О делах Оманских (версия с цензора).

[Свідомий]

[Свідомий]

[Свідомий]

Полиция раскрыла масштабные схемы злоупотреблений при закупке дров для ВСУ на сумму свыше 100 млн грн

По данным следствия, стоимость древесины в договорах в некоторых случаях превышала рыночную на 40% либо товар поставлялся не в полном объеме. По предварительным подсчетам, в результате таких действий государству нанесен ущерб на сумму более 100 млн грн.

В рамках 20 уголовных производств правоохранители из разных структур провели 49 обысков, которые проходили на территории Винницкой, Волынской, Днепропетровской, Житомирской, Закарпатской, Запорожской, Киевской, Кировоградской, Львовской, Николаевской, Одесской, Ровенской, Тернопольской, Харьковской, Хмельницкой, Черкасской, Черновицкой, Черниговской областей и в Киеве.

[Свідомий]

[Плохой танцор]

Почти уверен что поделится и приговора не будет.Громких обвинений много,громких наказаний-ноль.

[Свідомий]

[Свідомий]

З Fire Point повторюється одна й та сама закономірність. Щойно Україна починає жорстко виносити російську інфраструктуру — одразу актуалізується Міндичгейт. Так було восени, так ми бачимо й зараз. Питання, на кого працює вся ця «антикорупційна» інфраструктура, — риторичне: на США. Трампу дуже потрібно, щоб Зеленський не мав козирів на переговорах, аби закінчити війну з Росією якнайшвидше. FP є ключовим фактором у Зеленського, що дозволяє йому сміливо грати в загальноєвропейському контексті.

Що ми дізналися з нового зливу щодо FP: що є ракети, які коштують у 8–9 разів дешевше, ніж американські аналоги; що американці цим незадоволені — треба ж, дешеві ракети можна робити! — що весь прибуток, який отримують, вкидають у виробництво балістики, щоб виробляти до 8 тисяч балістичних ракет на рік; що ОАЕ готові купити 33% FP за 600 млн доларів, що вказує: капіталізація компанії перевалила за мільярд доларів. Також дізналися, що компанія задихається від нестачі оборотних коштів, тому що держава вчасно не розраховується з виробниками. Що ще ми дізналися: фігуранти скандалу, що розпоряджаються мільярдами, які вкидають у виробництво балістики, жмуться на штукатурку, бо не вистачає грошей. Усе це ми дізналися з неверифікованих джерел, які зачитав Ткач.

Чого ми з них не дізналися — що Умеров від України курирує проєкт «Фрея» — систему загальноєвропейської протибалістичної оборони, яку запропонувала FP. З цих же джерел ми не дізнаємося, що зі зливом поспішали настільки, що виклали його вночі, напередодні зустрічі учасників «Фреї», і після зливу зустріч за проєктом була перенесена на невизначений термін. Питання, кому це вигідно, теж риторичне — США і Росії. Так само, як і знищення FP загалом. Тому медійний піздьож має дуже високу і дуже конкретну ціну.

Пропозиції про націоналізацію FP викликають сміх, тому що FP — це Штілерман. Без нього FP не зможе існувати, тому націоналізувати треба одразу Штілермана. Посадити його в якусь вежу-шарашку, поки людці на кшталт колишнього голови «Укренерго» Кудрицького, що пропонують це і вже «успішно» «захистили» енергетику в парі з Найємом, будуть рулити FP. З тим самим сумним результатом.

Взагалі, ця ситуація викликає лише жах. Жах від того, наскільки безвідповідальні люди, які десятиліттями звинувачували олігархів у продажу України, але самі її продають з потрухами — не в змозі подивитися далі свого носа і побачити ті руйнівні наслідки, які вони викликають своїми діями. Так було 100 років тому, так було 300 і 400 років тому. Тому Україна завжди зазнавала краху. Її завжди закопували дрібнотравчасті «свої». І зараз закопують.

Суть моменту в Україні — у боротьбі між суверенністами і компрадорами. Суверенністи виступають за суб'єктну Україну, яка не стоятиме рачки і буде здатна завдавати ракетних ударів по будь-якому ворогу без відмашки з Вашингтона або будь-якої іншої столиці великої держави.

Суть моменту в тому, що одні неідеальні люди роблять правильні речі, які посилюють суверенітет України, а інші неідеальні люди — свідомо або несвідомо — суверенітет убивають під прапором «ідеальної державної політики», яку ці самі неідеальні люди щоразу провалювали, коли опинялися на державних посадах.

Суть моменту в тому, що під маскою боротьби з корупцією в Україні вбивається Україна — при тому що всі вже побачили: адміністрація Трампа дасть фору щодо корупції будь-якому українському уряду. Європейці, до речі, теж не відстають.

І суть моменту в тому, що Україна буде витирати дупи сильних світу цього до того моменту, поки в ній буде маса людей, готових по дзвінку з-за кордону виконувати будь-яку примху заради якихось фантасмагоричних перспектив.

Нагадування про ціну поразки будуть марними, тому що вони в Україні ніколи і нікого не зупиняли від безумних і саморуйнівних кроків.

[Свідомий]

"Схема на 100 млн грн". В СБУ подтвердили информацию про подозрение Коломойскому

Служба безопасности, не называя имен, сообщила, что СБУ и ОГП "разоблачили известного бизнесмена в мошенническом завладении более чем 100 млн грн одного из крупнейших банков Украины".

По данным следствия, в 2014 году он и связанные с ним лица завладели более 100 млн грн, которые принадлежали банку. Схема, по данным СБУ, заключалась в выводе кредитных ресурсов с последующей маскировкой их движения под законные финансовые операции — часть средств оказалась на личных счетах организаторов схемы.

Коломойскому сообщили о подозрении по ч. 4 ст. 190 УК Украины (в редакции Закона от 15.04.2008 года) — мошенническое завладение чужим имуществом в особо крупных размерах, совершенное в составе организованной группы. Санкция статьи предусматривает лишение свободы на срок до 12 лет.

[Свідомий]

Несмотря на публичные заявления, центральные власти не собираются помогать столице восстанавливать ТЭЦ — Кличко

"Центральная власть, публично заявляя, что будет помогать, делать это не собирается. Министерство развития общин и территорий пообещало государственное финансирование и само предложило подрядчиков для восстановительных работ на ТЭЦ-5. Теперь, когда время прошло, государство фактически умывает руки. В министерстве заявили, мол, это дело только Киева", — заявил мэр украинской столицы.

По словам Кличко, восстановление разрушенной российскими обстрелами ТЭЦ-5 требует больших средств: столице необходимо срочно найти еще 3 млрд грн, а всего на закупку оборудования и создание резервной системы теплоснабжения для ТЭЦ-5 нужно около 9 млрд грн.

[Свідомий]

18 прокуроров по делу Крупы уже вернули инвалидность через суд — СМИ

В октябре 2024 года Офис генерального прокурора сообщал, что в Украине 5,9% прокуроров оформлены как лица с инвалидностью. Больше всего в Хмельницкой области — 61 прокурор. Сообщалось, что большинство были лишены этого статуса, а 16 — уволены. Этому предшествовали задержание и арест руководительницы Хмельницкого областного центра МСЭК Татьяны Крупы по подозрению в незаконном обогащении.

NGL.media выяснили, что массовые проверки продолжаются до сих пор. Из 32 опротестовавших решение прокуроров 18 уже выиграли суды и вернули инвалидность. И лишь в пяти случаях суд подтвердил законность решения специализированного научно-исследовательского органа, отменившего инвалидность.

Журналисты объясняют, почему они так держатся за этот статус: инвалидность I или II группы, помимо зарплаты, дает право на пенсию в размере 60% от месячного оклада. Кроме того, в случае увольнения из прокуратуры инвалидность может защитить от мобилизации.

[Свідомий]

"У каждого такое есть". Адвокат заявил, что Ермак не обсуждал с астрологом назначения, а общался по личным вопросам

Адвокат бывшего руководителя Офиса президента Украины Андрея Ермака Игорь Фомин в комментарии LIGA.net подтвердил, что его подзащитный общался с астрологом (по данным следствия, в телефонной книге она записана "Вероника Фэншуй Офис").

Однако, по словам Фомина, ни о каких государственных должностях речь не шла (прокурор утверждала, что Ермак якобы советовался с "Вероникой Фэншуй" перед важными государственными назначениями, и зачитывала якобы фрагменты их переписки).

"Это же все записи после того, как он уволился. Ну что он там консультировался? Хоть кто-то прочитал бы, что они там по-своему общаются. Это вообще личные вещи. Ну, у каждого такое есть", — сказал Фомин.

[Свідомий]

Керований хаос: Розбір тижня, який хтось дуже ретельно спланував.
Розбираємо по кістках, що відбувається з Україною прямо зараз. Для тих, хто готовий до лонгрідів. Отже, поїхали.
Кілька днів поспіль у нас — суцільний медійний вибух. Єрмак. Гадалка. Яйце. Червінський. Дмітрієв. Мендель. Кожен кричить своє, все мішається в одну кашу, і більшість людей просто губиться: а що взагалі відбувається?
Спробую розібрати. Не по окремих шматках — а як єдину картину. Бо саме так це і треба читати.

Справа Єрмака: що реально відбувається в суді
Андрій Єрмак роками був фактично другою особою держави і головним комунікатором між Україною і Вашингтоном. Людина, якій дзвонять, коли треба поговорити з Банковою. Людина, яка знає деталі всіх переговорів, всіх неформальних домовленостей.
11 травня 2026 року НАБУ і САП вручили йому підозру у відмиванні 460 мільйонів гривень через котедж в Козині. 12-13 травня — публічні слухання з прямою трансляцією.
Тепер про те, що ми реально побачили в суді як "докази":
Гадалка "Вероніка Феншуй Офіс" — контакт у телефоні, якій Єрмак нібито надсилав дати народження кандидатів на держпосади. Яскраво. Смішно. Вірусно. Але до складу злочину про відмивання грошей — ніякого відношення. Це характеристика особи для публіки, не доказ злочину для суду.
"Видалені дані" про перетин кордону — прокурор заявив, що дані зникли з реєстрів. Твердження однієї сторони. Жодного технічного висновку, жодного документа у відкритому доступі.
Плани на СБУ в "мерседесі" водія — звучить кінематографічно. Але знову — ми бачимо тільки слова прокурора.
Тиск на судову експертку — серйозна деталь, якщо правда. Але і тут — без верифікації.
При цьому справа зливалась через конкретні медіа з відомою афіліацією ще задовго до вручення підозри. Це керований злив через довірене медіа.
Суд у підсумку обрав запобіжний захід — 60 днів варти з заставою 140 мільйонів гривень. Але сама логіка публічного засідання з відеотрансляцією, з гадалкою і феншуєм у промові прокурора — це не кримінальний процес. Це реаліті-шоу з декораціями суду.

Червінський (про нього є аналитика у попередніх моїх дописах): людина, яку не кликали
Роман Червінський Сам перебуває під кримінальним провадженням. Публічно підтримується Порошенком — той навіть особисто вніс 9 мільйонів гривень застави.
І ось ця людина приходить на судове засідання у справі Єрмака.
Юридично — він там ніхто. Не свідок. Не потерпілий. Не учасник процесу. Він просто прийшов і щось говорив. З точки зору права — це порожнє місце.
Але з точки зору медіа — він там дуже багато хто. "Розвідник, якого зрадила та сама влада, прийшов підтвердити: вся ця команда — злочинці".
Це скоординована політична акція, а не спонтанний вияв громадянської позиції. І підтримка Порошенка тут — не благодійність. Це інвестиція в медійний образ, який зараз активно використовується.

Віктор "Лелека" Лахно і яйце як медіастратегія
25-річний Віктор Лахно — реальний герой з реальною біографією. Захист Маріуполя, авіапрорив на Азовсталь, 13 місяців у російському полоні, Оленівка.
Але давайте подивимось на факти навколо "яйця":
По-перше, він чекав надворі — не в залі. Тобто знав, коли Єрмак вийде, або його хтось навів.
По-друге, він не втікав після кидання. Чекав поліцію. Дав пояснення. І потім — опублікував сторіс у кайданках. Захисник Азовсталі в кайданках через корупціонера — це гарантований вірусний контент. Кайданки — частина плану.
По-третє — і це найважливіше — Лахно раніше вже з'являвся на суді у забудовниці Влади Молчанової. Зовсім інша справа, інший фігурант, інший злочин. Що між ними спільного? Обидві справи НАБУ/САП, обидва фігуранти позиціонують себе як жертви "замовного переслідування", і в обох випадках поруч з'являється Лахно як "голос народного обурення".
Це вже не стихійна реакція обуреного ветерана. Це людина, яка регулярно з'являється у медійно резонансних справах у заздалегідь спланованій ролі. Хто і навіщо використовує його моральний капітал — питання відкрите. Але те, що його використовують — очевидно.
І найсумніше тут не те, що хтось маніпулює. Найсумніше, що людина, яка пройшла Азовсталь і полон, дозволяє перетворити себе на реквізит у медійному шоу навколо корупційної справи.

Дмітрієв і Росія: коли ворог допомагає
Паралельно з усім цим — заяви Дмітрієва і російської пропаганди про "корупцію в Україні".
Зверніть увагу: Росії абсолютно байдуже, чи Єрмак насправді відмивав гроші. Їм потрібен наратив, а не факт. "Другу людину держави заарештували за корупцію — ось вам Україна, якій Захід дає мільярди".
Цей меседж розрахований не на нас. Він розрахований на виборця в США, Німеччині, Франції. На тих, хто і без того втомився від "допомоги Україні". На тих, кого переконувати не треба — треба лише підтвердити те, у що вони вже схильні вірити.
І для цього наративу абсолютно байдуже, чим закінчиться справа. Важливий момент максимального шуму — тут і зараз, в цей конкретний тиждень.

Таккер Карлсон і для кого це шоу
Окремо про Таккера і западну аудиторію.
Гадалка і феншуй — це не випадкова деталь у виступі прокурора. Це контент. Спеціально відібраний, яскравий, легко пережовуваний контент для конкретної аудиторії.
Уявіть заголовок на Fox News: "Голова Офісу президента України консультувався з гадалкою щодо держпризначень". Це не треба коментувати. Це само по собі знищує будь-яку серйозність. "Ось вашу Україну — з гадалками і вуду — захищає американський платник податків".
Таккер, Fox, MAGA-медіа — це саме та аудиторія, від якої залежать проміжні вибори в США. І саме ця аудиторія вирішує, чи продовжить Конгрес підтримку України.

Ринок зброї: те, про що ніхто не говорить
Ось тут починається найцікавіше і найменш обговорюване.
За три роки повномасштабної війни Україна збудувала щось, чого не мала ніколи — конкурентоспроможний оборонно-промисловий комплекс. Один виробник планує виготовити понад 3 мільйони FPV-дронів у 2026 році. США у 2025-му виготовили 300 тисяч. Різниця — десять разів. Виробничий потенціал українського ОПК — до $55 мільярдів на рік. Українські дрони без GPS, системи РЕБ, морські безпілотники вже зацікавили Близький Схід і Європу.
Зеленський нещодавно анонсував угоди про експорт зброї до Європи і на Близький Схід.
Тепер поставте себе на місце Lockheed Martin, Raytheon або General Dynamics.
США — найбільший експортер зброї у світі. І це не просто бізнес. Країна, яка купує американську зброю, залежить від американських запчастин, від американського обслуговування, від американської підтримки. Це архітектура геополітичної залежності вартістю в трильйони доларів.
І тут з'являється Україна — з дешевшою, бойово перевіреною, технологічно інноваційною зброєю — і починає виходити на ті самі ринки.
Це не союзник. Це конкурент.
Американський ВПК реагує передбачувано: меморандум про "спільне виробництво дронів" і "доступ українських технологій до американського ринку". Звучить як підтримка. По суті — це спроба взяти Ukrainian defense tech під контроль через партнерство і не дозволити Україні стати самостійним гравцем на глобальному ринку зброї.
Незалежна переможна Україна з власним потужним ОПК — найгірший сценарій для американського ВПК. А ці компанії мають колосальний лобістський вплив у Вашингтоні.

Трамп, проміжні вибори і потреба у "перемозі"
Додаємо ще один вимір.
В США наближаються проміжні вибори. Для Трампа це критично — втрата більшості в Конгресі означає блокування порядку денного і посилення тиску. Йому потрібні перемоги. Відчутні. Публічні. Такі, що продаються виборцю.
"Я зупинив війну в Україні" — ідеальна перемога. Він вже позиціонував себе як людину, яка "закінчить війну за 24 години". Якщо до виборів оголосити хоча б рамкову угоду — це неймовірний політичний капітал.
Але щоб Україна пішла на переговори на прийнятних для Трампа умовах — вона має зайти туди ослабленою. З дискредитованим керівництвом, з внутрішніми скандалами, з образом "корумпованої держави, якій Захід більше не довіряє".
Ослаблена Україна — більш "гнучкий" переговорний партнер. Це переговорна логіка, якій тисячі років.
І тут виникає збіг, який важко проігнорувати: і Росії, і частині американського істеблішменту, і американському ВПК потрібен один і той самий результат — компромісна угода на їхніх умовах. Інтереси збігаються без будь-якої явної координації.

ФБР у будівлі НАБУ: що це насправді означає
І наостанок — деталь, яка рідко потрапляє в публічний дискурс.
Представник ФБР працює у приміщенні НАБУ на постійній основі. Має власний кабінет. Бере участь у робочих нарадах. Щоденно комунікує з детективами і залишається в курсі всіх ключових розслідувань.
Меморандум про співпрацю оновлюється кожні два роки. Після приходу адміністрації Трампа була коротка технічна перерва — але потім директор НАБУ Кривонос особисто злітав до Вашингтона, зустрівся з першим заступником директора ФБР, і меморандум перепідписали.
Одна з перших робочих зустрічей нового офіцера ФБР у НАБУ — була саме по справі Міндіча. Тобто по тій самій справі, яка тягне за собою Єрмака.
Що це означає на практиці? Американська сторона знала про справу Єрмака заздалегідь. Могла впливати на темп і публічність. І питання про те, чи був таймінг — вручення підозри саме 11 травня 2026 року — скоординований через структурні канали, залишається відкритим.
Пряма команда з Вашингтона? Необов'язково. Але архітектура, в якій НАБУ структурно залежить від американських програм фінансування, де американський агент фізично сидить у будівлі і знає всі деталі — це не "підтримка реформ". Це інструмент контролю.

Що все це разом означає
Подивімось на хронологію одного тижня:
Мендель дає інтерв'ю з наративами, вигідними одночасно проросійській пропаганді і внутрішній опозиції
НАБУ/САП вручають підозру Єрмаку — людині, яка була головним комунікатором України з Вашингтоном
Публічне засідання з прямою трансляцією, де прокурор розповідає про гадалку — деталь без доказового значення для суду, але ідеальна для Fox News
Дмітрієв і Росія синхронно підхоплюють "корупція в Україні"
Червінський — підозрюваний, підтримуваний Порошенком — з'являється в залі суду без процесуального статусу
Лахно — захисник Азовсталі, який раніше вже засвітився на суді у справі забудовниці Молчанової — кидає яйце і публікує кайданки в Instagram
Кожен елемент окремо можна пояснити. Всі разом — в одному тижні, в одному напрямку — це системний тиск на вищу владу держави у момент, коли ця держава веде переговори, виходить на ринок зброї і потребує максимальної внутрішньої єдності.
Є реальна справа під цим шоу? Можливо. Єрмак міг реально щось відмивати — і справа від цього не стає менш реальною. Але спосіб, яким все це розгортається — публічно, яскраво, в ідеально вибраний момент — переконує в одному: мета не вирок у суді. Мета — ефект тут і зараз.
І поки Україна витрачає ресурси на внутрішній театр — хтось дуже добре розуміє механіку того, що відбувається. І залишається поза кадром.
#аналітика

[Свідомий]

КТО ГОВОРИТ РТОМ ЮЛИИ МЕНДЕЛЬ

Когда шок из-за интервью Мендель прошел и эмоции отошли на второй план, многие задумались, кто стоит за всем этим, насколько это синхронизировано с арестом Ермака. И тут всплыло имя мужа Мендель, живущего с ней в США. Это Павел Кухта – бывший зам. министра первого правительства Зеленского (2019-2020), который даже был недолго в должности и.о. министра, тесно связанный со многими в политической тусовке Украины.

Какую роль он мог сыграть в этом интервью? Не он ли является главным источником тех сплетен, которые изложила его жена? Что это - трусливый муж переложил ответственность на жену, или может Карлсон решил, что больший эффект произведет лучше говорящая по-английски жена? Так или иначе муж не открещивался от заявлений о необходимости прекращения войны путем сдачи Донбасса, сделанных женой. Он их репостил в соцсетях и до сих пор никак не прокомментировал последнее скандальное интервью жены.

На выборах в 2019 г. Кухта баллотировался по спискам партии «Голос». Он участвовал в написании программы партии, но потом сделал выбор в пользу исполнительной власти. А партия, пройдя через раскол, теперь в лице ее нового руководителя Я. Железняка является чуть ли не главным борцом с Ермаком, а фактически с Зеленским. С началом война Кухта в марте 2022 г. отправился воевать, как говорят злые языки сделал селфи в форме, и уже в апреле демобилизовался. В июне женился на Юлии. И вот теперь пара осела в США.

Ясно, что Кухта был в курсе готовившегося интервью, но он, конечно, слишком мелкая фигура – всего лишь один из исполнителей. Но кто же главный инициатор случившегося? Говоря о глубинном государстве, все в основном имеют ввиду США. Но оно также есть и в Украине. Это тот коррупционный монстр, выросший при Кучме, который контролирует все этажи власти в стране.

На всех выборах он четко отслеживал свои интересы и выбирал лучший вариант для их обслуживания. Прежде, чем присягнуть Украине, президенты присягали этому монстру, который внедряет «смотрящих» в руководство практически всех партий. Но если посмотреть, чьими наследниками являются многие молодые новые лица в украинском парламенте или их поводыри, то выяснится, что у многих родители из бывшей советской номенклатуры или служили Януковичу.

Они заблаговременно отправили учиться детей на Запад, те там научились говорить правильные вещи о ценностях демократии, борьбе с коррупцией, на деле являясь этакими Азазелями теневого спрута, проводящими четкую политику выгодную кланам глубинного государства. Они входят в наблюдательные советы многих структур экономики Украины.

Но если книжные Азазели леди Эстер катапультировались в высшие сферы благодаря своим талантам, которые вовремя распознавались в эстернате, то наши герои оказались там благодаря совсем другой селекции – селекции кумовства, договорников, теневых схем и многих других непременных атрибутов постсоветской действительности. Они могут быть в разных конкурирующих силах, но попав в парламент или в исполнительную власть они как комплиментарные основания ДНК теневого государства находят друг друга.

Надо понять, что перемена местами слагаемых в формуле глубинного государства, ничего не изменит, пока действует сама формула. А изменить ее в условиях войны невозможно. Украинский дилижанс несется по горящему шатающемуся мосту, который в любой момент может рухнуть. И не время сейчас вылезать на козлы и выдергивать у возницы поводья, не время выяснять, где он не туда свернул, кто учил его вождению.

Не имеет значения как вы к нему относитесь, не важно кто он - эскимос, комедиант, наркоман. Все это сейчас не важно. Главное, чтобы он проскочил опасный участок пути. А потом, когда выедет на нормальную дорогу, ссадите возницу и задайте ему все вопросы.

Я уже использовал это сравнение, когда началась эпопея с пленками Миндича, говоря об опасности для существования страны демонтажа власти в период экзистенциальной войны. Сил, ушедших на борьбу с коррупцией, может не хватить при отражении врага. Можно победить коррупцию, но вместе с ней не будет и страны. Погибнут все - и коррупционеры, и борцы с коррупцией. Но глядя на эту пару из США, поневоле задумаешься – все ли? Может кто-то надеется на «золотой парашют», который убережет их от падения. Не зря многие как Кухта перебрались на Запад и оттуда указывает вознице как ехать.

В истории не раз бывало так, что оппозиция, рассматривала победу в войне, как усиление правящей в стране группировки и вставляла палки в колеса своим конкурентам. Если Украина одержит победу в войне с РФ, то Зеленский будет национальный герой и может укрепить свое положение. Украинцы не англичане, прокатившие на выборах Черчилля в 1945 г. Этого-то и боятся те, кто зарядил обойму Мендель фразами о диктаторских замашках Зеленского.

Если оппозиция обвиняет Зеленского, что он не хочет прекращения войны, чтобы не проводить выборы, то он с таким же основанием может говорить, что оппозиция не хочет победы Украины, так как тогда на выборах ей ничего не светит. Он может подозревать, что она заинтересована в том, что предлагает Трамп – прекращение войны в обмен на территории и уход Зеленского, а чего еще потом потребует Путин для нее не важно, ей лишь бы расчистить для себя путь к гетманскому креслу. И то, и другое конспирология, но политики часто в нее впадают. Помните, пугалки времен Порошенко, что Саакашвили реализует в Украине план Путина под названием «Шатун».

Видя, какую реакцию вызвала Мендель в обществе, противники Зеленского получили новые темники – да, слова Мендель возмутительны, да, они бьют по Украине, но видите кого президент взял в пресс-секретари, а кого сделал главой офиса! И так мол везде – полный кадровый отстой. Забыли, видимо, что глава администрации Порошенко Игорь Райнин после поражения шефа на выборах, возглавил реинкарнацию партии Януковича ОПЗЖ в Харькове, пятую колону Путина под управлением Медведчука.

Да, в 2019 г. Зеленский был неофит в политике, допускал кадровые ошибки. Но сегодня он приобрел неоценимый опыт, он быстро учился. После Путина и Макрона он дольше всех находится у власти, он единственный смог противостоять Путину, проявив личную смелость, наладив работу ВПК в период войны. Он смог создать коалицию европейских стран, помогающих Украине. В то же время, за многими его критиками тянется шлейф отношений с Россией.

Например, тот же Железняк был помощником пророссийского депутата-регионала Алексея Плотникова, тесно связанного с Эдуардом Прутником, осуществлявшим в США лоббистскую деятельность в пользу Януковича с помощью Пола Манафорта. Железняк работал в российской лоббистской компании «Kesarev консалтинг», которая предоставляет услуги в России, Беларуси и Евразийском экономическом союзе в области связей с государственными органами и управления кризисными ситуациями. Ясно, что она связана с ФСБ, как и весь подобный бизнес в РФ. По данным СМИ, он причастен к непрозрачному использованию средств бюджета, выделенных на его партию, имущество его несовместимо с доходами. Но все заняты наездами на Fire Point, борются с Ермаком.

Так что за интервью Мендель и кейсом Ермака прослеживается след олигархических элит, утративших за время войны влияние, вынужденных оборвать длящиеся десятилетиями связи с РФ, несущими из-за этого большие убытки. Они мечтают восстановить все любой ценой, даже сдачей интересов страны, прикрываясь при этом борьбой с коррупцией.,

Константин Атоев

[Свідомий]

Це була не просто одна із 300 зарєєстрованих Мінюстом партій (листопад 1997 року). Партія регіонів восени 2013 року нараховувала понад мільйон членів партії. Ні до ні після в Україні ніколи не було в одній партії стільки членів партії. Найпотужніший клан після Києва - клан донецьких. Він постійно ворогував і з київськими (СДПУ(о)) і з кланом Дніпра (Лазаренко, Тимошенко, Кучма, група "Приват", Пінчук). Решта кланів або регіональні фінансово-олігархічні групи тулилися до когось із цих трьох.
Першими у кого попросив "дах" нікому невідомий вінницький бізнесюк - депутат П. Порошенко були київські, які гуртувалися довкола СДПУ (о) на чолі з Медведчуком. Два роки провінціал пробував пробитися на верхівку партійної піраміди і ... залишився для київських чужаком. Амбіції і гроші розпирали Петра. І він став шукати підхід до влади і до нових обʼєктів приватизації через оточення президента Кучми. Найбільш ласим до шоколадок виявився Володимир Литвин, перший помічник і згодом глава АП президента. Карта нарешті повалила Петру. Дружба з Литвиним дала свої плоди - у 1999 році став власником перлини у своїй короні - Порошенко купив контрольний пакет акцій Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса. На цьому ґрунті, пліткували, він дуже посварився з київськими, і миттєво відчувши гаряче під ногами, переметнувся до донецьких. У 2000 році став співголовою об’єднаної структури з довгою назвою Партія регіонального відродження «Трудова солідарність України». Донецькі ще тоді тільки набирали сили і пригрібали всіх, хто був проти київських. Але невдовзі Петро здивував і їх - він вихоплював з-під носа у спонсорів ПР найласіші шматки під час приватизації. І от, як і з київськими, настав час донецьких спитати: а не абарзел ти, Петюня? Протягом 2001 року Порошенко відходить від Партії регіонів, реанімує свою кишенькову «Солідарність», а в грудні 2001-го «Солідарність» входить до блоку Ющенка «Наша Україна», Петро стає керівником виборчого штабу блоку...
Ющенко не хотів йти на президентські вибори. Його довго вкатував Порошенко. Петру набридло бігати від "даху" до "даху". Набравши медіа-ресурсів, він вирішив виліпити свого президента, бо бачив: ключ до сотень нових заводів і фабрик лежить саме на Банковій.
Восени 2004 року Порошенко був головним спонсором та інформресурсом Помаранчевого майдану. Він зламав гру всіх кланів і отримав, як йому здавалося, джек-пот.
Як чому Янукович і Азаров взяли до себе в уряд Порошенка міністром економіки для мене загадка. Достовірно тільки відомо, що під контролем Азарова і сина Януковича Олександра темпи хапання заводів і фабрик вінницьким вискочкою різко впали. І це дуже нервувало Петра. Він на Євромайдані розривався: і лояльність до Януковича хотілося показати і розвʼязати свої загребущі руки.
Своє він не впустив. Янукович скомпрометований, Ющенко обнулений, Тимошенко в тюрмі і ... по трупах майданівців Петро стрімко рвонув на Банкову.
Хтось дивується: чому у його партії стільки ригів? Насправді вони ніякі не риги. Це однієї з ним групи крові діляги, для яких гроші і влада це все. Навіщо йому стриножити Льошку Гончаренко - це ж фактично клон Порошенка зразка 2000 року.

Віктор Ліщук

[Свідомий]

[Свідомий]

российская пропаганда распространяет фейки о "расследовании" в отношении Зеленской — НАБУ и САП выпустили опровержение

Информация о якобы расследовании, в котором "фигурирует" первая леди Украины, не соответствует действительности, заявили украинские антикоррупционные органы.

"НАБУ и САП не совершают никаких процессуальных действий, о которых идет речь во вбросах. Подобные информационные вбросы являются частью системной дезинформационной кампании со стороны государства-агрессора, направленной на дискредитацию украинских институтов, подрыв доверия к антикоррупционным органам, дестабилизацию общественно-политической ситуации и ослабление единства Украины в условиях полномасштабной войны", — говорится в заявлении.

Оба ведомства призвали украинцев пользоваться официальными источниками информации и не вестись на фейки и манипуляции.

[Свідомий]

О як швидко ,а кажуть в країні грошей немає.

[Свідомий]

«ПАТРІОТИ» ЗА КОРДОНОМ: ЯК ВТІКАЧІ ТА МЕДІЙНІ “ОПОЗИЦІОНЕРИ” ПЕРЕТВОРИЛИ КРИТИКУ ВЛАДИ НА ПОЛІТИЧНИЙ БІЗНЕС

Поки Україна воює за виживання, поки українські солдати сидять в окопах під дронами, артилерією і ракетами, в інформаційному просторі сформувався цілий прошарок “вічних викривачів”, які з безпечної відстані щодня розповідають, яка «погана» українська влада, як «усе пропало» і чому треба ненавидіти державу зсередини.

Особливо цинічно це виглядає тоді, коли ці люди самі давно втекли за кордон, живуть у комфортних умовах, мають політичних або олігархічних покровителів і роками будують власну медійність на тотальному негативі.

Суспільство має право ставити питання:
де ці люди були, коли потрібно було брати відповідальність?
Де вони зараз, коли країна проходить найважчий етап у своїй історії? І головне — кому насправді вигідна їхня інформаційна діяльність?

ВІД «ПАТРІОТІВ» ДО ПРОФЕСІЙНИХ ДЕСТАБІЛІЗАТОРІВ

Колишній народний депутат Борислав Береза і подібні давно перетворився на типових політичних коментаторів, які живуть постійною війною проти влади. У їх риториці практично немає конструктиву, стратегій перемоги чи серйозного аналізу — лише нескінченний потік токсичності, емоцій та спроб формувати у суспільства відчуття тотальної зради.

І проблема не лише у самому Березі і подібних. Проблема в тому, що в Україні десятиліттями існувала ціла система медійних груп впливу, пов’язаних з олігархами, де політики, блогери, журналісти й “незалежні експерти” виконували функцію інформаційних ударних груп.

Коли людина роками перебуває у середовищі певних політичних або фінансових центрів впливу — суспільство має право аналізувати, чиї інтереси вона реально обслуговує.

«ХОРОШІ РОСІЯНИ» І СТАРА ІМПЕРСЬКА СХЕМА

Окрема історія — це культ так званих “хороших росіян”, яких частина українського медіаполя досі намагається представляти мало не моральними авторитетами.

Наприклад, Аркадій Бабченко роками будує образ «антипутінського» журналіста. Але для багатьох українців принципове питання звучить інакше: чому український інформаційний простір взагалі має постійно слухати російських коментаторів — навіть тих, які називають себе опозиційними?

Україна заплатила занадто велику ціну за російський імперіалізм, щоб знову потрапляти у пастку “правильних росіян”, які продовжують домінувати в дискусіях, збирати аудиторію та монетизувати українську трагедію. Бо дуже часто за фасадом “опозиційності” ховається звичайна медійна експлуатація війни.

МЕДІЙНА ТУСОВКА, ЯКА ЖИВЕ НЕНАВИСТЮ

Коли в одному інформаційному просторі сходяться втікачі, професійні критики влади, медійні скандалісти та люди, пов’язані зі старими політичними елітами — це вже не випадковість.

Сєва Мусвєва та інші представники медійної тусовки часто подають себе як “совість журналістики”. Але проблема в тому, що значна частина українського суспільства давно перестала вірити медіа, які роками жили на політичних війнах, олігархічних бюджетах і скандалах.

В українців виникає просте питання:
чому ці люди майже ніколи не говорять про відповідальність Росії так само емоційно, як про ненависть до української влади? Чому головним об’єктом їхньої люті постійно стає саме Володимир Зеленський, а не Кремль?

КРИТИКА ВЛАДИ — ЦЕ НОРМАЛЬНО. ІНФОРМАЦІЙНЕ ДОБИВАННЯ КРАЇНИ — НІ

У демократії владу потрібно критикувати. Це нормально.
Але існує величезна різниця між критикою і системною деморалізацією суспільства під час війни.

Коли щодня формується меседж:
— «усе вкрали»,
— «усі навколо зрадники»,
— «держава приречена»,
— «влада — ворог»,
то це вже працює не на контроль влади, а на руйнування внутрішньої стійкості країни.

Особливо небезпечно це виглядає тоді, коли такі меседжі просувають люди, які:
самі не перебувають під ракетами;
не живуть в умовах постійної загрози;
часто мають фінансові або політичні зв’язки;
будують власну популярність на постійному скандалі.

УКРАЇНА ВТОМИЛАСЯ ВІД ФАЛЬШИВИХ «РЯТІВНИКІВ»

Сьогодні українське суспільство вже значно доросліше, ніж у 2014 чи 2019 роках. Люди починають бачити різницю між реальною боротьбою за країну і медійним паразитуванням на кризі.

Ті, хто роками вдає із себе “голос правди”, але при цьому живе з політичного конфлікту, скандалів і ненависті, поступово втрачають довіру.

Бо справжній патріотизм — це не нескінченні ефіри з-за кордону про те, як “усе погано”. Патріотизм — це відповідальність. Це готовність бути зі своєю країною не лише у момент слави, а й у момент найбільшого болю.

#Ігор_Тимофійович

[Свідомий]

Сіли в калюжу: після обміну полоненими депутати Порошенка спішно видаляють пости, де звинувачували Президента у зриві процесу

Депутати та партійці Порошенка отримали темники, як реагувати на заяву путіна про паузу в процесі обміну полоненими, до того як цей обмін відбувся.

Соратники Порошенка заявили, що обмін зірвався, а причиною назвали принизливий для путіна дозвіл Зеленського на проведення травневого параду у Москві. У всьому світі та і в самій росії цей указ було сприйнято як ляпас путіну. Але у Порошенка вирішили, що ображати російського диктатора не можна та запустили хвилі хейту в мережі.

Після цього відбувся обмін полоненими між Україною і росією - перший етап формату 1000 на 1000, про який домовилися разом з перемир'ям на 9 травня. Президент України Володимир Зеленський повідомив про повернення 205 українських військових із російського полону. Слідом за цим у Порошенка почали видаляти дописи. Але скріни не лише не горять: їх ще й гарно використовує російська пропаганда.
Реальна Війна

[Свідомий]