США

[Свідомий]

[Плохой танцор]

[Свідомий]

российский завод поставлял бронепластины для военных авто в США с поддельными результатами тестов — Bloomberg

Инциденты происходили на заводе Evraz в Орегоне с 2017-го по 2019 год. Должностные лица компании рассказали, что сотрудники завода в Портленде пропускали обязательные испытания на жесткость и ввели поддельные результаты по приблизительно 12 800 бронеплитам различных типов. Эти плиты были маркированы как испытанные и одобренные, хотя на некоторых позже появились признаки растрескивания.

В ходе расследования сотрудники завода рассказали, что фальсифицировали результаты тестов, так как у них не было достаточно времени для завершения требуемого испытания для каждой пластины. Сотрудники фиксировали оценки твердости для некоторых пластин на основе результатов других, которые прошли через производственную линию примерно в то же время.

Следователи Evraz пришли к выводу, что фальсификация данных на сборочной линии в Орегоне была широко распространена, а внутренние документы показывают, что компания Oshkosh заметила брак в более чем двух десятках пластин.

Основным заказчиком броневых пластин была компания Oshkosh Defense LLC, производитель широкого спектра военных транспортных средств, включая JLTV. Последний, который в основном используется армией США, отправлялся или продавался союзникам и партнерам по безопасности, включая Украину, Израиль, Бразилию и Литву. По состоянию на прошлый год компания построила более 22 тыс. таких машин, каждая из которых имела ожидаемый срок службы около двух десятилетий. Неизвестно, сколько непроверенных пластин могло быть использовано на JLTV или других транспортных средствах.

[Свідомий]

Похоже, у Вэнса непростые отношения не только со своим братом, но и тещей

Проректор Шестого колледжа Калифорнийского университета в Сан-Диего Лакшми Чилукури помогла создать пилотный курс по расе, этнической принадлежности и гендеру в биологии и медицине, работала в университетском комитете по разнообразию биологических наук и с гордостью писала о приверженности своего учебного заведения разнообразию, сообщает CBS News.

Однако она столкнулась с дилеммой: президент США Дональд Трамп запустил федеральную политику, направленную на прекращение программ, связанных с разнообразием, равенством и инклюзивностью (DEI). То есть, он выступает против инициатив Чилукури.

Изюминка в том, Чилукури является тещей вице-президента США Джей Ди Вэнса, который поддерживает политику Трампа в отношении DEI.

"Я люблю свою тещу. Если она не разделяет моих взглядов на DEI, я полагаю, мне придется поступить так, как поступают 99% американцев, столкнувшись с членом семьи, который не всегда с ними согласен: смириться с этим. Вместо этого я предпочту сосредоточиться на ее доброте и на том факте, что она потрясающая мать и любящая бабушка для самых важных людей в моей жизни", — заявил Вэнс журналистам.

[Свідомий]

Американский государственный долг более $36 трлн: , что это значит для мира

На март 2025 года госдолг США достиг астрономической цифры — $36,2 трлн. Это примерно по $106 тысяч на каждого американца. За последний год долг вырос на $1,78 трлн, и с каждым днем он только увеличивается.

Откуда берется долг
Правительство тратит больше, чем собирает налогов. Ежегодный дефицит бюджета покрывается займами, которые накапливаются десятилетиями. Исторически крупнейшие скачки долга связаны с кризисами. Сегодня главные причины — структурные: стареющее население, рост расходов на здравоохранение и недостаточные налоговые доходы.

Демография: поколение бэби-бумеров выходит на пенсию — до 2030 года каждый день до 10 000 человек будет исполняться 65 лет. Люди живут дольше, из-за чего растет нагрузка на программы, такие как соцобеспечение и медпомощь.

Здравоохранение: США тратят на медицину почти пятую часть экономики — около $1,67 трлн в год. Это самые высокие расходы в мире, но результаты не оправдывают затрат.

Налоги: система не покрывает обещанных расходов. Дефицит растет, и долг с ним.

Держатели долга
Из $36,2 трлн — $28,9 — долг перед частными инвесторами, а $7,31 трлн — межправительственные обязательства.

Топ-5 стран-кредиторов:
Япония — $1,059 трлн;
Китай — $759 млрд;
Великобритания — $722,7 млрд;
Люксембург — $423,9 млрд;
Каймановы острова — $418,9 млрд.

Эти страны вкладывают деньги в облигации Казначейства США, потому что считают их надежным способом сохранить капитал. Доллар — мировая резервная валюта, что дает США привилегии, вроде низких ставок по долгам.

Цена долга
Процентные выплаты — самая быстрорастущая часть бюджета. В 2024 году США потратили на проценты $1,1 трлн — 15,6% всех расходов. Средняя ставка по долгу выросла до 3,34% в феврале 2025 года, против 2,32% пять лет назад. Ежедневно на проценты уходит $2,6 млрд. Через 10 лет, по прогнозам, выплаты удвоятся, если долг продолжит расти.

В 2025 году США должны обновить долг на $9,2 трлн — это четверть от общей суммы. Около 70% этих обязательств нужно закрыть в первой половине года. Поскольку процентные ставки выросли, новые займы обойдутся дороже, ведь раньше деньги брали под более низкие проценты.

Почему это важно
Долг в 121% ВВП США — не просто цифра. Это вопрос будущего. Каждый доллар на проценты — это меньше ресурсов на образование, климат или безопасность. Без реформ бремя ляжет на следующие поколения.

Недавно Дональд Трамп предположил, что в подсчетах долга могут быть ошибки или даже обман, и призвал проверить цифры. Это вызвало беспокойство: облигации Казначейства США — важная часть мировой экономики, и, если инвесторы потеряют к ним доверие, это может стать проблемой. Общая сумма долга кажется больше из-за внутренних обязательств между госструктурами, но даже долг перед частными и иностранными кредиторами продолжает быстро расти.

Что дальше
При текущих темпах $37 трлн будет достигнуто к июлю 2025 года. Основные статьи расходов — здравоохранение ($1,67 трлн), соцобеспечение ($1,5 трлн), проценты ($1,1 трлн) и оборона ($884 млрд) — составляют 73% бюджета. Сократить их сложно: это политически чувствительные темы.

На фоне этих данных Илон Маск заявил об угрозе банкротства США. По его словам, если дефицит федеральных расходов не будет устранен, Америка обанкротится.

Рост доходов тоже проблематичен. Индивидуальные налоги (51,6% доходов), налоги на зарплаты (33%) и корпоративные налоги (9%) ограничены в потенциале. Повышение налогов может ударить по экономике, а сокращение расходов — по социальным программам.

Долг США влияет на мировые финансы и доверие к доллару. Все движется к отметке в $40 млрд. Это точка, где долг может стать неподъемным. Проценты съедят бюджет, инфляция ударит по карманам, экономика замедлится, а мир начнет меньше доверять США. Это не случится мгновенно, но без сокращения дефицита, реформ здравоохранения, пенсий и налогов в ближайшие годы риски станут реальностью.

#аналитика

[Свідомий]

Трамп решил делать «американское шампанское» и угрожает 200% пошлинами на европейский алкоголь

Администрация США намерена ввести 200% пошлины на «все вина, шампанское и алкогольную продукцию, поставляемую из Франции и других стран, представленных в ЕС».

Как заявил Дональд Трамп, это станет ответом на планы ЕС ввести «отвратительные 50% пошлины на американский виски» и будет отличным решением для производителей вина и шампанского в США.

Значит, европейцы вместо бурбона будут пить скотч. А американцы с французского шампанского перейдут на игристое вино от калифорнийских производителей. Почти 85% американского виноделия приходится именно на этот штат.

Позднее Дональд Трамп написал в своей соцсети:
«Весь мир обдирает нас! В США нет свободной торговли. У нас есть "тупая торговля"».

[Плохой танцор]

Трамп решил делать «американское шампанское» и угрожает 200% пошлинами на европейский алкоголь

Администрация США намерена ввести 200% пошлины на «все вина, шампанское и алкогольную продукцию, поставляемую из Франции и других стран, представленных в ЕС».

Как заявил Дональд Трамп, это станет ответом на планы ЕС ввести «отвратительные 50% пошлины на американский виски» и будет отличным решением для производителей вина и шампанского в США.

Значит, европейцы вместо бурбона будут пить скотч. А американцы с французского шампанского перейдут на игристое вино от калифорнийских производителей. Почти 85% американского виноделия приходится именно на этот штат.

Позднее Дональд Трамп написал в своей соцсети:
«Весь мир обдирает нас! В США нет свободной торговли. У нас есть "тупая торговля"».

Дебил.... Вот я,например,пью Ром из Венесуэлы и никакой Трапм не заставит меня поменять вкус чтобы пить "Более патриотичный" ром.То же самое касается вин на которые Трамп введет доп.пошлины.Люди все равно будут пить то что им нравится а трампоские наценки ударят ТОЛЬКО по карману американского потребителя а Европа получит свою цену просто увеличив её с учетом новых пошлин.
Трамп-дебилоид полный и практически все что он делает-только вредит обычным гражданам США.

[Свідомий]

Белый дом поручил военным разработать варианты увеличения присутствия войск в Панаме для достижения цели Трампа по "возвращению" Панамского канала — NBC News

По данным канала, южное командование США разрабатывает потенциальные планы, которые варьируются от более тесного партнерства с панамскими военными до менее вероятного варианта захвата Панамского канала войсками США. Использование военной силы, добавили представители властей, зависит от того, насколько панамские военные согласятся на партнерство с США.

Собеседники заявили, что целью администрации Трампа является увеличение военного присутствия США в Панаме для уменьшения влияния там Китая, в частности доступа к каналу.

Представители властей США сообщили NBC News, что командующий Южным командованием США адмирал Элвин Холси представил проекты стратегий министру обороны Питу Хегсету на этой неделе. Ожидается, что Хегсет посетит Панаму в следующем месяце.

Чиновники предупредили, что вторжение США в Панаму маловероятно и будет серьезно рассматриваться только в том случае, если более крупное американское военное присутствие в Панаме не достигнет цели президента Дональда Трампа по возвращению водного пути, заявили чиновники.

Канал сообщил, что в частном порядке Трамп сообщил своим советникам, что считает военное присутствие США в Панаме и на самом канале критически важным для усилий по "возвращению" канала, заявили американские официальные лица. Трамп также дал понять, что он хочет, чтобы военнослужащие США были видны в зоне канала в качестве демонстрации силы. Чиновники администрации Трампа утверждают, что присутствие Китая вблизи канала слишком велико. Они говорят, что в случае конфликта Пекин может закрыть канал для американского судоходства, включая военные корабли.

Потенциальные стратегии администрации Трампа включают обеспечение безопасного прохода американских кораблей через канал, восстановление полного владения и эксплуатации прохода США, заявили чиновники. Другие рассматриваемые варианты включают использование американских военных для обеспечения безопасности существующих портов в Панаме, строительство новых портов в Панаме или использование Инженерного корпуса армии для эксплуатации шлюзов канала.

[Свідомий]

Представители семьи Трампа провели переговоры о получении финансовой доли в американском подразделении криптовалютной биржи Binance — The Wall Street Journal

Издание пишет, что такой шаг позволит Трампу вести бизнес с фирмой, которая в 2023 году признала себя виновной в нарушении требований по борьбе с отмыванием денег. Основатель Binance, миллиардер Чанпэн Чжао, который отсидел четыре месяца в тюрьме после признания себя виновным, настаивает, чтобы администрация Трампа предоставила ему помилование, сообщили источники. Чжао остается крупнейшим акционером Binance.

Переговоры начались после того, как Binance в прошлом году обратилась к союзникам Трампа с предложением заключить деловую сделку с семьей в рамках плана по возвращению изгнанной компании в США. По словам людей, среди возможных вариантов сделки — получение Трампами доли или соглашение через World Liberty Financial, криптовалютное предприятие, поддерживаемое Трампами, которое было запущено в сентябре.

По данным источников, в переговорах участвовал Стив Виткофф, который теперь занимает должность спецпредставителя Трампа. Чиновник администрации Трампа при этом отрицал участие Виткоффа и сказал, что он находится в процессе отказа от своих деловых интересов.

[Свідомий]

США обратились к Дании, у которой хотят забрать Гренландию, помочь с дефицитом яиц — Reuters

Соединенные Штаты обратились с этим запросом и к другим странам Европейского союза. Они просят разрешить им экспорт яиц, поскольку американцы сталкиваются с резким ростом цен на эту продукцию.

Запрос последовал в то время, когда президент США Дональд Трамп угрожает аннексировать у Дании Гренландию, ввел пошлины для стран ЕС и грозится новыми тарифами.

Оптовые цены на яйца в США бьют все рекорды, поскольку ускоряющаяся вспышка птичьего гриппа среди кур сокращает поставки. Трамп обещал снизить цены на яйца в первый день своего вступления в должность, но в феврале, в первый полный месяц его правления, цены выросли на 59% в годовом исчислении.

[Свідомий]

Tesla Маска намекнула администрации Трампа о том, что торговая война вредит их бизнесу — Financial Times

По данным газеты, американский производитель электромобилей Tesla предупредил, что торговая война президента Дональда Трампа может сделать его мишенью для ответных тарифов против США и повысить стоимость производства автомобилей в Америке.

В письме без подписи на имя торгового представителя США Джеймисона Грира компания Tesla заявила, что поддерживает справедливую торговлю, но предупредила, что американские экспортеры "подвергаются непропорциональному воздействию, когда другие страны отвечают на торговые действия США". "Например, прошлые торговые действия США привели к немедленной реакции стран, включая повышение тарифов на электромобили, импортируемые в эти страны", — отметили в компании.

В своем письме компания заявила, что пошлины могут увеличить стоимость производства автомобилей в США и сделать их менее конкурентоспособными при экспорте за рубеж.

Письмо подчеркивает, что даже компания Tesla, возглавляемая близким союзником Трампа Илоном Маском, обеспокоена потенциальными последствиями широкомасштабных тарифов, отметила FT. Один источник, знакомый с процессом отправки письма, сказал журналистам: "Это вежливый способ сказать, что тарифный режим портит жизнь Tesla. Оно не подписано, потому что никто в компании не хочет быть уволенным за его отправку".

Bloomberg ранее подсчитало, что после инаугурации Трампа состояние Маска уменьшилось на $148 млрд, а рыночная капитализация компании Tesla упала на 45%.

[Свідомий]

Всего за несколько часов до крайнего срока Сенат США предотвратил приостановку работы правительства

Сенат принял законопроект о финансировании правительства, что позволило избежать остановки работы правительства (шатдауна) всего за несколько часов до полуночи — крайнего срока, сообщает CNN.

Законопроект, предусматривающий финансирование правительства до 30 сентября, теперь отправится на подписание президенту Дональду Трампу, который, как ожидается, подпишет его.

В начале недели ведущие демократы Палаты представителей, включая лидера меньшинства Хакима Джеффриса, возглавили кампанию против законопроекта. Но он все же прошел Палату представителейу во вторник.

Лидер сенатского меньшинства Чак Шумер и еще девять человек, по сути, выступили против линии коллег-демократов и сегодня проголосовали за законопроект вместе с республиканцами.

Многие демократы в Сенате и Палате представителей раскритиковали шаг Шумера, который они расценили как капитуляцию, когда у них первый раз с момента победы Трампа появился реальный рычаг давления. Шумер же оправдывался, отмечая, что у его партии были только плохие варианты, когда речь шла о закрытии правительства — возможно, на несколько месяцев, — чтобы бросить вызов Трампу.

[Свідомий]

Як США зраджували своїх союзників

Кількість країн, зраджених американськими союзниками, насправді більша, аніж уявляє пересічний українець, і навіть так звані “перемоги” часто не були такими, але світ волів цього не помічати через залежність від подальшої допомоги Вашингтона.

До обрубування військової допомоги Дональдом Трампом, на руках якого вже тисячі загиблих українців, частина наших співвітчизників розглядала історію та політичні процеси крізь призму американської пропаганди. Останній вдалося нав’язати українцям міф про “доброго світового поліцейського” та “колиску демократії”.

Якщо уважно придивитися до воєн після Другої світової війни, то можна помітити, що союзники США практично ніколи остаточно не залишалися без загрози, продовжуючи жити у стані якщо не війни, то постійної готовності до неї. Ні Ізраїль, ні Тайвань, ні Південна Корея досі не знають миру та спокою, але натомість постійно залежать від військової підтримки США, на чому останні дуже непогано заробляють. А в деяких випадках американська військово-фінансова підтримка не допомагала країні вистояти проти агресії Кремля, і тривала війна завершувалася встановленням промосковського режиму. США не вирішують чужих проблем – вони на них заробляють. А у геополітиці керуються правилом медичних аферистів: вилікуваний пацієнт — втрачений пацієнт. Але при цьому часто подають ситуацію так, що винними зазвичай є “місцеві корумповані уряди”, але аж ніяк не корумповані американські еліти, котрі заробляють на проблемах інших країн.

Як США зрадили китайців, а потім перетворили Китай на монстра
Чимало нинішніх геополітичних проблем, пов’язаних з Китаєм, зокрема китайська комуністична експансія в світі, погрози Тайваню, які загрожують початком світової війни та латентна підтримка Пекіном путінського режиму, могли б сьогодні бути не актуальними, якби США не програли війну за Китай в 1949 році. А точніше — не припинили допомогу законному уряду Китаю.
В середині 1940-их Вашингтон зробив ставку у громадянській війні в Китаї на націоналістичну партію Гоміндан на чолі з генералісимусом Чан Кайші, яка боролася проти озброєних та фінансованих москвою комуністичних формувань. Гомінданівці бачили Китай демократичною республікою європейського типу, який би був союзником Заходу. На початку громадянської війни Гоміндан мав суттєву перевагу в чисельності військ і контролював більшість країни. Проте допустив чимало прорахунків, серед яких була поширена у всіх країнах корупція, невміння поратися з проблемами малозабезпечених верств та зростаючий комуністичний популізм, який москва щедро підтримувала без обмежень. Вже до кінця 1949 року, за підтримки радянського союзу, комуністи контролювали практично весь континентальний Китай.

Розуміючи, що США втрачають Китай, чимало вашингтонських чиновників сумнівалися в доцільності підтримки режиму Чан Кайші і заявляли, що незалежно від того отримає Гоміндан гроші чи ні, економічне та військове становище Китаю не зміниться на краще. Навіть посол США в Китаї жорстко критикував проект економічної допомоги, наголошуючи, що перш ніж давати гроші китайському уряду, котрий не в змозі правильно ними розпоряджатися, потрібно надіслати сюди американські контролюючі органи, які рахуватимуть кожен долар.
Серед американського естеблішменту поширювалося розчарування в Чан Кайші, якого сприймали як неефективного лідера, що не міг швидко перемогти озброювані москвою війська. Білий дім навіть почав звертати увагу на лідера комуністів Мао Цзедуна, який, хоч і орієнтувався на кремль, проте справляв враження “ефективного менеджера”. Американці навіть пропонували створення коаліційного уряду Китаю, до якого увійдуть представники як Гоміндану, так і комуністичної партії. Як наслідок, гомінданівці зазнали поразки, втратили континентальний Китай і опинилися на Тайвані, а завершення цієї боротьби досі чекає своєї розв’язки.
Поширена в інтернеті версія поразки китайської демократії пояснює все корумпованістю уряду Чан Кайші та розкраданням американської допомоги, але факт, що у найнапруженіші моменти боротьби США урізали підтримку, яку за інших обставин ніде не шкодували, на жаль, замовчують.

Поразка Гоміндану в 1949 році стала епохальною подією, наслідки якої й досі впливають на весь світ. Якби не сталося програшу китайських республіканських сил, які орієнтувалися на Захід, не відбулося б в Китаї найбільшого в історії голоду з жертвами близько 35 мільйонів людей, не було б культурної революції та оскаженілих хунвейбінів, котрі винищили інакомислячу китайську інтелігенцію.

1972 року США зрадили демократичний Китай вдруге. Президент Ніксон здійснив візит в Пекін і потиснув руку найкривавішому диктатору в історії, який вбив до 60 млн. людей і визнав КНР, вивівши кривавий режим з міжнародної ізоляції. США визнали існування лише одного Китаю, де Тайвань є його частиною, а місце Тайваню в ООН віддали китайським комуністам. Тривалий час цю історію подавали як перемогу американської дипломатії, “човникову стратегію геніального Кіссінджера”, з допомогою якої вдалося перетягти Китай на бік США та створити загрозу для срср. Але насправді москва і Пекін стали ворогами ще задовго до візиту Кіссінджера. Після Празької весни 1968 року влада КНР заявила, що срср став на шлях соціалістичного імперіалізму та ревізіонізму — і відносини між державами різко загострилися. А воєнні зіткнення між срср та КНР відбулися ще в 1969 році на острові Даманський. Все, що зробили американці, це допомогли й без того ворожому до союзу Китаю розбудувати промисловість, створивши гігантського конкурента, якого Дональд Трамп сьогодні називає “найбільшою загрозою для США”. Виходить, американські бізнесмени самі перетворили в “Іржавий пояс” найбільш промислово розвинені штати своєї країни, спокусившись дешевою робочою силою в КНР. Але якби не припинення допомоги уряду Чан Кайші, сучасний Китай був би прогресивною частиною цивілізованого світу як Японія чи Південна Корея. Цілком ймовірно, що демократичний Китай у ХХІ столітті приєднався б до антиросійських санкцій. Та й сама російська агресія було б малоймовірною, якби Китаєм не управляв тоталітарний комуністичний диктатор.
Корейська війна заходить у глухий кут
Корейська війна, котра почалася з нападу північних корейців на Південь півострова, тривала з перемінним успіхом. Після початкового відступу, сили Південної Кореї та ООН, основу яких складали американці, розпочали стрімкий контрнаступ. Протягом двох тижнів армію КНДР було розгромлено, вдалося звільнити столицю Пхеньян. Але Мао Цзедун кинув до Кореї мільйон китайських “добровольців”, а москва підтримувала технікою, військовими спеціалістами й авіацією. Поступово лінія фронту стабілізувалася там само, де й починалася, а точніше на 38 паралелі, розділяючи навпіл Корейський півострів. Американці почали вимагати перемир’я, з огляду на важкі позиційні бої та безперспективність боротьби.

Керівництво Південної Кореї, армія якої налічувала мільйон вояків і завдяки США та ООН мала перевагу в технічних засобах, відмовлялося зупиняти визволення країни, котре на десятиліття зацементує окупацію півночі. Крім цього, 5 березня 1953 року помер сталін, що дестабілізувало срср, який зменшив обсяги допомоги й міг змінити курс щодо Корейської війни. Втративши підтримку з боку союзу, комуністичний Китай погодився на добровільну репатріацію військовополонених.
На вимогу американців мирний договір був укладений 27 липня 1953 року, не зважаючи на думку корейців. Показово, що представник Південної Кореї генерал Чхве Док Сін відмовився підписати документ, виступаючи за продовження звільнення країни від комуністичного пекла. Президент Південної Кореї Лі Син Ман рішуче відмовлявся визнавати відсутність можливості об’єднання Кореї силою. Південнокорейський президент просив лідера США не припиняти бойові дії та не укладати перемир’я. В американських джерелах цю історію досі подають як бажання одіозного та корумпованого режиму Лі Син Мана продовжувати війну. Сьогодні українцям стає багато чого зрозуміло у питанні, чому південні корейці не підписали нав’язаний американцями мир. Але Вашингтон, замість вигнання комуністів з півночі Кореї, під приводом важких боїв, зробив ставку на замороження конфлікту. Проблему КНДР не усунули, а Південна Корея стала на десятиліття залежна від військово-фінансової співпраці зі США: купівля та обслуговування літаків, ППО, артилерії і тд., – звісно ж, за вказаними американцями цінами. Північна ж Корея перетворилася на справжній концтабір для корейців, яких Вашингтон не вважав за доцільне визволити.
В’єтнамська жертва комуністам
Ще однією втратою для цивілізованого світу став В’єтнам, в якому Штати вели тривалу і кровопролитну війну проти комуністичної загрози, однак зрештою вивели свої війська, оголосивши концепцію “в’єтнамізації” війни. Це означало, що протистояти озброєним москвою північним варварам Південному В’єтнаму довелося наодинці. Хоча суспільні умови невеликої постколоніальної держави, яка на зорі незалежності зазнала агресії, містили всі підвалини для майбутньої швидкої поразки. Вся економіка країни залежала суто від американських грошових траншів. В той час, як фінансова й військова підтримка Півночі з боку радянського союзу та Китаю зберігалася, США суттєво скоротили підтримку Півдня.

Крім цього, Південний В’єтнам мав характерну для демократій рису наявності демократичних прав та свобод, що не дозволяло країні сформувати єдину громадську думку і мобілізувати всі ресурси на оборону. Траплялися й дуже ганебні випадки, які підривали всю державну легітимність непідконтрольного комуністам В’єтнаму. До прикладу, у 1963 році у Сайгоні монах Тік Кванг Дик здійснив самоспалення на знак протесту проти релігійної дискримінації буддистів. Чернець сидів нерухомо і незворушно у позі лотоса протягом усього акту самоспалення, а фото цієї події, які розлетілися світом, дискредитували цілу країну. Хоча, через багато років, в комуністичному В’єтнамі буддистським монахам вже не потрібно було себе спалювати. Це за них робили комуністи.

Втомлені від в’єтнамської кампанії, у 1973 році США вирішили припинити свою підтримку Південного В’єтнаму й залишити країну, якій стільки років допомагали. Штати підписали з комуністами аналог “Будапештського меморандуму” — Паризьку угоду про закріплення існування двох в’єтнамських держав. Цю угоду промосковські комуністи порушили через два роки і 1975 року вторглися та захопили всю територію Південного В’єтнаму. Дезорганізована південнов’єтнамська армія змогла чинити опір лише два місяці.

Втеча з Афганістану та висновки для України

В ході історії США часто кидали своїх союзників після зміни президента. Обличчя кинутих на поталу талібам афганців, яких американці залишили після двадцятирічної присутності, нещодавно облетіли весь світ.
Ще 2020 року президент Трамп уклав угоду з талібами, щоб вивести військових США з Афганістану. “Якщо Талібан порушить умови угоди, ми повернемося з такою силою, якої ніхто ніколи не бачив”, — обіцяв Трамп. Показово, що уряд Афганістану був проти цього, але США його не запитували. Як тільки американський контингент скоротився до 5-6 тис., таліби, порушивши всі голослівні угоди, почали захоплювати країну. Американці ж натомість лише розпочали евакуаційну місію з вивезення з країни перекладачів, держслужбовців та вибраних громадян Афганістану, котрі були опорою американської адміністрації за останні два десятиліття, а з приходом талібів могли стати жертвами репресій.
Хаос евакуації тисяч наляканих афганців та американських військових перетворився на справжнісіньку втечу з Афганістану. Промовистими були випадки, коли афганські жінки, яким не вистачало місць у літаку, передавали незнайомим американцям своїх немовлят, боючись розправи талібів. Але не всіх вдалося евакуювати: десятки тисяч афганців, котрі були службовцями, перекладачами, вчителями, поліцейськими чи членами їх сімей, були залишені в країні й стали жертвами ганебної зради і втечі американців.

Ще раз: США не вирішують чужих конфліктів — вони на них заробляють. І чим довше зберігається загроза війни для союзника Вашингтона, тим грубші контракти підписує Пентагон.
Сьогоднішня ситуація в Україні, котру Штати погрозами й шантажем примушують припинити боротися за звільнення своїх земель, нагадує один з попередніх сценаріїв, за яким наше протистояння з росією затягується надовго, а всі роки Україна потребуватиме американської зброї, і українці вважатимуть за щастя корейський сценарій, а не в’єтнамський.

#сша #війна #історяя #політика #respublica

[Свідомий]

[Плохой танцор]

Як США зраджували своїх союзників

Кількість країн, зраджених американськими союзниками, насправді більша, аніж уявляє пересічний українець, і навіть так звані “перемоги” часто не були такими, але світ волів цього не помічати через залежність від подальшої допомоги Вашингтона.

До обрубування військової допомоги Дональдом Трампом, на руках якого вже тисячі загиблих українців, частина наших співвітчизників розглядала історію та політичні процеси крізь призму американської пропаганди. Останній вдалося нав’язати українцям міф про “доброго світового поліцейського” та “колиску демократії”.

Якщо уважно придивитися до воєн після Другої світової війни, то можна помітити, що союзники США практично ніколи остаточно не залишалися без загрози, продовжуючи жити у стані якщо не війни, то постійної готовності до неї. Ні Ізраїль, ні Тайвань, ні Південна Корея досі не знають миру та спокою, але натомість постійно залежать від військової підтримки США, на чому останні дуже непогано заробляють. А в деяких випадках американська військово-фінансова підтримка не допомагала країні вистояти проти агресії Кремля, і тривала війна завершувалася встановленням промосковського режиму. США не вирішують чужих проблем – вони на них заробляють. А у геополітиці керуються правилом медичних аферистів: вилікуваний пацієнт — втрачений пацієнт. Але при цьому часто подають ситуацію так, що винними зазвичай є “місцеві корумповані уряди”, але аж ніяк не корумповані американські еліти, котрі заробляють на проблемах інших країн.

Як США зрадили китайців, а потім перетворили Китай на монстра
Чимало нинішніх геополітичних проблем, пов’язаних з Китаєм, зокрема китайська комуністична експансія в світі, погрози Тайваню, які загрожують початком світової війни та латентна підтримка Пекіном путінського режиму, могли б сьогодні бути не актуальними, якби США не програли війну за Китай в 1949 році. А точніше — не припинили допомогу законному уряду Китаю.
В середині 1940-их Вашингтон зробив ставку у громадянській війні в Китаї на націоналістичну партію Гоміндан на чолі з генералісимусом Чан Кайші, яка боролася проти озброєних та фінансованих москвою комуністичних формувань. Гомінданівці бачили Китай демократичною республікою європейського типу, який би був союзником Заходу. На початку громадянської війни Гоміндан мав суттєву перевагу в чисельності військ і контролював більшість країни. Проте допустив чимало прорахунків, серед яких була поширена у всіх країнах корупція, невміння поратися з проблемами малозабезпечених верств та зростаючий комуністичний популізм, який москва щедро підтримувала без обмежень. Вже до кінця 1949 року, за підтримки радянського союзу, комуністи контролювали практично весь континентальний Китай.

Розуміючи, що США втрачають Китай, чимало вашингтонських чиновників сумнівалися в доцільності підтримки режиму Чан Кайші і заявляли, що незалежно від того отримає Гоміндан гроші чи ні, економічне та військове становище Китаю не зміниться на краще. Навіть посол США в Китаї жорстко критикував проект економічної допомоги, наголошуючи, що перш ніж давати гроші китайському уряду, котрий не в змозі правильно ними розпоряджатися, потрібно надіслати сюди американські контролюючі органи, які рахуватимуть кожен долар.
Серед американського естеблішменту поширювалося розчарування в Чан Кайші, якого сприймали як неефективного лідера, що не міг швидко перемогти озброювані москвою війська. Білий дім навіть почав звертати увагу на лідера комуністів Мао Цзедуна, який, хоч і орієнтувався на кремль, проте справляв враження “ефективного менеджера”. Американці навіть пропонували створення коаліційного уряду Китаю, до якого увійдуть представники як Гоміндану, так і комуністичної партії. Як наслідок, гомінданівці зазнали поразки, втратили континентальний Китай і опинилися на Тайвані, а завершення цієї боротьби досі чекає своєї розв’язки.
Поширена в інтернеті версія поразки китайської демократії пояснює все корумпованістю уряду Чан Кайші та розкраданням американської допомоги, але факт, що у найнапруженіші моменти боротьби США урізали підтримку, яку за інших обставин ніде не шкодували, на жаль, замовчують.

Поразка Гоміндану в 1949 році стала епохальною подією, наслідки якої й досі впливають на весь світ. Якби не сталося програшу китайських республіканських сил, які орієнтувалися на Захід, не відбулося б в Китаї найбільшого в історії голоду з жертвами близько 35 мільйонів людей, не було б культурної революції та оскаженілих хунвейбінів, котрі винищили інакомислячу китайську інтелігенцію.

1972 року США зрадили демократичний Китай вдруге. Президент Ніксон здійснив візит в Пекін і потиснув руку найкривавішому диктатору в історії, який вбив до 60 млн. людей і визнав КНР, вивівши кривавий режим з міжнародної ізоляції. США визнали існування лише одного Китаю, де Тайвань є його частиною, а місце Тайваню в ООН віддали китайським комуністам. Тривалий час цю історію подавали як перемогу американської дипломатії, “човникову стратегію геніального Кіссінджера”, з допомогою якої вдалося перетягти Китай на бік США та створити загрозу для срср. Але насправді москва і Пекін стали ворогами ще задовго до візиту Кіссінджера. Після Празької весни 1968 року влада КНР заявила, що срср став на шлях соціалістичного імперіалізму та ревізіонізму — і відносини між державами різко загострилися. А воєнні зіткнення між срср та КНР відбулися ще в 1969 році на острові Даманський. Все, що зробили американці, це допомогли й без того ворожому до союзу Китаю розбудувати промисловість, створивши гігантського конкурента, якого Дональд Трамп сьогодні називає “найбільшою загрозою для США”. Виходить, американські бізнесмени самі перетворили в “Іржавий пояс” найбільш промислово розвинені штати своєї країни, спокусившись дешевою робочою силою в КНР. Але якби не припинення допомоги уряду Чан Кайші, сучасний Китай був би прогресивною частиною цивілізованого світу як Японія чи Південна Корея. Цілком ймовірно, що демократичний Китай у ХХІ столітті приєднався б до антиросійських санкцій. Та й сама російська агресія було б малоймовірною, якби Китаєм не управляв тоталітарний комуністичний диктатор.
Корейська війна заходить у глухий кут
Корейська війна, котра почалася з нападу північних корейців на Південь півострова, тривала з перемінним успіхом. Після початкового відступу, сили Південної Кореї та ООН, основу яких складали американці, розпочали стрімкий контрнаступ. Протягом двох тижнів армію КНДР було розгромлено, вдалося звільнити столицю Пхеньян. Але Мао Цзедун кинув до Кореї мільйон китайських “добровольців”, а москва підтримувала технікою, військовими спеціалістами й авіацією. Поступово лінія фронту стабілізувалася там само, де й починалася, а точніше на 38 паралелі, розділяючи навпіл Корейський півострів. Американці почали вимагати перемир’я, з огляду на важкі позиційні бої та безперспективність боротьби.

Керівництво Південної Кореї, армія якої налічувала мільйон вояків і завдяки США та ООН мала перевагу в технічних засобах, відмовлялося зупиняти визволення країни, котре на десятиліття зацементує окупацію півночі. Крім цього, 5 березня 1953 року помер сталін, що дестабілізувало срср, який зменшив обсяги допомоги й міг змінити курс щодо Корейської війни. Втративши підтримку з боку союзу, комуністичний Китай погодився на добровільну репатріацію військовополонених.
На вимогу американців мирний договір був укладений 27 липня 1953 року, не зважаючи на думку корейців. Показово, що представник Південної Кореї генерал Чхве Док Сін відмовився підписати документ, виступаючи за продовження звільнення країни від комуністичного пекла. Президент Південної Кореї Лі Син Ман рішуче відмовлявся визнавати відсутність можливості об’єднання Кореї силою. Південнокорейський президент просив лідера США не припиняти бойові дії та не укладати перемир’я. В американських джерелах цю історію досі подають як бажання одіозного та корумпованого режиму Лі Син Мана продовжувати війну. Сьогодні українцям стає багато чого зрозуміло у питанні, чому південні корейці не підписали нав’язаний американцями мир. Але Вашингтон, замість вигнання комуністів з півночі Кореї, під приводом важких боїв, зробив ставку на замороження конфлікту. Проблему КНДР не усунули, а Південна Корея стала на десятиліття залежна від військово-фінансової співпраці зі США: купівля та обслуговування літаків, ППО, артилерії і тд., – звісно ж, за вказаними американцями цінами. Північна ж Корея перетворилася на справжній концтабір для корейців, яких Вашингтон не вважав за доцільне визволити.
В’єтнамська жертва комуністам
Ще однією втратою для цивілізованого світу став В’єтнам, в якому Штати вели тривалу і кровопролитну війну проти комуністичної загрози, однак зрештою вивели свої війська, оголосивши концепцію “в’єтнамізації” війни. Це означало, що протистояти озброєним москвою північним варварам Південному В’єтнаму довелося наодинці. Хоча суспільні умови невеликої постколоніальної держави, яка на зорі незалежності зазнала агресії, містили всі підвалини для майбутньої швидкої поразки. Вся економіка країни залежала суто від американських грошових траншів. В той час, як фінансова й військова підтримка Півночі з боку радянського союзу та Китаю зберігалася, США суттєво скоротили підтримку Півдня.

Крім цього, Південний В’єтнам мав характерну для демократій рису наявності демократичних прав та свобод, що не дозволяло країні сформувати єдину громадську думку і мобілізувати всі ресурси на оборону. Траплялися й дуже ганебні випадки, які підривали всю державну легітимність непідконтрольного комуністам В’єтнаму. До прикладу, у 1963 році у Сайгоні монах Тік Кванг Дик здійснив самоспалення на знак протесту проти релігійної дискримінації буддистів. Чернець сидів нерухомо і незворушно у позі лотоса протягом усього акту самоспалення, а фото цієї події, які розлетілися світом, дискредитували цілу країну. Хоча, через багато років, в комуністичному В’єтнамі буддистським монахам вже не потрібно було себе спалювати. Це за них робили комуністи.

Втомлені від в’єтнамської кампанії, у 1973 році США вирішили припинити свою підтримку Південного В’єтнаму й залишити країну, якій стільки років допомагали. Штати підписали з комуністами аналог “Будапештського меморандуму” — Паризьку угоду про закріплення існування двох в’єтнамських держав. Цю угоду промосковські комуністи порушили через два роки і 1975 року вторглися та захопили всю територію Південного В’єтнаму. Дезорганізована південнов’єтнамська армія змогла чинити опір лише два місяці.

Втеча з Афганістану та висновки для України

В ході історії США часто кидали своїх союзників після зміни президента. Обличчя кинутих на поталу талібам афганців, яких американці залишили після двадцятирічної присутності, нещодавно облетіли весь світ.
Ще 2020 року президент Трамп уклав угоду з талібами, щоб вивести військових США з Афганістану. “Якщо Талібан порушить умови угоди, ми повернемося з такою силою, якої ніхто ніколи не бачив”, — обіцяв Трамп. Показово, що уряд Афганістану був проти цього, але США його не запитували. Як тільки американський контингент скоротився до 5-6 тис., таліби, порушивши всі голослівні угоди, почали захоплювати країну. Американці ж натомість лише розпочали евакуаційну місію з вивезення з країни перекладачів, держслужбовців та вибраних громадян Афганістану, котрі були опорою американської адміністрації за останні два десятиліття, а з приходом талібів могли стати жертвами репресій.
Хаос евакуації тисяч наляканих афганців та американських військових перетворився на справжнісіньку втечу з Афганістану. Промовистими були випадки, коли афганські жінки, яким не вистачало місць у літаку, передавали незнайомим американцям своїх немовлят, боючись розправи талібів. Але не всіх вдалося евакуювати: десятки тисяч афганців, котрі були службовцями, перекладачами, вчителями, поліцейськими чи членами їх сімей, були залишені в країні й стали жертвами ганебної зради і втечі американців.

Ще раз: США не вирішують чужих конфліктів — вони на них заробляють. І чим довше зберігається загроза війни для союзника Вашингтона, тим грубші контракти підписує Пентагон.
Сьогоднішня ситуація в Україні, котру Штати погрозами й шантажем примушують припинити боротися за звільнення своїх земель, нагадує один з попередніх сценаріїв, за яким наше протистояння з росією затягується надовго, а всі роки Україна потребуватиме американської зброї, і українці вважатимуть за щастя корейський сценарій, а не в’єтнамський.

#сша #війна #історяя #політика #respublica

Не согласен с этой статьей в целом.Сейчас немного есть времени расписывать,но вкратце по Корее: В войну кроме СССР вступил Китай (В конце октября 1950 года Китайская Народная Республика (КНР) направила около 260 000 солдат для ведения боевых действий в Северной Корее) могли потом ещё сколько угодно направить.Народу у них как грязи и логистика-через речку. И стало понятно что если не заключить договор о разделении-все превратится в бесконечную и главное-безсмысленную мясорубку.
По Вьетнаму: Война закончилась из-за возрастания протестов народа США а не по доброй воле правительства.И много ли заработали США в этой войне?А на Афганской?
Это я к этой фразе: "США не вирішують чужих конфліктів — вони на них заробляють."-неправда.Могу еще массу примеров привести.
Существует массовое заблуждение что война-это заработок а это не так.Да,кто-то на этом заработает (единицы) но страна в целом-теряет.Вооружение-не птицефабрика.Убыток 100% Потратил деньги на изготовление снаряда,на его доставку,на зарплату военному,выстрелил и что? Хоть один колосок от этого вырастет? В чем заработок-то?

[Свідомий]

[Свідомий]

🌪Сильные штормы и торнадо обрушились на США, погибли около 20 человек — NBC News

Как пишет издание, без электричества осталось более 316 тыс. потребителей.

По оценкам, 138 млн человек подвергаются риску непогоды.

По предварительным данным, вчера на Среднем Западе и Юге США было зарегистрировано не менее 440 штормов, в том числе 24 торнадо в Миссури, Арканзасе, Миссисипи и Иллинойсе.

Торнадо обрушились на здания в регионе, оставив после себя значительный ущерб.

[Свідомий]

🗣Больше не слышен «Голос Америки»: легендарная радиостанция замолчала впервые за 83 года

Для множества стран мира «Голос Америки» был единственным источником правды в течение почти века. Теперь же, после прекращения финансирования, более тысячи журналистов, продюсеров и вспомогательного персонала компании ушли в принудительный отпуск. Об этом сообщил директор Voice of America Майкл Абрамовиц.

Администрация американского президента Дональда Трампа выдвинула перечень претензий к вещателю «Голоса Америки» и таким образом «объяснила», почему решила прекратить его финансирование.

В частности, среди «притензий» — «нарушения журналистской этики» и сюжет 2019 года о трансгендерных мигрантах, которые ищут убежища в США.

[Свідомий]

Хуситы заявили об атаке на авианосец США USS Harry Truman – израильский канал i24 News

Сообщается, что была атакованы и другие суда в северной части Красного моря. По данным СМИ, атака была осуществлена 18 баллистическими и крылатыми ракетами и дроном.

15 марта Трамп приказал вооруженным силам США нанести удары по йеменским хуситам. "Они ведут неустанную кампанию пиратства, насилия и терроризма против американских и других кораблей, самолетов и беспилотников", – заявил президент США.

[Свідомий]