Про мову .
Re: Про мову .
Етимологічний словник української мови 7 т.
Re: Про мову .
Добре знаєш українську?
А якщо я скажу тобі, що "будь ласка" та "на жаль" пишуться окремо, а "виключень з правил" не існує, натомість бувають "винятки"? І не "в кінці кінців", а "зрештою" ти можеш до когось "ставитись", але ніяк не "відноситись". Легко, правда? Але ж досконалості немає меж, тому, пропоную тобі вивчати українську на каналі Мова без напрягу.
жодних правил та нудних завдань зі шкільної програми;
лише цікава практика, яка допоможе тобі прокачати свій рівень державної мови!
Я доведу тобі, що українська – це легко та корисно, але найголовніше – зовсім без напрягу!
Приєднатись
https://t.me/+vDJ_DVXNjxdiOTli
А якщо я скажу тобі, що "будь ласка" та "на жаль" пишуться окремо, а "виключень з правил" не існує, натомість бувають "винятки"? І не "в кінці кінців", а "зрештою" ти можеш до когось "ставитись", але ніяк не "відноситись". Легко, правда? Але ж досконалості немає меж, тому, пропоную тобі вивчати українську на каналі Мова без напрягу.
жодних правил та нудних завдань зі шкільної програми;
лише цікава практика, яка допоможе тобі прокачати свій рівень державної мови!
Я доведу тобі, що українська – це легко та корисно, але найголовніше – зовсім без напрягу!
Приєднатись
https://t.me/+vDJ_DVXNjxdiOTli
Re: Про мову .
Українську мову внесли до системи перекладів Єврокомісії: що це означає
Українську мову офіційно внесено до системи перекладів Єврокомісії – eTranslation.
Це безоплатний онлайн-інструмент для перекладу текстів та офіційних документів всіма 24 мовами ЄС, повідомляють в Мінцифри.
Завдяки тому, що українська мова стала однією з 24 мов Європейського Союзу, які є в eTranslation, переклад законодавств країн ЄС українською, і навпаки, здійснюватиметься ефективніше.
"Тепер ми можемо перекладати законодавчі акти ЄС з англійської на українську. Це допоможе швидше їх аналізувати та імплементувати. І навпаки – українське законодавство тепер може бути перекладене мовами країн ЄС", – пишуть в міністерстві.
Також, це сприятиме переговорам щодо членства в Євросоюзі.
На сайті Європейського союзу зазначається, що прямий доступ до eTranslation мають співробітники установ або агенцій ЄС.
Інші користувачі з країн ЄС, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейні чи України можуть отримати доступ до системи після реєстрації.
Нагадаємо, мовний омбудсмен Тарас Кремінь опублікував прості, але дієві поради для переходу на солов'їну.
Українську мову офіційно внесено до системи перекладів Єврокомісії – eTranslation.
Це безоплатний онлайн-інструмент для перекладу текстів та офіційних документів всіма 24 мовами ЄС, повідомляють в Мінцифри.
Завдяки тому, що українська мова стала однією з 24 мов Європейського Союзу, які є в eTranslation, переклад законодавств країн ЄС українською, і навпаки, здійснюватиметься ефективніше.
"Тепер ми можемо перекладати законодавчі акти ЄС з англійської на українську. Це допоможе швидше їх аналізувати та імплементувати. І навпаки – українське законодавство тепер може бути перекладене мовами країн ЄС", – пишуть в міністерстві.
Також, це сприятиме переговорам щодо членства в Євросоюзі.
На сайті Європейського союзу зазначається, що прямий доступ до eTranslation мають співробітники установ або агенцій ЄС.
Інші користувачі з країн ЄС, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейні чи України можуть отримати доступ до системи після реєстрації.
Нагадаємо, мовний омбудсмен Тарас Кремінь опублікував прості, але дієві поради для переходу на солов'їну.
Re: Про мову .
Такого вы еще не слышали: какой цвет на украинском называется "блаватний"
Что означает блаватный в украинском языке
В украинском языке есть несколько цветов, которые имеют название не такое, как мы привыкли слышать обычно.
Украинцы пытаются усовершенствовать свой украинский язык и довести это до идеала. В украинском языке есть очень слова, которые большинство украинцы даже не слышали. Они действительно сделают язык чище и интереснее.
Если вы будете использовать эти слова, то заметите, что многие люди будут просить вас объяснить, что же они означают. Однако со временем вы заметите, как окружающие тоже начнут их произносить. Это избавит украинский язык от значительного количества русизмов.
Известный украинский языковед Александр Авраменко рассказал о том, как назвать коричневый, зеленый и синий на украинском языке.
Скорее всего вы слышали, что коричневый на украинском языке будет звучать как брунатный, а ярко-зеленый - изумрудный. Однако точно лишь единицы знают как сказать на украинском языке синий.
Оказалось, что синий на украинском языке звучит как блаватный.
"Блаватный - устаревшее название василька - синего полевого цветка, распространенного в Украине. Поэтому блаватный - то же, что и васильковый, то есть синий. Это слово очень любят поэты", - пояснил Авраменко.
Что означает блаватный в украинском языке
В украинском языке есть несколько цветов, которые имеют название не такое, как мы привыкли слышать обычно.
Украинцы пытаются усовершенствовать свой украинский язык и довести это до идеала. В украинском языке есть очень слова, которые большинство украинцы даже не слышали. Они действительно сделают язык чище и интереснее.
Если вы будете использовать эти слова, то заметите, что многие люди будут просить вас объяснить, что же они означают. Однако со временем вы заметите, как окружающие тоже начнут их произносить. Это избавит украинский язык от значительного количества русизмов.
Известный украинский языковед Александр Авраменко рассказал о том, как назвать коричневый, зеленый и синий на украинском языке.
Скорее всего вы слышали, что коричневый на украинском языке будет звучать как брунатный, а ярко-зеленый - изумрудный. Однако точно лишь единицы знают как сказать на украинском языке синий.
Оказалось, что синий на украинском языке звучит как блаватный.
"Блаватный - устаревшее название василька - синего полевого цветка, распространенного в Украине. Поэтому блаватный - то же, что и васильковый, то есть синий. Это слово очень любят поэты", - пояснил Авраменко.
Re: Про мову .
Енеїді — 225: у столиці відкрилася експозиція присвячена знаменитому шедевру української літератури
Перше видання поеми «Енеїда» Івана Котляревського побачило світ ще у 1798 році, що надалі мало надзвичайний вплив на подальший розвиток національної культури.
Нещодавно в Національному музеї історії України розпочалася виставка «Енеїда 225», присвячена до 225-ї річниці з дня публікації твору. Свого часу, це була перша книга надрукована розмовною народною українською мовою.
Окрім того, літературознавці стверджують, що твір надзвичайно яскраво описує побут, звички та життя українців XVIII століття, розповідаючи сучасним людям, що їли, як вдягалися та як жили тогочасні герої.
«Енеїда» виходила на перший план у критичних моментах нашої історії. Іван Котляревський створив її в процесі романтичного освоєння історії, коли народи шукали своє коріння. Через «Енеїду» він зв’язав нас з античним світом. Це привернуло увагу до України та до української мови. У поемі Іван Котляревський поєднав античність, козацтво і свій час.», — підкреслює куратор виставки Олександр Кучерук.
Експозиція «Енеїда 225» розповідає історію появи цього знакового для українців твору, а також його яскравим втіленням. Тут зокрема можна побачити першу «Енеїду» 1798 року, й інші раритетні видання творів Івана Котляревського, костюми з відомих вистав за поемою, рідкісний посуд сучасників письменника, документи та фото пов’язані з урочистим встановленням пам’ятника Котляревському у 1903 році.
Перше видання поеми «Енеїда» Івана Котляревського побачило світ ще у 1798 році, що надалі мало надзвичайний вплив на подальший розвиток національної культури.
Нещодавно в Національному музеї історії України розпочалася виставка «Енеїда 225», присвячена до 225-ї річниці з дня публікації твору. Свого часу, це була перша книга надрукована розмовною народною українською мовою.
Окрім того, літературознавці стверджують, що твір надзвичайно яскраво описує побут, звички та життя українців XVIII століття, розповідаючи сучасним людям, що їли, як вдягалися та як жили тогочасні герої.
«Енеїда» виходила на перший план у критичних моментах нашої історії. Іван Котляревський створив її в процесі романтичного освоєння історії, коли народи шукали своє коріння. Через «Енеїду» він зв’язав нас з античним світом. Це привернуло увагу до України та до української мови. У поемі Іван Котляревський поєднав античність, козацтво і свій час.», — підкреслює куратор виставки Олександр Кучерук.
Експозиція «Енеїда 225» розповідає історію появи цього знакового для українців твору, а також його яскравим втіленням. Тут зокрема можна побачити першу «Енеїду» 1798 року, й інші раритетні видання творів Івана Котляревського, костюми з відомих вистав за поемою, рідкісний посуд сучасників письменника, документи та фото пов’язані з урочистим встановленням пам’ятника Котляревському у 1903 році.
Re: Про мову .
«Видання 1798 року фактично було піратським. Твір опублікували без відома автора, який не був щасливий від того, що десь у Петербурзі вийшла ця книжка. Але колосальна кількість рукописних списків вже гуляла Україною, і видавець Максим Парпура лише зафіксував етап сприйняття популярності твору», — розповідає Олександр Боронь.
Партнерами виставки стали провідні мистецькі та культурні установи столиці, зокрема: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Національний академічний театр опери та балету ім. Тараса Шевченка, Національна бібліотека України ім. Володимира Вернадського НАН України, Центральний державний історичний архів України, місто Київ, Інститут літератури імені Тараса. Шевченка НАНУ.
Партнерами виставки стали провідні мистецькі та культурні установи столиці, зокрема: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Національний академічний театр опери та балету ім. Тараса Шевченка, Національна бібліотека України ім. Володимира Вернадського НАН України, Центральний державний історичний архів України, місто Київ, Інститут літератури імені Тараса. Шевченка НАНУ.
Re: Про мову .
Під час висловлення комусь вдячності можна мимовільно припуститися помилки і навіть не помітити цього. Справа у тому, що часто у мовленні українців "проскакує" вислів зі словом "дякую", який насправді неправильний.
Про це розповів відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму експресуроці. Він дав поради, як правильно висловлювати вдячність.
Мовознавець наголосив, що не можна використовувати такий вислів, як "велике дякую".
"Часто натрапляю у соцмережах на етикетну форму "велике дякую". Цей вислів помилковий з погляду граматики. Ви запитаєте, чому? А ось чому. Дякувати – це дієслово, що означає дію. Наприклад, що робити – ходити, спати, дякувати. З дієсловами прикметники не поєднуються. Ви ж не скажете "швидке ходити", "міцне спати" або "велике дякувати". Виходить набір слів", – зазначає Авраменко.
Він пояснив, що прикметники (вони відповідають на запитання "який?") поєднуються з іменниками (хто?/що?). Наприклад, швидка хода, міцний сон, велика вдячність.
Отже, правильно використовувати не "велике дякую", а "дуже дякую", "щиро дякую" або "вельми вдячний".
Про це розповів відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму експресуроці. Він дав поради, як правильно висловлювати вдячність.
Мовознавець наголосив, що не можна використовувати такий вислів, як "велике дякую".
"Часто натрапляю у соцмережах на етикетну форму "велике дякую". Цей вислів помилковий з погляду граматики. Ви запитаєте, чому? А ось чому. Дякувати – це дієслово, що означає дію. Наприклад, що робити – ходити, спати, дякувати. З дієсловами прикметники не поєднуються. Ви ж не скажете "швидке ходити", "міцне спати" або "велике дякувати". Виходить набір слів", – зазначає Авраменко.
Він пояснив, що прикметники (вони відповідають на запитання "який?") поєднуються з іменниками (хто?/що?). Наприклад, швидка хода, міцний сон, велика вдячність.
Отже, правильно використовувати не "велике дякую", а "дуже дякую", "щиро дякую" або "вельми вдячний".
Re: Про мову .
Часто серед українців можна почути вислів "приношу вибачення". Вживається така фраза, звісно, лише з позитивних міркувань – людина хоче перепросити у когось за щось, коли відчуває свою провину. Але хороші наміри не спростовують той факт, що саме формулювання такої фрази неправильне.
Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у новому уроці пояснив, чому так не можна говорити і якими висловами краще замінити зазначений вище вислів.
"Не раз чую, як кажуть "ми приносимо свої вибачення". Куди ви їх приносите? Ніхто нікуди вибачення не носить і не приносить. Носять маленьку дитину на руках, або носять джинси чи сорочку. А вибачення просять. Отже, ми не приносимо свої вибачення, а просимо вибачення", – пояснив мовознавець.
Також він звернув увагу, що це не єдина ситуація, коли ми неправильно застосовуємо у висловах слово "носити".
"До речі, таку саму проблему з ось цим "носить" маємо у висловах на зразок "Вулиця носить ім’я Івана Франка" або "Наша школа носить ім’я Лесі Українки". Ні, не "носить", не "заносить" і не "приносить". Правильно сказати "Вулицю названо на честь Івана Франка" або ще простіше "вулиця Лесі Українки", – розповів Авраменко.
Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у новому уроці пояснив, чому так не можна говорити і якими висловами краще замінити зазначений вище вислів.
"Не раз чую, як кажуть "ми приносимо свої вибачення". Куди ви їх приносите? Ніхто нікуди вибачення не носить і не приносить. Носять маленьку дитину на руках, або носять джинси чи сорочку. А вибачення просять. Отже, ми не приносимо свої вибачення, а просимо вибачення", – пояснив мовознавець.
Також він звернув увагу, що це не єдина ситуація, коли ми неправильно застосовуємо у висловах слово "носити".
"До речі, таку саму проблему з ось цим "носить" маємо у висловах на зразок "Вулиця носить ім’я Івана Франка" або "Наша школа носить ім’я Лесі Українки". Ні, не "носить", не "заносить" і не "приносить". Правильно сказати "Вулицю названо на честь Івана Франка" або ще простіше "вулиця Лесі Українки", – розповів Авраменко.
Re: Про мову .
Українці досить часто ставлять питання про те, як розповісти про те, що вони прибирають за допомогою пилососа. Мовознавець Авраменко відповів на це питання і дав правильну відповідь.
Згідно зі словами експерта, правильна форма - "пилососю".
Для початку з'ясуємо, які назви має апарат для очищення від пилу. Українські словники дають три варіанти такого апарату: найбільш популярний - "пилосос", рідше вживаються - "пилотяг/пилосмок". А тепер про дію, запам'ятайте, я не "пилосошу", а "пилососю".
Для тих, кому така форма зовсім незвична, Авраменко запропонував альтернативу:
Якщо ця форма вам незвична, то говоріть "я прибираю пилососом". Ось і все. Піклуючись про чистоту своєї мови, ви поважаєте не тільки себе, а й своїх співрозмовників.
Згідно зі словами експерта, правильна форма - "пилососю".
Для початку з'ясуємо, які назви має апарат для очищення від пилу. Українські словники дають три варіанти такого апарату: найбільш популярний - "пилосос", рідше вживаються - "пилотяг/пилосмок". А тепер про дію, запам'ятайте, я не "пилосошу", а "пилососю".
Для тих, кому така форма зовсім незвична, Авраменко запропонував альтернативу:
Якщо ця форма вам незвична, то говоріть "я прибираю пилососом". Ось і все. Піклуючись про чистоту своєї мови, ви поважаєте не тільки себе, а й своїх співрозмовників.
Re: Про мову .
Украинцы часто обходят стороной в своей речи слово "кшталт". Непонятное значение и трудное произношение из-за пяти согласных и всего одной гласной делают его не таким популярным.
Известный украинский учитель и языковед Александр Авраменко в своем уроке объяснил, что означает это слово, какое у него происхождение и в каких случаях его стоит использовать.
"Что означает слово "кшталт"? Это слово звучит необычно, ведь оно заимствовано из немецкого. Немецкое слово gestalt (читается как "гештальт") переводится на украинский как "форма". В украинском языке "кшталт" – это внешний вид чего-либо или нрав, характер человека", – объяснил языковед.
Он напомнил, что такое слово часто встречается и в украинской литературе. Например, в "Энеиде" Котляревского есть следующие строки:
"Завзятого троянці кшталту
І носа хоч кому утруть…".
Соединение "на кшталт" означает "похожий на что-то". Например, "ми хотіли б чогось на кшталт дискусії, а не монотонної лекції".
Известный украинский учитель и языковед Александр Авраменко в своем уроке объяснил, что означает это слово, какое у него происхождение и в каких случаях его стоит использовать.
"Что означает слово "кшталт"? Это слово звучит необычно, ведь оно заимствовано из немецкого. Немецкое слово gestalt (читается как "гештальт") переводится на украинский как "форма". В украинском языке "кшталт" – это внешний вид чего-либо или нрав, характер человека", – объяснил языковед.
Он напомнил, что такое слово часто встречается и в украинской литературе. Например, в "Энеиде" Котляревского есть следующие строки:
"Завзятого троянці кшталту
І носа хоч кому утруть…".
Соединение "на кшталт" означает "похожий на что-то". Например, "ми хотіли б чогось на кшталт дискусії, а не монотонної лекції".
Re: Про мову .
Чому не можна "відкривати двері" і "закривати очі"/ скрін
Мовознавець вказав на поширену помилку, яка трапляється у мовленні більшості українців. У багатьох випадках не можна вживати слова "закривати" і "відкривати".
Часто ми мимовільно припускаємося однієї з найпоширеніших помилок у мовленні, неправильно вживаючи слова відкривати і закривати. Насправді у більшості випадків, коли ці слова так і "просяться" у відповідні словосполучення, вони там насправді не повинні вживатися.
Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці розповів, чому неправильно казати "відкривати двері", "відкривати книжку", "закривати очі" і "закривати вікно".
"Сьогодні спробуємо розібратися, коли вживати слова відкривати і закривати. Ви скажете, що це дуже просто, наприклад, відкривати очі. Ні. Насправді очі розплющуємо або заплющуємо, коли прикриваємо їх повіками. Закрити очі можна, наприклад, рукою. Також "закрити очі" можна використовувати як стійку сполуку слів, яка означає "вдавати, що нічого не помічаєш", "ховати голову у пісок". Отож, не закривайте очі на проблеми", – зазначив мовознавець.
Багато людей використовують фразу "відкривати/ розкривати книжку". Але насправді так теж казати неправильно. Книжку ми розгортаємо або згортаємо, а сторінки не розкриваємо, а гортаємо.
Мовознавець вказав на поширену помилку, яка трапляється у мовленні більшості українців. У багатьох випадках не можна вживати слова "закривати" і "відкривати".
Часто ми мимовільно припускаємося однієї з найпоширеніших помилок у мовленні, неправильно вживаючи слова відкривати і закривати. Насправді у більшості випадків, коли ці слова так і "просяться" у відповідні словосполучення, вони там насправді не повинні вживатися.
Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці розповів, чому неправильно казати "відкривати двері", "відкривати книжку", "закривати очі" і "закривати вікно".
"Сьогодні спробуємо розібратися, коли вживати слова відкривати і закривати. Ви скажете, що це дуже просто, наприклад, відкривати очі. Ні. Насправді очі розплющуємо або заплющуємо, коли прикриваємо їх повіками. Закрити очі можна, наприклад, рукою. Також "закрити очі" можна використовувати як стійку сполуку слів, яка означає "вдавати, що нічого не помічаєш", "ховати голову у пісок". Отож, не закривайте очі на проблеми", – зазначив мовознавець.
Багато людей використовують фразу "відкривати/ розкривати книжку". Але насправді так теж казати неправильно. Книжку ми розгортаємо або згортаємо, а сторінки не розкриваємо, а гортаємо.
Re: Про мову .
Нет .Не открывают .Книга не дверь .Открывают в русском языке .Tileva писал(а): ↑Июнь 17, 2023, 8:17 pmРазгортати и згортаты - относится не к книгам, а спискам, рулонам - их розгортают, як килим. А книгу именно открывают, и нужную страницу открывают (ибо она закрыта другими страницами), а не перелистывают - гортают.
Это напоминает - "откройте Интернет", а на самом деле, следует запустить браузер (или иную программу) и пользуясь им, по адресу, переходим к той или иной вэбстранице.
Re: Про мову .
Коли мова йде про початок події чи функціонування певного закладу, усунення того, що закриває когось чи щось, виявлення нових властивостей або про те, що стає відомим, слід вживати дієслово «відкривати». Приклади вживання: «Прокіп на мене розсердився. Бігає, виставку влаштовує. Сьогодні відкривають» (Олександр Корнійчук); «Може, ми, як виростемо, невідомі землі відкриємо або ракетоплан збудуємо...» (Олесь Донченко).
Відповідно до цього вживаємо слово «закривати»: закривати ресторан на ремонт, засідання, змагання, рахунок.
Коли йдеться про замок і потрібно скористатися ключем, вживаємо дієслово «відмикати» («замикати»). Приклади вживання: «А Панас вже відмикав невільницькі кайдани і з несамовитою радістю кидав їх за борт» (Зінаїда Тулуб); «Заперти було нічим хату; гаразд, що хоч до скрині замок є, а то ще й хату замикати» (Панас Мирний).
Якщо йдеться про те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини, використовуємо дієслово «відчиняти» («зачиняти»). Приклади вживання: «Пора вікна відчиняти!» (Панас Мирний); «Віра Михайлівна зайшла до кімнати і міцно зачинила за собою двері» (Вадим Собко).
Коли говоримо про книгу чи зошит, варто вживати дієслово «розгортати» («згортати»). Приклади вживання: «Мій хлопчику! З тобою сам би я Охоче сів на лаву, розгорнув би Синенький зошит» (Максим Рильський); «Устав [учитель], книжку згорнув, сховав у свою шаховку й на ключ замкнув» (Борис Грінченко).
Коли йдеться про очі чи повіки, використовуємо дієслово «розплющувати» («заплющувати»), про рот або вуста – «розтуляти» («стуляти»). Приклади вживання: «Розплющую очі – темно» (Степан Васильченко); «Я лягаю на софу, заплющую очі, мов до сну, але я не сплю» (Ольга Кобилянська); «Вона підводить голову, розтулює уста, щоб щось випалити, та, глянувши парубкові у вічі, відразу терпне» (Михайло Стельмах); «Не знаю, куди глянуть, як той рот стулить, де ті руки діти...» (Архип Тесленко).
Очі — розплющують.
Замки — відмикають.
Двері — відчиняють.
Кватирку або вікно — прочиняють.
Книгу — розгортають.
Пляшку — відкорковують.
Відповідно до цього вживаємо слово «закривати»: закривати ресторан на ремонт, засідання, змагання, рахунок.
Коли йдеться про замок і потрібно скористатися ключем, вживаємо дієслово «відмикати» («замикати»). Приклади вживання: «А Панас вже відмикав невільницькі кайдани і з несамовитою радістю кидав їх за борт» (Зінаїда Тулуб); «Заперти було нічим хату; гаразд, що хоч до скрині замок є, а то ще й хату замикати» (Панас Мирний).
Якщо йдеться про те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини, використовуємо дієслово «відчиняти» («зачиняти»). Приклади вживання: «Пора вікна відчиняти!» (Панас Мирний); «Віра Михайлівна зайшла до кімнати і міцно зачинила за собою двері» (Вадим Собко).
Коли говоримо про книгу чи зошит, варто вживати дієслово «розгортати» («згортати»). Приклади вживання: «Мій хлопчику! З тобою сам би я Охоче сів на лаву, розгорнув би Синенький зошит» (Максим Рильський); «Устав [учитель], книжку згорнув, сховав у свою шаховку й на ключ замкнув» (Борис Грінченко).
Коли йдеться про очі чи повіки, використовуємо дієслово «розплющувати» («заплющувати»), про рот або вуста – «розтуляти» («стуляти»). Приклади вживання: «Розплющую очі – темно» (Степан Васильченко); «Я лягаю на софу, заплющую очі, мов до сну, але я не сплю» (Ольга Кобилянська); «Вона підводить голову, розтулює уста, щоб щось випалити, та, глянувши парубкові у вічі, відразу терпне» (Михайло Стельмах); «Не знаю, куди глянуть, як той рот стулить, де ті руки діти...» (Архип Тесленко).
Очі — розплющують.
Замки — відмикають.
Двері — відчиняють.
Кватирку або вікно — прочиняють.
Книгу — розгортають.
Пляшку — відкорковують.
Re: Про мову .
Ну у нас это слово часто употребляется .На кшвалт говорят хотя правильно на кшталт )))Tileva писал(а): ↑Июнь 17, 2023, 8:33 pmГештальт - немецкий, кшталт - польский, т.е. западно-украинский. Я в школе ни разу не слыхал это слово на украинском.
И да, по немецки и по польски - форма, а украинском, разговорном, превратилось во "вроде", "пример", "по подобию".
Сочетание "ст", "шт" и подобные, характеризуют устойчивость, стабильность - стэнд, стафф,
Сталый по украински.
С немецкого:
фигура Figur, Gestalt, Statur, Stein, Abbildung
телосложение Konstitution, Gestalt, Statur, Körperbau
стан Gestalt, Figur, Statur, Wuchs, Lager, Walzwerk
внешность Erscheinung, Gestalt, Schein, Äußere, Aussehen
вид Aussicht, Ansicht, Sicht, Gestalt, Form, Art
образ Gebilde, Gestalt, Figur, Art, Weise, Form
форма Form, Bau, Gestalt, Verlauf, Montur, Dienstkleid
личность Persönlichkeit, Person, Gestalt, Individuum
персонаж Person, Gestalt
Re: Про мову .
Ти дуже дивний і смішний .Тай ще повчаєш про українську мову на російській .Tileva писал(а): ↑Июнь 17, 2023, 9:03 pmНе зря ты тащишь ссылки с позапрошлого века).
С "вчинком" можно поспорить, но неохота. С книжкой, я абсолютно прав, т.к. данный глагол применяется с совершенно иными предметами.
И с "пляшко" бред. А если "корки" нет? А если "безкозырка" или винтовая крышечка? Сейчас и бутылки другие, к которым придуманы "открывашки".
Язык надо развивать, модифицировать, а не ссылаться на писателей 19 века, которые вполне могли быть не очень крутыми лингвистами, и применяли не какой-то "стандарт" языка, а принятый на то время говор. Причем, в локальной местности, а не во всей Украине, как теперь.
Кстати, "корка", чисто польское слово. Как и "кшталт". По украински вполне рабочим является "прИклад".
Re: Про мову .
Ты спорить собрался о чем ?Ты уже и правила переписал?
Re: Про мову .
Настольная книга Свидомого .
Re: Про мову .
Да нет.Глупым выглядит тот кого не интересуют правила ..В украинском достаточно много чего как и в немецком и английском .Но даже они заимствуют слова с других языков .Русский к примеру сплошные заимствования .Как по русски будет презерватив?В украинском есть гумовый нацюцюрник)))) а в русском .Тилева ты много слов используешь считая их истинно русскими или истинно украинскими.Поинтересуйся происхождением своего имени .Tileva писал(а): ↑Июнь 18, 2023, 10:35 amМеня не интересуют правила. Я показал такую же глупую тенденцию, которая существует и в русском.
Есть простая вещь - суть и смысл слова. И нет необходимости применять старинные термины к современной действительности (чтобы отличаться).
К тому же, в украинском достаточно собственных понятий. Нет необходимости вводить немецкий гештальт или польский кшталт. Это не термин, который вводят, потому что в украинском нет аналога такой вещи, как винчестер.
Напоминает "паровоз" на иврите - тележка с мотором (если не анекдот, то близко к реальности).
Re: Про мову .
Утопия у тебя в мозгу .Ты ее сам выстроил.Вопрос не в том что бы придумать украинцам новые слова .Вопрос в том что украинцы их используют в своей речи .И тут вопрос их происхождения .Многие немецкие слова попали в украинский язык через польский .И многие невежды твердят что украинский язык это испорченный русский .Бред .Так как польский влиял на украинцев так и украинский влиял на польский .Это нормально .
Re: Про мову .
Нет .Это ты переводишь в мир иллюзий ,высоких материй .Тилева правила уже написаны .Ты же когда английский учишь не говоришь англичанам на фиг вы заимствовали слова к примеру с тюрского ?О какой сути?Опять пурга не о чем .Есть правила ,есть слова .Ты начинаешь всех поучать что все идиоты а один ты прав В чем ты прав?В том что в Украинском языке нужно исключить заимствования а заменить своими ?Так замени немецкое слово глаз на истинно русское .Tileva писал(а): ↑Июнь 18, 2023, 1:12 pm Ты все переводишь в какую-то политику, лозунги и т.п.
Кто говорит, что говорит... Какое это имеет значение?
Говорят люди по разному в различных местах. А стандарт должен быть основан на рационализме, а не на глупости. Как бы эту глупость не обосновывали.
Слова "залетают", если нет своего аналога. А если есть куст слов и понятий, то нафига стандартизировать чужеземное слово, тем более, что за ним тоже стоят различные толкования. Об этом речь.
Поэтому, если ты о сути говорить не можешь, не знаешь, то не надо ее заменять "целесообразностью", причем не обосновывая саму цель этой образности.
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 3 гостя