Очевидное и невероятное.

[Свідомий]

На початку 20 століття один шотландський фермер повертався додому.
Проходячи повз болота, він раптом почув крик про допомогу. Фермер побіг на голос і побачив хлопчика, який намагався видертися з трясовини.
Фермер швидко зрубав товсту гілку, обережно наблизився і простяг гілку потопаючому.

Коли хлопчик вибрався, він довго не міг вгамувати сльози, він весь тремтів.
– Ходімо до мене в хату, - сказав фермер.
– Тобі треба заспокоїтись та зігрітися.
– Ні-ні, – хлопчик похитав головою, – на мене чекає батько. Він, мабуть, дуже хвилюється.
Подякувавши своєму рятівнику, хлопчик побіг.

А вранці фермер побачив, що до його будинку під'їхала карета, запряжена породистими скакунами.
З карети вийшов добре одягнений джентльмен і спитав
– Це ви вчора врятували життя мого сина?
– Так, я, – відповів фермер.
– Скільки я вам повинен?
– Не кривдіть мене, пане. Ви мені нічого не винні. Я вчинив так, як мала вчинити нормальна людина.

– Ні, я не можу залишити це просто так, тому що мій син мені дуже дорогий. Назвіть будь-яку суму, – наполягав відвідувач.
– Я більше не хочу говорити на цю тему. До побачення.
Фермер обернувся, щоб піти. І тут на ганок вискочив його синочок.
– Це ваш син? – спитав гість.
– Так, – з гордістю відповів фермер, погладжуючи хлопчика по голові.

– Давайте зробимо так. Я візьму вашого сина з собою до Лондона та оплачу його освіту. Якщо він так само благородний, як і його батько, то ні ви, ні я не шкодуватимемо про це рішення.

Минуло кілька років. Син фермера закінчив школу, потім медичний університет, і незабаром його ім'я стало всесвітньо відоме як ім'я людини, яка відкрила пеніцилін. Його звали Олександр Флемінг.

Перед самою війною в одну з лондонських клінік надійшов із найважчою формою запалення легень син того самого джентльмена.
Як ви вважаєте, що врятувало його життя цього разу?
– Так, пеніцилін, відкритий Олександром Флемінгом.

Ім'я джентльмена, який дав освіту Флемінгу, було Рандольф Черчілль.
А його сина звали Уїнстон Черчілль, який згодом став прем'єр-міністром Англії. Можливо, саме ці події згадував Вінстон Черчілль, говорячи:
«Зроблене тобою до тебе ж і повернеться».

[Свідомий]

У Хорватії стався випадок, який сміливо можна віднести до категорії «важко повірити, але факт».

П’яного чоловіка вкусила змія — і… померла вона, а не він.

42-річний Штеф Радуліч вийшов подихати свіжим повітрям після щедрої дози алкоголю. За його словами, він випадково надто близько підійшов до гадюки, і та, обороняючись, вкусила його за ногу.

«Я відчув різкий біль і зрозумів — вкусила змія. Уже збирався бігти до лікаря, але раптом бачу: змія дивно звивається і ніби засинає прямо на місці», — розповів чоловік.

Штеф хотів відвезти бідну гадюку до ветеринара, але дорогою вона померла.

Експертиза показала: у крові змії було 5,1 грама алкоголю на кілограм — навіть рептилія не витримала градусів.

Найдивовижніше — отрута змії не подіяла на Радуліча. За словами лікарів, алкоголь у його крові нейтралізував токсин і буквально врятував йому життя.

Сам чоловік сприйняв усе з гумором:

«Тепер вимагаю від лікаря довідку, що алкоголь врятував мені життя! Може, тоді дружина перестане бурчати», — пожартував Штеф.

Мораль історії: іноді випивка може стати протиотрутою… але краще все ж не перевіряти це на практиці

З мережі.

[Плохой танцор]

У Хорватії стався випадок, який сміливо можна віднести до категорії «важко повірити, але факт».

П’яного чоловіка вкусила змія — і… померла вона, а не він.

42-річний Штеф Радуліч вийшов подихати свіжим повітрям після щедрої дози алкоголю. За його словами, він випадково надто близько підійшов до гадюки, і та, обороняючись, вкусила його за ногу.

«Я відчув різкий біль і зрозумів — вкусила змія. Уже збирався бігти до лікаря, але раптом бачу: змія дивно звивається і ніби засинає прямо на місці», — розповів чоловік.

Штеф хотів відвезти бідну гадюку до ветеринара, але дорогою вона померла.

Експертиза показала: у крові змії було 5,1 грама алкоголю на кілограм — навіть рептилія не витримала градусів.

Найдивовижніше — отрута змії не подіяла на Радуліча. За словами лікарів, алкоголь у його крові нейтралізував токсин і буквально врятував йому життя.

Сам чоловік сприйняв усе з гумором:

«Тепер вимагаю від лікаря довідку, що алкоголь врятував мені життя! Може, тоді дружина перестане бурчати», — пожартував Штеф.

Мораль історії: іноді випивка може стати протиотрутою… але краще все ж не перевіряти це на практиці

З мережі.

Хм,станно ...змеи же не пьют кровь?

[Свідомий]

Вот вот и я о том же .Как алкоголь мог попасть в змею ?Вот что выдал искусственный интеллект....Нет, кровь жертвы при укусе змеи не может попасть в змею, потому что змея не высасывает кровь, а вводит яд через полые ядовитые зубы. Яд, а не кровь, попадает в тело жертвы через эти зубы. Сам процесс укуса заключается во введении яда в рану, а не в высасывании крови.

[Свідомий]

А теперь правда))))Эта новость была опубликована на хорватском ресурсе.Многие ее скопировали .Но нашлись люди которые решили проверить.И вот результат проверки ))))

Редакторы СМИ и администраторы крупных Telegram-каналов не только не стали проверять, когда была опубликована эта новость, но и не выяснили, что собой представляет издание News Bar. А в описании сайта прямо сказано, что там размещается лишь юмористический контент. «Новости, опубликованные на портале, выдуманы с целью создания сатирико-юмористического произведения, поэтому их не следует воспринимать всерьёз. Любое сходство с реальными людьми, явлениями или учреждениями случайно», — написали о своём проекте авторы News Bar.

Отметим, что некоторые медиа, которые попались на газетную утку, затем исправились. Например, кыргызстанское издание 24.kg просто удалило материал со своего сайта. Телеканал «Москва 24» в своём блоге в Telegram спустя десять часов после публикации поста добавил, что с гадюкой всё хорошо, поскольку новость вышла в хорватском сатирическом издании. Telegram-канал сайта Lenta.ru (72 000 просмотров) справился с этой задачей за 41 мин. Примерно так же поступили каналы «Эксплойт» (238 000 просмотров), «Бэкдор» (142 000), «Трендач» (91 000) и «Не баг, а фича» (41 000): вскоре они уточнили, что первоисточник новости — «хорватская ИА "Панорама"» (орфография сохранена). А канал «Рестарт» (62 000 просмотров) почему-то назвал сайт News Bar немецким.

Таким образом, в Хорватии гадюка не умирала от алкогольной интоксикации после того, как укусила пьяного мужчину. На самом деле это выдумка местного сатирического сайта, которая вышла ещё в 2020 году.

[Свідомий]

12-летняя девочка была остановлена полицией, когда пыталась спасти своего щенка.

В Техасе 12-летняя девочка, которая осталась дома из-за болезни, оказалась в ужасной ситуации. Её мама не отвечала на звонки, а её новый щенок умирал прямо на глазах.

В панике, но полная решимости, она схватила ключи от машины. Хотя она никогда раньше не садилась за руль, она проехала около километра до ближайшей ветеринарной клиники, пока за ней не появились мигающие огни полиции.

Офицер, который остановил её, быстро понял, что происходит. Не мешкая, он поспешил посадить щенка в свою машину и помчался к ветеринару. Благодаря его быстрой реакции щенок выжил.

Девочку, уже переполненную чувством вины, позже отвезли на работу ее матери. Перед уходом полицейский повернулся к матери и сказал:
"При обычных обстоятельствах я бы прочитал вам лекцию, надеясь, что вы будете лучше воспитывать своего ребенка. Но, мадам, вы воспитали удивительную, сильную, сострадательную и умную молодую женщину. Давайте просто позаботимся о том, чтобы через несколько лет она уже знала, по какой стороне дороги нужно ездить".

[Свідомий]

Недосып снижает иммунитет на 70%: о шести любопытных фактах о сне

Мозг работает, когда мы спим
Расхожее мнение гласит: во сне мозг отдыхает. На самом деле, всё наоборот. В это время он работает в 10 раз активнее, чем днём. Именно во сне активируется глимфатическая система - внутренняя «канализация» мозга, которая вымывает токсины, накопленные за день.

Во сне клетки мозга эффективно очищаются от опасных белков, связанных с деменцией. Без этого процесса человек терял бы когнитивные функции уже через две недели.

Медленное самоубийство
Люди, которые спят менее 6 часов в сутки, живут в среднем на 15 лет меньше. Это не просто статистика, а биохимия.
иммунитет падает на 70%;
риск онкологии удваивается;
сердце изнашивается быстрее.
Хронический недосып резко повышает вероятность инфаркта и инсульта уже в 35–40 лет.

Алкоголь
Фраза «выпью, чтобы заснуть» - самообман. Алкоголь имитирует сон, но разрушает его структуру, блокируя REM-фазу. Именно она отвечает за память и эмоциональное восстановление.

Это состояние можно назвать «неосвежающим сном». Хотя человек может проспать много часов, из-за фрагментации и искажения естественных циклов сна организм, и особенно мозг, не проходят все необходимые стадии для полноценного восстановления. Вы просыпаетесь физически и ментально уставшим.

🌡 Температура и освещение
Оптимальная температура для сна - 16–18°C. При более высокой организм тратит энергию на охлаждение, вместо того чтобы восстанавливаться.

Даже слабый свет от улицы снижает выработку мелатонина и гормона роста почти на 50%, тормозя обновление кожи, мышц и клеток. Идеальная спальня: тёмная, тихая и прохладная.

Бессонница «заразна»
Если ваш партнёр страдает бессонницей, это влияет и на ваш сон.

Исследование, опубликованное в журнале Sleep в 2019 году показало, что у пар, где один человек страдает бессонницей, второй терял до 23% качества сна. Причина - так называемые «передачи пробуждений», когда один просыпается вслед за другим.

Учёные обнаружили, что чем ближе по времени партнёры ложатся спать и чем более схожи их биоритмы, тем сильнее они влияют друг на друга.

Другие исследования подтверждают, что у пар во сне синхронизируются даже уровни кортизола. Таким образом, бессонница «передаётся» через гормоны и поведенческие реакции. Плохой сон одного способен разрушать здоровье двоих.

«Совы» живут меньше, чем «жаворонки»
Здесь речь не о том, что «кто раньше встает, тому Бог подает», а том, что «жаворонки» спят в правильное время.

Мелатонин начинает активно вырабатываться примерно с 21:00 и достигает пика около 3:00 ночи. Именно в это время происходят ключевые процессы восстановления организма. «Совы», которые ложатся далеко за полночь, пропускают до половины этого восстановительного периода, даже если потом спят дольше.

Наше тело всё равно «запрограммировано» на сон в темноте, и игнорировать этот механизм значит лишать себя естественного ресурса долголетия.

Сон - ключевой биологический процесс, который поддерживает память, иммунитет и ясность мышления. Лишая себя сна, мы ускоряем разрушение мозга, задолго до того, как почувствуем эти последствия.

#интересное

[Свідомий]

98 найцікавіших фактів про людське тіло

Людське тіло — надзвичайно складна й заплутана система, яка й досі ставить у глухий кут лікарів і науковців, попри те, що її вивчають уже сотні років. Тож цілком закономірно, що навіть звичні частини тіла та звичайні функції організму можуть нас здивувати.
Від чхання до росту нігтів — ось 98 найдивовижніших і найцікавіших фактів про людське тіло.

⸻

Мозок

Мозок — найскладніший і найменш досліджений орган людини. Ми ще не знаємо про нього всього, але ось кілька цікавих фактів:
1. Нервові імпульси рухаються зі швидкістю 270 км/год.
2. Для роботи мозку потрібно стільки ж енергії, як і 10-ватній лампочці.
3. Клітина людського мозку може зберігати в п’ять разів більше інформації, ніж будь-яка енциклопедія.
4. Мозок споживає 20% усього кисню, який надходить у кров.
5. Уночі мозок активніший, ніж удень.
6. Вчені стверджують, що чим вищий IQ, тим частіше люди бачать сни.
7. Нейрони продовжують рости протягом усього життя.
8. Інформація проходить через різні нейрони з різною швидкістю.
9. Сам мозок не відчуває болю.
10. На 80% мозок складається з води.

⸻

Волосся та нігті

Хоч вони й не є живими органами, але скільки уваги ми приділяємо догляду за ними! Ось кілька цікавих фактів:
11. Волосся на обличчі росте швидше, ніж на інших частинах тіла.
12. Людина щодня втрачає від 60 до 100 волосин.
13. Діаметр жіночого волосся удвічі менший за чоловічий.
14. Одна волосина може витримати вагу до 100 грамів.
15. Найшвидше росте ніготь на середньому пальці.
16. На квадратному сантиметрі людського тіла волосся стільки ж, як у шимпанзе.
17. У блондинів більше волосся, ніж у брюнетів.
18. Нігті на руках ростуть у чотири рази швидше, ніж на ногах.
19. Середня тривалість життя волосини — від 3 до 7 років.
20. Лисина стає помітною лише тоді, коли людина втратила не менше половини волосся.
21. Людське волосся майже не піддається руйнуванню.

⸻

Внутрішні органи

Ми рідко про них згадуємо, але саме вони дозволяють нам дихати, їсти, рухатися й жити.
22. Найбільший внутрішній орган — тонкий кишечник.
23. Серце створює такий тиск, що кров може вистрілити на 7,5 метра вперед.
24. Кислота в шлунку настільки сильна, що може розчинити лезо бритви.
25. Довжина всіх кровоносних судин у тілі — близько 96 000 км.
26. Слизова шлунка повністю оновлюється кожні 3–4 дні.
27. Поверхня легень за площею дорівнює тенісному кортові.
28. Серце жінки б’ється швидше, ніж чоловіче.
29. У печінки понад 500 функцій.
30. Діаметр аорти майже дорівнює діаметру садового шланга.
31. Ліва легеня менша за праву — щоб залишити місце для серця.
32. Людина може жити навіть після видалення більшості внутрішніх органів.
33. Надниркові залози змінюють розмір упродовж життя.

⸻

Функції організму

Не завжди приємно про них говорити, але без них ми не могли б існувати.
34. Швидкість чхання — близько 160 км/год.
35. Швидкість кашлю може сягати 900 км/год.
36. Жінки моргають удвічі частіше, ніж чоловіки.
37. Повний сечовий міхур має розмір м’яча для софтболу.
38. Близько 75% людських відходів складаються з води.
39. На ступнях розташовано близько 500 000 потових залоз, які можуть виробляти до літра поту на день.
40. За життя людина виробляє стільки слини, що нею можна наповнити два басейни.
41. У середньому людина випускає гази 14 разів на день.
42. Вушна сірка необхідна для здоров’я вух.

⸻

Секс і народження

Ця тема важлива для життя й продовження роду, хоч і часто табуйована.
43. Щодня у світі відбувається близько 120 мільйонів статевих актів.
44. Найбільша клітина в тілі людини — яйцеклітина, а найменша — сперматозоїд.
45. У першому триместрі вагітності жінкам найчастіше сняться жаби, черв’яки або рослини.
46. Зуби починають формуватися ще за шість місяців до народження.
47. Майже всі діти народжуються з блакитними очима.
48. Немовлята надзвичайно сильні — попри крихітний вигляд.
49. Один із 2000 дітей народжується із зубом.
50. Відбитки пальців формуються вже у тримісячного плоду.
51. Кожна людина пів години свого життя була однією-єдиною клітиною.
52. Під час сну у чоловіків ерекція відбувається приблизно щогодини — мозок уночі активніший.

⸻

Почуття

Ми сприймаємо світ завдяки відчуттям. І тут є чим здивуватися.
53. Після ситного обіду ми гірше чуємо.
54. Лише третина людей має стовідсотковий зір.
55. Якщо слина не може щось розчинити, ми не відчуємо цього на смак.
56. У жінок від народження нюх розвиненіший, ніж у чоловіків.
57. Ніс здатен запам’ятати близько 50 000 запахів.
58. Зіниці розширюються навіть від незначних емоційних подразників.
59. Кожна людина має унікальний запах.

⸻

Старіння і смерть

Ми старіємо протягом усього життя — така природа людини.
60. Вага попелу після кремації може сягати 4 кг.
61. До 60 років більшість людей втрачає близько половини смакових рецепторів.
62. Очі залишаються одного розміру все життя, а от ніс і вуха ростуть постійно.
63. У 60 років хроплять 60% чоловіків і 40% жінок.
64. Голова немовляти становить чверть його зросту, а до 25 років — лише восьму частину.

⸻

Хвороби та травми

Навіть це може бути пізнавально.
65. Найчастіше серцеві напади трапляються у понеділок.
66. Людина може довше прожити без їжі, ніж без сну.
67. Сонячний опік пошкоджує кровоносні судини.
68. 90% хвороб виникають через стрес.
69. Після відтинання голова людини може залишатися при свідомості ще 15–20 секунд.

⸻

М’язи й кістки

Вони — наш каркас і двигун руху.
70. Щоб усміхнутися, потрібно напружити 17 м’язів, а щоб насупитися — 43. Тож краще усміхаймося!
71. Немовля має 300 кісток, доросла людина — 206.
72. Вранці ми на 1 см вищі, ніж увечері.
73. Найсильніший м’яз тіла — язик.
74. Найважча кістка — щелепна.
75. Щоб зробити один крок, працюють понад 200 м’язів.
76. Зуби — єдиний орган, який не здатний до відновлення.
77. М’язи зменшуються удвічі повільніше, ніж нарощуються.
78. Деякі кістки міцніші за сталь.
79. У стопах міститься чверть усіх кісток людського тіла.

⸻

На клітинному рівні

Тут усе відбувається непомітно для ока.
80. На кожному квадратному сантиметрі тіла живе близько 16 000 бактерій.
81. Кожні 27 днів людина повністю оновлює шкіру.
82. Щохвилини в організмі гине близько 3 мільйонів клітин.
83. Людина щогодини втрачає близько 600 000 частинок шкіри.
84. Щодня тіло дорослої людини створює близько 300 мільярдів нових клітин.
85. Відбитки язика — унікальні, як і відбитки пальців.
86. У тілі достатньо заліза, щоб зробити цвях довжиною 6 см.
87. Найпоширеніша група крові у світі — перша.
88. Губи мають червоний колір через велику кількість капілярів під шкірою.

⸻

Різне

І наостанок — кілька фактів, що не вписалися в категорії, але варто їх знати.
89. Чим холодніше у кімнаті, де ви спите, тим більша ймовірність, що вам насниться кошмар.
90. У сльозах і слизу міститься фермент лізоцим, який руйнує клітинні стінки бактерій.
91. За пів години тіло виробляє стільки енергії, скільки потрібно, щоб закип’ятити півтора літра води.
92. Вуха виділяють більше сірки, коли ви боїтеся.
93. Неможливо полоскотати самого себе.
94. Відстань між розведеними руками дорівнює вашому зросту.
95. Людина — єдина істота, яка плаче через емоції.
96. Правші живуть у середньому на дев’ять років довше за лівшів.
97. Жінки спалюють жир повільніше за чоловіків — приблизно на 50 калорій на день.
98. Ямка між носом і верхньою губою має назву — носовий жолобок.

[Свідомий]

Київський торт не придумали в кабінетах. Він народився з помилки — і став символом міста.

1956 рік, київська фабрика імені Карла Маркса. На ніч на столі забули яєчну масу для бісквіта. Вранці начальник цеху вирішив не викидати суміш, а спекти з неї білково-горіхові коржі й зібрати торт із масляним кремом. Несподівано вийшов новий смак і текстура — хрусткі коржі з горіхом і ніжний крем. Так з’явився «Київський», який відтоді безперервно виробляють у столиці.

Рецепт доводили кілька років: у 1950-х–60-х експериментували з горіхами, у 1970-х відшліфували технологію білково-горіхової суміші. Спершу пробували кеш’ю (партії горіхів тоді масово надходили в СРСР), але згодом закріпили фундук/лісовий горіх — через стабільний смак і ціну.

Упаковка з каштановим листком зробила торт впізнаваним сувеніром Києва: коробку несли в поїзд так само, як сьогодні несуть магнітики з Подолу. Це вже не просто десерт, а «візитка» міста.

У важливих деталях: авторство і технологію 1956 року пов’язують із кондитером Костянтином Петренком; у популярних версіях поруч з’являється ім’я 17-річної помічниці Надії Чорногор. Уточнення різняться, але незмінне головне — з виробничого фейлу виріс національний хіт.

З того часу базова формула майже не змінилася: два легкі білково-горіхові коржі, масляний крем, шоколадна глазур. А в 1973-му рецепт запатентували — «Київський» офіційно став брендом столиці.

Випадковість, сміливе рішення й доведена технологія — ось як «Київський торт» став легендою Києва і десертом, який досі впізнають у світі.

[Свідомий]

Біолог із Чорнобиля, який уже понад п’ятнадцять років живе серед покинутих сіл, зарослих лісом і тишею, одного разу сказав на конференції у Празі фразу, після якої зал на кілька хвилин завмер:

«Радіація виявилась добрішою за людину».

Тиша була глибока, як Чорнобильський ліс уночі. Бо всі знали — він не перебільшує.

Минуло тридцять дев’ять років після катастрофи. І територія, яку світ вважав приреченою на тисячоліття, перетворилася на один із найчистіших і найдикіших заповідників Європи. Там, де колись стояли бетонні блоки, тепер проростає життя — вперте, мудре і майже первісне.

Популяція великих звірів зросла у сім разів.
Вовки оселилися у старих школах, риють лігва під партами, де колись сиділи діти.
Ведмеді повернулися сюди вперше за сто років.
Рисі гуляють дахами будинків, що розсипаються під мохом.
Олені, лосі, дикі коні Пржевальського блукають вулицями, які ще пам’ятають людські голоси.

Те, що ми називали мертвою зоною, насправді стало місцем тріумфу життя.
Статистика, суха й неемоційна, говорить просту річ: відсутність людини — найкраща умова для відновлення природи.

Але найцікавіше — не просто повернення. Це еволюція на наших очах.

Тварини мутують… не на шкоду, а на користь виживання.
У чорнобильських вовків — у шість разів вища стійкість до інфекцій. Їхні клітини вміють самостійно відновлювати ДНК після опромінення.
Жаби стали чорними — їхня шкіра насичена меланіном, який поглинає випромінювання, як броня.
Собаки, що живуть біля реактора, мають понад 200 унікальних генетичних варіацій, яких не знайдено більше ніде на планеті. Деякі вчені припускають, що ці мутації можуть стати ключем до розробки засобів проти раку та променевих хвороб.

Навіть птахи — інші.
Їхня кров містить у десять разів більше антиоксидантів, ніж у звичайних. Вони витриваліші, швидше розмножуються і навіть співають голосніше. Орнітолог, який досліджував цих птахів, сказав фразу, що стала символом нового Чорнобиля:
«Це не диво — це біологія, яка навчилася не боятись».

І рослини… Вони просто зламали правила.
Берези ростуть крізь бетон, сосни пробивають асфальт, а виноград оплітає старі антени, перетворюючи метал на живий каркас.
Біля реактора вчені знайшли гриби, які живляться радіацією. Вони поглинають іонізуюче випромінювання і перетворюють його на енергію для росту. Це явище отримало назву радіотрофія — вперше в історії зафіксовано, як живе тіло буквально “їсть” випромінювання.

А деякі дерева у Зоні ростуть утричі швидше, ніж за межами її кордонів.
У ґрунтах — унікальні мікроорганізми, які здатні розкладати ізотопи цезію та стронцію. Природа, здається, почала самоочищення — без допомоги, без технологій, без людини.

Чорнобиль більше не символ руйнування.
Він став лабораторією майбутнього. Місцем, де біологія пише новий сценарій — сценарій, у якому життя перемагає навіть там, де ми вважали все загиблим.

Там, серед руїн, природа тихо каже нам правду, яку ми не хотіли чути:

Ви — не центр світу.
Ви — лише гості.

І, можливо, найстрашніше відкриття Чорнобиля полягає не в радіації,
а в тому, що світ чудово живе без нас.

[Свідомий]

Во Франции пенсионер на три дня застрял в ущелье, выживая на бутылках с вином

77-летний мужчина не вписался в поворот на своем велосипеде, возвращаясь домой из супермаркета по пустынной дороге в горном регионе Севенны, и съехал по каменистому склону в ущелье глубиной 40 м, сообщает France24. Не имея возможности выбраться, мужчина кричал каждый раз, когда проезжала машина, но никто не слышал его криков.

По словам спасателей, поскольку часы превращались в дни, его поддерживали бутылки вина, которые он брал с собой.

Наконец проезжавшие мимо дорожные рабочие услышали его крики и заметили искореженную раму велосипеда. Вертолет доставил пенсионера в больницу, а спасатели назвали его выживание "чудом, учитывая холод и дождь, когда почти нечего было есть и пить", кроме вина.

[Свідомий]

«Должен был бы отправить себя в газовую камеру»: об исследовании ДНК Гитлера

Спустя восемь десятилетий после падения Третьего рейха учёные получили уникальную возможность буквально заглянуть в молекулы нацистского диктатора.

30 апреля 1945 года Гитлер застрелился в своем берлинском бункере. Ткань с пятнами крови, которую снял американский офицер Розуэлл Розенгрен с дивана, сохранила генетический материал фюрера.

Благодаря современным методам международная команда под руководством профессора Тури Кинг из британского Университета Бата сумела восстановить почти полный геном диктатора.

Во-первых, учёные опровергли старый миф о «еврейском происхождении» фюрера. Анализ Y-хромосомы подтвердил, что Гитлер действительно имел лишь австро-немецкое происхождение. Никакой «тайной примеси» не обнаружено.

Высокая вероятность шизофрении
Однако ещё более примечательными оказались результаты, касающиеся психического здоровья. ДНК Гитлера содержала гены, связанные с повышенной предрасположенностью к ряду серьезных психических расстройств.

Команда профессора Дитте Демонтиса из Орхуса (Дания) пришла к выводу, что у Гитлера имелась повышенная генетическая предрасположенность к шизофрении, СДВГ, биполярному расстройству и аутизму. Нацистский лидер входил в верхний процент мирового распределения риска.

«Если взглянуть на распределение вероятности по популяции, то у Гитлера очень высокий показатель риска шизофрении», – отмечает профессор Демонтис.

Эти выводы перекликаются с историческими свидетельствами: внезапными вспышками ярости, манией величия, навязчивыми идеями и патологическим недоверием даже к ближайшему окружению.

Такое сочетание симптомов могло усиливаться изоляцией и стрессом военных лет, что объясняет неустойчивость его психического состояния в конце жизни.

Один на миллиард
Анализ показал, что у Гитлера также была высокая генетическая склонность к антисоциальному поведению. Психиатр Майкл Фицджеральд считает, что в отношении фюрера можно использовать термин «криминальная аутистическая психопатия», который включает преступные наклонности, аутизм и психопатию.

«Это очень сложная смесь. Гитлер – один на миллион, а может быть, и на миллиард», – считает психиатр.

Не чистокровный ариец
Ирония судьбы в том, что человек, провозгласивший «чистоту расы» и уничтоживший миллионы «неполноценных», сам обладал целым набором генетических факторов риска психических расстройств.

В его геноме были выявлены мутации, влияющие на работу гормональной системы. По мнению исследователей, это могло способствовать формированию личных комплексов и замкнутости в интимной сфере.

«Никто так и не смог объяснить, почему Гитлер всю жизнь чувствовал себя некомфортно в присутствии женщин или почему, вероятно, никогда не вступал в близкие отношения. Теперь у нас есть возможный ответ: в его ДНК обнаружен синдром Каллмана», – рассказывает историк из Потсдамского университета Алекс Кей.

Характерные симптомы синдрома Каллмана включают низкий уровень тестостерона, аномалии развития половой системы, а также утрату обоняния.

К слову, личный врач фюрера регулярно вводил ему инъекции амфетаминов и гормональных препаратов. Возможно, пытаясь компенсировать последствия гормональных нарушений.

Ученые считают, что все это в совокупности могло повлиять не только на физическое, но и на психическое состояние диктатора, сделав его ещё более замкнутым, раздражительным и одержимым собственными идеями.

«Если бы Гитлер мог увидеть свой собственный генетический код, он, вероятно, отправил бы и себя в газовую камеру», – иронично заметила профессор Тури Кинг.

[Свідомий]

В Египте женщина забеременела девятерней

У беременной египтянки обнаружили девять плодов, сообщил телеканалу Al-Arabiya акушер-гинеколог Ваэль аль-Банна. Этот случай — один из самых редких в истории медицины

По словам врача, беременная женщина пришла на плановое ультразвуковое исследование на раннем сроке, и у нее обнаружили девять плодных мешков с полноценными плодами.

Многоплодная беременность может быть вызвана бесконтрольным использованием препаратов для стимуляции яичников, пояснил специалист.

Также иногда врачи не соблюдают современные медицинские стандарты, перенося в матку по четыре-пять эмбрионов, чтобы повысить шанс беременности при ЭКО.

Доктор пояснил, что большое количество плодов создает опасность для здоровья матери и плодов, и поэтому женщине может быть назначена эмбриональная редукция. При этой процедуре врачи уменьшают количество эмбрионов в матке, останавливая развитие некоторых из них.

[Свідомий]

[Плохой танцор]

Я,кстати, был уверен изначально что ядерная война не убьет все живое на планете)))

[Свідомий]

Подростковый период длится до 32 лет: делимся результатами нового исследования

Учёные из Кембриджского университета пришли к выводу, что наш мозг постоянно перестраивается в ответ на опыт и знания - однако это не плавный процесс, а серия фаз. Результаты исследования опубликованы в журнале Nature Communications .

В ходе опытов сканирование мозга прошли около 4000 человек в возрасте до 90 лет. Итогом стал вывод, что мозг проходит пять отдельных фаз жизни, при этом ключевые поворотные моменты приходятся на возраст девяти, 32, 66 и 83 лет.

Детство - от рождения до 9 лет

Мозг быстро увеличивается в размерах, но одновременно избавляется от избыточных связей между нейронами. На этом этапе он работает наименее эффективно.

Подростковый период - от 9 до 32 лет

Это самое глубокое изменение во всём жизненном цикле мозга и единственная фаза, когда мозг становится более эффективным. Именно она связана с пиком когнитивных способностей.

В это же время существует наибольший риск возникновения расстройств психического здоровья.

Подростковый возраст начинается примерно в момент полового созревания, но это последние данные, свидетельствующие о том, что он заканчивается гораздо позже, чем мы предполагали.

Взрослая жизнь - от 32 до 66 лет

Фаза стабильности. Изменения идут медленнее, но эффективность мозга начинает постепенно снижаться. Это совпадает с «плато» интеллекта и личности. Далее наступает период стабильности мозга, поскольку он вступает в свою самую длительную эру, длящуюся три десятилетия.

В этот период изменения происходят медленнее, чем в предыдущий период, но здесь мы видим, как улучшения в эффективности работы мозга сменяются обратными.

Раннее старение - от 66 до 83 лет

Мозг перестаёт работать как единая система и всё больше разделяется на автономные области. В этом возрасте начинают проявляться деменция и проблемы с давлением, происходят изменения в структуре нейронных связей в мозге.

Позднее старение - после 83 лет
Изменения похожи на предыдущую фазу, но более выражены. Данных меньше - найти здоровых участников эксперимента в этой группе было сложнее.

Значение исследования
По словам ученых, результаты могут помочь понять, почему риск возникновения расстройств психического здоровья и деменции меняется на протяжении жизни.

«Многие нарушения нейроразвития, психического здоровья и неврологические заболевания связаны с особенностями работы мозга. Действительно, различия в работе мозга предсказывают проблемы с вниманием, языком, памятью и целым рядом других форм поведения», - считает член исследовательской группы, профессор нейроинформатики Кембриджского университета Дункан Эстл.

[Свідомий]

Её зовут Тилли Смит. И она доказала, что один школьный урок может стать разницей между жизнью и смертью..

Утром 26 декабря 2004 года Тилли гуляла со своей семьёй по пляжу Май Кхао в Пхукете, Таиланд. Это был их первый совместный зарубежный отпуск — рождественский подарок.

Пляж был прекрасен. Погода — идеальной. Но что-то было не так.

Тилли заметила, что море ведёт себя необычно.

«Оно не было спокойным и не уходило и не возвращалось, — вспоминала она позже. — Оно просто приходило и приходило».

Вода стала пенистой, «как пена у пива», — говорила она. «Она будто шипела».

Любой другой 10-летний ребёнок просто удивился бы. Тилли точно знала, что это значит.

Всего за две недели до этого на уроке географии в школе Danes Hill в графстве Суррей их учитель Эндрю Кирни показал классу чёрно-белые кадры цунами 1946 года, разрушившего Гавайи. Он объяснил признаки надвигающегося цунами: необычное поведение океана, сильное отступление воды, пузырящуюся пену.

И именно эти признаки Тилли увидела перед собой.

Она начала кричать родителям: «Будет цунами!»

Ей не поверили. Никакой волны не было видно. Небо было ясным. Пляж — спокойным.

Но Тилли не сдавалась. Она становилась всё настойчивее и напуганнее.

«Я ухожу, — сказала она. — Я точно ухожу. Цунами будет».

Её отец, Колин, услышал тревогу в её голосе и решил довериться дочери.

По совпадению рядом оказался японец, говоривший по-английски. Он услышал слово «цунами» и вспомнил, что недавно в новостях говорили о землетрясении на Суматре. «Думаю, ваша дочь права», — сказал он.

Колин сообщил персоналу отеля. Пляж начали срочно эвакуировать.

Мама Тилли, Пенни, уходила одной из последних. Ей пришлось бежать — вода уже неслась за ней.

«Я бежала, — вспоминала она, — и думала, что сейчас умру».

Им удалось добраться до второго этажа отеля буквально за секунды до удара волны.

А потом пришло цунами.

Высотой около 9 метров.

Всё на пляже — лежаки, пальмы, обломки — было смыто в бассейн и дальше. «Даже если бы ты не утонул, — говорила позже Пенни, — тебя бы обязательно ударило чем-нибудь».

Цунами в Индийском океане в 2004 году унесло жизни более 230 000 человек в 14 странах. Целые пляжи Пхукета были уничтожены. Погибли тысячи людей.

Но на пляже Май Кхао не погиб ни один человек.

Потому что 10-летняя девочка внимательно слушала на уроке географии.

Тилли назвали «Ангелом пляжа». Она получила специальную награду Томаса Грея от Морского общества, была признана «Ребёнком года» французским журналом, выступала в ООН и встречалась с Биллом Клинтоном.

Её история сегодня изучается в школах по всему миру как пример того, почему образование в сфере безопасности жизненно важно.

Её отец Колин до сих пор думает о том, что могло бы случиться. «Если бы она нам не сказала, мы бы просто продолжили прогулку, — говорит он. — Я уверен, мы бы погибли».

Сегодня Тилли 30 лет. Она живёт в Лондоне и работает в сфере аренды яхт.

И до сих пор она говорит, что всем обязана своему учителю географии Эндрю Кирни.

«Если бы не мистер Кирни, — сказала она в ООН, — я, скорее всего, была бы мертва. И моя семья тоже».

Две недели. Один урок. Сотни спасённых жизней.

[Свідомий]

[Свідомий]

В Японии, если человек напился и лёг прямо на асфальт, прохожие не трогают его, не снимают сторис и не вызывают полицию.

Они просто ставят рядом бутылку воды или газировки, чтобы пробуждение подвыпившего было мягче.

Иногда случается так, что вокруг человека образовывается целый бар с напитками в ассортименте, как на фото.

Вот такая коллективная забота о братьях наших перебравших.

[Свідомий]

Он умер без гроша в кармане в возрасте всего 37 лет.
И все же его изобретение присутствует в каждой обуви, которую вы когда-либо носили.

В 1880 году простая пара обуви стоила больше, чем большинство семей зарабатывали за неделю. Не потому, что кожа была редкостью. Не потому, что сапожники были жадными. Проблема заключалась в единственном этапе процесса — настолько тонком и точном, что ни одна машина в мире не смогла бы его выполнить.

Это называлось "долговечность": прикрепление верхней части обуви к подошве.

Только элитные мастера могли делать это вручную, производя около 50 пар в день. Они были неприкосновенны. Незаменимый. Десятки изобретателей пытались автоматизировать этот процесс. Все они потерпели неудачу. Многие считали, что задача невыполнима.

Тогда молодой человек, который едва говорил по-английски, все равно решил попробовать.

Его звали Ян Эрнст Матцелигер.

Ян родился в Суринаме в 1852 году в семье отца-голландца и матери - чернокожей суринамки и с детства был очарован тем, как все устроено. Подростком он работал подмастерьем в механических мастерских. В 19 лет он ушел из дома, чтобы работать на судах. В 21 год он приехал в Линн, штат Массачусетс, — обувную столицу Америки.

Работая на обувной фабрике, Ян сразу увидел проблему, которая держала в заложниках всю индустрию. Он также заметил кое-что еще.

Никто не верил, что иммигрант-машинист сможет решить эту проблему.

Днем Ян работал по 10 часов в смену на заводе. По ночам, измученный, он самостоятельно учил английский по взятым напрокат книгам. Он изучал механическое черчение. Он изучал инженерное дело — в одиночестве, при свечах.

И он строил.

В течение долгих шести лет ничего не работало. Он терпел неудачу за неудачей. Инвесторы смеялись. Коллеги сомневались в нем. Двери оставались закрытыми.

Но Ян не останавливался.

20 марта 1883 года Патентное ведомство США выдало патент № 274 207.

Ян Эрнст Матцелигер решил невозможное.
Он создал станок, который склеивал верхнюю част с подошвой.

Его долговечный станок не только не уступал человеческому мастерству, но и превосходил его. Если мастер-мастер мог производить 50 пар обуви в день, то станок Яна производил от 150 до 700 штук. Быстрее. Более точный. И самое главное ему не нужен был отдых.

Почти за одну ночь цены на обувь снизились вдвое.

Впервые в истории:
• Семьи работающих смогли позволить себе прочную обувь
• Ноги детей были защищены
• Рабочие могли ходить без боли

Одно незаметное изобретение изменило повседневную жизнь миллионов людей.

Но Ян так и не стал богатым.

Чтобы изготовить станок, ему пришлось продать контроль над ним инвесторам. Они сколотили состояние. Он получал скромную зарплату и часть акций. Его изобретение стало частью корпорации United Shoe Machinery Corporation, которая будет доминировать в отрасли на протяжении десятилетий.

Ян продолжал работать — совершенствовал, доводил себя до совершенства.

Годы долгих часов работы, стрессов и плохих условий жизни дали о себе знать. Он заболел туберкулезом. В 1889 году Ян Эрнст Матцелигер скончался без надлежащей медицинской помощи.

Ему было всего 37 лет.
Он прожил всего шесть лет после того, как изменил мир.

Люди, получившие прибыль от его работы, разбогатели и прославились. Человек, который на самом деле решил проблему, которую история считала неразрешимой, был в значительной степени забыт.

На протяжении более ста лет его имя почти не упоминалось в учебниках.

Только в 1991 году, спустя более 100 лет после его смерти, Ян был включен в Национальный зал славы изобретателей.

Но вот правда.:

Даже когда история забыла о нем, его изобретение не перестало работать.

Каждая обувь массового производства, выпускаемая за последние 135 лет, основана на принципах, разработанных Яном.
Каждая кроссовка.
Каждый ботинок.
Каждая парадная обувь.

Каждый ваш шаг возможен, потому что молодой иммигрант из Суринама отказывался верить, что “невозможно” означает “никогда”.

Он должен быть таким же знаменитым, как Эдисон.
Таким же знаменитым, как Форд.

Теперь вы знаете его имя:

Ян Эрнст Матцелигер (1852-1889)
Человек, который поставил мир на ноги