Для багатьох такі трагедії поступово перетворилися на просто зведення щоденних новин. Але ми не маємо права звикати до таких втрат. Не маємо права мовчати. Бо наступною жертвою може стати дитина з родини кожного з нас.
Тож згадаймо сьогодні імена дітей, чиї життя Росія забрала у вересні:
11-річний Святослав Гапон. Загuнув 5 вересня у власному будинку в місті Чугуєві на Харківщині.2-річний Тимофій. Загuнув разом із мамою Наталією під час російського удару по Київщині 19 вересня.3-річний Артемчик із Бузької громади на Миколаївщині. Його життя обірвала атака російського дрона 21 вересня.3-річна Емілія Іваненко. 22 вересня у селищі Чоповичі на Житомирщині її провели в останню путь.14-річний Даня. 25 вересня вранці російський дрон влучив у квартиру його родини в Києві, хлопчик загuнув на місці трагедії. 13-річний Олександр Цяцька. Помер 27 вересня у лікарні від тяжких травм після російського удару по Катеринівці на Харківщині. Під час тієї атаки загинула і його мама.16-річна Катерина Будко. Учениця 11-го класу загuнула 27 вересня від російської авіабомби в Сумах.15-річний Руслан Берещук. 28 вересня загuнув через російський удар по логістичній компанії в Синельниковому.17-річний Олександр Губенко. Загuнув 28 вересня разом із Русланом Берещуком.14-річний Ілля з Вишгорода (без фото). Загuнув 30 вересня під завалами будинку.Це не просто цифра — 10 дітей. Десять життів, які мали тривати. Десять родин, у яких тепер назавжди залишиться порожнє місце.
Росія вbuває українських дітей. І жодні слова не повинні дозволити нам звикнути до цього.
Пам’ятаймо їх. Називаймо їхні імена. Не дозволяймо світу забути, хто приніс цю смерть на українську землю.
"Сейчас нет никаких правил". Зеленский заявил, что путин отменил ограничения для ударов по Украине