Церковные страсти .

[Свідомий]

Еще интересный момент .Там где доминирует протестанизм там страны на высоком уровне развития .

[Слобожанский]

Так очень интересно понятие просто христиане .Люди не относящие себя не к одной из церквей но считающие себя христианами.Интересно)))

В некотором смысле это я ))

[Слобожанский]

Еще интересный момент .Там где доминирует протестанизм там страны на высоком уровне развития .

Ну да. Православие, в свою очередь - цивилизационный тупик.

[Свідомий]

Так очень интересно понятие просто христиане .Люди не относящие себя не к одной из церквей но считающие себя христианами.Интересно)))

В некотором смысле это я ))

Совершенно верно.Я как раз о тебе и подумал .)))И кстати и о себе тоже)))

[Свідомий]

[Свідомий]

[Плохой танцор]

А это точно украинская церковь была там до этого?

А на каком языке проводились богослужения в Успенском соборе Киева с 1077 года когда он был построен ?

Ты почему-то путаешь "Русь" как древнее гос-во и "Русский" в современном понятии.
Это все равно что спросить "А Украина-это точно Украинское гос-во если оно Русское?"

Вот интересная справка:
"История
Исторически в разных государствах и у разных народов наблюдалось несовпадение между разговорным языком и языком богослужения. В Средние века часто формировались ситуации многоязычия, когда функции разговорного, государственного, процессуального, торгового (лингва франка) и литургического языков выполняли разные (иногда даже совершенно неродственные) языки или идиомы. Однако, с началом формирования современных наций в XVIII веке, и особенно в течение XX века, активное вмешательство государства в языковую политику, усиление роли СМИ в процессе национального строительства при резком падении общей религиозности населения привело к упрощению языковых ситуаций в большинстве регионов мира и сближению языка церкви с языком народа.

Примеры
Киевская Русь
Примером церковного языка на территории восточнославянских стран, ранее входивших в состав Киевской Руси, был старославянский язык — южнославянский по происхождению, а разговорным и отчасти литературным — древнерусский язык. Наблюдалось взаимовлияние этих близкородственных языков: влияние древнерусского привело к образованию особой формы церковнославянского языка на территории Руси, а сам древнерусский язык на территории России вобрал в себя южнославянские синтаксические конструкции и значительное количество лексики, превратившись в современный русский язык. В настоящее время наблюдается тенденция к постепенной русификации церковнославянского языка русской православной церкви на территории России и стран СНГ. При этом до возникновения письменности на церковнославянском языке, южные славяне некоторое время пользовались древнегреческим, а затем также и византийским (среднегреческим) языками."

[Свідомий]

Покинув свою паству і втік з окупантами до Скадовська священник Московського Патріархату з Берислава

Бериславський священник Олександр Михайленко з перших днів окупації співпрацював з загарбниками.

Разом з ними він втік на лівобережну Херсонщину після звільнення свого міста українськими військовими.

Наразі протоієрей знаменитого дерев’яного Свято-Введенського храму Берислава УПЦ МП знаходиться в тимчасово окупованому Скадовську.

Про це повідомили російські окупаційні Телеграм-канали.

Настоятель бериславського Свято-Введенського храму Олександр Михайленко разом із гауляйтером Берислава Андрієм Костюком днями привітав мешканців окупованої частини Херсонщини з «Пасхой Христовой».

Також він провів службу в одній із церков Скадовська.

В сюжеті про цю службу законну українську владу названо «сатаністами і розкольниками», хоча, навпаки, Московський патріархат в Україні є неканонічною церквою, яка не має ніяких правових документів для свого існування.

За словами мешканців Берислава, Олександр Михайленко втік з окупантами перед звільненням міста - 11 листопада 2022 року.

З собою "святий отець" прихопив стародавню ікону, котра, як вважається, припливла сюди разом із храмом у 1782 році.

Адже цю дерев’яну козацьку церкву збудували на Полтавщині в 1725 році, а згодом переправили по Дніпру до Берислава. Останні три десятиліття вона належала до УПЦ МП.

«Олександр Михайленко під час окупації Берислава особисто приймав у себе російських загарбників, читав молитви за здоров’я патріарха Російської православної церкви Кірілла (Владіміра Ґундяєва), який благословляв своїх військових на війну проти України. Також Михайленко казав про те, який «чудовий русскій мір», – розповіли мешканці Берислава.

https://kherson.net.ua/news/pokinuv-svo ... 1681716680

[Свідомий]

А это точно украинская церковь была там до этого?

А какая церковь была в Лавре до Переяславской рады ?Киевская Митрополия не была московской .

ЕСУ   ІСТОРИЧНІ МІСЦЯ  ТОМ 12  ЛІТЕРА К
Києво-Печерська Свято-Успенська лавра УПЦ МП
КИ́ЄВО-ПЕЧЕ́РСЬКА СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКА ЛА́ВРА УПЦ МП – православний чоловічий монастир. Назва походить від печер, де оселилися перші його мешканці. Засн. обителі Антоній прийняв постриг на Афоні. 1051 вважають роком заснування монастиря, прибуття до неї братії та її постригу. Коли кількість ченців досягла 12-ти, було розширено печери, влаштовано першу печерну церкву Різдва Пресвятої Богородиці, трапезну та келії. Печери перших ченців одержали назву Дальніх, або Феодосієвих. Бл. 1062 Антоній призначив ігуменом монастиря Варлаама, а сам викопав печеру на ін. горі, в якій усамітнився до кінця життя. Започатк. Антонієм печери згодом почали називати Антонієвими, або Ближніми. Бл. 1063 ігумена Варлаама переведено до новозбудов. Свято-Димитрів. монастиря (рештки його споруд виявлено на тер. Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря), а братія Печер. обителі обрала новим ігуменом Феодосія. Під його кер-вом визначено правила чернечого життя (в їх основу покладено статут Студій. монастиря), які з часом поширилися на всі ін. обителі Київ. Русі; 1073 закладено собор Успіння Пресвятої Богородиці (див. Успенський собор); влаштовано особл. двір із церквою, трапезною та притулком для нужденних. Кількість ченців зросла до 100. У 12 ст. споруджено Свято-Троїц. надбрамну церкву, трапезну, верхню тер. обителі обнесено фортеч. муром. Із ченців обителі вийшло багато православ. ієрархів, які поступово витісняли з єпископ. кафедр греків і утверджували незалежність руської церкви. До поч. 13 ст. із їхнього числа в різні регіони Русі призначено 50 єпископів. У 12 ст. монастир домігся виходу з-під опіки Константинопол. патріарха, 1169 отримав титул лаври. Відтоді монастир отримав статус великокнязів. архімандрії і ставропігії, а його настоятелів називали архімандритами, незалеж. від влади митрополита Київського.

Києво-Печер. монастир відіграв велику роль у розвитку літ-ри, мистецтва, арх-ри, приклад. мистецтва, книгодрукування, науки і освіти. У Лаврі жили та працювали відомі проповідники, літописці, вчені, лікарі, будівничі, маляри, знавці церк. співу. З монастирем пов’яз. початок літописання на Русі. Першим відомим літописцем був Іларіон, який почав збирати матеріали для літопис. зводу у 1060-х рр., а завершив бл. 1073, надавши давньорус. літописанню антигрец. спрямованості. Бл. 1113 чернець Нестор упорядкував «Повість временних літ». У 1-й третині 13 ст. створ. оригін. пам’ятку літ-ри – «Патерик Києво-Печерський». Іконописець Алімпій не тільки започаткував відмінний від візантій. напрям у давньорус. живописі, а й став основоположником школи відновлення живопис. творів. Медицину знав засн. монастиря Антоній, який лікував хворих травами. Мед. знаннями також володіли ченці Агапіт, Єфрем, Даміан, Іпатій та ін. Початок стаціонар. лікарні в Печер. монастирі поклав князь Святослав Давидович, який прийняв тут 1106 постриг і став відомий як Микола Святоша. Під час половец. нападу 1096 і нашестя орд Батия 1240 Лавру пограбовано та частково зруйновано. Відомостей про монастир у 13–14 ст. майже не збереглося. Від серед. 14 ст. собор Успіння Пресвятої Богородиці став усипальницею князів. та ін. знат. родів, від кін. 16 ст. собор та інші місця обителі – місцем поховання ієрархів і світської знаті. У 14 ст. у монастирі переписано великим уставом Євангеліє Апракос «Лаврське»; 1406 підготовлено Арсеніїв., 1460 – Кассіанів. ред. «Патерика Києво-Печерського». 1470 коштом князя Семена Олельковича відбудовано обитель і собор Успіння Пресвятої Богородиці. Від 1530-х рр. монастир активно купував земел. володіння. Станом на 1593 йому належало два міста – Васильків і Радомишль із замками, два містечка, бл. 65 великих сіл і хуторів, кілька маєтків, два подвір’я, рибні ловища, озера, річк. перевози, млини. Земел. угіддя монастиря знаходилися майже в усіх повітах Київщини, а також у Білорусі й Литві. 1592 обитель дістала від Константинопол. патріарха підтвердження права ставропігії та гідності лаври. З ініціативи архімандрита Єлисея Плетенецького у монастирі створ. вчений гурток, чл. якого зробили знач. внесок у розвиток богослов’я, поширення освіти і наук. знань. Серед них – Памво Беринда, Тарасій Земка, Лаврентій Зизаній, Філофей Кизаревич, Захарій Копистенський. Вони брали участь у заснуванні 1615 Київ. братства, викладали у Брат. школі, а Іов Борецький став її першим ректором. За архімандритства Єлисея Плетенецького бл. 1615 розпочала роботу лавр. друкарня (видала перші 11 книжок). Книговидав. діяльність Лаври відразу ж була орієнтована не лише на укр., а й на інші слов’ян. землі. Визначне місце в історії Києво-Печер. монастиря належить його архімандриту (від 1627) і одночасно митрополиту Київському і Галицькому (від 1632) Петру Могилі. Він заснував Голосіїв. пустинь (див. «Голосіївська пустинь» Свято-Покровський чоловічий монастир); провів великі роботи з реставрації печер обителі; 1632 дав згоду на об’єднання заснованої ним Лавр. школи з Братською, з яких постав Києво-Могилян. колегіум (згодом – академія); значно збільшив земел. володіння монастиря; домігся від польс. влади легалізації православ. Церкви в Україні. Петро Могила здійснив першу канонізацію печер. ченців, 1643 долучив до лику преподобних 69 похов. у печерах осіб. 1784 дні пам’яті Печер. святих внесено в заг. Місяцеслови, а їхні служби – у заг. місячні Мінеї. У Лаврі та Голосіїв. пустині Петро Могила написав разом із ігуменом Пустинно-Миколаїв. монастиря Ісайєю Трофимовичем-Козловським твір «Православне сповідання віри» (Катехізис), схвалений чотирма вселен. патріархами, кілька релігійно-полеміч. книжок, склав Требник.

Після Переяслав. ради 1654 укр. духовенство чинило спротив об’єднанню Української православної Церкви з московською. Митрополит Сильвестр Косов і печер. архімандрит Йосиф Тризна відмовилися привести киян, мешканців Печерська і ченців Лаври до присяги на вірність рішенням Переяслав. ради.

[Anella2]

[quote=Свідомий post_id=50495 time=1681653092 user_id=5

Слышал.Это тоже христиане .Кстати протестанты знают Библию лучше большинства православных.А кстати против чего они протестовали очень даже интересно .Что касается УПЦ МП то это напоминает когда через сито просевают зерна от половы .Московской церкви в Украине быть не должно .Из за нее пролито много крови .Лично мне понравилось обращение к Вселенскому патриарху дать томос и взять под свое крыло УПЦ дабы его отделить от РПЦ .Кто за русский мир валит к РПЦ кто против но не желает в ПЦУ получают от Константинополя автокефалию УПЦ .Вот только интересно как УПЦ очистится от московщины .А в будущем вполне возможно обьединение в единую церковь .Что примечательно что в таблице о количестве прихожан говорится что больше всего прихожан у ПЦУ,на втором месте ,внимание ,просто христиане,на третьем УПЦ .Так очень интересно понятие просто христиане .Люди не относящие себя не к одной из церквей но считающие себя христианами.Интересно)))
[/quote]

Знают Библию, потому что ее изучают и читают сами. В разных течениях по-разному, но в принципе читать Библию - обязанность не только священника. но и мирян. Там нет такого разделения в некоторых течениях. Против чего протестовали? Это Реформация - широчайшее общественное движение за преобразование Католической церкви. Началось в начале 16 века в Германии, сопровождалось войнами и восстаниями практически во всей Западной и Центральной Европе. Социальный состав - очень широк(от королей до последних нищих) , следовательно и спектр претензий к Церкви - тоже. Короли ограничились отказом от власти Римского Папы и установкой, что светская власть ниже духовной. Рыцари делили церковную землю и богатства, буржуа получили "дешевую "церковь и вот эту философию труда и добропорядочности, которая и сделала протестантские страны успешными, крестьяне - искали "Царство Божие на Земле" и не нашли... Но крови было пролито очень много. Активная фаза продолжалась полтора столетия. Варфоломеевская ночь - это из этой серии.

Кто за русский мир валит к РПЦ кто против но не желает в ПЦУ получают от Константинополя автокефалию УПЦ - не нужен им уже Константинополь. Я, конечно , могу ошибаться, но похоже УПЦ уже взяли ее явочным порядком. Вот этими двумя актами: Мироварением и прямой доставкой Благодатного огня они в любом случае уже в смысле независимости стали выше ПЦУ на голову. ПЦУ не имеет ни того , ни другого: получает из Константинополя. Епифаний не имеет права даже присутствовать на Церемонии Мироварения. А про Огонь я вчера писала. И еще раз. Ты не понял в чем дело: не в Москве, и не в Кирилле. У Епифания не каноническая Хиротония: он сан получал в КП , когда ее возглавлял анафемствованный Филарет (Денисенко).
В единую церковь им тоже объединяться нет смысла: Я понимаю. что ты по совковой привычке твердишь про Единство(одна идеология). Но есть такой принцип "Больше конфессий хороших и разных" , что в разы больше отвечает и интересам и традициям Украины и ценностям европейского демократического общества. Так что прекращайте рубить канаты и позволять использовать себя против привычной украинской толерантности и веротерпимости. Вы ж уже до ручки дошли. Пляски в Лавре чем объяснишь?

[Плохой танцор]

А это точно украинская церковь была там до этого?

А какая церковь была в Лавре до Переяславской рады ?Киевская Митрополия не была московской .

ЕСУ   ІСТОРИЧНІ МІСЦЯ  ТОМ 12  ЛІТЕРА К
Києво-Печерська Свято-Успенська лавра УПЦ МП
КИ́ЄВО-ПЕЧЕ́РСЬКА СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКА ЛА́ВРА УПЦ МП – православний чоловічий монастир. Назва походить від печер, де оселилися перші його мешканці. Засн. обителі Антоній прийняв постриг на Афоні. 1051 вважають роком заснування монастиря, прибуття до неї братії та її постригу. Коли кількість ченців досягла 12-ти, було розширено печери, влаштовано першу печерну церкву Різдва Пресвятої Богородиці, трапезну та келії. Печери перших ченців одержали назву Дальніх, або Феодосієвих. Бл. 1062 Антоній призначив ігуменом монастиря Варлаама, а сам викопав печеру на ін. горі, в якій усамітнився до кінця життя. Започатк. Антонієм печери згодом почали називати Антонієвими, або Ближніми. Бл. 1063 ігумена Варлаама переведено до новозбудов. Свято-Димитрів. монастиря (рештки його споруд виявлено на тер. Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря), а братія Печер. обителі обрала новим ігуменом Феодосія. Під його кер-вом визначено правила чернечого життя (в їх основу покладено статут Студій. монастиря), які з часом поширилися на всі ін. обителі Київ. Русі; 1073 закладено собор Успіння Пресвятої Богородиці (див. Успенський собор); влаштовано особл. двір із церквою, трапезною та притулком для нужденних. Кількість ченців зросла до 100. У 12 ст. споруджено Свято-Троїц. надбрамну церкву, трапезну, верхню тер. обителі обнесено фортеч. муром. Із ченців обителі вийшло багато православ. ієрархів, які поступово витісняли з єпископ. кафедр греків і утверджували незалежність руської церкви. До поч. 13 ст. із їхнього числа в різні регіони Русі призначено 50 єпископів. У 12 ст. монастир домігся виходу з-під опіки Константинопол. патріарха, 1169 отримав титул лаври. Відтоді монастир отримав статус великокнязів. архімандрії і ставропігії, а його настоятелів називали архімандритами, незалеж. від влади митрополита Київського.

Києво-Печер. монастир відіграв велику роль у розвитку літ-ри, мистецтва, арх-ри, приклад. мистецтва, книгодрукування, науки і освіти. У Лаврі жили та працювали відомі проповідники, літописці, вчені, лікарі, будівничі, маляри, знавці церк. співу. З монастирем пов’яз. початок літописання на Русі. Першим відомим літописцем був Іларіон, який почав збирати матеріали для літопис. зводу у 1060-х рр., а завершив бл. 1073, надавши давньорус. літописанню антигрец. спрямованості. Бл. 1113 чернець Нестор упорядкував «Повість временних літ». У 1-й третині 13 ст. створ. оригін. пам’ятку літ-ри – «Патерик Києво-Печерський». Іконописець Алімпій не тільки започаткував відмінний від візантій. напрям у давньорус. живописі, а й став основоположником школи відновлення живопис. творів. Медицину знав засн. монастиря Антоній, який лікував хворих травами. Мед. знаннями також володіли ченці Агапіт, Єфрем, Даміан, Іпатій та ін. Початок стаціонар. лікарні в Печер. монастирі поклав князь Святослав Давидович, який прийняв тут 1106 постриг і став відомий як Микола Святоша. Під час половец. нападу 1096 і нашестя орд Батия 1240 Лавру пограбовано та частково зруйновано. Відомостей про монастир у 13–14 ст. майже не збереглося. Від серед. 14 ст. собор Успіння Пресвятої Богородиці став усипальницею князів. та ін. знат. родів, від кін. 16 ст. собор та інші місця обителі – місцем поховання ієрархів і світської знаті. У 14 ст. у монастирі переписано великим уставом Євангеліє Апракос «Лаврське»; 1406 підготовлено Арсеніїв., 1460 – Кассіанів. ред. «Патерика Києво-Печерського». 1470 коштом князя Семена Олельковича відбудовано обитель і собор Успіння Пресвятої Богородиці. Від 1530-х рр. монастир активно купував земел. володіння. Станом на 1593 йому належало два міста – Васильків і Радомишль із замками, два містечка, бл. 65 великих сіл і хуторів, кілька маєтків, два подвір’я, рибні ловища, озера, річк. перевози, млини. Земел. угіддя монастиря знаходилися майже в усіх повітах Київщини, а також у Білорусі й Литві. 1592 обитель дістала від Константинопол. патріарха підтвердження права ставропігії та гідності лаври. З ініціативи архімандрита Єлисея Плетенецького у монастирі створ. вчений гурток, чл. якого зробили знач. внесок у розвиток богослов’я, поширення освіти і наук. знань. Серед них – Памво Беринда, Тарасій Земка, Лаврентій Зизаній, Філофей Кизаревич, Захарій Копистенський. Вони брали участь у заснуванні 1615 Київ. братства, викладали у Брат. школі, а Іов Борецький став її першим ректором. За архімандритства Єлисея Плетенецького бл. 1615 розпочала роботу лавр. друкарня (видала перші 11 книжок). Книговидав. діяльність Лаври відразу ж була орієнтована не лише на укр., а й на інші слов’ян. землі. Визначне місце в історії Києво-Печер. монастиря належить його архімандриту (від 1627) і одночасно митрополиту Київському і Галицькому (від 1632) Петру Могилі. Він заснував Голосіїв. пустинь (див. «Голосіївська пустинь» Свято-Покровський чоловічий монастир); провів великі роботи з реставрації печер обителі; 1632 дав згоду на об’єднання заснованої ним Лавр. школи з Братською, з яких постав Києво-Могилян. колегіум (згодом – академія); значно збільшив земел. володіння монастиря; домігся від польс. влади легалізації православ. Церкви в Україні. Петро Могила здійснив першу канонізацію печер. ченців, 1643 долучив до лику преподобних 69 похов. у печерах осіб. 1784 дні пам’яті Печер. святих внесено в заг. Місяцеслови, а їхні служби – у заг. місячні Мінеї. У Лаврі та Голосіїв. пустині Петро Могила написав разом із ігуменом Пустинно-Миколаїв. монастиря Ісайєю Трофимовичем-Козловським твір «Православне сповідання віри» (Катехізис), схвалений чотирма вселен. патріархами, кілька релігійно-полеміч. книжок, склав Требник.

Після Переяслав. ради 1654 укр. духовенство чинило спротив об’єднанню Української православної Церкви з московською. Митрополит Сильвестр Косов і печер. архімандрит Йосиф Тризна відмовилися привести киян, мешканців Печерська і ченців Лаври до присяги на вірність рішенням Переяслав. ради.

Для московитов удобнее начинать историю не с начала а с даты которая им наиболее нравится.Отсюда и Украина-это "исконно русские земли" и вера-"исконно русская" и тп. Это все равно как если бы Литовцы и Поляки обьявили бы МСК исконно их городом а Немцы обьявили бы исконно своими все земли оккупированные в ВМВ. Кстати по этой логике Индия-исконно английская земля.

[Свідомий]

У Лавру доставлений Благодатний вогонь від Єрусалимського Патріарха


У благословенну Суботу Патріарх Єрусалимський Феофіл III після звершення особливого чину сподобився отримати в Кувуклії Храму Гробу Господнього Благодатний вогонь, який протягом століть дивним чином з’являється у головній християнській святині.

Після звершення Пасхальної нічної Літургії Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій осінив усіх віруючих лампадою, що обула затеплена безпосередньо від цього вогню яку доставила у Святу Києво-Печерську Лавру офіційна делегація від УПЦ. Тепер у храмах обителі від неї запалюватимуть лампадки та свічки.

[Anella2]

У Лавру доставлений Благодатний вогонь від Єрусалимського Патріарха


У благословенну Суботу Патріарх Єрусалимський Феофіл III після звершення особливого чину сподобився отримати в Кувуклії Храму Гробу Господнього Благодатний вогонь, який протягом століть дивним чином з’являється у головній християнській святині.

Після звершення Пасхальної нічної Літургії Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій осінив усіх віруючих лампадою, що обула затеплена безпосередньо від цього вогню яку доставила у Святу Києво-Печерську Лавру офіційна делегація від УПЦ. Тепер у храмах обителі від неї запалюватимуть лампадки та свічки.

Свид, солнышко. Я именно об этом и писала. Именно эту лампаду везли в Киев через Румынию на перекладных. Ты же видишь, речь идет об УПЦ.

[Свідомий]

У Лавру доставлений Благодатний вогонь від Єрусалимського Патріарха


У благословенну Суботу Патріарх Єрусалимський Феофіл III після звершення особливого чину сподобився отримати в Кувуклії Храму Гробу Господнього Благодатний вогонь, який протягом століть дивним чином з’являється у головній християнській святині.

Після звершення Пасхальної нічної Літургії Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій осінив усіх віруючих лампадою, що обула затеплена безпосередньо від цього вогню яку доставила у Святу Києво-Печерську Лавру офіційна делегація від УПЦ. Тепер у храмах обителі від неї запалюватимуть лампадки та свічки.

Свид, солнышко. Я именно об этом и писала. Именно эту лампаду везли в Киев через Румынию на перекладных. Ты же видишь, речь идет об УПЦ.

Так я же о том что все доехало и никто не пристрелил везущего.)))

[Anella2]

Так я же о том что все доехало и никто не пристрелил везущего.)))

Свиид... Фантазии у тебя нет совсем. Зачем стрелять-то ? Можно другими менее радикальными , но достаточно эффективными способами тормознуть процесс.
1. Первая часть пути - чей-то частный самолет. Организован через Новинского. Вот так элементарно настолько значимый груз и делегацию при нем запихиваем в чей-то частный самолет и берем курс на Румынию. Хотя, возможно те, кто принимали Огонь остались в Иерусалиме , а в Сучаве его принял другой состав.
2. Можно сколько угодно долго это все мурыжить на границе. Как они границу пересекали? Очень сомневаюсь, что в общем порядке.
Честно говоря, я когда написала. что вариантов не вижу вот эту связку Румыния-Черновцы - не рассматривала вообще. Не додумалась.
3. Дальше. Как и на чем его везли по территории Украины? Военное положение? Комендантский час? В Лавру привезли глубокой ночью, во время Всенощной. Разрешения нужны, чтобы ночью разъезжать?
Ну и так далее.
4. Но самое - это "активисты" под Лаврой. Кто на этом фото и по какому праву он "порядки" наводит? У него есть на это законные полномочия?

5. А здесь что за дичь? Имею в виду танцующих на первой минуте видео. (Дальше можно не смотреть.)

И сквозь вот это надо было пронести лампаду с Благодатным огнем...

[Свідомий]

Так я же о том что все доехало и никто не пристрелил везущего.)))

Свиид... Фантазии у тебя нет совсем. Зачем стрелять-то ? Можно другими менее радикальными , но достаточно эффективными способами тормознуть процесс.
1. Первая часть пути - чей-то частный самолет. Организован через Новинского. Вот так элементарно настолько значимый груз и делегацию при нем запихиваем в чей-то частный самолет и берем курс на Румынию. Хотя, возможно те, кто принимали Огонь остались в Иерусалиме , а в Сучаве его принял другой состав.
2. Можно сколько угодно долго это все мурыжить на границе. Как они границу пересекали? Очень сомневаюсь, что в общем порядке.
Честно говоря, я когда написала. что вариантов не вижу вот эту связку Румыния-Черновцы - не рассматривала вообще. Не додумалась.
3. Дальше. Как и на чем его везли по территории Украины? Военное положение? Комендантский час? В Лавру привезли глубокой ночью, во время Всенощной. Разрешения нужны, чтобы ночью разъезжать?
Ну и так далее.
4. Но самое - это "активисты" под Лаврой. Кто на этом фото и по какому праву он "порядки" наводит? У него есть на это законные полномочия?

5. А здесь что за дичь? Имею в виду танцующих на первой минуте видео. (Дальше можно не смотреть.)

И сквозь вот это надо было пронести лампаду с Благодатным огнем...

Конечно можно.А зачем фантазии когда есть реальность.


У селі Добропілля на тимчасово окупованій території Херсонщини відбувся непересічний Великдень, коли вірні відмовилися взагалі від пасхальної служби, яку мав провести священник Московського Патріархату. Причина цього рішення полягає в тому, що загарбники заборонили служити священнику ПЦУ Платону Данищуку в селі, через його відмову перейти до Московського Патріархату.

Службу замість священника ПЦУ мав провести служитель Московського патріархату, однак мешканці села виявили мужність та рішучість, вирішивши провести Великдень вдома, без присутності священника з Московського Патріархату.

“Люди вирішили, що краще Великдень вдома ніж з Московським Патріархатом. Пишаюсь мужністю вірних ПЦУ”, – зазначив священник ПЦУ Михаїл Карнаух, коментуючи події в селі Добропілля. Він також зауважив, що цей випадок є яскравим прикладом того, як вірні ПЦУ встояли на захист своїх переконань та віри, попри тиск та обмеження з боку окупантів.

“Христос воскрес!” – додав отець Михаїл Карнаух, висловлюючи свою повну підтримку вірних ПЦУ та відзначаючи величність Воскресіння Христового. Цей випадок став ще одним свідченням твердості віри та духовної сили вірних ПЦУ, які продовжують відстоювати свою незалежність та духовну єдність, не зважаючи на труднощі та перешкоди.

Як повідомив священник ПЦУ Іван Замараєв, отець Платон – настоятель місцевого Свято-Троїцького храму – улюбленець не лише односельців, а й усього тамтешнього району. Загарбники арештували його вдруге та кидати у катівні цього разу його не стали, просто заборонили проводити служіння, фактично позбавивши українську громаду храму.

Ймовірно загарбники заборонять надалі священнику ПЦУ проводити богослужіння.

[Свідомий]

А вообще вам мозги там хорошо промывают .Видео показывают .А как тебе признания вагнеровцев о том как расстреливали детей?А попы УПЦ МП это оправдывают .Вот в ПЦУ автоматом тыкать это нормально а вот УПЦ МП к ответу призвать грех.Ну а танцы то ж сарказм на всю веру в УПЦ МП .

[Слобожанский]

У селі Добропілля на тимчасово окупованій території Херсонщини відбувся непересічний Великдень, коли вірні відмовилися взагалі від пасхальної служби, яку мав провести священник Московського Патріархату. Причина цього рішення полягає в тому, що загарбники заборонили служити священнику ПЦУ Платону Данищуку в селі, через його відмову перейти до Московського Патріархату.
Службу замість священника ПЦУ мав провести служитель Московського патріархату, однак мешканці села виявили мужність та рішучість, вирішивши провести Великдень вдома, без присутності священника з Московського Патріархату.

Вот, это то, что я говорил несколькими страницами раньше. Тут тебе и авторитет попов от МП, и "голосование ногами" людей. А все эти стычки и ругань под церковью - оно ни к чему.

[Свідомий]

У селі Добропілля на тимчасово окупованій території Херсонщини відбувся непересічний Великдень, коли вірні відмовилися взагалі від пасхальної служби, яку мав провести священник Московського Патріархату. Причина цього рішення полягає в тому, що загарбники заборонили служити священнику ПЦУ Платону Данищуку в селі, через його відмову перейти до Московського Патріархату.
Службу замість священника ПЦУ мав провести служитель Московського патріархату, однак мешканці села виявили мужність та рішучість, вирішивши провести Великдень вдома, без присутності священника з Московського Патріархату.

Вот, это то, что я говорил несколькими страницами раньше. Тут тебе и авторитет попов от МП, и "голосование ногами" людей. А все эти стычки и ругань под церковью - оно ни к чему.

Совершенно верно .Если аренду не продлили ,будьте добры освободите помещение ,а не возите толпы за якобы веру ,царя и отечество .

[Anella2]

Вот и возвращайся в реальность. Отдай себе отчет в происходящем.
Я еще раз повторяю. Я с тобой не спорю: просто делюсь информацией. Например вот этой

""Более 82% публикаций об УПЦ в украинских СМИ имели признаки языка вражды и нарушения журналистского стандарта. К таким выводам пришли аналитики Института массовой информации после проведенного мониторинга крупнейших интернет-изданий страны.

В ИМИ отметили, что мониторинг проводился с 1 по 5 апреля 2023 года, когда основная повестка дня украинских медиа была сосредоточена вокруг УПЦ и ситуации в Киево-Печерской лавре.

Аналитики проверили 548 новостей в изданиях УП, «Цензор», РБК-Украина, ТСН, «24 канал», «Корреспондент», НВ, «Фокус», УНИАН, «Гордон», «Главком», «Обозреватель», «Эспрессо», «Телеграф» и «Лига».

По данным экспертов, лишь 5 из 15 редакций «придерживались кодекса журналистской этики и стандартов, освещая чувствительную информацию об УПЦ». Среди них: «Гордон», «Корреспондент», «Лига», «Украинская правда», «Цензор».

Согласно исследованию, украинские СМИ «прибегали к осудительным, эмоциональным заголовкам по отношению к самим верующим, а не только к руководителям УПЦ».

Это к вопросу о том кому компостируют мозги. За примером манипуляции далеко ходить не надо. Последняя притащенная тобой заметка.
"У селі Добропілля на тимчасово окупованій території Херсонщини відбувся непересічний Великдень, коли вірні відмовилися взагалі від пасхальної служби, яку мав провести священник Московського Патріархату. Причина цього рішення полягає в тому, що загарбники заборонили служити священнику ПЦУ Платону Данищуку в селі, через його відмову перейти до Московського Патріархату".

Куда, в какую конфессию предложили перейти священнику? Почему журналист не пишет полное название конфессии? И ни разу за увсю статью его не упоминает? Элементарно. Он не хочет писать о ликвидации УПЦ на подконтрольный РФ территориях, создавая у читателя впечатление. что речь идет именно о ней? Так? По всей вероятности там произошла история аналогичная нашей: создание приходов РПЦ на базе ликвидированных приходов УПЦ и отказ части священников и прихожан переходить из Украинской Православной Церкви в Русскую Православную, подчиненную непосредственно Патриарху Кириллу и не поминающую Владыку Онуфрия от слова "Совсем".