Украинский народ.

[Свідомий]

Жіночі імена

Амага - Значення невідоме. Ім'я сарматської цариці. Автор І ст. н. е. Полієн передає легенду про неї. Чоловік Амаги цар Медосак був схильний до вживання хмільного меду (пор. його ім'я), через що занедбав державні справи. Амага "сама розставляла по всій країні гарнізони, відбивала напади ворогів та допомагала сусідам, яких ображали".
Арга - "Яра" (?). Геродот називає двох дочок гіпербореїв Аргу та Опіду, які прибули колись зі Скитії на о. Делос, щоб принести священні дари в святиню Артеміди. За часів Геродота могили цих скитських дів знаходилися за храмом Артеміди, а делоські жінки щороку на честь Арги та Опіди збирали дари Богині й співали гімни, які склав Олень.

Гіпероха - Значення невідоме. Ім'я гіперборейської дівчини (скитянки), яка разом з подругою Лаодікою несла священні дарунки, загорнуті у пшеничну солому, до храму Артеміди на о. Делос. Див. також жін. імена Арга та Опіда.
Лаодіка - Можливо, це - перекручене Геродотом ім'я Лагодіка (від Лади) або Ладоока. Ім'я скитської дівчини, яка несла священні дари, загорнуті у пшеничну солому, до храму Артеміди на острові Делос.
Опіда - Значення поки що не встановлене. Ім'я скитянки, що принесла Священні дари до храму Артеміди на острові Делос. Див. жін. ім'я Арга.
Опоя - "Яка напоює, тамує спрагу". Ім'я скитянки, жінки скитського царя Аріапейта.

Томирис - Цариця народу дербиків (VI ст. до н.е.), що належали до скитського племені массагетів у Центральній Азії. За Геродотом, Кир Великий, засновник Перської імперії, загинув у битві з нею.
Підкоривши плодючий Південь, Кир вирішив узяти під свою владу вільні племена, які мешкали у північній частині середньої Азії, по обидва боки Каспійського моря. Насамперед Кир почав бойові дії проти массагетів (народу, спорідненого зі скитами), що жили за р. Яксартом (тепер - р. Сир-Дарья). Причиною цієї війни була відмова, яку одержав Кир від цариці массагетів Томириси, коли він захотів одружитися на ній. Кир, перейшовши Яксарт, заманив у засідку массагетське військо та наніс йому важку поразку, при цьому він знищив декілька тисяч людей та ще більше захопив у полон. Серед полонених був син Томирис - Спарганиз. Він не захотів терпіти таку ганьбу та просив царя звільнити його від пут; але як тільки їх скинули з нього, він одразу ж покінчив із собою. Через загибель сина цариця Томирис була у розпачі. Вона звернулася до свого народу та інших скитів, зібрала нове величезне військо та пішла супроти Кира.

Битва відбулася у 529 р. до н. е. Як свідчить Геродот, вона була найжорстокішою з усіх, що колись були між народами. Вбиті тисячами встеляли землю, - врешті-решт перси були розбиті, й сам Кир, до того часу непереможний, загинув. Коли знайшли тіло царя, розлючена Томирис наказала відрубати йому голову і кинула її у шкіряний міх, наповнений людською кров'ю, аби ненажерливий завойовник зміг досхочу напитися її [Геродот.1. 214].

[Свідомий]

Батьки українського танцівника світового рівня Сержа Лифаря - помічник лісничого Трипільсько-Вітянського лісництва Михайло Якович Лифар та Софія Василівна Марченко.
Родина Лифарів мала глибоке козацьке коріння. Пізніше Сергій Михайло згадував, як, гостюючи в свого діда у Каневі, слухав розповіді про героїчне минуле України та розглядав «пожовклі вицвілі грамоти з восковими печатками, що ними нагороджували Лифарів українські гетьмани та кошові отамани великого Війська Запорізького».

[Свідомий]

У Верхньому Ясенові віднайшли могилу гуцулки Чукутихи, чиє фото в 1931 році здобуло гран-прі на виставці у Парижі
Портрет зробив у 1920-х на Верховинщині військовий фотограф Микола Сеньковський. Знімок ввійшов до збірки “Гуцульські типи” і отримав світове визнання під назвою “Стара гуцулка”.



“Чукутиха була дуже вродлива. Навіть у 100 років. Якщо людина гідно проживе життя, у старості – красива. Якщо негідно – то як Баба Яга. До останніх днів найгарніше в околиці одягалася. На голові закручувала кучері, прикрашала зачіску живими квітами. Мала прекрасний голос. І до того всього – феноменальну пам’ять. Весілля на Гуцульщині гуляли три дні. То могла три доби співати пісень, і ні одна не повторювалася”, – розповідає про героїню відомого фото верховинський дослідник, краєзнавець Іван Зеленчук.

Іван Зеленчук працює у відділенні “Гуцульщина” Національного науково-дослідного інституту українознавства в райцентрі Верховина на Івано-Франківщині. 20 років шукав сліди Чукутихи. Нещодавно віднайшов її правнука та могилу.

Чукутихою по-вуличному називали гуцулку Марію Кречунєк, вона народилася 26 квітня 1836 року в Ясенові Горішньому Верховинського району. 10 листопада 1867-го вийшла заміж за Йосипа Полєка. Він мав прізвисько Чукут, що означає “замкнений у собі”, “скритний”.

Марія була відомою співачкою у Верховинському районі. Співала на весіллях, заробляла цим на життя. Ще тримала господарство.

У 1920-х у Верховину приїхав військовий фотограф Микола Сеньковський, 1893 року народження. Родом із Полтавщини.
“Батько фотографував гуцулів, їхні ремесла, побут і багато пейзажів. Знімки продавав по всій Європі, – розповідає син фотографа Юрій Сеньковський, 85 років, зі Львова. – Чукутиху сфотографував 1926-го. Тоді він холостякував. Мене ще не було. Потім одружився з мамою – Євгенією Поліщук, учителькою. Коли мені було 8 років, прийшли до хати якісь люди. Батько зняв із грудей образ Божої Матері, повісив мені на шию, благословив та вклав спати. На ранок його не було, і більше ніколи я батька не бачив (після оголошення Німеччиною війни Польщі Микола Сеньковський, разом із польськими офіцерами, перетнув кордон з Румунією. – “Країна”).
Фотосесію Чукутихи автор назвав “Стара гуцулка”. Знімки ввійшли до збірки “Гуцульські типи”. 1931 року ця світлина експонувалася на виставці в Парижі й здобула гран-прі.

Марія та Йосип прожили разом 50 років. Мали п’ятьох дітей. Марія Кречунєк померла в першій половині 1930-х.



Її правнук Микола Максим’юк очолює народний ансамбль дримбарів “Струни Черемоша” у Верхньому Ясенові. З листопада 2012 року там проводять районні фестивалі гуцульських співанок імені Марії Кречунєк.



Збереглася її могила у Верхньому Ясенові, повідомив Іван Зеленчук. Дослідник відвідав її разом із правнуком Чукутихи.

Джерело: Kurs.if.ua

[Свідомий]

Так и народная масовость в древности была иной чем в наши дни .Народ расселялся,устраивался ,а затем плодился.Государств не было,границ тоже ,средства передвижения были примитивными.Кстати читал одного генетика ,интересно рассказывпл о миграциях.Миграции шли тысячалетиями.Пришли люди на место,осели.Живут пока все устраивает .А тут бах ,катаклизмы природные или условия прокормится ухудшились.Снялись с места и двинулись в поисках пищи и более принятных условий .А в наши дни конечно расселение шустрее,да и цивилизация развитей.Вот генетика интересная наука показывает кто есть кто ,кто куда ушел а кто остался и смешался с другими.

[Свідомий]

Все уже подтверждено.Генетикой,антропологией,археологией и многими другими специлизациями.Народ шнырял по просторам земли туда сюда .Да многое не известно,так и многие современные события тайна из тайн.Rb1 заселяет всю Европую.Но делятся на немцев,испанцев,англичан и прочих.Мы судим о Средних веках по историческим документам.Так же судим и о более далеких временах по тем артифактам и по тем фактам что есть.Найдется что то другое что опровергнет ну и хорошо .Это и есть наука,искать ,принимать и опровергать.

[OiUS]

Чтобы построить Кельнский собор (да и другие огромные сооружения, даже в Украине) нужны: образование, обучение ремеслу, концентрация ресурсов, организация, высокий уровень культуры, да и достаточно развитые науки и технологии.

Конечно.Именно поэтому собор достраивался и улучшался (по мере развития всего выше тобой перечисленного) несколько веков.
Вот его история : https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1 ... 0%BE%D1%80
Только при чем тут состав и корни украинского народа? Строительство и архитектура-это скорее к прогрессу относится.

[OiUS]

..... не нужно полагать, что люди лет 300 назад были глупее нынешних.

Лично я так и не думал.Ум и образование-разные вещи.Я думаю ум-чисто природный дар.Образованность-техническое накопление и использование ЧУЖИХ знаний которые постоянно накапливаются.От ума тут зависит только способность к такому обучению-не больше.
Я думаю что если взять младенца и вырастить его в лесу обучая только знаниям 16-го века,он бы ничем не отличался от среднего жителя 16-го века.Я думаю он бы даже не понимал и половины того о чем мы говорим.
Ты знаешь что такое ДВС.Человек 17-го века этого не знал.Это недостаток ума? Конечно же нет.Это недостаток знаний.Только и всего.

[Свідомий]

Все уже подтверждено.Генетикой,антропологией,археологией и многими другими специлизациями.Народ шнырял по просторам земли туда сюда .Да многое не известно,так и многие современные события тайна из тайн.Rb1 заселяет всю Европую.Но делятся на немцев,испанцев,англичан и прочих.Мы судим о Средних веках по историческим документам.Так же судим и о более далеких временах по тем артифактам и по тем фактам что есть.Найдется что то другое что опровергнет ну и хорошо .Это и есть наука,искать ,принимать и опровергать.

)) Ну, ты насмешил про "все известно". А тебе не приходит в голову, что глобальная катастрофа, с извержениями, ядовитыми газами, которые вызвали то, что потом обозвали "чумой" (отсюда и массовая "флюгеризация" городов), с изменением статики атмосферы, сдвигом полюсов и возникающей радиацией, вызвала генную мутацию у людей? И именно с востока на запад, как и происходила катастрофа. И длилась она долго, десятки лет, возвращаясь волнами, т.к. инерция атмосферы, биосферы, тектоники - абсолютно разная.

Есть много, друг Горацио...

Для справки:

"33. ЧЕРНАЯ СМЕРТЬ

Чумная палочка (Yersinia pestis) была отождествлена со средневековой Черной смертью в 1894 году, но лауреат Нобелевской премии по биохимии Дж. Ледерберг со знанием дела показал, что клиническая картина средневековой Черной смерти, искусственно подогнана под клинику современной чумы [134].

Симптомам Черной смерти отвечают отравление вулканическими и/или теллурическими газами, усиливающееся в сырую погоду и на понижениях местности, баротравма и удар инфразвуком, - но не чумная палочка.

33.1. НЕСООТВЕТСТВИЕ БАЗОВЫХ СИМПТОМОВ

Чумная палочка (Yersinia pestis) не синтезирует истинных экзотоксинов, способных вызывать основные симптомы «черной смерти».

Тела людей, погибших от «черной смерти», быстро чернели и выглядели «обугленными». Это возможно, если гибели людей предшествовало массовое развитие геморрагий, однако такая неспецифическая реакция зависит от наличия в геноме человека аллели (TNF2). Эта аллель – результат мутации гена TNF-a, и гомозиготные по ней индивидуумы составляют около 5% популяции. Это исключает эпидемию, а в поселениях Европы от Черной смерти разом гибли до 95-100 % жителей.

Инкубационный период бубонной чумы длится 3-6 суток, при легочной (очень редкой) форме - 1-2 дня. Температура тела повышается до 39°С и выше. Появляются озноб, сильная головная боль, головокружение, чувство разбитости, мышечные боли, иногда рвота. В отличие от чумы, Черная смерть убивала в Багдаде за несколько часов, а в Авиньоне - за ночь."

И это известно.Вот ты сам меня наммешил.Вот то что ты сейчас написал ты откуда это все взял?Что за информация,какой источник?))))

[Свідомий]

И это известно.Вот ты сам меня наммешил.Вот то что ты сейчас написал ты откуда это все взял?Что за информация,какой источник?))))

Муравей рассказал. Важно то, что здесь все доказательно, с опорой на реальные факты, а не "сказания и былины".

Прикольно.Все же факты и все же доказательно.А факты и доказательства на основании чего,каких иследований ?Что касается былин так это тоже факт что они придуманы в московских кабинетах ,и это факт известный для большинства интересующихся людей.Никаких былин в Древней Руси не было.

[Свідомий]

А факты и доказательства на основании чего,каких иследований ?

Исследования таковы. Создана база, порядка 300 000 записей, всех достоверных (ну, признанных наукой) сведений об исторических фактах.

На основе статистического анализа, выясняется, какие записи достоверны (об одном и том же событии), а какие просто "копия".

Скажем, фундаментальное географическое открытие. Есть 2-3 записи н-го года, затем 150 лет - ничего, ни звука, а потом снова "открытие" и нормальная возрастающая последовательность и количество. Вот, примерно так находится время, место и само событие.

Вот .Самое главное что находится ,выходит кто то находит,кто иследует данный вопрос,находит факты ,их доказывает и это отлично.Наука многое уже опровергла ,и те же летописи .Я читал иследования по всем тем древним летописям .Так нет оригиналов ,а все то что есть написано в поздние времена .Более того в том что написано полно поздних исправлений ,более того в древних типа летописях используются словосочетания ,фонетические вкрапления не присущи древнему языку .Так это же и хорошо что кто то изучил это и предоставил доказательства.Вообще то что спорится в исторических вопросах имеет форму гипотез и версий ,достоверного утверждения что было именно так нет.Это уже мы каждый трактует так как ему нравится .Ну к примеру вопрос Тризуба кто то доказывает что то сокол в полете,кто то твердит что то хазарская тамга,кто то утверждает что то сивол триединия. Но в научном мире нет четкого утверждения что это именно так ,там признано что существует множество версий происхождения .Есть просто факты обнаружения тризуба еще за долго до хазар.Так что уже можно какой то вывод сделать.И так во всех вопросах.То же и о миграции народов ,есть предположения на данных фактах генетики ,антропологии,археологии,письменных упоминаниях.А катигорически утверждают только далекие .Вот сейчас мы думаем что быдо так ,а завтра появляются какие то новые факты меняющие наше мнение на другое.Ну так это нормально.Вон с Дятловым и гибелью его группы столько всего нашмаляли чуть ли не до инопланетян..Официальная версия одна а альтернативных с дюжину .Ну лично мне интересны все они ,хотя как иам было на самом деле я не могу знать.

[Свідомий]

А с чего вдруг норманы пришли на Русь?Есть другая версия что Русь местные славяне в вовсе не норманы.Генетика показывает что у потомков русов нет норманских генов больше арийских.Да и сами летописи так халтурно обработаны что очень даже прикольно раздолбать норманскую версию.В самой летописи указано что русы это поляне,что русы говорили на славянском языке и поклонялись славянским богам.А антропологи показывают что поляне нащадки черняховцев а черняховцы потомки ираноязычных сарматов а иследования скифосарматских могильников указывают что скифосарматы носители тех генов что у ариев и украинцев.Вопрос ,куда девались норманы?А норманы остались там где и по сей день живут Швеция,Дания,Норвегия .Но вот их генетика указывает что они сами народ пришлый а вовсе не местный.Разве это не интересно?

[Свідомий]

Кстати, окинь взглядом сегодняшний мир и процессы, которые в нем происходят. Кем же должен быть "Нестор", чтобы все это понять и описать?

Ну, ладно, древний мир был проще, несмотря на Пирамиды, полигональную кладку и города-звезды, но все равно, у "Нестора" должно быть семь пядей во лбу, чтобы понять и описать СВОЮ версию. А мы вот в 21-м веке всему наивно верим...

Не верно.Не верим.Ученые давно уже указывают на не точности написаного Нестором.Верят обыватели одураченные политиками а наука указывает что Нестор писал отсебятину и летопись скорей художественное произведение а не научное .Это как из трех записанных баек забацали былины и приписалииих всему русскому народу и теперь олухи носятся с этими былинами ,пхая их под нос каждый раз с утверждением мол почему у русских былины есть а вот у украинцев с беларусами нет.Да потому как на Руси никаких былин сроду не было ,былины обычное пропагандистское разводилово .Да народное творчество есть.Без него никуда .Но с этими былинами так нахалтурили придав им всенародное национальное значение .И если бы не школа и не пропагандистский галдеж то кто бы о тех былинах что знал?Когда более подробно начинаешь интересоватся происхождением былин просто берет ржака когда читаешь весь тот пафос о былинах предложенный обывателям.

[Свідомий]

Да ,и хотел отметить что пусть летописи и не совсем точно воспригзводят исторические события но они есть ценным источником о понимании как наши предки воспринимали мир и события происходящие в историческом прошлом.Ведь был Кыев стольный град ,были галичане ,суздальцы,новгородцы и так далее и тому подобное.Это интересно знать.

[Свідомий]

Да ,и хотел отметить что пусть летописи и не совсем точно воспригзводят исторические события но они есть ценным источником о понимании как наши предки воспринимали мир и события происходящие в историческом прошлом.Ведь был Кыев стольный град ,были галичане ,суздальцы,новгородцы и так далее и тому подобное.Это интересно знать.

Попытку знать, никто не отрицает. Были и жители деревни Слободка. Вопрос в том, каково влияние того или иного факта на жизнь социума, его "вес", так сказать. Это и есть главная манипуляция. Изменение веса факта (пусть он даже достоверный) и вплетение его в канву "нужной" истории.
Отсюда, и первый статистический признак "верности" - частота упоминаний. Если событие значимое, то его в известный период упомянут раз сто, а не мелькнет один раз сотню лет назад, а потом даже термины описания появятся через сто лет.

Так в наш век информации большая масса не интересуется не историей ,не географией ,не физикой с химией Читают Донцову ,смотрят сериалы про любовь ,Пушкина читали только в школе .Про летописи многие вообще не знают.Кто такой Нестор и не догадываются .О многих событиях современных не знают.Вот недавно спрашивал двух слесарей что за дата 11 сентября в США .Не знают.Но даже не знают когда Октябрьская революция была .Многим пофиг генетика и раскопки пирамид.А теперь что касается исторического прошлого.А сколько тогда было грамотных людей которые могли бы описать события и оставить письменные упоминания о них?

[Свідомий]

На исторических форумах на много интереснее .Там есть то чего нет в школьных учебниках.На исторических форумах факты,аргументы ,дискуссии а в школьных учебниках ставят перед фактом притом недоказанном.

[Свідомий]

[Свідомий]

Знайомтесь!
Агата Київська - королева Англії.
Агата (Агафія) Ярославна.
Стала прабацею усім британським монархам, включно із легендарним Річардом Лев'яче Серце.
Дружина короля Едварда, донька Великого Князя Київського Ярослава Мудрого і Інгігерди - доньки шведського короля Улофа III, мати Едгара Етелінга і Святої Маргарити - королеви Шотландтї. Ця онучка Ярослава Мудрого стала першою шотландською святою.
Рідні сестри Агати:
королева Франції АННА Ярославна, дружина короля Генріха І;
королева Угорщини АНАСТАСІЯ Ярославна (Аґмунда), дружина короля Андраша І;
королева Норвегі ЄЛИСАВЕТА Ярославна (Еллісіф), дружина короля Гаральда III Суворого, потім дружина короля Данії Свейна II Данського.
Рідні брати Агати:
князь ВСЕВОЛОД Ярославич, чоловік принцеси Марії, дочки імператора Візантії Костянтина IX Мономаха (1046), від шлюбу народився Володимир Мономах;
князь ІЗЯСЛАВ Ярославич, чоловік принцеси Ґертруди, дочки польського князя Мешка II (1040);
князь СВЯТОСЛАВ Ярославич, чоловік німецької графині, внучки цісаря Генріха II, імператора Священної Римської імперії;
князь ІГОР Ярославич чоловік німецької принцеси Кунігунди, графині Орламіндської;
князь В'ЯЧЕСЛАВ Ярославич, чоловік німецької принцеси Оди Штаденської;
князь ВОЛОДИМИР Ярославич, чоловік німецької графині Оди, дочки великого графа Ліпольда фон Штаде.
В літописах згадки про королеву АГАТУ датовані 1066 роком.
(В ті часи, на місці Москви квакали жаби, в лісах бігали дикі мокші)
ПАМ'ЯТАЙ.
На світлині портрет королеви Агати, роботи британського художника Джозефа Райта.

[Свідомий]

Колекціонер виклав у вільний доступ 120+ рідкісних листівок з українськими краєвидами XIX – початку XX ст

Володимир Козюк, пейзажист, народний художник України з Вінниці виклав у вільний доступ більше 120 рідкісних листівок з українськими краєвидами XIX – початку XX ст

“Тут рідкісні історичні листівки. Хочеться, щоб люди використали цей матеріал, тому прошу поділитися альбомом. Українські листівки колекціоную з 1992 року. Одною з найулюбленіших тем для мене є види України, українських сіл та хат під стріхою! Так, саме тих хат, пошуками яких зайнявся пізніше особисто. Можливо ці зображення надихнули досліджувати мою улюблену тему, важко сказати, але у двадцять років, я чітко усвідомив, що ці листівки є історією та надбанням нашої Держави! Дозволяю використовувати усім бажаючим, адже те, що маю, збирав не для себе, а для українського народу.”

https://vsviti.com.ua/ukraine/98375?fbc ... g73spNr5zg

[Свідомий]

Конрад Ґрюненберґ і герби українських королівств



Легендарний лицар доби Середньовіччя, шляхтич, бургомістр міста Констанц (Баден-Вюртемберґ, Німеччина) - Конрад Ґрюненберґ (Conrad Grünenberg). Перша згадка про нього датується 1442 роком, де він фігурує в одній із угод як міський архітектор. Увійшов в історію, перш за все, як автор унікального гербовника, який містить численні зображення гербів імператорів, королів, титулованої аристократії та знаті, церковних ієрархів, князів, шляхтичів, міст і містечок, країн і держав, європейських градів та колоній. Він цікавий нам тим, що у цьому гербовнику є також Герби українських королівств, міст Київської Русі і Галичини, а також деяких інших регіонів.



Герб Конрада Грюненберга 1495 р.

Конрад був почесним кавалером кількох середньовічних таємних орденів. Також займався судочинством. Надзвичайно цікава та багатогранна особистість, багато подорожував. До прикладу, 22 квітня 1486 року Конрад відправився у паломництво до Єрусалиму, де склав цілий путівник по Палестині з численними ілюстраціями, апокрифічними гербами, мапами. Спочатку через Швейцарський Тіроль і Тренто він досяг Венеції, потім досяг Пореча на півострові Істрія, звідки через далматинські міста Задар, Шибеник, Лесину, Корчулу і Рагузу дістався до острова Корфу, а потім до фортеці Медон в Мореї. Після досяг Кандії на Криті, потім дістався до Родосу і Кіпру, де відвідав Лімассол, Галіні і Фамагусту, звідки 24 липня доплив до Яффи. У Палестині відвідав також Лідду, Рамку, Еммаус, Єрусалим і Віфлеєм. Путівник Конрада зберігається в Науковій бібліотеці Тюрінгії.



Cторінки з книги Конрада Грюненберга “Опис подорожі з Констанца в Єрусалим” (“Beschreibungder Reise von Konstanz nach Jerusalem”) 1487 року.

Це був не тільки воїн, а й потужний колекціонер історичної спадщини, краєзнавець, історик. Високий мистецький рівень та інформативна насиченість гербовника Грюненберга сприяли його надзвичайній популярності серед інших середньовічних вчених, авторів, картографів, літописців.

Пропонуємо вашій увазі добірку зображень з коротким описом із гербовника Конрада - Österreichische Wappenchronik, який загалом містить близько 2000 гербів та ілюстрацій.

Герб Києва

Герб Києва у гербовнику Конрада Грюненберга (1480) - синій щит із зображенням двох рук в червоному вбранні, які тримають куш (лук) із золотою стрілою та натягують тятиву для стрільби. Підпис, що супроводжує даний малюнок, вказує на приналеж-ність цього герба до руського геральдичного кола — “könig von Russengehört unttern kan”. Визначення “короля Русі”, як одного з васалів великого хана, могло бути зумовлене претензіями золотоординських та кримських ханів на зверхність над окремими руськими землями, в тому числі й Київською, у XV столітті.

Цей герб пізніше "перекочував" в інший гербовник Георга Ортенбурга 1602 року. Українські дослідники вважають, що це одне з перших зображень герба міста Києва. Дійсно зображення самострілу, арбалета або куші - перший відомий міський символ міста Києва. Ймовірно, такий герб символізував захист від татар, від яких постійно захищалися жителі Києва. Інші приписують йому скіфське походження. Лук був поширений у скіфському просторі, про що переконливо свідчать сотні тисяч наконечників стріл "скіфського" типу, знайдених на величезній території — від крайнього заходу Європи до глибин Сибіру.

[Свідомий]

Герби Червоної і Чорної Русі

Герби Русі також зображені у гербовнику Конрада Грюненберга. Герб Червоної Русі, джерелом якого виступає "Хроніка Констанцського собору..." - herczog von retten rüssen wz zum costencz im concilio") зображено з двоголовим орлом на щиті. Як підтвердження, подібний герб Чорної Русі ми знаходимо Герб Червоної Русi в Хроніці Констанцького собору XV ст. та на мапі Каспара Вопеліуса XVI ст.



Червона Русь охоплювала майже всю територію лівобережної і частину правобереженої України та межувала з Московією. Це прослідковується на картах того ж Вопеліуса, Абрахама Алларда (1710 р.), Нікола де Фера (1716 р.) та інших картографів.



Мапа Каспара Вопеліуса (1555 р.). Над написом RUTHENIA видно Київ (Куявія), який населяли поляни, трохи лівіше - Чорнобиль, нижче - Черкаси, а поряд з ним - Житомир.

Західноєвропейські джерела згадують про участь рицарів-русинів в турнірах, що влаштовували різні європейські володарі. Так, поема ХІІ ст. «Сад троянд» повідомляє про «Гартніта і Гартунга з Русі» на турнірі у Вормсі. А в епічній поемі ХІІІ ст. «Ортніт» одним з головних героїв виступає Ілля з Русі («Iliaz von Reuzzen»), чорний стяг якого прикрашало зображення золотого льва. І він якраз є у гербовнику Грюненберга, де репрезентував цілу Русь.