де й зібралася громада: ключі від храму уже попередній настоятель не віддав.
Четвертого квітня, в Хмельницькому відбулись позачергові сесії обласної та міської рад. Рішенням Хмельницької міської ради скасували право Української православної церкви Московського патріархату на користування тринадцятьма земельними ділянками, що є власністю громади.
Обласна рада ухвалила рішення про заборону діяльності УПЦ МП на території Хмельниччини. Рішенням щодо скликання позачергових "релігійних" сесій передували події, пов’язані із побиттям військового другого квітня у Свято-Покровському храмі.
У Хмельницькому четвертого квітня, помічнику священника, який є одним з учасників бійки, яка сталась вранці другого квітня у Свято-Покровському соборі, оголосили про підозру за нанесення легких тілесних ушкоджень колишньому військовому.
Заяву до поліції третього квітня, написав колишній військовослужбовець 19 окремого стрілецького батальйону Артур Ананьєв з приводу побиття у Хмельницькому Свято-Покровському кафедральному соборі.
Другого квітня у соцмережах з'явилось відео в описі до якого зазначено, що у Хмельницькому священники УПЦ (МП) у церкві побили військового. У поліції за фактом подій зафіксованих на відео відкрили кримінальне провадження. А патрульна поліція на місці події склала протокол про адміністративне правопорушення.
У Хмельницькому проголосували за перехід Свято-Покровського кафедрального собору УПЦ (МП) до ПЦУ
Перша молитва українською ввечері другого квітня звучала в Хмельницькому Свято-Покровському кафедральному соборі у якому ще ранком в неділю проводила богослужіння УПЦ МП. Молебень правив військовий капелан Даниїл Тарнавський.
3 квітня 2023 року, відбулося засідання Синоду Української Православної Церкви (МП), під час якого призначили нового керуючого Хмельницькою єпархією архієпископа Віктора Баришівського, який до цього був вікарієм Київської Митрополії.
У Кам'янці-Подільському четвертого квітня, відбулась сесія міськради. На ній депутати одноголосно прийняли три звернення, зокрема, щодо заборони МП на території України, виходу Кам'янець-Подільської єпархії УПЦ МП зі складу російської православної церкви, припинення договорів оренди чи користування УПЦ (МП) церковними спорудами, що перебувають у державній власності.
Re: Церковные страсти .
А ви в курсі як Києво-Печерська Лавра опинилася під московськими попами?
За допомогою київського ОМОНу ... і Леоніда Кравчука. У 1988 році влада у зв'язку із 1000-річчям Хрещення Київської Русі дозволила відновити монастирське життя у Лаврі українським ченцям і духовенству. В 1989 році почалось відновлення Автокефальноі церкви в Україні, в 1990 році її офіційно було зареєстровано. Тоді ж Українська православна церква під керівництвом Митрополита Філарета, який перед цим у Москві програв вибори «Патріарха всієї Русі», спочатку добилася значної автономії від Московського патріархату, а потім після «Харківського собору» в травні 1992 року відділилася від УПЦ МП, як УПЦ Київського патріархату. Монахи і духовенство Лаври в той перехідний час в більшості були на стороні Філарета або УАПЦ. Але недовго музика грала. Росія і КГБ зрозуміли, що Церква і Лавра можуть стати украінськими і почали діяти. В червні 1992 року під тиском Президента Росії Бориса Єльцина Леонід Кравчук, який до свого президентства довгі роки "куріровал" ідеологічну та атеїстичну роботу в Україні як зав ідеологічним відділом та секретар ЦК КПУ, пустив до Києва з Москви цілий потяг представників російських силових структур, які під виглядом монахів, що «везли в Україну новообраного Митрополита», захопили Лавру, Покровський та Флорівський монастирі на Подолі, інші монастирі і церковні споруди… А тодішній мер Києва Іван Салій ще й ОМОН підігнав на допомогу російському КГБ і московським попам. Народні депутати першого скликання Василь Червоній, Олександр Гудима, хлопці з УНСО, інші українські патріоти протистояли навалі, та сили були нерівними, Лавра була окупована. Українська філія Московського патріархату під назвою УПЦ МП восторжествувала, Митрополит Філарет був відлучений від церкви, підданий анафемі, УАПЦ і УПЦ КП осуджені «єдіно вєрним рускім православієм» як «нєканонічєскіє». Виповнилось 30 років ворожої окупації Лаври та, власне, й частини украінськоі Церкви. Дуже хочеться, щоб сьогоднішні дні окупаційної московської поп-адміністрації були останніми. І не тільки в Лаврі.
Автор: Vitaliy Melnychuk
За допомогою київського ОМОНу ... і Леоніда Кравчука. У 1988 році влада у зв'язку із 1000-річчям Хрещення Київської Русі дозволила відновити монастирське життя у Лаврі українським ченцям і духовенству. В 1989 році почалось відновлення Автокефальноі церкви в Україні, в 1990 році її офіційно було зареєстровано. Тоді ж Українська православна церква під керівництвом Митрополита Філарета, який перед цим у Москві програв вибори «Патріарха всієї Русі», спочатку добилася значної автономії від Московського патріархату, а потім після «Харківського собору» в травні 1992 року відділилася від УПЦ МП, як УПЦ Київського патріархату. Монахи і духовенство Лаври в той перехідний час в більшості були на стороні Філарета або УАПЦ. Але недовго музика грала. Росія і КГБ зрозуміли, що Церква і Лавра можуть стати украінськими і почали діяти. В червні 1992 року під тиском Президента Росії Бориса Єльцина Леонід Кравчук, який до свого президентства довгі роки "куріровал" ідеологічну та атеїстичну роботу в Україні як зав ідеологічним відділом та секретар ЦК КПУ, пустив до Києва з Москви цілий потяг представників російських силових структур, які під виглядом монахів, що «везли в Україну новообраного Митрополита», захопили Лавру, Покровський та Флорівський монастирі на Подолі, інші монастирі і церковні споруди… А тодішній мер Києва Іван Салій ще й ОМОН підігнав на допомогу російському КГБ і московським попам. Народні депутати першого скликання Василь Червоній, Олександр Гудима, хлопці з УНСО, інші українські патріоти протистояли навалі, та сили були нерівними, Лавра була окупована. Українська філія Московського патріархату під назвою УПЦ МП восторжествувала, Митрополит Філарет був відлучений від церкви, підданий анафемі, УАПЦ і УПЦ КП осуджені «єдіно вєрним рускім православієм» як «нєканонічєскіє». Виповнилось 30 років ворожої окупації Лаври та, власне, й частини украінськоі Церкви. Дуже хочеться, щоб сьогоднішні дні окупаційної московської поп-адміністрації були останніми. І не тільки в Лаврі.
Автор: Vitaliy Melnychuk
Re: Церковные страсти .
В дискуссиях с сторонниками УПЦ МП часто слышно утверждение о том что они наследники и продолжатели Киевской Руси и Киевской митрополии .Любые факты и аргументы они отбрасывают и вообще их игнорят .Так вот РПЦ Русская Православная Церковь с которой вышла УПЦ МП не есть древней церковью Руси .Истоки этой церкви в Орде .
750 лет назад, в марте 1261 года, по ходатайству князя Александра Невского и по благословению ордынского хана Берке была основана Сарайская епархия православной церкви с кафедральным центром в столице Золотой Орды - городе Сарае. _
Епархия несколько раз меняла название - Переяславская и Сарайская, Сарская и Подонская, Крутицкая, Крутицкая и Коломенская, - но всегда имела чрезвычайно важное значение в русской православной жизни. В 1454 году Сарайская (Сарская) кафедра была перенесена в Москву на Крутицы, а её святители стали «помощниками», то есть заместителями Первосвятителей Русской Церкви. С 1551 года именно Сарский владыка замещал вакантную Первосвятительскую кафедру (в случае её вдовства), это преимущество было подтверждено во время учреждения Патриаршества в 1589 году, а епископ Сарский Геласим был возведен в сан митрополита. В 1738 году митрополия была упразднена в связи с присоединением к Московской епархии. Но с восстановлением патриаршества в России был восстановлен и титул митрополита Крутицкого и Коломенского.
Владыка и сейчас обладает особыми правами. По нынешнему Уставу РПЦ он по должности является постоянным членом Священного Синода, управляет Московской епархией на правах епархиального архиерея (называется Патриарший Наместник, а вообще архиереем Московской епархии является сам Патриарх), в период междупатриаршества вступает в управление епархии. Кроме того, Митрополит возглавляет ключевую Синодальную комиссию по канонизации святых, курирует издательскую деятельность РПЦ, отвечает за юбилейные мероприятия и т. п. Вообще в церковной истории считается, что Московская епархия (а это главная епархия РПЦ, отсюда и названия - Патриарх Московский и всея Руси, Московский Патриархат) берёт свое начало в Сарае. Во всяком случае, на официальном сайте РПЦ раздел «Московская епархия» начинается словами: «Предшественницей Крутицкой митрополии была епископия Сарская и Подонская, наследница епископии Сарайской. Митрополит Киевский и всея Руси Кирилл III (+1281 г.) в 1261 году учредил в столице Золотой Орды епископскую кафедру. Первым иерархом Сарайским был епископ Митрофан».
С исторической точки зрения это весьма интересно. Разумеется, никто не ставит в России под сомнение истоки русского православия - они в Византии. Духовным основателем и небесным покровителем Русской Православной Церкви, также как Константинопольской, считается апостол Андрей Первозванный. В руських летописях есть даже легенда, что первый ученик Христа побывал с проповедями в местах, где потом появились Киев и Новгород (почти за тысячу лет до их возникновения!). Однако в организационном плане несколько сложнее - формально Русская Церковь получила автокефалию в 1589 году, когда вышла Уложенная грамота Константинопольского патриарха Иеремии II который продолжительное время просидел на цепи в московских казематах, но фактически это произошло на полтора столетия раньше. Тогда активный участник Ферраро-Флорентийского собора митрополит Киевский и всея Руси Исидор по приказу великого князя Московского Василия II Темного был арестован и заключен в Чудов монастырь (оттуда он сбежал и закончил жизнь в Риме кардиналом Римско-католической церкви). Затем Московский поместный собор осудил Флорентийскую унию и поставил епископа Иону во главе Русской митрополии без всяких согласований с Константинопольским патриархом.
750 лет назад, в марте 1261 года, по ходатайству князя Александра Невского и по благословению ордынского хана Берке была основана Сарайская епархия православной церкви с кафедральным центром в столице Золотой Орды - городе Сарае. _
Епархия несколько раз меняла название - Переяславская и Сарайская, Сарская и Подонская, Крутицкая, Крутицкая и Коломенская, - но всегда имела чрезвычайно важное значение в русской православной жизни. В 1454 году Сарайская (Сарская) кафедра была перенесена в Москву на Крутицы, а её святители стали «помощниками», то есть заместителями Первосвятителей Русской Церкви. С 1551 года именно Сарский владыка замещал вакантную Первосвятительскую кафедру (в случае её вдовства), это преимущество было подтверждено во время учреждения Патриаршества в 1589 году, а епископ Сарский Геласим был возведен в сан митрополита. В 1738 году митрополия была упразднена в связи с присоединением к Московской епархии. Но с восстановлением патриаршества в России был восстановлен и титул митрополита Крутицкого и Коломенского.
Владыка и сейчас обладает особыми правами. По нынешнему Уставу РПЦ он по должности является постоянным членом Священного Синода, управляет Московской епархией на правах епархиального архиерея (называется Патриарший Наместник, а вообще архиереем Московской епархии является сам Патриарх), в период междупатриаршества вступает в управление епархии. Кроме того, Митрополит возглавляет ключевую Синодальную комиссию по канонизации святых, курирует издательскую деятельность РПЦ, отвечает за юбилейные мероприятия и т. п. Вообще в церковной истории считается, что Московская епархия (а это главная епархия РПЦ, отсюда и названия - Патриарх Московский и всея Руси, Московский Патриархат) берёт свое начало в Сарае. Во всяком случае, на официальном сайте РПЦ раздел «Московская епархия» начинается словами: «Предшественницей Крутицкой митрополии была епископия Сарская и Подонская, наследница епископии Сарайской. Митрополит Киевский и всея Руси Кирилл III (+1281 г.) в 1261 году учредил в столице Золотой Орды епископскую кафедру. Первым иерархом Сарайским был епископ Митрофан».
С исторической точки зрения это весьма интересно. Разумеется, никто не ставит в России под сомнение истоки русского православия - они в Византии. Духовным основателем и небесным покровителем Русской Православной Церкви, также как Константинопольской, считается апостол Андрей Первозванный. В руських летописях есть даже легенда, что первый ученик Христа побывал с проповедями в местах, где потом появились Киев и Новгород (почти за тысячу лет до их возникновения!). Однако в организационном плане несколько сложнее - формально Русская Церковь получила автокефалию в 1589 году, когда вышла Уложенная грамота Константинопольского патриарха Иеремии II который продолжительное время просидел на цепи в московских казематах, но фактически это произошло на полтора столетия раньше. Тогда активный участник Ферраро-Флорентийского собора митрополит Киевский и всея Руси Исидор по приказу великого князя Московского Василия II Темного был арестован и заключен в Чудов монастырь (оттуда он сбежал и закончил жизнь в Риме кардиналом Римско-католической церкви). Затем Московский поместный собор осудил Флорентийскую унию и поставил епископа Иону во главе Русской митрополии без всяких согласований с Константинопольским патриархом.
Re: Церковные страсти .
Русская Церковь и в XIII веке имела исключительное значение, хотя и не обладала автокефалией. Восточные славяне к тому времени были самым многочисленным православным населением. Византийская империя рушилась, от неё откололись болгары и сербы, в 1204 году под ударами крестоносцев пал Константинополь, крестоносцы основали так называемую Латинскую империю, в которой православные греки стали жителями второго сорта. На Руси в это время, напротив, Православная Церковь укреплялась, несмотря на вассальную зависимость от Орды. Монгольская империя была крупнейшим государством за всю историю человечества (с Британской её сравнивать нельзя, поскольку монголы владели смежной территорией от Дуная до Камбоджи), однако собственно монгольское население составляло в империи ничтожно малую часть. Монгольской аристократии и бюрократии просто физически не хватало, чтобы управлять гигантскими владениями. В этом, кстати, позднее была одна из основных причин распада Великого монгольского государства: в Китае немногочисленная монгольская администрация быстро растворилась среди китайских элит, в мусульманских территориях - среди местной знати.
Ещё в 1224 году сам Чингисхан формально разделил свои владения между сыновьями. В Улус Джучи (по имени старшего сына, и это правильное название, термин «Золотая Орда» появился в русских источниках лишь во второй половине XVI века, когда самого государства уже не было) после Западного похода монголов входили почти вся территория современной России (кроме Восточной Сибири, Дальнего Востока и заполярной тундры), Восточная Украина, Молдавия, часть Казахстана, Узбекистана и Туркмении. Монгольские ханы, как известно, были чрезвычайно веротерпимыми людьми. Эта веротерпимость была чёетко определена в Ясе (своде законов) Чингисхана. В монгольской степи были и буддийские и христианские (несторианские) храмы, в ставке Чингисхана жили и проповедовали и буддийские и христианские монахи, и мусульманские миссионеры. Ханы, в силу образования, влияния на них, жизненных обстоятельств, покровительствовали той или иной религии. Хан Сартак (внук Джучи и сын Батыя) был православным. Александр Невский братался с ним по монгольскому обычаю и тем самым стал приёмным сыном Батыя. То есть в определённом смысле сам стал монгольским ханом.
Ещё в 1224 году сам Чингисхан формально разделил свои владения между сыновьями. В Улус Джучи (по имени старшего сына, и это правильное название, термин «Золотая Орда» появился в русских источниках лишь во второй половине XVI века, когда самого государства уже не было) после Западного похода монголов входили почти вся территория современной России (кроме Восточной Сибири, Дальнего Востока и заполярной тундры), Восточная Украина, Молдавия, часть Казахстана, Узбекистана и Туркмении. Монгольские ханы, как известно, были чрезвычайно веротерпимыми людьми. Эта веротерпимость была чёетко определена в Ясе (своде законов) Чингисхана. В монгольской степи были и буддийские и христианские (несторианские) храмы, в ставке Чингисхана жили и проповедовали и буддийские и христианские монахи, и мусульманские миссионеры. Ханы, в силу образования, влияния на них, жизненных обстоятельств, покровительствовали той или иной религии. Хан Сартак (внук Джучи и сын Батыя) был православным. Александр Невский братался с ним по монгольскому обычаю и тем самым стал приёмным сыном Батыя. То есть в определённом смысле сам стал монгольским ханом.
Re: Церковные страсти .
Академик В. В. Бартольд сто лет назад писал: «Во всех монгольских владениях происходила борьба между христианами, буддистами и мусульманами, которые старались привлечь ханов на свою сторону; но вражда между христианами и буддистами была гораздо слабее их общей ненависти к исламу… После смерти Батыя ему наследовал его сын Сартак, гонитель мусульман. Вступив на престол, он… проехал мимо орды Беркая и повернул в сторону, не повидавшись с дядей. Беркай послал спросить его о причине такого оскорбления; Сартак ответил: «Ты - мусульманин, а я исповедую христианскую веру; видеть лицо мусульманина есть несчастие»._ _По дороге в Сарай Сартак скончался при загадочных обстоятельствах, правителем Улуса вскоре стал Берке, ещё в молодости принявший ислам. Как отмечают историки, его обращение в «магометанство» было вызвано политическими соображениями - он искал поддержу у элит Волжской Булгарии и Средней Азии. При нём началась ожесточенная борьба между православием и исламом за влияние в Орде.
Православное население Улуса Джучи по численности значительно превосходило мусульманское. Берке вполне благосклонно отнёсся к просьбе Александра Невского и митрополита Кирилла об образовании Сарайской епархии. Священники епархии не только окормляли русских, аланов, бродников (предков донских казаков), других православных, живших в Орде, у них была чрезвычайно важная миссионерская функция. Несмотря на позднейшую исламизацию Орды, именно благодаря Сарайской епархии многие её народы - чуваши, марийцы, удмурты, мордва и другие - обратились в православие. Берке и последующие ханы позволяли обращать в православие и татар. Сарайский епископ Феогност получил разрешение от собора в Константинополе крестить кочевников не водой (в степи с этим сложно), а песком. Священнослужители были приближены к ханской ставке. Феогност стал послом Мангу-Темира в Византии. Православное духовенство и члены их семей имели исключительные привилегии: они не платили налогов, не облагались данью, им была гарантирована личная неприкосновенность (в случае каких-то правонарушений дело разбирал церковный суд, а не ханская администрация). Оскорбления православных священников или «русской веры», порча церковного имущества карались смертью.
Православное население Улуса Джучи по численности значительно превосходило мусульманское. Берке вполне благосклонно отнёсся к просьбе Александра Невского и митрополита Кирилла об образовании Сарайской епархии. Священники епархии не только окормляли русских, аланов, бродников (предков донских казаков), других православных, живших в Орде, у них была чрезвычайно важная миссионерская функция. Несмотря на позднейшую исламизацию Орды, именно благодаря Сарайской епархии многие её народы - чуваши, марийцы, удмурты, мордва и другие - обратились в православие. Берке и последующие ханы позволяли обращать в православие и татар. Сарайский епископ Феогност получил разрешение от собора в Константинополе крестить кочевников не водой (в степи с этим сложно), а песком. Священнослужители были приближены к ханской ставке. Феогност стал послом Мангу-Темира в Византии. Православное духовенство и члены их семей имели исключительные привилегии: они не платили налогов, не облагались данью, им была гарантирована личная неприкосновенность (в случае каких-то правонарушений дело разбирал церковный суд, а не ханская администрация). Оскорбления православных священников или «русской веры», порча церковного имущества карались смертью.
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 3 гостя